Спеціальні потреби

Актуально

Два роки після вбивства Шеремета: слідство триває, але результатів немає

Біля могили Павла Шеремета. Мінськ, 20 липня 2017 рокуу

Олена Литвинова

20 липня виповнюється два роки з дня загибелі в Києві журналіста Павла Шеремета. Два роки розслідування не дало результатів: немає ні підозрюваних, ні зачіпок, ні доказів.

Слідство розглядає 5 версій вбивства Павла Шеремета: злочин здійснено через професійну діяльність в Росії і Білорусі; помилка в об'єкті злочину (готувалося вбивство власника видання «Українська правда» Олени Притули); професійна діяльність в Україні – за критичні публікації у виданні «Українська правда» та на радіо «Вести»; зусилля в дестабілізації ситуації в державі; конфліктні ситуації в особистому житті Павла Шеремета – сімейне, комерційне і фінансове становище.

Вбивство гучне, розслідування тихе

З плином часу про смерть Шеремета, яку українська влада кваліфікує як умисне вбивство, згадують все рідше – і журналісти, і правоохоронні органи. Ефективності розслідування не допоміг навіть статус «секретності» справи. Деякий час єдиним джерелом інформації про хід розслідування був державний реєстр судових рішень, але згодом в ньому заборонили публікувати всі документи, що стосуються цієї справи.

Акція «Рік без Павла» в Києві 20 липня 2017 року
Акція «Рік без Павла» в Києві 20 липня 2017 року

Розслідуванням займається об'єднана слідча група трьох правоохоронних органів – Національної поліції УКраїни, Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України. До її роботи так і не залучили іноземного слідчого, як запропонували журналісти, хоча саму ідею публічно підтримували всі – від президента України до керівництва правоохоронних органів.

Стурбовані не тільки відсутністю новин, а й непрозорістю слідства, журналісти в березні за підсумками публічної дискусії «Загрози свободі слова в Україні», організованої Національною спілкою журналістів України та Міжнародною федерацією журналістів, схвалили резолюцію, в якій зажадали від президента України Петра Порошенка, Верховної Ради, СБУ, ГПУ і МВС звіти про розслідування вбивства Павла Шеремета. Минуло чотири місяці, але і цей заклик поки залишається без відповіді.

П'ять версій, включно з «російською»

На початку року представник Служби безпеки України заявив, що слідчі досі формують доказову базу, але розкриттю вбивства перешкоджають «обставини».

Пізніше спікер Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко уточнив, про які «обставини» йде мова: російське громадянство Павла Шеремета і його активні контакти саме на території Росії незадовго до загибелі.

«Неможливо провести слідчі дії на території держави-агресора, визначити тих, хто може бути причетний до злочину або допитати їх – це істотно ускладнює розслідування», – зазначив Шевченко.

Прощання із Павлом Шереметом в Мінську, 23 липня 2016 року
Прощання із Павлом Шереметом в Мінську, 23 липня 2016 року

У травні в ефірі одного з українських телеканалів генеральний прокурор України Юрій Луценко також констатував: «На жаль, слідство не має серйозного просування по жодній із версій, які зараз ретельно опрацьовуються». І додав, що з аналогічними проблемами зіткнулися і в розслідуванні інших резонансних вбивств – прес-офіцера батальйону імені Джохара Дудаєва Аміни Окуєвої і низки працівників Служби безпеки України.

«Ховати» справу зарано»

Колишній заступник генерального прокурора України Микола Голомша (за часів роботи якого слідство вийшло на виконавця вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе Олексія Пукача, його засудили до довічного ув'язнення) вважає, що слідчі втратили час в перші години і дні після вбивства Шеремета.

На початковому етапі розслідування були втрачені можливості
Микола Голомша

«Підтвердженням цього є те, що на початковому етапі розслідування були втрачені можливості – досконало не зняли оперативну інформацію, вона не була проаналізована, не була використана; по гарячих слідах не перекрили вбивці можливість замести сліди, втекти і сховатися. Тоді навіть не пройшли маршрутом і не переглянули відео. А тепер надолужити дуже важко. Вбивство ж здійснили не профани чи випадкові люди. Воно готувалося – за ним (Шереметом) стежили, ходили його маршрутом, цікавилися», – зазначив він.

За його словами, про проблеми офіційного слідства свідчить і журналістське розслідування, яке продемонструвало, що можна було зробити за короткий проміжок часу.

Микола Голомша переконаний, що вбивство Павла Шеремета здійснили «професіонали» за допомогою спецслужб. «Такі резонансні вбивства готуються таким чином, щоб слідчий віддалявся від конкретного до абстрактного, а в результаті було завжди багато непрямих доказів та інформації. Їх дуже важко розслідувати, навіть якщо виходити з того, що слідство ведуть професійні кадри», – розповів він Радіо Свобода.

Мають показати, хто займається цим розслідуванням. Якщо над ним працюють серйозні слідчі, вже повинні були продемонструвати якісь результати
Микола Голомша

«А у нас проблема ще і в тому, що знищили криміналістику. Фахівці, які були здатні розслідувати такі злочини, виявилися незатребуваними в новостворених (після реформи правоохоронних органів – ред.) слідчих органах, які потребували професійних кадрів, – переконаний Микола Голомша. – На мій погляд, мають показати, хто займається цим розслідуванням. І якщо над ним працюють серйозні слідчі, то очевидно, що вже повинні були продемонструвати якісь результати. Я не чув жодного разу ніякої професійної конференції з цього приводу, ніякої інформації. І це сумно. Слідчі повинні бути готовими до того, що їм будуть ставити запитання про цю справу, і вони повинні все пояснювати, як це роблять у всіх розвинених країнах світу. Вони повинні давати інформацію суспільству в межах, дозволених слідством. Повинні бути відкритість, контакт з громадськістю, з журналістами. Вони зобов'язані надавати офіційну інформацію, хоча б про те, що слідство триває».

У той же час Микола Голомша додав, що «ховати» справу зарано»: «Я вважаю, що перспектива завжди є. Але тоді, коли є професійні кадри, є бажання і досвід».

Колеги чекають правди

За день до трагічної загибелі Павло Шеремет обговорював в студії «Громадського радіо» тему національної ідентифікації в Україні та Білорусі. Один з ведучих тієї програми Андрій Куликов розповідав, що дискусію вони продовжили ще й після ефіру. Але тоді він не помітив, щоб Павло Шеремет був стурбований власною безпекою. Андрій Куликов переконує: пам'ять є однією з гарантій того, що справу не «поховають» в слідчих кабінетах.

Фільм «Шеремет. Ціна свободи» Мелані Бачиної про журналіста Павла Шеремета, вбитого в Києві 20 липня 2016 року:

Я боюся, що правди про загибель Павла ми так і не дізнаємося, принаймні станеться це не скоро
Андрій Куликов

«Я боюся, що правди про загибель Павла ми так і не дізнаємося, принаймні станеться це не скоро. Однак справа не похована, поки є члени Шеремета, які пам'ятають його, і поки в Україні зберігаються такі умови, які призвели до загибелі Павла, а ці умови – перевага олігархів у медіа-просторі, агресія Росії, нестача солідарності журналістів. Тут не можна здаватися, а потрібно постійно наполягати, щоб розслідування було доведене до результатів. Це є гарантією того, що в результаті ми будемо знати, хто його вбив», – зазначив Андрій Куликов.

Про трагедію в Києві на перехресті вулиць Хмельницького і Франка нагадує «народний пам'ятник» – портрет Павла Шеремета, прикріплений на стовп, а під ним завжди стоять живі квіти. Цього року акція пам'яті відбудеться 20 липня о 8-й годині ранку.

Оригінал – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: У конгресі США всерйоз обговорюють чи не час пришвидшити процеси інтеграції з НАТО для України та Грузії

Всі новини дня

У Carnegie Hall відбувся концерт на підтримку України. Відео

У Carnegie Hall відбувся концерт на підтримку України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:01 0:00

В легендарному Carnegie Hall відбувся концерт на підтримку України. Захід, який вів відомий американський актор Річард Гір, зібрав повну залу. Усі кошти від продажу квитків, а це більше $300 000, Carnegie Hall передає на допомогу Україні.

Уряд України використовує технологію розпізнавання обличь для ідентифікації російських окупантів. Відео

Уряд України використовує технологію розпізнавання обличь для ідентифікації російських окупантів - живих чи метвих. Як саме це працює на практиці?

На стінах підвалу закарбували імена померлих та розстріляних: життя с. Ягідне під окупацією. Відео

26 днів, з першого і до останнього дня російської окупації, мешканці села Ягідне на Чернігівщині, провели у підвалі місцевої школи, де їх в анти санітарних умовах тримали росіяни.

США, ЄС та Велика Британія створили консультативну групу, щоб допомогти ГПУ розслідувати російські воєнні злочини

Гробарі опускають труну українського військовослужбовця Олександра Матюхіна, 32 роки, у Харкові, на сході України, 23 травня 2022 року.

Сполучені Штати разом з Європейським Союзом і Великою Британією створили Консультативну групу з питань жорстоких злочинів (Atrocity Crimes Advisory Group), з метою допомоги підрозділу з питань воєнних злочинів Генеральної прокуратури України (ГПУ) документувати, зберігати та аналізувати докази воєнних злочинів та інших звірств, щоб притягнути винних до кримінальної відповідальності, повідомляється у прес-релізі Державного департаменту США.

У заяві пояснюється, що консультативна група буде надавати українським слідчим та прокурорам як консультативну, так й оперативну допомогу в таких областях, «як збір і збереження доказів, військовий аналіз, розслідування сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, і співпраця з міжнародними та національними механізмами підзвітності». Також підтримка групи, яка перебуватиме у прямому контакті, серед інших з Міністерством юстиції США, включатиме розширене фінансування роботи міжнародних прокурорів та експертів із воєнних злочинів.

"Докази звірств російських військових в Україні продовжують множитись. Спочатку це насильство мало форму бомбардувань і ракетних і артилерійських ударів по густонаселених містах і селищах, які спричиняли тисячі смертей мирного населення та руйнування цивільної інфраструктури, - йдеться у повідомленні від імені Державного секретаря Ентоні Блінкена. -

Пізніше, коли журналісти, правозахисники та українські чиновники отримали доступ до районів після відступу російських військ, ми побачили повідомлення про насильство іншого порядку – достовірні повідомлення про беззбройних мирних жителів, застрелених у спину; осіб, вбитих в стилі страти зі зв'язаними руками; тіла з ознаками тортур; і жахливі розповіді про сексуальне насильство над жінками та дівчатами. Останнім часом з’являються достовірні повідомлення про примусове вивезення українських дітей з країни».

За повідомлення Держдепу, консультативна група спростить координацію та комунікаційні зусилля, допоможе уникнути дублювання зусиль і допоможе ефективно залучати ресурси та кваліфікований персонал на підтримку роботи ГПУ.

«Звісно, в першу чергу вони будуть намагатися притягнути до кримінальної відповідальності тих, хто перебуває в Україні - як зараз у випадку з російським солдатом, над яким нещодавно відбувся суд. Але ми чітко пояснили, що відповідно до міжнародного гуманітарного законодавства, йдеться не лише про особу, що натискає на курок або здійснює військовий злочин на місці, але і про будь-кого в ланцюжку командування, який свідомо був частиною військового злочину. Тому ми це будемо розглядати ширше також», - пояснив під час брифінгу в Державному департаменті речник Держдепу Нед Прайс.

Раніше, 20 травня, генеральні прокурори Великої Британії, США, Канади, Австралії та Нової Зеландії заявили про підтримку та співпрацю із ГПУ "у забезпеченні відповідальності за воєнні злочини, скоєні під час російського вторгнення".

"Міжнародний фронт справедливості зміцнюється щодня. Я надзвичайно вдячна квінтету Генпрокурорів за їхні слова і дії. А також за експертну допомогу, яку нам надають партнери. Вони – справжні друзі України і з такою потужною юридичною силою ми обов’язково переможемо», - цитується Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова у спільній заяві, опублікованій у телеграм-каналі ГПУ.

Дивіться також: Процес визнання Росії країною-спонсором тероризму: яка процедура, подальші кроки та наслідки? Відео

Мавп'яча віспа: що це таке, як не заразитись і чи є вакцина 

На цій ілюстрації, зробленій 23 травня 2022 року, видно пробірки з позначкою «позитивний на вірус віспи мавп». REUTERS/Dado Ruvic/Illustration

Мавпяча віспа – це вірус, що походить від диких тварин, як то гризуни та примати, іноді поширюється на людей. Більшість випадків зараження людей виявлено у центральній та західній Африці, де захворювання вважається ендемічним.

Хворобу вперше зафіксували вчені в 1958 році, коли виявили два спалахи «віспоподібної» хвороби у піддослідних мавп, саме тому хворобу назвали “мавпяча віспа”. Перше зараження людини було підтверджено у 1970 році, коли “мавпячою віспою” захворів 9-річний хлопчик у віддаленій частині Конго.

Симптоми

Мавпяча віспа належить до тієї ж родини вірусів, що і віспа, але викликає легші симптоми.

У випадку зараження цим вірусом більшість пацієнтів відчувають лихоманку, біль в тілі, озноб і втому. У людей із більш серйозним захворюванням може з’явитися висип і ураження на обличчі та руках, що можуть поширюватися на інші частини тіла.

Інкубаційний період - від зараження до появи перших симптомів - становить від п’яти днів до трьох тижнів. Більшість людей одужують за 2-4 тижні без потреби шпиталізації.

Один із десяти випадків зараження мавпячою віспою може бути смертельним. Діти переносять цю хворобу важче за дорослих.

Способи зараження

За даними Центрів із контролю та профілактики хвороб США, мавпяча віспа може передаватися людині від тварини, від іншої людини, а також від речей, які містять вірус.

Вірус проникає в організм через пошкоджену шкіру, дихальні шляхи, слизові оболонки (очі, ніс або рот).

Передача від тварини до людини може відбуватися через укус або подряпину та через споживання м'яса дичини.

Від людини до людини вірус передається через дихальні краплини, брудний одяг чи білизну.

Через секс мавпяча віспа прямо не передається, втім можлива передача цього вірусу через постіль, білизну чи контакт із рідиною, яка містить вірус.

Лікування. Вакцинація

Людям, зараженим цим вірусом, часто вводять одну з кількох вакцин проти віспи. Часто ця вакцина допомагає проти мавпячої віспи. Наразі також розробляються противірусні препарати.

На даний момент існує дві вакцини, які використовують проти мавпячої віспи.

Одна з них - виготовлена компанією Bavarian Nordic (BAVA.CO) із Данії, компанія має торгові марки Jynneos, Imvamune або Imvanex. Цей препарат у США схвалений для лікування як віспи, так і мавп’ячої віспи. У Європі він схвалений для лікування віспи. Побічні ефекти після цієї вакцини можуть бути біль і набряк у місці ін’єкції, головний біль і втома.

Друга вакцина - старіша, яку зараз виробляє компанія Emergent Biosolutions (EBS.N). Препарат називається ACAM2000.

Серед побічних ефектів цієї вакцини - біль у руці та втома, а також можливі серйозні ускладнення, як то запалення серця, сліпота чи навіть смерть. Цей препарат не рекомендують певним групам людей, наприклад, хто має слабку імунну систему.

ACAM2000 схвалений у США для використання людям із високим ризиком зараження віспою. У ЄС цей препарат не схвалений.

Американська компанія "Модерна" також заявила, що "ми досліджуємо потенційні вакцини проти мавп'ячої віспи на доклінічному рівні".

Поширення у світі

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку в десятках африканських країн фіксують тисячі випадків захворювання на мавп’ячу віспу. Більшість випадків припадає на Республіку Конго - країну в центральній Африці, де щороку виявляють близько 6 тисяч випадків цієї хвороби, а також Нігерію, де в рік реєструється близько 3 тисяч випадків.

Втім, за оцінками експертів, реальна кількість інфікованих в Африці може бути значно вищою, тому на континенті нестабільно проводиться моніторинг ситуації в системі охорони здоров’я.

Напередодні фахівці Всесвітньої організації охорони здоров'я заявили, що з початку травня виявили понад 200 випадків заражень людей цим вірусом у 19-ти країнах світу, зокрема у США, Канаді, Австралії, Іспанії, Португалії, Великій Британії.

Профілактика

Європейський центр профілактики та контролю захворювань рекомендує ізолювати людей, в яких підозрюються випадки цього захворювання.

Центри із контролю та профілактики хвороб США також оприлюднили низку рекомендованих заходів, які можуть сприяти запобіганню зараження вірусом мавп’ячої віспи.

Більше

Відео - найголовніше

У Carnegie Hall відбувся концерт на підтримку України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:01 0:00
XS
SM
MD
LG