Спеціальні потреби

Актуально

БП оприлюднила звіт про катастрофу в Мексиканській затоці

Британська нафтова компанія Бритиш Петроліум оприлюднила результати внутрішнього розслідування щодо вибуху на нафтовій платформі, який спричинив величезний вилив нафти у Мексиканській затоці.

У звіті подано чимало технічних подробиць і в хронологічному порядку представлено розвиток подій, які довели до вибуху і затоплення нафтової платформи в Мексиканській затоці 20 квітня цього року. Головний слідчий компанії БП Марк Блай заявив, що катастрофа не була результатом окремого рішення чи відсутності рішення, яка спричинила катастрофу та що до трагедії довело вісім пов’язаних один з одним факторів. Він сказав, що до катастрофи спричинилися рішення кількох компаній і робочих груп та ряд механічних аварій, помилкових людських оцінок і практичних дій

Океанограф з британського Національного океанографічного центру Саймон Боксалл заявив, що вже час, щоб нафтова індустрія взяла відповідальність за свої дії.

На його думку, партнери у нафтовій індустрії Transocean і Halliburton, а також БП несуть деяку відповідальність за катастрофу.

Цей звіт не єдиний документ про катастрофу, тому що Міністерство юстиції США та інші урядові комісії продовжують свої розслідування.

Вибух на нафтовій платформі, який стався 20 квітня, убив 11 робітників і спричинив вилив мільйонів барелів нафти у води Мексиканської затоки.

Всі новини дня

На Заході обговорюють роль дронів у обороні України

Архівне фото: турецький дрон "Байрактар", Київ, 20 серня 2021 року

Дрони відіграють важливу роль у війні, вважає британське Міністерство оборони.

За оцінками, які оприлюднило відомство в суботу, Росія намагалась використати тактику, яку вона застосовувала в Сирії - визначати цілі за допомогою дронів із подальшими ударами літаками, або артилерією.

Тепер, Росія, ймовірно, переживає нестачу дронів-розвідників, через санкції, що обмежили внутрішнє виробництво. Якщо Росія надалі використовуватиме дрони, це обмежить її здатність проводити розвідку і негатично позначиться на операційній ефективності, йдеться у повідомленні.

Про ефективність використання Україною зроблених в Туреччині дронів "Байрактар" пише видання Naval News. Аналітик Ейч Ай Саттон називає "Байрактар" "привидом Зміїного острова" і описує удари дрона як ефективний засіб, який не дозволив Росії встановити протиповітряну оборону на острові.

В коментарі CNBC Ульріке Франке, дослідниця Європейської ради міжнародних відносин відзначила застосування Україною дронів в нападі на російський корабель "Москва", для того, щоб відволікти оборону судна. Вона назвала таке використання інноваційним.

У війні, де переважає артилерія та танки, дрони не можуть виграти, але вони надають можливість вести бойові дії, говорить професор Портсмутського університету Петер Лі в коментарі для The Guardian. Він відзначає, що в цій війні дрони взяли на себе розвідувальну функцію, яку 100 років тому виконували літаки і Україна швидше і краще реагує на виклики в цій сфері, ніж Росія.

Місяць тому США заявили про поставку до України дронів-камікадзе Switchblades. Ці дрони обладнані сенсорами, що дозволяє більш точно визначати цілі супротивника, заявляли в Пентагоні. Експерти також вказують, що Росія використовує дрони із значною ефективністю.

Віце-прем’єр-міністр Михайло Федоров: про цифрову державу, кібервійну та Starlink. Інтервʼю

Єдиним порталом державних послуг «Дія» користується вже понад 17 млн українців. Під час війни в ньому з’явились нові послуги, пов’язані з потребами часу – повідомлення про зруйноване майно, можливість допомогти армії, подати заявку на соціальні виплати від держави та повідомити про переміщення ворожих військ. Про подальшу діджиталізацію, кібервійну, нову мережу інтернету Starlink та електронне голосування Голос Америки поговорив у ексклюзивному інтервʼю з віце-прем’єр-міністром — міністром цифрової трансформації Михайло Федоровим.

