Спеціальні потреби

Актуально

“Вагнерівці на Балканах”: Кремль знову намагається лякати Захід

"Президенту Сербії Александру Вучичу настав час вибрати сторону”, - старший науковий співробітник аналітичного центру IDEAS Лондонської школи економіки Леон Гартвелл.

ЗМІ Сербії активно обговорюють тему ймовірної присутності у країні найманців із групи“Вагнер”. Президент Сербії Александр Вучич цього тижня в інтерв'ю місцевому телеканалу Happy Television зажадав припинити вербування вагнерівцями громадян країни для участі у війні Росії з Україною.

Як інформує Сербська служба Голосу Америки, Кримінальний кодекс країни забороняє участь своїх громадян у закордонних війнах. Примітно, що саме у 2014 році, коли Росія анексувала Крим та розв'язала війну на Донбасі, до законодавства Сербії було додано два нові кримінальні злочини – «участь у війні в іноземній державі» та «організація участі у війні в іноземній державі».

Радник Держдепартаменту США Дерек Шолле під час свого турне Балканами висловив занепокоєння з приводу ймовірних спроб вербувати солдатів у Сербії на війну в Україні.

У згаданому телеінтерв'ю президент Вучич запитує: «Чому ви, з „Вагнера“, кличете когось із Сербії [вступити до ПВК], хоча знаєте, що це проти наших правил? Скільки людей ми втратили у різних війнах?... Збережімо нашу країну і наш народ… Я пишаюся тим, що ми вільна та лібертаріанська країна».

Піар «вагнерівського десанту» на Балканах виявився невдалим

Згаданій заяві Вучича передувала низка кроків з боку Кремля.

Напередодні контрольований Кремлем пропагандистський канал RT запустив онлайн-мовлення та новинний сайт сербською мовою - RT Balkan.

Головна редакторка останнього Олена Мілінчич оголосила, що новий проект «висвітлюватиме найбільш актуальні регіональні та світові події з альтернативної точки зору», повідомило видання Mediasat.info.

Пізніше у кількох ЗМІ Сербії та регіону з'явилася інформація про можливу присутність російських найманців на півночі Косова. Повідомлялося, що біля барикад, зведених там сербами у грудні 2022 року, були найманці з військової групи «Вагнер».

Аналогічні заяви зробив і прем'єр-міністр Косово Альбін Курті. Однак, незважаючи на всі заяви, присутність російських найманців на півночі Косова не була офіційно підтверджена.

«Це повна брехня, що члени російського воєнізованого угруповання «Вагнер» [були] на барикадах у Косово», - заявив президент Сербії в інтерв'ю все тому ж каналу TV Happy, повідомило агентство FoNet.

На думку Руслана Трада з «Атлантичної Ради», дійсно «Сербії ніколи не була вигідна “реальна” ескалація - ні в Боснії, ні в Косово. Белграду вигідно створювати "враження, що йде ескалація". Ця гра Вучича сприяє розвитку відносин із Заходом, а зовсім не з Росією, якій потрібен саме справжній конфлікт на Балканах, оскільки він вписується в її політику, особливо на тлі війни в Україні».

Тим часом RT Balkan відкрито опублікувало на своєму сайті оголошення вагнерівців про вербування бійців в Україну, в якому йшлося про те, що їм буде запропоновано «більше ніж привабливі» умови.

«ПВК “Вагнер” завжди була не тільки бойовим формуванням, а й «брендом для пропагандистських кампаній з поширення паніки» через їхню сумнозвісну репутацію. Оскільки ця група “присутня” у Сирії та Африці, їхнє ім'я відоме у всьому світі, тому використання ПВК “Вагнер” для пропаганди очевидне: це працює як страшилка. Нещодавні кадри страти “екс-вагнерівського” найманця та подальша доставка закривавленої кувалди в ЄС дозволяють припустити, що група насолоджується увагою та своєю поганою славою, намагаючись налякати та впливати на інших”, - переконаний Роман Осадчук з Лабораторії цифрової криміналістики “Атлантичної ради”.

Нова «пропагандистська» п'єса з тими самими «акторами»

На думку Філіпа Сейба, почесного професора Університету Південної Каліфорнії у зв'язку з «природною втомою світової спільноти від інформації про войовничі дії Кремля», увага до самої його агресивної риторики почала згасати. Москва останніми місяцями 2022 року виступила з традиційним «радянським наративом» про протистояння «колективного Заходу та Росії», намагаючись почати експортувати «жах загальної війни», використовуючи свої глобальні пропагандистські медіа, про що розповідала Російська служба «Голосу Америки».

