Вже скоро рік, як Росія розпочала масштабну війну проти України і Москву дедалі більше підозрюють у маніпулюванні офіційною кількістю загиблих, применшенні власних втрат та перебільшенні втрат України.

Міністр оборони Росії заявив у вересні минулого року, що під час війни загинуло 5 937 російських військових. У листопаді офіційні особи США оцінили, що втрати Москви «значно перевищують 100 000 російських солдатів – вбитих та поранених». Тоді ж вони підрахували, що в українських Збройних Силах «ймовірно» постраждали така ж кількість військових, до того ж було вбито близько 40 000 українських мирних жителів.

Особливо високі цифри у російській статистиці: постраждалі серед міжнародних добровольців, які воюють за Україну.

Україна каже, що понад 20 тисяч іноземних волонтерів із 52 країн відгукнулися на заклик президента України Володимира Зеленського допомогти у боротьбі з російськими військами. Більшість іноземців, які воюють в Україні, роблять це з ідеологічних міркувань, хоча Росія регулярно називає їх «найманцями» — позначення, яке виключає їх із захисту, гарантованого Женевськими конвенціями 1949 року.

Чак Пфаррер — письменник і колишній морський котик ВМС США, який уважно стежить за ситуацією в Україні та підтримує контакти з американськими й іншими іноземними волонтерами на місцях. Він також висвітлював конфлікт для Kyiv Post.

Книга Пфаррера SEAL Target Geronimo: The Inside Story of the Mission to Kill Osama Bin Laden (бестселлер New York Times) піддавала сумніву частину опису Білим домом місії вбивства Осами Бін Ладена і була названа “фабрикацією” речником Командування спеціальних операцій США. Пфаррер захищав свої репортажі та заявив, що уряд приховував невтішні подробиці.

В інтерв'ю 3 січня Пфаррер сказав Голосу Америки, що маніпуляція статистикою з боку Росії є частиною дезінформаційного наративу Кремля для виправдання військової агресії в Україні.

“Путін відчайдушно хоче, щоб громадяни Росії думали, що Росія “воює з НАТО” в Україні”, - сказав Пфаррер. “Чим більше «міжнародних» смертей задекларує Росія, тим легше йому буде продавати цю фантазію”.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Голос Америки: З початку повномасштабного вторгнення в лютому минулого року Міноборони Росії заявляло про щоденні значні втрати українських військ. Чи вважаєте ви, що ці цифри заслуговують на довіру та їх можна підтвердити, чи більш ймовірно, що вони є фальшивими та перебільшеними?

Пфаррер: Російські цифри викликають підозру з кількох причин. Наступальні операції Росії за останні кілька місяців досягли лише обмеженого успіху, при чому успіхи часто вимірюються в метрах, а не в кілометрах, особливо в районах, що викликають гострі суперечки, наприклад у Бахмуті. [По-перше], «офіційні» російські звіти про українські [та/або] міжнародні втрати є підозрілими, оскільки у результаті точного підрахунку можна було б припустити, що Росія захопила значні території. По-друге, [Росія стверджує, що] українські військові покинули своїх загиблих на полі бою. По-третє, що при знайдених тілах були паспорти чи інші документи, які вказували на те, що вони були іноземними добровольцями.

Але здобутки Росії були невеликими, а Україна скрупульозно підходила до повернення своїх убитих і поранених. Таким чином, російські заяви є сильно перебільшеними.

Голос Америки: Чому, на вашу думку, Росія перебільшує українські втрати і чи можна оцінити, наскільки істотними є ці маніпулювання?

Пфаррер: Тиск на російське військове командування з метою перебільшення українських втрат є інтенсивним. Незважаючи на величезну кількість загиблих росіян і втрату тисяч танків, бронетехніки, артилерійських систем і сотень літаків, Росія не ближче до підкорення України, аніж на початку своєї «спеціальної військової операції» в лютому минулого року.

Україна звітує про понад 108 190 вбитих російських військових. Приблизна оцінка кількості поранених російських солдатів у цей період становить 324 тисячі. З огляду на те, що втрати росіян наближаються до півмільйона, Росія повинна повідомити про значні втрати України, але кількість загиблих і поранених українців становить лише незначну частку російських втрат.

Чотириста п’ятдесят тисяч російських втрат може здатися завеликою цифрою, але ця оцінка підтверджується потребою Росії поспішно мобілізувати понад 300 000 осіб протягом останньої половини 2022 року. Друга мобілізація запланована на наступні два тижні. Вона також покличе на військову службу понад 300 тисяч росіян. Такі мобілізації викликані великими втратами Росії і тактичними невдачами на полі бою.

Голос Америки: Україна не повідомляє про щоденні втрати, але іноді підтверджує загальну кількість постраждалих. Наскільки точні їх цифри?

Пфаррер: Справді, Україна, як правило, не підтверджує щоденні втрати. Але, за оцінками Об’єднаного комітету начальників штабів США, на початку війни кількість українських втрат становила приблизно 100 осіб щодня. Використовуючи стандартне співвідношення «один загиблий [із] трьох поранених», можна припустити що, можливо, щодня гине 30 українських військових і приблизно шістдесят зазнають поранень. Ці цифри, звісно, можуть варіювати в широких межах. Через триста чотирнадцять днів можна прогнозувати понад 10 000 загиблих українців і [щонайменше] 19 000 поранених. Це дуже приблизні оцінки, але однозначно вдале оцінювання.

Щодо української статистики втрат російського особового складу: військові джерела в НАТО та Україні сказали мені, що фактична кількість втрат росіян перевищує цифри, наведені в українських брифінгах.

Відверто кажучи, російська розвідка була недостатньо доброю, щоб ідентифікувати українські військові цілі, такі як казарми чи місця збору військ. З іншого боку, українська розвідка на полі бою була чудовою — людська розвідка, дані радіозв’язку, радіоелектронна розвідка та знімки з повітря дозволяють Україні щодня переслідувати цінні російські цілі, такі як склади боєприпасів, елементи штабу та концентрацію російських військ. HIMARS дозволяє українцям завдавати глибоких ударів за лінією зіткнення. Партизани та глибоко дислоковані українські спецпідрозділи надають точну інформацію у режимі реального часу про місце перебування цілей для батарей HIMARS та високоточних боєприпасів.

Голос Америки: Оскільки ви уважно стежите за подіями, що відбуваються в Україні під час оборони від російської агресії, як ви оцінюєте втрати серед іноземців, які приєдналися до українських сил?

Пфаррер: Соцмережі, особливо Twitter, швидко повідомляють про смерть чи поранення міжнародних волонтерів, набагато частіше, ніж про загибель українських солдатів. Більшість джерел сходяться на думці, що близько 20 000 іноземних добровольців із 52 країн зараз перебувають на службі в Україні. Кілька сотень додаткових військовослужбовців, ймовірно, інтегровані до регулярних українських підрозділів і не служать членами Міжнародного легіону.

На службі в українських військових перебуває приблизно 270 тисяч чоловіків і жінок, ще близько 100 тисяч – у резервних частинах. За таким співвідношенням міжнародні добровольці складають лише близько 6% [українських] сил, і значний відсоток міжнародних добровольців служить не в підрозділах на передовій, а на інших посадах. У соціальних мережах щотижня повідомляють про п’ять-десять втрат міжнародних волонтерів — і, знову ж таки, серед зареєстрованих втрат утричі більше поранених, ніж убитих.

Російські заяви про сотні іноземних добровольців, які гинуть щодня, абсурдно завищені.

Путін відчайдушно хоче, щоб громадяни Росії думали, що Росія “воює з НАТО” в Україні”. Чим більше «міжнародних» смертей задекларує Росія, тим легше йому буде продавати цю фантазію.

У березні Росія заявила про знищення 180 «іноземних найманців» під час одного бою в Яворові. У червні Росія говорила про 162 вбитих станом на цю дату громадян Канади. Раніше під час битви під Маріуполем Росія стверджувала, що взяла в полон або вбила генерал-майора Корпусу морської піхоти США. Жодне з цих тверджень не було правдою.