Коли у вересні у Нью-Йорку розпочався протест проти соціальної нерівності та фінансових інститутів, мало хто міг передбачити, що рух «Захопимо Волл-cтріт» швидко пошириться по всій країні і навіть вийде за її межі. Сьогодні акції «Захопимо» те, чи інше місто відбуваються на площах багатьох великих і маленьких містечок світу. У Сполучених Штатах учасників протесту не об’єднує ані спільна ідеологія, ані політична сила. Усі вони, в першу чергу, незадоволені економічною ситуацією і несправедливим, на їх думку, зосередженням капіталу в руках 1% багатіїв. На щойно створеній веб-сторінці тепер з’явилось гасло руху «Єдиний вихід – світова революція».
На перший погляд учасники протесту «Захопимо Волл-стріт» нагадують випадковий натовп. Однак, придивившись, розумієш, тут збираються досить неординарні особистості – серйозні, молоді хіпі, невдоволені циркачі, музиканти, барабанщики. До них часто приєднуються місцеві мешканці, сюди приходять прибиральники, приєднуються бездомні, заходять туристи. Тут розписують транспаранти, збирають петиції.
Преса постійно висвітлює ці протести, які поширяться країною. Однак Джол Ґолдентаєр, який приїхав до Нью-Йорка з Північної Кароліни, вважає, що ЗМІ зосереджують надто багато уваги на колоритності мітингувальників, ігноруючи при цьому справжні вимоги демонстрантів.
«Я б волів почути думки пересічних людей. Якщо прислухатися до того, що вони кажуть, ви почуєте – кожен має дещо відмінну думку, а це ознака того, що вони не пропагують одну ідеологію. Вони промовляють від серця», – зазначає Джол.
У демонстрантів немає спільних вимог. Члени профспілок, наприклад, виступають проти порушень трудового кодексу великими корпораціями. Інший демонстрант вимагає арешту банкірів в ім’я Ісуса Христа. Ще інший виступає проти «продажності» політиків. Деякі жінки засуджують смертну кару і корпоративний контроль освітньої галузі. Один студент вирішив проявити мудрість, нагадавши вчення Конфуція про зловживання багатством.
Загалом гнів учасників протесту зосереджений проти Волл-стріт. Найбільше обурення викликає несправедливий розподіл капіталу, який, на думку багатьох, несправедливо контролює 1% багатіїв. Серед критиків, економіст Лоренс Брам. Він каже, що великі корпорації дають політикам гроші на передвиборчі кампанії, а в обмін отримують привілеї за рахунок решти 99% населення.
«Наша політика зводиться до штампування людей – він соціаліст, він капіталіст, він республіканець, він демократ. А я патріот. Я хочу, аби в моїй країні краще жилося, і немає значення, чи ти з «правими», чи з «лівими», адже і ті, й інші втратили роботу. Люди – безробітні, тому вони тут», – обурюється Лоренс Брам.
Американський прапор із символами міжнародних корпорацій, майорить разом з чорним прапором анархістів, поруч з прапорами Пуерто-Ріко, Китаю тощо. Усе це додає змісту плакату із запитанням «Чому Ви тут?»
«Що нас об’єднує, так це бажання жити у справедливому суспільстві, де менше расизму, менше війн, менша прірва між багатими та бідними», – пояснює Джол.
Рух «Захопи Волл-стріт», що розпочався у Нью-Йорку, більше місяця тому, поки що ігнорується самим фінансовим центром, та й офіційний Вашингтон не намагається реагувати на скарги протестувальників. Рух немає ані харизматичних лідерів, ані конкретної програми дій. Одні це називають анархією, інші демократією.
Links
Вибір читачів
1