Голос Америки: Як війна вплинула на діджиталізацію українського народу?

Михайло Федоров: Ми побудували таку систему за два з половиною роки, що під час війни ми просто почали займатись новими напрямками, а наш менеджмент зміг це спокійно перенести і адаптуватись. Не було структурних змін, просто в тих напрямках [в яких ми вже працювали - ГА] ми почали робити нові дії. Наприклад, почали запускати сервіси, пов’язані з війною, займались покриттям нашої країни інтернетом – почали відновлювати його на деокупованих територіях. Або завдяки Starlink робити нову мережу для інших територій. Займались розвитком цифрової економіки - почали займатися цифровою блокадою Російської Федерації та розвитком нових напрямків в нових містах, проектів, пов’язаних з «Дія – бізнес». Завдання «Дія – бізнес» - якраз допомогти українцям, які перебувають в Польщі знайти себе, знайти новий напрямок для діяльності. Ми хочемо, щоб вони почали займатись бізнесом, але розуміємо, що не всі люди мають хист і бажання займатись власною справою. Але це майданчик, на якому можна зрозуміти, чи хочете ви займатись бізнесом, змінити модель бізнесу, знайти нову нішу.

ГА: Ви згадали Starlink, які перспективи розвитку цієї мережі далі та подальшої співпраці з компаніями Ілона Маска?

МФ: Space X вже відкрив офіс в Україні. Ми спілкувались ще до війни, але війна пришвидшила цей процес. В Україні використовується вже більше 11 тисяч приладів Starlink. Україна – одна з країн-лідерів серед використання Starlink. На жаль, війна пришвидшила цей процес. Є ще напрямки розвитку із сонячними батареями, ми використовуємо їх щоб підживлювати об’єкти критичної інфраструктури. Спілкуємось на рахунок майбутніх проектів.

ГА: Чи планує Ілон Маск приїхати в Україну?

МФ: Не знаю, побачимо.

ГА: Наскільки ефективним є покриття Starlink, чи є це майбутнім для України?

МФ: Starlink – майбутнє для світу. Я вважаю, що супутниковий інтернет має потенціал. Думаю, в майбутньому функцію [приймача - ГА] Starlink буде виконувати телефон, потім – авто, а також речі, вмонтовані в будинок. Ми матимемо супутниковий інтернет в будь-якій точці на планеті. Нам не будуть потрібні спеціальні вежі, мобільні оператори або фіксований інтернет. Це – майбутнє. Ми сьогодні його вже відчуваємо в Україні. Дуже хотів, щоб ми одними із перших в Європі отримали цю технологію і почали використовувати. Ми потрапили у лігу діджитал країн, але, на жаль, це сталось через війну.

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:49 0:00

ГА: Стосовно кібербезпеки – як Україна захищається в цьому напрямку?

МФ: Ми створили міністерство більше двох років тому. Воно постійно займалось відбиттям російських кібератак. Запускаючи революційні послуги як, наприклад, перший діджитал паспорт в світі, нам потрібно було постійно відбивати кібератаки Росії. Ми навчились швидко та гнучко вибудовувати ключові аспекти кібербезпеки, які потрібні для того, щоб пережити війну, атакувати у відповідь, при цьому запускаючи сервіси. Це і співпраця з бізнесом, з баг баунті [bug bounty – ориг, ГА], коли ми маємо хакерів зі всього світу, щоб вони тестували наші продукти. Ми платили мільйони гривень тим, хто знайде вразливості в «Дії». Ми почали працювати більше з бізнесом та почали синхронізувати між собою всі державні органи, які відповідають за кібербезпеку. Почали з базових речей – створили для тестування команду, яка «атакувала» нас сама 24/7. Залишається ще багато, але ми бачимо, що вже зроблені речі допомагають нам далі розвивати цифрову державу і паралельно направляти зусилля на війну з Росією.

МФ: Російська армія в кіберпросторі не друга і не перша в світі. Її немає і в десятці. Було багато міфів про російську кіберармію і кіберфахівців. Начебто, ця кіберармія настільки потужна, що вона впливає на результати виборів у світі. Виявилось, що ці міфи нічого з себе не представляють. Є хакерські групи, які фінансуються ФСБ та просто розпилюють на крадуть ФСБ-шні гроші. Вони намагаються видати за перемоги, якщо зламають сайт якоїсь громади у Вінницькій області. МЗС Росії публікує публічні листи, заявляючи про атаки світового рівня. Вони багато атакували, але нічого не змогли зробити. Вони могли атакувати, коли ми не атакували у відповідь, коли ми просто захищалися і будували цифрову державу. Сьогодні ми використовуємо багато векторів атак у відповідь і вони є дуже влучними, багато зруйновано базових реєстрів в РФ, багато сервісів перестали працювати.

ГА: До війни було обговорення електронного голосування. Коли після закінчення війни проводитимуться вибори – чи шукаєте ви можливість спрощення процесу голосування для тих українців, які не зможуть на момент виборів повернутись до України?

МФ: В мене не змінилось ставлення до цього питання. Якщо буде прийнято рішення це зробити – ми це зробимо. Ми не впливаємо на такі рішення, не формуємо політику, не маємо таких повноважень. Це вирішує парламент. Якщо буде таке завдання ми зможемо це зробити безпечно. Що ще потрібно зробити, щоб довести, що наша країна крута з точки зору кіберзахисту і IT? Ведеться повномасштабна війна, ціль якої – геноцид українського народу, знищення всього, що можливо знищити. В цей час ми кожного тижня запускаємо нові послуги. «Дією» почали користуватись ще півтора мільйони. В «Дії» працює електронний підпис, всі системи авторизації. Ми зможемо реалізувати будь-яке завдання. У нас вже є електронний підпис, вже є різні опитування. Якщо буде така воля та бажання ЦВК та парламенту, то ми це зробимо. Але сподіваюсь, що всі українці повернуться додому. Нехай навіть це будуть повністю аналогові вибори, але зі всіма українцями у нас вдома.

У світі багато говорять про відновлення країни, проведення подальших реформ, як ви бачите цей процес сьогодні?

МФ: Є Національна рада відновлення, яка займається цими питаннями. Є багато напрямків, я відповідаю за реформу державного управління. Завдання – зробити трансформацію системи державного управління. Війна також пришвидшила процеси дебюрократизації. Ми хочемо щоб це виглядало як IT-компанія із уряду і виконавчої влади. Це має бути гнучкий, швидкий і ефективний інструмент, щоб вирішувати проблеми суспільства. Завдання уряду – вирішувати проблеми людей, а не створювати їх.

Нам потрібно зрозуміти свій новий шлях. Україна має унікальну ситуацію, ми – члени великої європейської родини, прагнемо вступити до Євросоюзу, маємо поруч м’яко кажучи «не найкращого сусіда», йде війна, заблоковані порти, частина України тимчасово окупована. Потрібно створити план відновлення, в якому ми будемо впевнені самі і зможемо запевнити весь світ, що ми зможемо його реалізувати. Ми не хочемо бути тягарем для світи, Україна – проактивний гравець зі своїм баченням і характером. Те саме потрібно робити і в економічному плані. Потрібен свій впевнений шлях. Моя особиста думка – ми маємо прибрати роль держави в економіці, відпустити економіку, зробити її ринковою, провести дерегуляцію, побудувати найкращу в світі податкову систему. Українці заслужили на те, щоб жити у багатій державі.

Дивіться також: Брифінг Голосу Америки. Підсумки тижня: 40 млрд для України, розширення НАТО, повернення посольства

ГА: Порівняно із Росією, яку Україна має здатність нападати та захищати себе у кіберпросторі?

Давос-2022: як буде представлена Україна

В неділю починається засідання Світового економічного форуму в Давосі. Вперше після пандемії, форум відбудеться в очному форматі. В щвейцарському Давосі очікується більше 2500 гостей. Серед основних тем форуму - війна Росії в Україні, пандемічна ситуація та подолання змін клімату.

"Щорічне засідання Світового економічного форуму в Давосі цього року стане найбільш вчасним і важливим щорічним засіданням з часу створення форуму більше 50 років тому, - заявив його засновник Клаус Шваб. - Повернення війни, епідемій, кліматична криза - всі ці руйнівні сили збили з курсу світове відновлення".

Очікується, що до Швейцарії приїде велика українська делегація. З промовою в режимі онлайн виступить президент України Володимир Зеленський, а також перша леді Олена Зеленська.

Протягом тижня в Давосі працюватиме Український дім. Серед запланованих там заходів - презентація віце-прем’єр-міністра України Михайла Федорова, присвячена розвитку цифрової держави, інноваційним інструментам війни, рішенням для цифрової економіки, повідомили в Кабміні.

Фонд Пінчука планує провести низку заходів, зокрема "Український сніданок", що відбудеться за участі міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, а також виставки "Дім воєнних злочинів Росії", яку буде проведено в будівлі, де в минулі роки відбувались заходи Російського дому, повідомили у Фонді. Співорганізаторами виставки, присвяченій фактам порушень прав людини в Україні, стануть також українські урядові установи, неурядові організації, ЗМІ.

Вперше за десятки років у Форумі не буде брати участь делегація Росії. Форум засудив війну Росії в Україні.

«Рамштайн-2»: у Пентагоні заявили про друге засідання контактної групи з оборони України

Речник Пентагону Джон Кірбі.

У понеділок, 23 травня, за ініціативи очільника Пентагону Ллойда Остіна представники понад 40 країн світу візьмуть участь у другому засіданні контактної групи з оборони України – так званій «Рамштайн-2». Про це заявив речник Пентагону Джон Кірбі.

Мета засідання, яке відбудеться онлайн, – скоординувати зусилля для подальшої військової підтримки України. Перед тим, як повідомив Кірбі, міністри оборони США та України обговорять військові потреби телефоном.

Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив 21 травня у твітері, що мав розмову з очільником Міноборони США Ллойдон Остіном.

«Ми обговорили нинішні зусилля української армії для відбиття збройної агресії Росії. Ми також обговорили в онлайн-режимі майбутню зустріч у форматі «Рамштайн-2», де оцінимо потреби армії України», – йдеться у повідомленні.

Наразі перелік учасників ще невідомий.

26 квітня у Німеччині на американській авіабазі «Рамштайн» відбулося засідання міжнародної Консультативної групи з питань оборони України, яку скликав міністр оборони США Ллойд Остін. Участь у заході взяли керівники оборонних відомств понад 40 країн світу.

За підсумками засідання міністр оборони США сказав, що Німеччина відправить до України 50 зенітних систем Gepard, Канада – 8 броньованих машин, Велика Британія - додаткові зенітні системи.

Байден підписав закон щодо допомоги Україні, обсягом 40 млрд дол

Президент США Джо Байден проводить турне по Азії. 21 травня 2022 року він перебуває в Південній Кореї (Jeon Heon-Kyun/Pool Photo via AP)

Президент США Джо Байден підписав закон, в якому передбачено виділення 40 млрд дол допомоги для України до кінця 2022 фіскального року, 30 вересня, повідомили в Білому. Текст закону, після голосування в Сенаті США цього тижня, було доставлено на підпис президентові до Південної Кореї, де Байден перебуває з візитом.

Президент США подякував лідерам обох палат Конгресу "за швидке внесення цього законопроекту, щоб гарантувати, що фінансування для цих важливих потреб не буде припинятися".

"Ресурси, які я просив, дозволяють нам надсилати ще більше зброї та боєприпасів в Україну, поповнити власні запаси та підтримувати війська США, які дислокуються на території НАТО", - йдеться у заяві, поширеній Білим домом.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

Більше

XS
SM
MD
LG