З цим згоден Роман Осадчук: «Якщо на початку війни в Україні з боку Росії був “калейдоскоп” дивних та фантасмагоричних “приводів” для пояснення її початку, то тепер Кремль, очевидно, вирішив, що “настав час” для масштабного “мілітаристського” контенту”.

Проте Балкани – специфічний регіон. Історично правлячі еліти тут завжди вважали за краще вичікувати, розуміючи, що вони перебувають на перехресті інтересів і між зонами впливу. Так Сербія, уявляючи себе «братським» народом Росії, завжди розвивала співпрацю і з Китаєм, і із західними країнами.

Руслан Трад, науковий співробітник DFRLab «Атлантичної Ради» поставив під сумнів ефективність пропагандистської кампанії Кремля, що проводиться на Балканах і у всій Південно-Східній Європі.

«Виникає наступне питання – чи є тут [у російської пропаганди] реальний «вихлоп»? Наприклад, судячи з “проросійських” заяв, у такій країні, як Болгарія, має бути вкрай “проросійське населення”, проте минулорічні опитування показали, що через війну в Україні понад 50% населення негативно ставляться до політики Кремля», - зазначив він.

Пряма та очевидна загроза

Руслан Трад вважає, що і «для самого сербського лідера має бути очевидною одна з найбільших проблем: можливість повернення людей з досвідом бойовиків-найманців назад до Сербії».

«Ці “військовослужбовці” є частиною ідеологічного наративу, який Кремль давно “сіє” у Сербії і на Балканах, тобто коли вони їдуть на Донбас, то їдуть не лише за грошима, а навпаки - найчастіше через ідеологічні міркування. Після повернення такі люди вступають у ветеранські організації, які є носіями воєнізованої, шовіністичної культури. Люди з цього сегменту суспільства рідко виходять з таких кіл, тому у багатьох країнах, у тому числі й у Сербії, за ними ведеться стеження», - наголосив Руслан Трад.

Високою є загроза і від постійної присутності «вагнерівців» у Сербії. Роман Осадчук нагадав, що вони «глибоко інтегровані в систему Міноборони РФ та використовують можливості, техніку та засоби Збройних сил Росії».

Руслан Трад переконаний, що «Кремль може спробувати вплинути на більш екстремістські угруповання серед правлячої еліти Сербії та сусідніх країн, щоб таки спробувати схилити шальки терезів у бік політичної ескалації».

А за даними видання Politico «ПВК Вагнер» розпочала в Сербії «операції щодо протидії зусиллям, спрямованим проти путінського режиму з боку російськомовної діаспори».

Багато хто в Європі вже називають ПВК “Вагнер” «особистою армією Путіна». Проєвропейська опозиція в Сербії наполягає, що діяльність ПВК “Вагнер” спрямована «проти конституційного порядку та законів Сербії», повідомила російська газета Комерсант.

Крім того, «Бєлградський форум за безпеку та демократію» закликав владу «у найкоротший термін заборонити діяльність цієї ПВК на території Сербії, відкликати ліцензії у всіх ЗМІ, які її рекламують, та притягнути до кримінальної відповідальності всіх, хто сприяв їй у Сербії», інакше, за словами представників форуму, можна буде вважати, що влада Сербії «відмовилася від євроінтеграції» і погодилася з «ганебною роллю останнього російського сателіту в Європі».

У недавньому інтерв'ю Сербській службі «Голосу Америки» Леон Гартвелл, аналітик вашингтонського Центру аналізу європейської політики підкреслив: «З огляду на російську агресію проти України і ту роль, яку відіграла в ній “група Вагнера”, набагато більше уваги необхідно приділяти зловмисній російській присутності в інших частинах світу. У світлі чергової можливої хвилі російської військової мобілізації важливо розглянути та розібратися у тому, як усунути цю загрозу. Я думаю, що це ще одна можливість подати сигнал Александру Вучичу про те, що йому настав час вибрати сторону”, - вважає Гартвелл, який також є старшим науковим співробітником аналітичного центру IDEAS Лондонської школи економіки.

У публікації використано матеріали Сербської і Російської служб Голосу Америки

Всі новини дня

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

У Києві відубувся саміт Євросоюз-Україна. Попри повітряні тривоги та загрози обстрілів, високопосадоці вирішили приїхати до української столиці, аби запевнити у своїй непохитній підтримці. Протягом саміту президентка Єврокомісії оголосила про підготовку нового, десятого раунду санкцій проти Росії.

