Спеціальні потреби

Актуально

Два роки після вбивства Шеремета: слідство триває, але результатів немає

Біля могили Павла Шеремета. Мінськ, 20 липня 2017 рокуу

Олена Литвинова

20 липня виповнюється два роки з дня загибелі в Києві журналіста Павла Шеремета. Два роки розслідування не дало результатів: немає ні підозрюваних, ні зачіпок, ні доказів.

Слідство розглядає 5 версій вбивства Павла Шеремета: злочин здійснено через професійну діяльність в Росії і Білорусі; помилка в об'єкті злочину (готувалося вбивство власника видання «Українська правда» Олени Притули); професійна діяльність в Україні – за критичні публікації у виданні «Українська правда» та на радіо «Вести»; зусилля в дестабілізації ситуації в державі; конфліктні ситуації в особистому житті Павла Шеремета – сімейне, комерційне і фінансове становище.

Вбивство гучне, розслідування тихе

З плином часу про смерть Шеремета, яку українська влада кваліфікує як умисне вбивство, згадують все рідше – і журналісти, і правоохоронні органи. Ефективності розслідування не допоміг навіть статус «секретності» справи. Деякий час єдиним джерелом інформації про хід розслідування був державний реєстр судових рішень, але згодом в ньому заборонили публікувати всі документи, що стосуються цієї справи.

Акція «Рік без Павла» в Києві 20 липня 2017 року
Акція «Рік без Павла» в Києві 20 липня 2017 року

Розслідуванням займається об'єднана слідча група трьох правоохоронних органів – Національної поліції УКраїни, Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України. До її роботи так і не залучили іноземного слідчого, як запропонували журналісти, хоча саму ідею публічно підтримували всі – від президента України до керівництва правоохоронних органів.

Стурбовані не тільки відсутністю новин, а й непрозорістю слідства, журналісти в березні за підсумками публічної дискусії «Загрози свободі слова в Україні», організованої Національною спілкою журналістів України та Міжнародною федерацією журналістів, схвалили резолюцію, в якій зажадали від президента України Петра Порошенка, Верховної Ради, СБУ, ГПУ і МВС звіти про розслідування вбивства Павла Шеремета. Минуло чотири місяці, але і цей заклик поки залишається без відповіді.

П'ять версій, включно з «російською»

На початку року представник Служби безпеки України заявив, що слідчі досі формують доказову базу, але розкриттю вбивства перешкоджають «обставини».

Пізніше спікер Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко уточнив, про які «обставини» йде мова: російське громадянство Павла Шеремета і його активні контакти саме на території Росії незадовго до загибелі.

«Неможливо провести слідчі дії на території держави-агресора, визначити тих, хто може бути причетний до злочину або допитати їх – це істотно ускладнює розслідування», – зазначив Шевченко.

Прощання із Павлом Шереметом в Мінську, 23 липня 2016 року
Прощання із Павлом Шереметом в Мінську, 23 липня 2016 року

У травні в ефірі одного з українських телеканалів генеральний прокурор України Юрій Луценко також констатував: «На жаль, слідство не має серйозного просування по жодній із версій, які зараз ретельно опрацьовуються». І додав, що з аналогічними проблемами зіткнулися і в розслідуванні інших резонансних вбивств – прес-офіцера батальйону імені Джохара Дудаєва Аміни Окуєвої і низки працівників Служби безпеки України.

«Ховати» справу зарано»

Колишній заступник генерального прокурора України Микола Голомша (за часів роботи якого слідство вийшло на виконавця вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе Олексія Пукача, його засудили до довічного ув'язнення) вважає, що слідчі втратили час в перші години і дні після вбивства Шеремета.

На початковому етапі розслідування були втрачені можливості
Микола Голомша

«Підтвердженням цього є те, що на початковому етапі розслідування були втрачені можливості – досконало не зняли оперативну інформацію, вона не була проаналізована, не була використана; по гарячих слідах не перекрили вбивці можливість замести сліди, втекти і сховатися. Тоді навіть не пройшли маршрутом і не переглянули відео. А тепер надолужити дуже важко. Вбивство ж здійснили не профани чи випадкові люди. Воно готувалося – за ним (Шереметом) стежили, ходили його маршрутом, цікавилися», – зазначив він.

