Актуально
60 млрд для України? Яке майбутнє двопартійної підтримки Києва в Конгресі - ексклюзивні коментарі політиків та експертів

Під час виборів до Конгресу США представники Республіканської партії можуть отримати контроль як у Палаті представників, так і в Сенаті. Як це може позначитись на допомозі Україні у російській війні?
За кілька тижнів до проміжних виборів, республіканці та демократи зробили низку заяв, які посіяли сумніви щодо подальшої підтримки пакетів допомоги для України. Зокрема, лідер республіканців у Палаті представників Кевін Маккарті заявив, що Україна більше не буде отримувати "безлімітні чеки" без позначення суми допомоги. А група демократичних законодавців склала лист до президента Джо Байдена, в якому закликала до переговорів із Путіним, пізніше вони назвали цей лист "помилковим".
Більшість людей, які будуть обрані... підтримуватимуть політику адміністрації Байдена по Україні. І я думаю, що ми маємо подякувати за це Володимиру Путіну
Яким буде майбутнє двопартійної підтримки України в новому Конгресі Голосу Америки прокоментували американські політики та експерти.
Незалежно від перестановок у Конгресі підтримка України залишиться незмінною, кажуть деякі оглядачі.
"Більшість людей, які будуть обрані, республіканці чи демократи, підтримуватимуть політику адміністрації Байдена по Україні. І я думаю, що ми маємо подякувати за це Володимиру Путіну. Через ядерні загрози та жахливість його дій", - заявив у коментарі для Голосу Америки Стівен Бланк, старший науковий співробітник Інституту Досліджень Зовнішньої Політики.
За словами Джона Гербста, колишнього посла США в Україні, а нині директора Євразійського Центру Атлантичної Ради США, "американська підтримка України залишатиметься сильною протягом наступних кількох років".
"У новому Конгресі буде більше республіканців, які скептично ставляться до допомоги Україні, але я не думаю, що їхня кількість перевищить 30% республіканського крила. Тому вони залишаться меншістю серед республіканців і дуже незначною меншістю загалом у Конгресі", - сказав Гербст для Голосу Америки.
політики грають у політику
Критичні заяви по Україні, - це переважно голоси радикольно лівого та правого таборів або вмотивованих пошуками політичних рейтингів. Вони не відображають загальну позицію партій, ввжають експерти та деякі законодавці.
"У часи економічної рецесії в Сполучених Штатах, у часи зростання цін на газ і так далі, - політики грають у політику. Вони хочуть запевнити, що захищають своїх виборців якнайкраще", - розповідає Голосу Америки, Вільям Померанц, директор інституту Кеннана при міжнародному науковому центрі Вудро Вільсона.
Голоси, які ви зараз чуєте, це ті, що говорять екстремальні речі. Тому що це те, що робить рейтинги
"Я хочу сказати українцям наступне і, чесно кажучи, світові, і особливо навіть росіянам, які можуть нас дивитись. Голоси, які ви зараз чуєте, це ті, що говорять екстремальні речі. Тому що це те, що робить рейтинги. Як би божевільно це не звучало. Але переважна більшість республіканців і демократів підтримують вас. Переважна більшість американців підтримують Україну. Я не бачу серйозних змін після цих виборів. Я думаю, що буде дуже важко виступати проти України, коли кожен день ми отримуємо нові картини жахів, які чинять росіяни", - сказав Адам Кінзінгер, конгресмен-республіканець від 16-го виборчого округу штату Іллінойс у коментарі для Голосу Америки. Сам Кінзінгер раніше повідомив, що не братиме участі у поточних виборах до Конгресу.
Україна не є приорітетом для американських виборців. За соцопитуваннями ABC Post polls 80% громадян вважають інфляцію та економіку головними питаннями. Однак, якщо республіканці отримають більшість в одній із палат, то вони можуть переглянути політику допомоги Україні. За словами експертів, головне питання, на чому сконцентруються законодавці у новому Конгресі: на економічній, гуманітарній чи військовій підтримці Києва?