Пентагон - про ракети GLSDB: це дасть українцям здатність вести вогонь на більшій відстані. Відео

У США оголосили новий пакет озброєнь для України. До нього увійшли додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерії, бронемашини із захистом від мін, Джавеліни, системи протиповітряної оборони HAWK та інше. CША вперше надають Україні ракети більшої дальності

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:44 0:00

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в битві, яку вони ведуть нині, і яка очікується у наступні тижні. Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США у інтерв'ю Голосу Америки також відповів на питання про надання Україні винищувачів та тренування українських пілотів.

Речниця Білого дому про заклик призупинити участь Росії та Білорусі в Олімпіаді. Відео

«Сполучені Штати підтримали рішення призупинити діяльність національних спортивних керівних органів Росії та Білорусі у міжнародних спортивних федераціях», – речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр

У нас вдома вбили 298 людей, ми маємо висловитися — Роман Любий про фільм «Залізні метелики»

Роман Любий, український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13»

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13», яке утворилось на початку Революції Гідності. Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно "Санденс". Стрічка розповідає про пасажирський рейс MH17, збитий на Донеччині російським «Буком» у 2014 році. Тоді у катастрофі загинули всі пасажири й екіпаж — 298 людей. На місці злочину знайшли фізичні докази — осколки у формі метелика, які характерні для російської ракетної установки.

Фільм поєднує факти, архівні кадри та кінохроніку із театральними фантазійними елементами-рефлексіями; розповідає про реалії цього нападу і його вплив на ескалацію війни Росії проти України; а також досліджує механізми роботи російської пропаганди.

Журналістка Голосу Америки Марія Ульяновська поспілкувалась з режисером Романом Любим про роботу над фільмом, "Санденс" та перестороги, які транслює стрічка.

Інтерв'ю було відредаговане для плинності та ясності.

Марія Ульяновська, Голос Америки: Романе, одна з важливих тем фільму - дослідження російської пропаганди, хроніки з російських новин перегукуються з реальними кадрами подій. Розкажіть, як ви збирали матеріали.

Роман Любий: Це найбільший міжнародний воєнний злочин російсько-української війни, і Росія створила навколо нього дуже багато міфів. Нам цікаво було побачити та показати, як працює ця машина зсередини. Ми зібрали відео пропаганди й підсилили їх одне одним. [Наприклад, у фільмі є сцена, де у російських новинах говорять, що сепаратисти збили українській літак, і в наступному кадрі та сама ведуча розповідає, що літак збили українські військові - ред.]

На пресконференції для родичів загиблих в Нідерландах, коли ми вже все відзняли, мені стало цікаво подивитися, як працюють російські журналісти. Я хотів знайти, як вони перекручують контекст. І нам пощастило знайти, як інтерв’ю, яке ми бачили на власні очі, потім потрапило в ефір російських телеканалів. З усього, що сказав наш герой Робі, росіяни дали лише вирвану з контексту фразу: «Шкода, що Росія не представлена в слідчій групі». Але, якщо послухати, що він каже далі на нашому відео — зрозуміло, що щось не так.

М.У.: А як ви знайшли цього героя? Розкажіть про нього.

Р.Л.: Так ми його і знайшли [герой давав коментар російським журналістам - ред.] Згодом виявилося, що він їздив на місце падіння літака. Він - колишній військовий, музикант, дуже відкритий, і я запропонував йому взяти участь в художній частині нашого фільму. Далеко не всі родичі загиблих можуть розмовляти. А Робі може. Його племінниця Дейзі загинула в MH17, і він вважає медіаактивність своєю місією.

М.У.: Серед архівних відео у фільмі ви показуєте хроніки з місця подій, де місцеве населення радіє тому, що літак збили. Як на це реагує іноземна аудиторія?

Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації.

Р.Л.: Звичайно, нам гірко і боляче показувати це, бо ці люди — наші співгромадяни. Але я собі пояснюю таку реакцію впливом пропаганди. Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації. Тобто ці люди ніби опромінені. Ми також пояснюємо, що з початком війни з Донбасу багато адекватних людей виїхали, а ті, хто залишився — радіють збитим літакам.

Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA
Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA

М.У.: У фільмі стирається грань між ігровим і документальним кіно. Розкажіть про його художню частину.

