Актуально
- Голос Америки
Обама і Кальдерон обговорили проблеми імміграції і наркоторгівлі
Президенти Барак Обама і Феліпе Кальдерон провели у Білому домі переговори, які зосереджувались на імміграційних проблемах і триваючій боротьбі з наркокартелями.
Це - перший державний візит президента Мексики Кальдерона з часу обрання Барака Обами президентом США, хоча від січня 2009 року обидва лідери зустрічались тричі. На церемонії, що відбулась на галявині, перед Білим домом, Барак Обама назвав Кальдерона важливим партнером:
«Цей візит надзвичайно актуальний, як для Північної Америки, так і для цілого світу. У 21 столітті ми визначаємось не стільки кордонами, скільки зв’язками. І я кажу і вам, і мексиканському народові: будьмо разом, зустрічаймо майбутнє разом, працюймо разом».
Провідним питанням переговорів була імміграційна політика США. Схвалений в Аризоні закон, який повинен вступити в силу у липні, зобов’язує іммігрантів штату постійно мати при собі документи, що посвідчують особу, та уповноважує поліцію перевіряти усіх, хто викликає підозру у незаконному перебуванні у США. На спільній прес-конференції президент Обама визнав, що новий закон може бути використаний у дискримінаційному порядку. Зі свого боку президент Кальдерон - запевнивши, що Мексика поважає закони США - наголосив, що не погоджується з позицією Аризони:
«Ми і надалі засуджуватимемо практику криміналізації міграції, коли до людей, які важко працюють, ставляться як до кримінальних злочинців».
Питання документів, що посвідчують особу, стало і несподіваною темою в ході зустрічі перших леді США і Мексики з учнями молодших класів однієї з місцевих початкових шкіл. Одна учениця другого класу запитала Мішель Обаму, чи це правда, що президент відсилає з країни усіх, хто не має документів:
«Ви говорите, що Барак Обама відсилає усіх, хто не має належних паперів?»
Мішель Обама відповіла:
«Над цим слід працювати, правильно? Щоби в країні у всіх були відповідні документи, так?»
Тоді дівчинка, по-дитячому, зізналася, що в її мами немає жодних документів. Перша леді у відповідь на це зазначила:
«Над цим слід попрацювати, це треба виправити...»
Президент Обама знову закликав Конгрес посилити роботу над вичерпною імміграційною реформою.
Президенти Мексики і США також обговорили триваючу боротьбу з наркокартелями. За підрахунками, у результаті насилля, пов’язаного з наркобізнесом, у Мексиці загинуло 23 тисячі людей. Кальдерон вказав на те, що обидві країни прагнуть посилити охорону кордонів:
«Обидві країни прагнуть безпеки на кордоні. Ми погодились щодо необхідності запровадження заходів, покликаних зупинити надходження наркотиків, зброї і контрабандної готівки через кордон».
Як додав Барак Обама, Сполучені Штати повинні зменшити попит на наркотики і зупинити надходження до Мексики зброї і грошей, які потрапляють до наркокартелей. «Ці зусилля, - наголосив президент, - вимагатимуть подальших спільних зусиль обох країн.
Всі новини дня
- Голос Америки
Латвія позбувається радянських пам'ятників
Латвія позбувається монументів, що символізують радянську спадщину. Зокрема, на початку травня у Ризі влада вже ухвалила рішення про знесення пам'ятника радянським воїнам.
А днями в акції на підтримку знесення цього та інших радянських монументів взяли участь понад 5 тисяч людей, повідомляє Current Time. Учасники вимагали від влади не лише прибрати пам'ятник у Ризі, а й скласти список усіх пам'яток СРСР на території країни та демонтувати їх, а також змінити назви вулиць, площ та скверів, які мають назви на честь радянських функціонерів.
Чимало латвійців, які виступили на підтримку цього рішення, кажуть, що на їхнє бажання значно вплинула війна Росії в Україні, а також вони називають такі монументи "символами радянської окупації".
"Люди, які йдуть до пам'ятника окупації, не розуміють, в якій країні вони живуть і в якому столітті вони живуть. Ці люди фізично перебувають у Латвії, але ментально вони перебувають у російському світі, – заявив президент Латвії Егілс Левітс. – Усім латвійським патріотам, незалежно від національності, треба голосно і чітко сказати, що нам важливі свобода та сила закону, латвійські та загальноєвропейські цінності. Ми разом з Україною, а не з російським агресором!"
За опитуваннями, за знесення монументу радянським воїнам у Ризі чи байдужі до цього - близько 70% жителів Латвії. Проти - виступають активісти місцевої проросійської партії - "Руський союз Латвії".
МЗС Росії вручило офіційну ноту протесту Ризі за вихід з договору із Росією про збереження військових меморіалів та пам'ятних знаків. Також Москва озвучила вимогу повністю відшкодувати збитки, спричинені виходом з цієї угоди. У відповідь голова МЗС Латвії Едгар Рінкевич написав у Twitter: "За словами класика: «Отримають не компенсацію, а вуха від мертвого віслюка»".
Російські медіа раніше повідомляли, що фразою з книги Ільфа і Петрова "12 стільців" - "Вуха від мертвого віслюка. Отримаєш біля Пушкіна" - російське посольство у Латвії відповіло на заяви Ріги й Талліна про плани отримати від Москви фінансові компенсації за радянську окупацію.
Тим часом, часники руху "За звільнення від радянської спадщини" Латвії висунули кілька інших офіційних вимог до влади. Вони наполягають на законі про видворення нелояльних державі жителів з Латвії та позбавлення їх громадянства, а також заборону для них балотуватися на виборах Сейму, самоврядувань та Європарламенту та обіймати посади у державних та муніципальних установах. Насамперед йдеться про людей, які підтримують російську агресію та війну в Україні.
У статті використано матеріали Current Time, Regnum.ru
- Голос Америки
Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО
Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.
Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.
За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.
Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.
Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.
18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.
Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.
Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.
Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.
Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США
Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.
На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.
«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.
За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.
Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.
«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.
За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.
Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.
Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."
Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео
- Голос Америки
Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США
Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".
Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.
У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.
До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».
Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.
Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні
Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.
"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.
Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.
Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.
Facebook Forum