За його словами, про проблеми офіційного слідства свідчить і журналістське розслідування, яке продемонструвало, що можна було зробити за короткий проміжок часу.

Микола Голомша переконаний, що вбивство Павла Шеремета здійснили «професіонали» за допомогою спецслужб. «Такі резонансні вбивства готуються таким чином, щоб слідчий віддалявся від конкретного до абстрактного, а в результаті було завжди багато непрямих доказів та інформації. Їх дуже важко розслідувати, навіть якщо виходити з того, що слідство ведуть професійні кадри», – розповів він Радіо Свобода.

Мають показати, хто займається цим розслідуванням. Якщо над ним працюють серйозні слідчі, вже повинні були продемонструвати якісь результати
Микола Голомша

«А у нас проблема ще і в тому, що знищили криміналістику. Фахівці, які були здатні розслідувати такі злочини, виявилися незатребуваними в новостворених (після реформи правоохоронних органів – ред.) слідчих органах, які потребували професійних кадрів, – переконаний Микола Голомша. – На мій погляд, мають показати, хто займається цим розслідуванням. І якщо над ним працюють серйозні слідчі, то очевидно, що вже повинні були продемонструвати якісь результати. Я не чув жодного разу ніякої професійної конференції з цього приводу, ніякої інформації. І це сумно. Слідчі повинні бути готовими до того, що їм будуть ставити запитання про цю справу, і вони повинні все пояснювати, як це роблять у всіх розвинених країнах світу. Вони повинні давати інформацію суспільству в межах, дозволених слідством. Повинні бути відкритість, контакт з громадськістю, з журналістами. Вони зобов'язані надавати офіційну інформацію, хоча б про те, що слідство триває».

У той же час Микола Голомша додав, що «ховати» справу зарано»: «Я вважаю, що перспектива завжди є. Але тоді, коли є професійні кадри, є бажання і досвід».

Колеги чекають правди

За день до трагічної загибелі Павло Шеремет обговорював в студії «Громадського радіо» тему національної ідентифікації в Україні та Білорусі. Один з ведучих тієї програми Андрій Куликов розповідав, що дискусію вони продовжили ще й після ефіру. Але тоді він не помітив, щоб Павло Шеремет був стурбований власною безпекою. Андрій Куликов переконує: пам'ять є однією з гарантій того, що справу не «поховають» в слідчих кабінетах.

Фільм «Шеремет. Ціна свободи» Мелані Бачиної про журналіста Павла Шеремета, вбитого в Києві 20 липня 2016 року:

Я боюся, що правди про загибель Павла ми так і не дізнаємося, принаймні станеться це не скоро
Андрій Куликов

«Я боюся, що правди про загибель Павла ми так і не дізнаємося, принаймні станеться це не скоро. Однак справа не похована, поки є члени Шеремета, які пам'ятають його, і поки в Україні зберігаються такі умови, які призвели до загибелі Павла, а ці умови – перевага олігархів у медіа-просторі, агресія Росії, нестача солідарності журналістів. Тут не можна здаватися, а потрібно постійно наполягати, щоб розслідування було доведене до результатів. Це є гарантією того, що в результаті ми будемо знати, хто його вбив», – зазначив Андрій Куликов.

Про трагедію в Києві на перехресті вулиць Хмельницького і Франка нагадує «народний пам'ятник» – портрет Павла Шеремета, прикріплений на стовп, а під ним завжди стоять живі квіти. Цього року акція пам'яті відбудеться 20 липня о 8-й годині ранку.

Оригінал – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: У конгресі США всерйоз обговорюють чи не час пришвидшити процеси інтеграції з НАТО для України та Грузії

Всі новини дня

Українсько-польську драму "Щедрик" презентують для американських глядачів. Інтерв’ю

Українсько-польську драму "Щедрик" презентують для американських глядачів. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:07 0:00

Українсько-польську драму "Щедрик" в ці дні презентують для американських глядачів. Фільм розповідає історію трьох родин різної національності – українців, поляків та євреїв, – які мешкають в Івано-Франківську.

Що американські законодавці говорять про розвиток підтримки України у найближчому майбутньому? Відео

Однією з найбільших новин цього тижня стало оголошення про передачу Україні західних танків, зокрема американських Абрамс, які називають найсучаснішими у світі.

«Українці вивчили уроки Голокосту. Вони створили сильну армію» – Зісельс

Президент України Володимир Зеленський бере участь у церемонії вшанування пам’яті жертв Голокосту в Бабиному Яру. Київ, Україна, 27 січня 2023 року. REUTERS

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, що відзначається 27 січня на честь звільнення в’язнів табору смерті Аушвіц-Біркенау у 1945 році, політики, громадські діячі та представники єврейських громад нагадали, що злочини проти людяності знову відбуваються на території Європи.

«Не вивчення уроків Голокосту, Голодомору, геноциду вірмен та депортації кримськотатарського народу приводять людство до нових трагедій, війн, військових злочинів, геноцидів. Ми зараз це добре бачимо по агресивній війні, яку росія розв’язала у 2014 році проти України. Буча, Ірпінь, Бородянка, Харків, Маріуполь та багато інших тимчасово окупованих росією місць в Україні явили світу ще одну світову трагедію, яку можна поставити у ряд минулих страшних злочинів проти людства», – написав у мережі Facebook співпрезидент Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України і виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс.

В інтерв’ю «Голосу Америки» колишній радянський дисидент та полів'язень сказав, що «українці засвоїли уроки Голокосту за 30 років незалежності країни».

«Зокрема, українці засвоїли, що для того, щоб не допустити власного знищення з боку агресивного сусіда, треба бути сильною країною, передусім у військовому сенсі, – сказав Зісельс. – І ми бачимо, як за останні вісім років Україна сильно зміцнила свою армію. І ця армія є гарантією того, що будь-який негідник, який прийде до нас, не зможе так легко знищити українців, як це було під час Другої світової війни з євреями».

Внаслідок геноциду євреїв під час Другої світової війни загинули близько 6 мільйонів людей. Під час німецької окупації України, у 1941–44 роках на території сучасної України було розстріляно понад мільйон єврейських жінок, чоловіків та дітей.

Посолка України у США Оксана Маркарова також каже, що Україна вшановує пам'ять невинних жертв нацистського режиму і водночас «бореться за нашу свободу та домівки від російських загарбників».

«Ми пам’ятаємо уроки Голокосту та боремося невпинно, щоб слова «ніколи знову» справді означали «ніколи знову», – написала посолка у твітері.

Під час церемонії вшанування жертв Голокосту в Києві за участю президента України Володимира Зеленського посолка Великої Британії Мелінда Сіммонс сказала, що Голокост торкнувся і її родини, і що людські трагедії повторюються на українській землі знову у зв’язку з російською агресією.

«Я говорила про своє сімейне коріння в Україні. Що сталося з моєю родиною. І паралелі з російським вторгненням», – написала британська дипломатка у Twitter.

Литовський політик, член Європейського парламенту Петрас Ауштревічюс також провів паралель між подіями 78-літньої давності та сьогоденням.

«Пам'ять про Голокост і боротьба з антисемітизмом залишаються нашим обов'язком, оскільки зараз ми стикаємося з новою геноцидною агресією з боку Росії проти України. Ніколи не забувайте, боріться за справедливість!» – написав політик у Twitter.

Провідний французький політичний коментатор Ніколя Тензер нагадує, що уроки Голокосту полягають, зокрема у тому, щоб минуле не перешкоджало розуміти сучасне. Він проводить паралелі між Путіним і Гітлером і каже тим, хто переконаний, що трагедії 20 століття не можуть повторитися, що применшення «українського геноциду» розв’язує руки Росії чинити нові злочини.

«Будь-яка тривіалізація (з аргументами, що Путін — не Гітлер, війна Росії проти України — це не Друга світова війна, український геноцид — Путін — не Голокост — і що?) служить ворожій пропаганді», - каже він.

Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту сказав, що попередити наступні геноциди світ зможе у тому випадку, якщо не буде байдужим до злочинів.

«Ми знаємо й пам’ятаємо, що байдужість убиває разом із ненавистю. Байдужість і ненависть завжди тільки вдвох здатні творити зло. Тому так важливо, щоб кожен, хто цінує життя, проявляв рішучість, коли треба рятувати тих, кого ненависть прагне знищити», – закликав він.

«І сьогодні ми повторюємо ще вагоміше, ніж раніше: ніколи знову – ненависті; ніколи знову – байдужості. Що більше народів світу подолають байдужість, то менше простору у світі залишиться для ненависті», – додав президент Зеленський у своєму зверненні.

А тим часом у Москві під час відзначення Дня пам’яті жертв Голокосту президент Росії Володимир Путін повторив заяву про те, що «неонацисти вчиняють злочини в Україні». Як нагадує агентство AFP, це звинувачення Москва використовувала для виправдання своєї військової агресії проти України.

Російська незалежна англомовна газета Moscow Times нагадує, що твердження Путіна про те, що Росія розпочала «спеціальну військову операцію» в Україні з метою її «денацифікації», були заперечені урядом України та єврейською громадою країни.

Як повідомляв «Голос Америки», виступаючи у Давосі, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що з початку широкомасштабної російської агресії в Україні зареєстрували 80 тисяч злочинів російських військових, понад 9 тисяч загиблих мирних жителів, у тому числі 453 дитини.

Міжнародні правозахисні організації стверджують, що «російські війська вчинили низку порушень міжнародного гуманітарного права». Зокрема, у звіті міжнародної неурядової організації Human Rights Watch йдеться про «невибіркові та непропорційні бомбардування та обстріли цивільних територій, які вразили будинки, медичні та освітні заклади. Також правозахисники кажуть, що на окупованих територіях російські або пов’язані з Росією сили «вчиняли явні воєнні злочини, включаючи тортури, страти без судочинства, сексуальне насильство та насильницькі зникнення».

Україна та країни «Групи семи» прагнуть створити спеціальний міжнародний механізм для притягнення до відповідальності російських політичних лідерів та для відшкодування за руйнування, спричинені вторгненням Росії.

Київ викликає посла Угорщини після того, як Орбан назвав Україну "нічийною землею"

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час відзначення 65-ї річниці Угорської революції 1956 року, 23 жовтня 2021. (AP Photo/Laszlo Balogh)

МЗС України викликає посла Угорщини після того, як угорський прем'єр Віктор Орбан під час спілкування із журналістами порівняв Україну із "Афганістаном" і назвав її "нічийною землею". Про це повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами", - написав представник українського зовнішньополітичного відомства і додав, що Київ залишає за собою "право вжиття й інших заходів реагування".

У розмові з медіа Орбан заявив, що Захід перебуває "у стані війни з Росією" і що "Захід повинен зрозуміти, що Путін не може дозволити собі програти, і він не програє, тому що його чекають переобрання наступного року, і він не може балотуватися як президент, який програв війну", цитує видання The American Conservative.

Як пише видання, Орбан вважає, що "Росія не може допустити присутності НАТО в Україні", а оскільки Росія не змогла швидко перемогти Україну, зараз "мета Росії – зробити Україну некерованою руїною, щоб Захід не міг претендувати на це як нагороду" і "у цьому вони вже досягли успіху". "Зараз це - Афганістан, ничійна земля", - сказав журналістам угорський лідер.

Тим часом нині стало відомо, що Москва вимагає, щоб посол Латвії виїхав упродовж двох тижнів, пише Радіо Свобода. Раніше Рига заявила, що посли припинять свою роботу у Росії 24 лютого – у річницю вторгнення російської армії в Україну.

Латвійська влада повідомила про зниження рівня дипломатичних відносин із Росією до тимчасових повірених, пояснивши це "жорсткою агресією Росії проти України" і солідарністю з Естонією, адже перед цим Росія за своїм рішенням знизила рівень дипломатичних відносин із Естонією.

Рівень дипвідносин Росії із Литвою, був знижений ще минулого року з ініціативи цієї країни після російського вторгнення в Україну.

При цьому напередодні посольство США в РФ повідомило, що до Москви прибула нова очільниця дипвідомства Лінн Трейсі, яка раніше обіймала посади посолки США у Вірменії, старшої радниці у справах Росії у Бюро у справах Європи та Євразії у Держдепі та заступниці посла США в Росії. У Кремлі заявили, що нова посолка в Москві, не зможе покращити відносини між двома країнами через те, що там назвали "гібридною війною" Вашингтона проти Росії.

В Білому домі відреагували на повідомлення про можливу співпрацю РФ з талібами

Бойовик Талібану у Кабулі, 26 грудня 2022 року. AP Foto/Ebrahim Noroozi

Білий дім наразі не має жодних підтверджень про можливу співпрацю Росії із Талібаном, зокрема, щодо буцімто російського запиту про американську зброю, наявну на території Афганістану, для її використання у війні проти України. Про таку можливість повідомило британське The Sun з посиланням на неназвані джерела.

Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США, відповідаючи на запитання журналістки Голосу Америки щодо того, наскільки Білий дім стурбований тим, що Росія може спробувати отримати цю зброю.

“Я не можу підтвердити повідомлення про те, що Талібан розглядає можливість відправки зброї і спроможностей росіянам... Але якщо це правда, то, безсумнівно, суперечить тому, що Талібан каже про свої цілі. Щодо зброї та систем, то… афганські сили національної безпеки отримали певне обладнання від Сполучених Штатів, але воно належало афганцям і вони покинули його, коли вирішили, що не будуть воювати за свою країну. І деякі з цих систем, деякі з тих спроможностей, потрапили у розпорядження Талібану. Знову ж таки, ми не маємо жодних відомостей про те, де саме знаходяться всі ці системи, що вони собою представляють, як використовуються. Допевне, немає жодних ознак того, що Талібан хоче експортувати”, - сказав Кірбі.

Посадовець також зауважив, що обладнання, яке залишилось в Афганістані у серпні минулого року, коли американські військові залишили аеропорт, було виведено з ладу талібами: літаки, наземні транспортні засоби. "Думаю, єдине, що ми залишили там - це декілька транспортних засобів, які дозволяють їм підтримувати роботу аеропорту”, - сказав Кірбі.

Він також наголосив, що Талібан, якщо серйозно ставиться до бажаного ним міжнародного визнання, мусить виконувати свої зобов’язання, зокрема щодо прав жінок та дівчат.

Як повідомляв Голос Америки, після виводу американських військ, афганські збройні сили швидко здали зброю та позиції Талібану. Пентагон не дає точної оцінки скільки одиниць зброї отримали бойовики, однак оглядачі вказують, що вартість цієї зброї може сягати мільярдів доларів.

Росія та Пакистан під час двосторонніх переговорів у середу наголосили на необхідності «практичного залучення» афганського Талібану, але виключили офіційне визнання ісламістських правителів, доки вони не вирішать міжнародні проблеми щодо прав жінок та інклюзивного управління. Уповноважений президента Росії в Афганістані Замір Кабулов очолив делегацію на переговорах з офіційними особами Пакистану в Ісламабаді та поінформував про свої зустрічі на початку цього місяця з Талібаном у Кабулі, повідомляє Голос Америки.

Кабулов сказав, що Москва продовжує співпрацювати з Талібаном, але не розглядає надання легітимності фактичним правителям Афганістану «наразі», - повідомили Голосу Америки офіційні пакистанські джерела, причетні до зустрічей у середу.

Коротке повідомлення уряду Пакистану у Twitter після зустрічі Кабулова з заступницею міністра закордонних справ Хіною Раббані Хар, вказало, що обидві сторони "наголосили на необхідності практичного залучення тимчасового афганського уряду".

Більше

XS
SM
MD
LG