Р.Л.: Журналістських фільмів про MH17 є дуже багато, і не хотілося робити ще один. Але мені чогось бракувало — тема не закрита, в першу чергу, для нас, українців. У фільмі є частина традиційного розслідування, але це не головне. У ньому також є поезія, яка притаманна українському кіно. Коли ми почали працювати над фільмом, було зрозуміло, що матеріали справи, доки іде судовий розгляд, будуть закриті, і ми почали працювати з відкритими джерелами. Щоб надати всьому цьому форму, я собі дозволив подумати про театр і хореографію, хоча людям це здавалося абсолютним божевіллям. Але наша команда прийняла мою ідею. Для мене це зручна форма комунікації, бо слова часто заважають, і жестом буває простіше виразити думку.

М.У.: Ці рефлексії — вони ваші особисті, чи з'явилися після розмов із жертвами?

У нас вдома вбили 298 людей і ми маємо якось про це висловитися.

Р.Л.: Коли ми розробляли цей проєкт і представляли його на міжнародних платформах, у нас часто питали: «Який ваш особистий стосунок до того, що відбулося»? Після повномасштабного вторгнення це питання пропало. Всім стало очевидно, у чому наш зв'язок із темою. У нас вдома вбили 298 людей, і ми маємо якось про це висловитися.

М.У.: Фільм майстерно показав зв’язок між трагедією MH17 і повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Які сенси ви у це вкладали?

Р.Л.: Ми почали роботу над фільмом у 2019 році, й весь час до повномасштабного вторгнення він мав функцію перестороги для міжнародної спільноти. Непокаране зло завжди ростиме, це неймовірно небезпечно. А коли відбулося повномасштабне вторгнення, то пропав сенс цієї перестороги. На деякий час я втратив сенс цього фільму і будь-яке бажання робити кіно. Згодом ми віднайшли сенс і вирішили додати епізод із 2022 року — він зв’язаний фразою голландського прокурора, який, цитуючи Солженіцина, говорить: «Насильство може бути виправдане тільки брехнею, а брехня має бути виправдана насильством. Саме тому треба розібратися у цій справі, щоб не допустити нового насильства у майбутньому». На слові «майбутнє» ми показуємо епізод евакуації цивільних з Ірпеня. У цій склейці — весь фільм.

М.У.: В одному з інтерв’ю ви казали, що фільм покликаний прояснити, хто є хто. Чи вдалося досягти цієї мети? Чи розуміє світ, хто правий, а хто неправий?

Росіяни самі прояснили, де чорне, а де біле, розпочавши вторгнення.

Р.Л.: Війна сильно змінилась. У 2014 році це була гібридна війна, у якій значення ЗМІ та збройного протистояння були однакові. Після 24 лютого інформаційна війна відійшла на другий план. Росія більше заклопотана інформаційним впливом на свою аудиторію. Вони вже самі все прояснили. Ми лише розказали свою точку зору. А вони самі, розпочавши вторгнення, прояснили, де чорне, а де біле. Тепер вже ясно, хто тут злочинець.

Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA
Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA

М.У.: Розкажіть, як сприймають фільм на "Санденсі".

Р.Л.: Прем’єра була у старому кінотеатрі. Нам не дуже сподобався звук, і аудиторія реагувала досить дивно. Це була здебільшого професійна спільнота. А пізніше був інший показ — для звичайних людей, і вони були в захваті від фільму, залишились з нами спілкуватися, питали про війну. Людей дуже надихає, що вони мають можливість поспілкуватися зі справжніми українцями.

Я думав, що дивно почуватимусь тут, бо це далеко від дому. І взагалі, це гірськолижний курорт. Ми ж приїхали з протилежної сторони реальності. Але я щиро відчуваю, що ми тут робимо свою важливу роботу. Люди надихаються зустріччю з нами, ми дякуємо за допомогу, розповідаємо, за що ми боремось, хто наш ворог, і є відчуття, що ми зараз на своєму місці.

М.У.: Останнє питання хочу поставити про сцену з меблевого магазину — вона вразила мене найбільше. Розкажіть про неї, і чому ви її включили?

Р.Л.: Це моя улюблена сцена. Архівний фільм 1960-70 років про те, як влаштована система «БУК», ми клеїмо разом із сучасним російським телесюжетом про меблеву компанію із Санкт-Петербурга, яка зробила дитяче ліжечко у формі цієї системи. Це така шизофренія. Але виробник цих меблів, у якого беруть інтерв’ю, не розуміє, що не так. Він говорить «ми не журналісти, не політики, ми не підтримуємо насильство, ми просто меблярі». Цей шматочок — діамант, він добре змальовує, як росіяни абсолютно не сприймають себе громадянами своєї країни, вони виключені від реальності.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG