Спеціальні потреби

Актуально

Чому НАТО зараз не дає Україні план набуття членства в альянсі (ПДЧ)?

Навчання військ NATO у Латвії, яка разом з іншими пострадянським країнами Балтії стала членом альянсу 2004 року. Латвія 26 березня 2021 р.

НАТО стримано відреагувало на заклик президента України Володимира Зеленського якнайшвидше розпочати з Києвом програму приготування до вступу в Альянс - надати Україні План дій щодо членства (ПДЧ).

На тлі нових загрозливих дій Росії, яка стягнула на східних кордонах України та в окупованому Криму найбільшу кількість військ з початку війни 2014 року, Зеленський заявив, що «НАТО - це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі».

«ПДЧ стане справжнім сигналом для Росії», - заявив український керівник у розмові з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом 6 квітня, йдеться в офіційному повідомленні Києва.

Але керівник НАТО у своєму повідомленні про ту розмову не згадав тему ПДЧ.

«Я телефонував президентові Зеленському, щоб висловити серйозну стурбованість військовою активністю Росії всередині і довкола України та продовженням порушень припинення вогню. НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Ми віддані нашому твердому партнерству», - написав Єнс Столтенберґ у Twitter того ж дня.

Якщо Україну прийняти в НАТО, наприклад, завтра, то чи означає це, що післязавтра треба вступати у війну проти Росії?
Стівен Пайфер

Речниця Білого дому Джен Псакі, коментуючи той заклик Києва, визнала, що українські прагнення обговорюють і додала, що «це рішення буде схвалювати НАТО».

Представники урядів Латвії і Литви повідомили, що будуть пропонувати колегам в альянсі обговорити рішення про ПДЧ для України, але речник німецького уряду тими днями сказав, що «питання членства України в НАТО зараз не стоїть на порядку денному».

У відповідь на запит «Голосу Америки» до штаб-квартири НАТО відповісти на прямий заклик президента Зеленського прес-служба альянсу розіслала коротке пояснення з повтореннями запевнень про підтримку України і з закликами до реформ, але, знову ж таки, без згадки про ПДЧ.

Слово «членство» у тій відповіді використане лише один раз: «У питанні членства НАТО має політику відкритих дверей і союзники дотримуються свого рішення, ухваленого на Бухарестському саміті 208 року».

Те рішення, викладене у 23-му параграфі декларації Бухарестського саміту 3 квітня 2008 року, проголошує: «НАТО вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Сьогодні ми дійшли згоди, що ці держави стануть членами НАТО».

У тому документі також було розпорядження про розгляд питання ПДЧ України і Грузії на наступній зустрічі міністрів закордонних справ альянсу у грудні 2008.

Але впродовж понад 12 років після схвалення тієї декларації ситуація не просунулася.

Натомість за той час відбулася Російсько-Грузинська війна у серпні 2008 року, Україна під керівництвом президента Віктора Януковича 2010 року проголосила відмову від вступу в будь-які оборонні союзи, а 2014 року Росія захопила Крим, і очолювані Росією сили почали війну на Донбасі.

Після втечі Віктора Януковича в Росію Верховна Рада у грудні 2014 року скасувала позаблоковий статус України і знову проголосила євроатлантичну інтеграцію головним напрямком зовнішньої політики.

Чому НАТО не запрошує Україну?

На думку колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера, який зараз працює в програмі Академії Роберта Боша у Берліні, «всередині НАТО зараз немає великого прагнення надати Україні ПДЧ, і це жорстка правда».

Стівен Пайфер вважає, що для політиків країн НАТО відповідь на заклики Києва пов’язана з таким міркуванням: «Якщо Україну прийняти в НАТО, наприклад, завтра, то чи означає це, що післязавтра треба вступати у війну проти Росії?»

Це також частина стратегії Росії в цій ситуації - що в результаті розчарування українців Заходом, Україна якось повернеться в орбіту Росії.
Сара Лейн

Питання про війну не зовсім риторичне, бо Росія вже захопила і проголошує своїм Кримський півострів, анексію якого не визнає Захід, і Москва підтримує збройні сили, які протистоять українській армії на Донбасі.

Тобто, якби Україна в цій ситуації була членом НАТО, то мала б бути задіяна 5 стаття договору НАТО, що називає напад на одну країну організації нападом на всіх.

«І в НАТО не готові починати війну з Росією за Україну», - каже аналітик Стівен Пайфер, який колись у якості дипломата непевне використовував би більш обтічні пояснення.

Країни НАТО і зокрема США вже допомагають Україні підвищувати обороноспроможність, як постачаннями зброї та військового спорядження так і спільними навчаннями.

Хоча відповідь на заклик Зеленського про ПДЧ зависла у повітрі, Стівен Пайфер вважає, що в умовах нового тиску Росії така допомога Заходу Україні може і повинна бути посилена.

