Актуально
Два роки після вбивства Шеремета: слідство триває, але результатів немає
Олена Литвинова
20 липня виповнюється два роки з дня загибелі в Києві журналіста Павла Шеремета. Два роки розслідування не дало результатів: немає ні підозрюваних, ні зачіпок, ні доказів.
Слідство розглядає 5 версій вбивства Павла Шеремета: злочин здійснено через професійну діяльність в Росії і Білорусі; помилка в об'єкті злочину (готувалося вбивство власника видання «Українська правда» Олени Притули); професійна діяльність в Україні – за критичні публікації у виданні «Українська правда» та на радіо «Вести»; зусилля в дестабілізації ситуації в державі; конфліктні ситуації в особистому житті Павла Шеремета – сімейне, комерційне і фінансове становище.
Вбивство гучне, розслідування тихе
З плином часу про смерть Шеремета, яку українська влада кваліфікує як умисне вбивство, згадують все рідше – і журналісти, і правоохоронні органи. Ефективності розслідування не допоміг навіть статус «секретності» справи. Деякий час єдиним джерелом інформації про хід розслідування був державний реєстр судових рішень, але згодом в ньому заборонили публікувати всі документи, що стосуються цієї справи.
Розслідуванням займається об'єднана слідча група трьох правоохоронних органів – Національної поліції УКраїни, Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України. До її роботи так і не залучили іноземного слідчого, як запропонували журналісти, хоча саму ідею публічно підтримували всі – від президента України до керівництва правоохоронних органів.
Стурбовані не тільки відсутністю новин, а й непрозорістю слідства, журналісти в березні за підсумками публічної дискусії «Загрози свободі слова в Україні», організованої Національною спілкою журналістів України та Міжнародною федерацією журналістів, схвалили резолюцію, в якій зажадали від президента України Петра Порошенка, Верховної Ради, СБУ, ГПУ і МВС звіти про розслідування вбивства Павла Шеремета. Минуло чотири місяці, але і цей заклик поки залишається без відповіді.
П'ять версій, включно з «російською»
На початку року представник Служби безпеки України заявив, що слідчі досі формують доказову базу, але розкриттю вбивства перешкоджають «обставини».
Пізніше спікер Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко уточнив, про які «обставини» йде мова: російське громадянство Павла Шеремета і його активні контакти саме на території Росії незадовго до загибелі.
«Неможливо провести слідчі дії на території держави-агресора, визначити тих, хто може бути причетний до злочину або допитати їх – це істотно ускладнює розслідування», – зазначив Шевченко.
У травні в ефірі одного з українських телеканалів генеральний прокурор України Юрій Луценко також констатував: «На жаль, слідство не має серйозного просування по жодній із версій, які зараз ретельно опрацьовуються». І додав, що з аналогічними проблемами зіткнулися і в розслідуванні інших резонансних вбивств – прес-офіцера батальйону імені Джохара Дудаєва Аміни Окуєвої і низки працівників Служби безпеки України.
«Ховати» справу зарано»
Колишній заступник генерального прокурора України Микола Голомша (за часів роботи якого слідство вийшло на виконавця вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе Олексія Пукача, його засудили до довічного ув'язнення) вважає, що слідчі втратили час в перші години і дні після вбивства Шеремета.
На початковому етапі розслідування були втрачені можливостіМикола Голомша
«Підтвердженням цього є те, що на початковому етапі розслідування були втрачені можливості – досконало не зняли оперативну інформацію, вона не була проаналізована, не була використана; по гарячих слідах не перекрили вбивці можливість замести сліди, втекти і сховатися. Тоді навіть не пройшли маршрутом і не переглянули відео. А тепер надолужити дуже важко. Вбивство ж здійснили не профани чи випадкові люди. Воно готувалося – за ним (Шереметом) стежили, ходили його маршрутом, цікавилися», – зазначив він.
За його словами, про проблеми офіційного слідства свідчить і журналістське розслідування, яке продемонструвало, що можна було зробити за короткий проміжок часу.
Микола Голомша переконаний, що вбивство Павла Шеремета здійснили «професіонали» за допомогою спецслужб. «Такі резонансні вбивства готуються таким чином, щоб слідчий віддалявся від конкретного до абстрактного, а в результаті було завжди багато непрямих доказів та інформації. Їх дуже важко розслідувати, навіть якщо виходити з того, що слідство ведуть професійні кадри», – розповів він Радіо Свобода.
Мають показати, хто займається цим розслідуванням. Якщо над ним працюють серйозні слідчі, вже повинні були продемонструвати якісь результатиМикола Голомша
«А у нас проблема ще і в тому, що знищили криміналістику. Фахівці, які були здатні розслідувати такі злочини, виявилися незатребуваними в новостворених (після реформи правоохоронних органів – ред.) слідчих органах, які потребували професійних кадрів, – переконаний Микола Голомша. – На мій погляд, мають показати, хто займається цим розслідуванням. І якщо над ним працюють серйозні слідчі, то очевидно, що вже повинні були продемонструвати якісь результати. Я не чув жодного разу ніякої професійної конференції з цього приводу, ніякої інформації. І це сумно. Слідчі повинні бути готовими до того, що їм будуть ставити запитання про цю справу, і вони повинні все пояснювати, як це роблять у всіх розвинених країнах світу. Вони повинні давати інформацію суспільству в межах, дозволених слідством. Повинні бути відкритість, контакт з громадськістю, з журналістами. Вони зобов'язані надавати офіційну інформацію, хоча б про те, що слідство триває».
У той же час Микола Голомша додав, що «ховати» справу зарано»: «Я вважаю, що перспектива завжди є. Але тоді, коли є професійні кадри, є бажання і досвід».
Колеги чекають правди
За день до трагічної загибелі Павло Шеремет обговорював в студії «Громадського радіо» тему національної ідентифікації в Україні та Білорусі. Один з ведучих тієї програми Андрій Куликов розповідав, що дискусію вони продовжили ще й після ефіру. Але тоді він не помітив, щоб Павло Шеремет був стурбований власною безпекою. Андрій Куликов переконує: пам'ять є однією з гарантій того, що справу не «поховають» в слідчих кабінетах.
Фільм «Шеремет. Ціна свободи» Мелані Бачиної про журналіста Павла Шеремета, вбитого в Києві 20 липня 2016 року:
Я боюся, що правди про загибель Павла ми так і не дізнаємося, принаймні станеться це не скороАндрій Куликов
«Я боюся, що правди про загибель Павла ми так і не дізнаємося, принаймні станеться це не скоро. Однак справа не похована, поки є члени Шеремета, які пам'ятають його, і поки в Україні зберігаються такі умови, які призвели до загибелі Павла, а ці умови – перевага олігархів у медіа-просторі, агресія Росії, нестача солідарності журналістів. Тут не можна здаватися, а потрібно постійно наполягати, щоб розслідування було доведене до результатів. Це є гарантією того, що в результаті ми будемо знати, хто його вбив», – зазначив Андрій Куликов.
Про трагедію в Києві на перехресті вулиць Хмельницького і Франка нагадує «народний пам'ятник» – портрет Павла Шеремета, прикріплений на стовп, а під ним завжди стоять живі квіти. Цього року акція пам'яті відбудеться 20 липня о 8-й годині ранку.
Оригінал – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода
| Передрук з "Радіо Свобода" |
Дивіться також: У конгресі США всерйоз обговорюють чи не час пришвидшити процеси інтеграції з НАТО для України та Грузії
Всі новини дня
- Голос Америки
Українські тенісистки відмовляються тиснути руки російським суперницям
Українська тенісистка Еліна Світоліна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Анні Блінковій після перемоги у п’ятницю в Парижі.
За інформацією Reuters, Світоліна пояснила, що зробила це з поваги до чоловіків і жінок, які захищають Україну від вторгнення Росії.
“Що б подумали українські солдати, якби я потиснула руку росіянам?” – цитує Світоліну інформаційна агенція.
Російська спортсменка, як і білоруські тенісистки, допущені до змагань лише в нейтральному статусі - через повномасштабне вторгнення РФ до України.
Напередодні ще одна українська тенісистка, Марта Костюк, вирішила не обмінюватися традиційними післяматчевими вітаннями із суперницями з Росії чи Білорусі та уникала рукостискань.
Як пише агенція Associated Press, Костюк сказала, що перед матчем проти Аріни Соболенко з Білорусі вона не могла спати, переглядаючи онлайн тривожні новини з Києва, де тієї ночі від російських бомбардувань загинула щонайменше одна людина.
«Я намагаюся відкинути свої емоції щоразу, коли виходжу на корт”, - цитує АР спортсменку. Водночас її суперниця з Білорусі поділилася з журналістами, що їй важко виступати проти українок.
“Ви граєте проти українки і ніколи не знаєте, що трапиться. Ніколи не знаєш, як люди — підтримають чи ні?” - сказала Аріна Соболенко агентству.
Соболенко також днями потрапила на сторінки міжнародних ЗМІ через відмову від прес-конференції у зв'язку з питаннями журналістки з України.
“У мене немає коментарів для вас”, - повторювала Соболенко, коли кореспондентка запитувала її про відкриту підтримку спортсменкою авторитарного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Соболенко підписала відповідний відкритий лист у 2020 році, коли на вулицях Мінська тривали жорстокі затримані мирних протестувальників.
Соболенко заявила, що на останній прес-конференції "не почувалася в безпеці", - пише CNN.
Своєю чергою Костюк відкинула припущення, що російським і білоруським спортсменам буде небезпечно повертатися додому у разі відкритого засудження війни.
“Я не знаю, чого бояться інші гравці. Я повертаюся в Україну, де можу померти будь-якої секунди від безпілотників, чи ракет, чи чогось іншого”, – зауважила Костюк.
Раніше Марта Костюк відмовилася потиснути руку і російській суперниці Анатастасії Потаповій на змаганнях Miami Open. Таких випадків у спорті було чимало з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Українець Іван Чупринко відмовився потиснути руку іранцю під час нагородження на чемпіонаті світу з жиму лежачи – на знак протесту проти постачання Іраном дронів для війни Росії проти України. Українська тенісистка Ангеліна Калініна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Вероніці Кудерметовій в Італії, - інформувало видання CNN.
"Український спорт - це про честь і гідність"
“Український спорт - це про честь і гідність. Про відчуття честі і гідності як найважливіших цінностей”, - сказав президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк в ефірі телеканалу “Київ”.
Він також розповів, що Спортивний комітет України торік розпочав проект, присвячений загиблими на війні українським спортсменам – “Янголи спорту”.
Загалом через повномасштабне вторгнення Росії в Україну загинуло понад 250 спортсменів, - інформувало Міністерство молоді та спорту у березні цього року.
Як відомо, цього літа російські і білоруські тенінсти зможуть брати участь у Вімблдонському турнірі. Для участі (забороненої торік) їм поставлено низку умов.
Зокрема, як інформує видання New York Times – дотримуватися нейтралітету під час виступу на турнірі, не висловлювати підтримку повномасштабного вторгнення РФ до України за підтримки Білорусі.
"Він пообіцяв мені, що повернеться". Анна Зайцева пережила блокаду "Азовсталі" і розшукує чоловіка-Азовця. Відео
Анна разом із тримісячним сином понад 60 днів ховалася від обстрілів на “Азовсталі” під час облоги Маріуполя. 30 квітня її та ще 156 цивільних евакуювали з Маріуполя гуманітарним коридором. Чоловік дівчини Кирило Зайцев залишився захищати місто та потрапив у полон.
- Голос Америки
Міністерка оборони Нідерландів відповіла представнику Китаю про причину війни в Україні
Міністерка оборони Нідерландів відкинула заяву Китаю про те, що війна Росії проти України пов’язана з «невдалою архітектурою безпеки» в Європі.
У суботу на головній щорічній оборонній конференції Азії досвідчений китайський дипломат заявив, що Європа «неправильно керувала» власною безпекою, і їй слід брати приклад з Азійсько-Тихоокеанського регіону.
«Я не думаю, що ви ефективно та конструктивно керуєте ситуацією з безпекою», — сказав Цуй Тянькай під час панельної дискусії в рамках Shangri-La Dialogue у Сінгапурі, повідомляє South China Morning Post, англомовне видання, що базується у Гонконгу.
«Нам не потрібне азійське НАТО. Ми не хочемо бачити розширення ролі НАТО в нашому регіоні», – сказав колишній посол Китаю у Вашингтоні.
На панелі з питань управління безпекою в євроатлантичному та азійсько-тихоокеанському регіонах він сидів поруч з міністром оборони України Олексієм Резніковим, але той уникав критики Пекіна. За повідомленням часопису Politico, він сказав лише, що Україні потрібно виграти війну, а не вести переговори.
Натомість на захист НАТО як ключового елементу європейської безпеки виступила його колега з Нідерландів Кайса Оллонгрен. Вона сказала, що слова представника Китаю є «велика-велика неправда».
«Було припущення посла, що Європі не вдалося дуже добре керувати своєю безпекою через війну в Україні. Звичайно, я розумію, що в Україні йде війна, але я вважаю, що це не результат неправильного управління ситуацією з безпекою в Європі. Це результат неповаги до того, як ми хочемо керувати безпекою в Європі», – сказала Оллонгрен.
«Не можна звинувачувати Європу чи європейські країни в незаконному вторгненні Росії в Україну», – сказала Оллонгрен в інтерв’ю виданню Politico через кілька хвилин після свого виступу.
Оллонгрен, чия країна займає все більш критичну позицію щодо Китаю через зв’язки з Росією та технічний прогрес у військовій сфері, додала, що оскільки Цуй більше не є послом, вона чекатиме, поки міністр оборони Китаю Лі Шанфу викладе офіційну позицію у своїй програмній промові в неділю.
Китай намагається зіграти роль посередника у досягненні миру між Росією та Україною, однак Пекін не визнає факту російської агресії і вважає, що однією з причин війни було «розширення НАТО».
Як повідомляв Голос Америки, днями спеціальний посланець Китаю закликав західних партнерів України припинити постачати їй зброю, бо це «розпалює конфлікт».
Фотограф з Каліфорнії допомагає волонтерам в Україні. Відео
Понад 200 тисяч доларів – чергову допомогу на таку суму зібрав та привіз до України американський фотограф з Каліфорнії. Джейсон Перрі вже чотири рази відвідував Україну від початку повномасштабного вторгнення Росії.
- Голос Америки
Австралія подарувала Україні "потворні, але практичні" "бойові таксі" – Forbes
Австралія подарувала Україні “справді дивні” на вигляд вантажівки для піхоти із вантажним відсіком замість пасажирського, котрий утім може перевозити людей – інформує видання Forbes.
“Країни, прагнучи підтримати українські військові зусилля, схильні віддавати будь-яку запасну військову техніку, яку вони мають, і вірять, що українці знайдуть їй застосування”, - пише Forbes про австралійське надходження. Йдеться про вантажні машини ALV на базі бронетранспортерів М-113.
Вони можуть бути найдивнішими в українському арсеналі, який налічує тисячі машин усіх марок і моделей із багатьох інших країн, пише видання.
Модернізуючи класичний М-113 американської розробки, австралійці у рамках програми початку 2000-х років просто вирізали задню частину, залишивши “відкрите ліжко” позаду зрізаного відділення для екіпажу.
“У результаті вийшов брутально простий броньований вантажний автомобіль, який настільки ж універсальний, як і потворний”, - пише Forbes.
20-тонний ALV з дизельним двигуном потужністю 350 кінських сил здатний перевозити щонайменше п'ять тонн вантажу. Або транспортувати військових. За свідченням Forbes – дає командирам взводів можливість перевозити більше солдатів на одній машині.
“БТР – це бойові таксі. Вони транспортують піхоту до краю поля бою, а потім висаджують її для бою пішки. У цій ролі дивак ALV має працювати просто чудово”, - припускає оглядач видання.
Раніше МЗС Австралії повідомляло, що шанує непохитну рішучість і силу українського народу у протистоянні агресії Росії та пишаєтся підтримкою України. Уряд Австралії повідомляв про надання Україні додаткових безпілотних авіаційних системи для розвідки на полі бою, а також про участь фахівців Сил оборони Австралії у навчальну програму для українських військових під проводом Великої Британії.
Уряд Австралії запровадив також цільові фінансові санкції щодо Росії.
Форум