Дехто каже, що коштів забагато, інші дорікають, що немає прозорості та підзвітності
"Ми чуємо сигнали на високому рівні, які підтримують продовження військової допомоги. Такі заяви лунають як від республіканців, так і від демократів. Але ми також чуємо і занепокоєння, щодо макроекономічної допомоги. Дехто каже, що коштів забагато, інші дорікають, що немає прозорості та підзвітності, щоб гарантувати, що гроші йдуть туди, куди треба", - пояснює Голосу Америки Джонатан Кац, старший науковий співробітник Німецького Фонду Маршалла США.
На воєнній допомозі наголошує і Вікторія Спартц, конгресвумен-республіканка від 5-го округу штату Індіана.
співвідношення безпекової допомоги має бути набагато вищим
"Я вважаю, що співвідношення безпекової допомоги має бути набагато вищим у порівнянні з будь-якою іншою допомогою. Ми маємо переконатися, що ми підтримуємо українських військових, українську армію",- заявила Спартц Голосу Америки.
Будь-яку допомогу Україні потрібно розглядати, як безпекову інвестицію у власну державу, переконують аналітики.
"Фінансування для України займає дуже малий відсоток від загального бюджету США. Глобальні економічні наслідки того, що зробив і робить Путін, використовуючи енергетику та продовольство як зброю, створюючи продовольчу кризу в усьому світі, - мають набагато більший вплив на економіку США, ніж надання військової та економічної допомоги Україні", - каже Джонатан Кац.
Глобальні економічні наслідки того, що зробив і робить Путін... мають набагато більший вплив на економіку США
"Головна помилка адміністрації Байдена полягає в тому, що ніхто не береться серйозно пояснити країні, що поставлено на карту. Йде третя світова війна, і Україна воює під гаслом польського руху "Солідарність" - "за нашу і вашу свободу". Кожен долар, який йде в Україну, – це інвестиція в мир", - переконаний Стівен Бланк.
На відносно невеликих обсягах фінансової допомоги для України у порівнянні із загальними витратами США на оборонний бюджет щороку наголошує і сенатор-демократ від штату Вірджинія Марк Ворнер.
Зараз допомога Україні становить 66 мільярдів доларів... США витрачають від 800 до 900 мільярдів доларів на рік на власний оборонний бюджет
"Зараз допомога Україні становить 66 мільярдів доларів. Це великі гроші, половина з них військова допомога, половина – цивільна. Але якщо зауважити, що США витрачають від 800 до 900 мільярдів доларів на рік на власний оборонний бюджет, то за цю відносно невелику суму грошей, у порівнянні, українці змогли не лише відтиснути, але й продовжують перемагати російську армію, скорочувати російський воєнний потенціал. Це хороша новина не лише для українців, але й для наших союзників по НАТО у всій Європі", - розповів у коментарі Голосу Америки сенатор Марк Ворнер.
Нині законодавці обговорюють додатковий пакет допомогоги для України. Його мають проголосувати до січня настпуного року, перед тим як почне роботу новий Конгрес. За словами американських політиків, це гарантуватиме допомогу Україні незалежно від результатів виборів.
"Голосування за цей пакет має відбутись до січня. Я припускаю, що або на початку, або в середині грудня. Усе залежить від того, як швидко ми закриємо інші питання. Я чув цифру близько 60-ти мільярдів на допомогу Україні", - каже Адам Кінзінгер.
Я чув цифру близько 60-ти мільярдів на допомогу Україні
"Шанси досить високі, що адміністрація попросить виділити додаткову допомогу, і ми вистигнемо проголосувати за неї. Я звісно підтримав би таке доповнення до загального законопроекту про асигнування, який ми сподіваємося прийняти в грудні, щоб вберегти наш уряд від призупинки роботи і забезпечити роботу певних відділів. Я вважаю, що до цього питання можна долучити запит про додаткову допомогу Україні", - розповідає Голосу Америки Девід Прайс, конгресмен-демократ у північній Кароліні.
За американською політичною традицією, завершення проміжних виборів до Конгресу означає старт президентських перегонів, які відбудуться у 2024 році. Чинний президент-демократ Джо Байден нещодавно заявив, що має плани брати участь у виборах, пише CNN. Кандидата від республіканців ще не визначено.
більше занепокоєння має викликати... те, яку позицію щодо України займатимуть кандидати в президенти від республіканців
Від того, хто очолить Білий Дім, політика по Україні залежатиме набагато більше, вважають оглядачі.
"Я думаю, більше занепокоєння має викликати не зміна позицій представників Конгресу щодо фінансування України, а те, яку позицію щодо України займатимуть кандидати в президенти від республіканців", - пояснює Джонатан Кац.
Врешті-решт, експерти та законодавці погоджуються, що кінцева політика, як Білого Дому, так і Конгресу залажить від позиції звичайних американців.
Всі новини дня
- Голос Америки
Росія мілітаризує суспільство, залучаючи дітей до підтримки війни – ЗМІ

У російських школах впроваджують навчальну програму з наголосом на героїзації армії, водночас демонізуючи Захід як “бандитів”. Тему снайперів додано навіть до програми з математики початкової школи – пише видання New York Times.
"Воєнні" букварі та пластикові гвинтівки
Армійської теми у Росії торкаються навіть букварі, а, наприклад, на змаганнях із плавання у Магнітогорську підлітки пірнали в басейн у камуфляжній формі, інші учасники одягали на спини моделі автоматів Калашникова.
“Ці зусилля є частиною масштабної кампанії Кремля з мілітаризації російського суспільства, навчання майбутніх поколінь шанобливому ставленню до армії та подальшого закріплення наративу президента Путіна про те, що “на нашій батьківщині знову розв’язана справжня війна”, - пише New York Times.За інформацією видання, так Кремль сподівається переконати громадськість активно підтримувати військові зусилля, а молодих чоловіків – воювати.
Найкращий можливий спосіб мобілізувати суспільство – це промивання мізків молоді.Грег Юдін
Про мілітаризацію російських шкіл повідомляв і журнал Economist. За інформацією видання, у рамках “історичного квесту” діти у Росії стріляли із пластикових гвинтівок і кидали гранати в імітацію танка. Учасникам одягли радянські солдатські кашкети, а на футболках працівників музею, де відбувався квест, була вишита літера Z – символ підтримки вторгнення Росії в Україну.
Шкільні програми із прищеплення “російських цінностей” на противагу західним покликані виправдати російську війну, а за задумом організаторів “у дітей повинно бути позитивне враження від армійського життя, адже багато з них незабаром можуть піти в армію” – пише Economist.Видання наводить дані опитування російської організації “Левада-Центр”, згідно з якими, близько 80% росіян підтримують відновлення піонерської організації. І 87% людей віком від 55 років були “зацікавлені” у цьому.
Водночас дослідники російської Вищої школи економіки перед вторгненням Росії до України заявляли, що молодь, згідно з опитуваннями, віддає перевагу менш ідеологічним громадянським активностям, наприклад місцевим громадським роботам.
Російська "Юнармія" як "мілітаризація дітей"
Російська “Юнармія” (організація, заснована Міністерством оборони РФ у 2016 році), яка навчає дітей військовим навичкам у літніх таборах, стверджує, що нараховує 1,35 мільйона членів по всій Росії. До організації приймають школярів віком від 8 років.
Як повідомляло раніше Радіо Свобода, Росія почала створювати загони «Юнармії» навіть на тимчасово окупованих територіях півдня України. Мер Меліотополя Іван Федоров заявляв, що російські окупаційні сили "посилюють ідеологічний тиск" на дітей і молодь. За словами мера, "у школах навчають за російськими підручниками з відповідним тлумаченням історії, старшокласникам планують викладати початковий військовий вишкіл, тобто готують до можливої участі у так званих "добробатах".
Іван Федоров назвав цей процес "мілітаризацією дітей".
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що "викликає хвилювання мілітаризація освіти та російська пропаганда, спрямована на українських дітей". Лубінець зазначив, що Росія такими діями виховує в неповнолітніх ненависть до рідної держави та "бажання мститися за війну, але не росіянам, а Україні". За словами Лубінця, такі дії є "проявом геноциду" та однією з форм примусу до подальшої служби у збройних силах Росії.
- Голос Америки
Найбільша частина переговорів про вступ України до ЄС стосується сільського господарства – міністр

Україна набагато більша за всіх інших нових членів ЄС у сфері сільського господарства, тож це, імовірно, змінить деякі правила в ЄС. Наразі ця сфера є найбільшою частиною євроінтеграційних переговорів.
Про це в інтерв'ю керівниці мовлення Голосу Америки у Східній Європі Мирославі Гонгадзе розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
За його словами, серед документів, які Україна повинна узгодити із законодавством ЄС, приблизно 40% стосується саме сільського господарства та продуктів. Це найбільша частина переговорів.
Зараз українські фермери намагаються врятувати бізнес в умовах війни та російської блокади експорту українського зерна. “Вони намагаються отримати якийсь прибуток, але наразі їм це не вдається. Для більшості з них головна мета – зберегти бізнес”, - каже міністр. За його словами, війна вплинула і на доставку, і на виробництво. “Українські фермери працюють у дійсно складних умовах, під ударом, під бомбардуванням. Самотужки розміновують землю”, - додав Сольський.
За його словами, нинішня найнижча ціна на зерно викликана не лише тим, що місцеві компанії експортують багато зерна з України, а й тим, що інші країни світу виробляють багато зерна протягом цього нового сезону, особливо Бразилія. “Отже, ми повинні пояснити це всім громадам, усім спільнотам фермерів, і вони повинні це зрозуміти”, - каже Сольський.
За інформацією Миколи Сольського, з врожаю минулого сезону Україна має на експорт ще близько 9-10 мільйонів тонн зерна, олії та подрібнених продуктів з соняшнику і сої тощо.
Як повідомляв Голос Америки, Росія заблокувала експорт зерна з українських портів усупереч попереднім домовленостям, мотивуючи це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України. Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.
За інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, з серпня 2022 року, коли стартувала реалізація Зернової ініціативи, з українських портів "Південний", "Чорноморськ" та "Одеса" експортовано понад 30 мільйонів тонн продовольства.
Через російську блокаду експорту щонайменше 10 країн недоотримують продовольство. "Для амортизації завданої шкоди плануємо збільшувати пропускну спроможність Дунайського портового кластеру", - повідомив під час візиту на Одещину президента України Володимира Зеленського віце-прем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
Face to Face. Врятовані обличчя захисників. Відео
Після поранень обличчя, українські військові часто потребують складних пластичних операцій. Місія хірургів зі США Face to Face допомагає українським колегам здобувати знання у складних випадках реконструкції лиця та шиї.
- Голос Америки
Злість, розгубленість, безпорадність. Жителі прикордонного російського Шебекіна «розчаровані тим, що до такого дійшло» – NYT

Внаслідок обстрілів у прикордонних з Україною районах Бєлгородщини загинули щонайменше сім людей. CNN з посиланням на російських офіційних осіб повідомляє про атаки зі смертельними наслідками щонайменше в чотирьох місцях Бєлгородської області.
Двоє чоловіків і жінка загинули під час обстрілу села Соболівка із 18 ракет, повідомив Гладков у серії дописів у своєму Telegram-каналі. Також в результаті удару були пошкоджені газопровід і лінія електропередач.
Через Соболівку проходить залізнична лінія, яка сполучає Росію з окупованиси нею частинами Украни, що свідчить про те, що ціллю могли бути російські лінії постачання - пише CNN.
Мешканці Бєлгородської області Росії унаслідок останніх обстрілів “починають розуміти жахи війни, що точиться на їхньому порозі”. А також висловлюють обурення у соцмережах про те, що “Москва не турбується про їхню долю”.
Такі свідчення мешканців, зокрема евакуйованих з прикордонного міста Шебекіно, публікує видання New York Times.
Вони почали використовувати у соцмережах хештег “Shebekino Is Russia”, а в інтерв’ю журналістам чимало з них висловлювало обурення через те, що ведучі державного телебачення неправильно вимовляли назву їхнього міста.
“Таке враження, що в Москві не розуміють, що у нас тут відбувається. Коли безпілотники прилетіли до Москви, відразу з’явилися великі історії, це було в усіх новинах. А тут люди під обстрілами місяцями і нічого”, — цитує NYT місцевого вчителя англійської мови.
Водночас видання свідчить, що завдяки обстрілам на російській території “через 15 місяців після того, як російські ракети вперше впали на Київ, мешканці прикордонного з Росією Бєлгорода починають розуміти жах війни на їхньому порозі”.
Газета New York Times опитала мешканців прикордонного регіону Росії, більшість із них, як і вчитель, наполягали на тому, щоб їх називали лише іменами, посилаючись на страх розплати за розмови про війну.
Незважаючи на зростання кількості нападів на російській території, лише кожен четвертий росіянин уважно стежить за війною і, ймовірно, виходить за межі державних ЗМІ, щоб отримати інформацію про неї, – такими є висновки травневого опитування російських соціологів з недержавного “Левада-центру”. Майже половина респондентів заявили, що не стежать за конфліктом взагалі або лише побіжно.
Директор “Левади” Денис Волков сказав, що російське суспільство “не цікавиться далі власного носа”.
Але останні події змушують принаймні мешканців Шебекіно переоцінити свою апатію чи підтримку війни, а ще – породжують обурення проти влади, яка, на їхню думку, не змогла їх захистити, пише NYT.
Дивіться також:
- Голос Америки
Росія святкує День російської мови в ООН і цитує Пушкіна про «незаперечну перевагу» російської «над усіма європейськими мовами»

Росія в ООН святкує День російської мови у понеділок, 6 червня, у день народження російського поета початку ХІХ століття Олександра Пушкіна. Його цитату про «перевагу» російської мови над усіма європейськими мовами було обрано як епіграф до статті про значення російської мови для ООН.
Як зазначається на сайті ООН, цей день відзначається у рамках програми підтримки та розвитку багатомовності та культурного різноманіття. Однією з цілей цієї програми є «підтримка рівноправності всіх шести офіційних мов ООН: англійської, арабської, іспанської, китайської, російської та французької».
«Багатомовність, яка є важливим фактором гармонійного спілкування між народами, має особливе значення для Організації Об'єднаних Націй», – мовиться на сайті ООН.
Разом з тим, на думку правозахисників у самій Росії влада проводить активну політику асиміляції, що веде до зменшення кількості мовців та зникання мов національних меншин.
Результати перепису 2021 року показують, що кількість носіїв майже всіх російських мов національних меншин зменшилася за десятиліття з часу попереднього підрахунку населення.
Російська англомовна газета Moscow Times писала у березні цього року, що хоча дані перепису, оприлюднені в грудні минулого року, засвідчують картину зникнення інших мов у Росії, активісти та експерти, з якими спілкувалися журналісти, вважають, що ситуація є ще гіршою.
Наприклад, кількість носіїв чуваської, тюркської мови, якою розмовляють в основному в Республіці Чувашія в Поволжі Росії, скоротилася з понад 1 мільйона носіїв у 2010 році до трохи більше ніж 700 000 у 2021 році, мовиться у публікації.
У 2002-2010 роках кількість людей, які володіють татарською мовою в Росії скоротилася на понад мільйон осіб, у Казані, столиці Татарстану, де живе понад мільйон осіб з майже 4-мільйонного населення республіки залишилося тільки кілька шкіл з татарською мовою навчання, повідомляють татарські активісти.
Олександр Болькін, старійшина народу ерзя, який живе в Україні, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що за останні 30 років чисельність його народу знизилася приблизно вдвічі: з мільйона до 400-500 тисяч осіб.
У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти були стурбовані «зростанням домінування російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».
Захист прав російськомовного наслення – одна з «офіційних причин» війни, яку Росія розв'язала проти України. Заступник голови МЗС Росії Михайло Галузін наприкінці травня заявив, що серед умов для миру з Україною є ухвалення статусу російської мови як державної.
При цьому на окупованих Росією територіях окупаційна влада виводить українську мову з навчального процесу та вилучає україномовні книжки з бібліотек.
Цього року російська мова вперше почала втрачати популярність у світі. У 2023 рооці вона не увійшла у список 10-ти найпопулярніших мов, які вивчають у всьому світі за допомогою платформи Duolingo.
З моменту заснування платформи в 2015 році, «це перший рік, коли російська мова так драматично втратила свою популярність, незважаючи на те, що нею спілкуються 282 мільйони людей в світі», повідомили в компанії.
Падіння інтересу учнів до вивчення російської мови у компанії безпосередньо пов’язали з російським вторгненням в Україну у 2022 році та подальшим зростанням інтересу до вивчення української мови.
Форум