Чи правильно робить Зеленський?

«Немає нічого дивного в тому, що президент України в даній ситуації покладає надії на НАТО і говорить про членство в організації», - каже Сара Лейн з британського аналітичного центру Королівський інститут об’єднаних служб.

Але вона як і інші західні спостерігачі висловлює сумнів у тому, що відповідь НАТО на заклики України може раптом стати позитивною.

Одна з думок полягає у тому, що низка західноєвропейських країн вважають, що російсько-українська війна у теперішньому стані все ж локалізована, і ті країни не хочуть йти на кроки, які можуть розширити те протистояння і потенційно втягнути Захід у збройний конфлікт.

Якщо українці насправді хочуть вступити в НАТО, то їм треба якнайкраще підготувати свою країну, щоб коли нагода постане, то щоб Україна була готова нею скористатися.
Стівен Пайфер

«НАТО має свою внутрішню динаміку. Країни організації розділені на тих, які більше переймаються проблемами на півдні від Європи, і тих, як країни Балтії, які набагато більше стурбовані загрозою на сході і відносинами з Росією», - каже Сара Лейн.

Вона також скептично оцінює твердження, «що надання Україні ПДЧ посилило б її захист від подальшої російської агресії на сході».

Справа не лише в тому, що Росія погрожує діями у відповідь на можливість вступу України в НАТО, зауважує аналітик, але й у тому, що в самій Україні є політичні сили і великі суспільні групи, які мають сумніви щодо членства в альянсі.

Побоювання Сари Лейн зокрема у тому, «що вимоги Зеленського надати Україні ПДЧ, а також розмови про те, як НАТО вирішить всі проблеми, також загрожують настроям його виборців. Бо він завищує сподівання: мовляв, нам би лише в НАТО, а тоді усе буде гаразд. А це також нечесно».

«У сучасній історії України ми бачили випадки, як після більш прозахідного президента до влади одразу ж приходив проросійський… Я вважаю, що це також частина стратегії Росії в цій ситуації - що в результаті розчарування українців Заходом, Україна якось повернеться в орбіту Росії», - підсумовує вона.

Чи треба Українським лідерам відмовитися від ідеї вступу в НАТО?

Стівен Пайфер на таке запитання має відповідь з двох частин:

«Перша полягає в тому, що, коли Україна дивиться на стандарти ЄС і НАТО, то українцям варто запитати себе, чи ті цінності і стандарти корисні для України?

І це не лише військові стандарти, але й ринкова економіка, це також стандарти демократії.

Люди думають про НАТО як оборонну установу. Але я можу вам сказати, що перед розширенням 2004 року, коли американці розмовляли з майбутніми членам, то йшлося не про оборонні реформи, а про демократичні та економічні реформи.

Отже українцями варто задатися питанням: чи їм потрібно це незалежно від обставин? Я б сказав, що так, але це мають вирішувати самі українці.

Друге полягає у тому, що Україні варто і далі над цим працювати, бо ситуація може змінитися, і можуть з’явитися можливості.

Якщо українці насправді хочуть вступити в НАТО, то їм треба якнайкраще підготувати свою країну, щоб коли нагода постане, то щоб Україна була готова нею скористатися.

Іншим варіантом може бути те, що можливість з'явиться, а Україна може виявитися не готовою.

Це дві причини чому українцям і надалі варто не відмовлятися від своїх прагнень».

Дивіться: Експерти про реальні перспективи членства України в НАТО. Відео

Експерти про реальні перспективи членства України в НАТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:24 0:00

Всі новини дня

Колишній міністр закордонних справ Литви: «Для НАТО прийшов час себе показати». Відео

У Литві відзначають посилення сил НАТО на східному фланзі - про це в інтерв’ю Голосу Америки розповів колишній міністр закордонних справ цієї країни Лінас Лінкявічус. Він також порівняв НАТО з Феррарі, яка задовго стоїть у гаражі.

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:38 0:00

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

У Мадриді розпочався саміт НАТО. Напередодні Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом - і наголосив на важливості потужної протиракетної оборони для України.

Путіна на саміті "Великої двадцятки" не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн "Великої двадцятки", заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press.

"Я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо", - додав він.

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт, і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена», - цитують Ушакова ЗМІ.

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, віповідаючи на питання журналістів під час брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті. Вони дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа на саміті НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що досягнута домовленість із Туреччиною про те, що Анкара не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії Саулі Нііністе та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Як повідомив кореспондент "Голосу Америки" Джефф Селдін, Генсек НАТО висловив переконання, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія природно продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна - проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною.

Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Дивіться також: Премєр-міністр Канади - про обстріли Кременчука

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG