Актуально
Чому НАТО зараз не дає Україні план набуття членства в альянсі (ПДЧ)?

НАТО стримано відреагувало на заклик президента України Володимира Зеленського якнайшвидше розпочати з Києвом програму приготування до вступу в Альянс - надати Україні План дій щодо членства (ПДЧ).
На тлі нових загрозливих дій Росії, яка стягнула на східних кордонах України та в окупованому Криму найбільшу кількість військ з початку війни 2014 року, Зеленський заявив, що «НАТО - це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі».
«ПДЧ стане справжнім сигналом для Росії», - заявив український керівник у розмові з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом 6 квітня, йдеться в офіційному повідомленні Києва.
Але керівник НАТО у своєму повідомленні про ту розмову не згадав тему ПДЧ.
«Я телефонував президентові Зеленському, щоб висловити серйозну стурбованість військовою активністю Росії всередині і довкола України та продовженням порушень припинення вогню. НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Ми віддані нашому твердому партнерству», - написав Єнс Столтенберґ у Twitter того ж дня.
Якщо Україну прийняти в НАТО, наприклад, завтра, то чи означає це, що післязавтра треба вступати у війну проти Росії?Стівен Пайфер
Речниця Білого дому Джен Псакі, коментуючи той заклик Києва, визнала, що українські прагнення обговорюють і додала, що «це рішення буде схвалювати НАТО».
Представники урядів Латвії і Литви повідомили, що будуть пропонувати колегам в альянсі обговорити рішення про ПДЧ для України, але речник німецького уряду тими днями сказав, що «питання членства України в НАТО зараз не стоїть на порядку денному».
У відповідь на запит «Голосу Америки» до штаб-квартири НАТО відповісти на прямий заклик президента Зеленського прес-служба альянсу розіслала коротке пояснення з повтореннями запевнень про підтримку України і з закликами до реформ, але, знову ж таки, без згадки про ПДЧ.
Слово «членство» у тій відповіді використане лише один раз: «У питанні членства НАТО має політику відкритих дверей і союзники дотримуються свого рішення, ухваленого на Бухарестському саміті 208 року».
Те рішення, викладене у 23-му параграфі декларації Бухарестського саміту 3 квітня 2008 року, проголошує: «НАТО вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Сьогодні ми дійшли згоди, що ці держави стануть членами НАТО».
У тому документі також було розпорядження про розгляд питання ПДЧ України і Грузії на наступній зустрічі міністрів закордонних справ альянсу у грудні 2008.
Але впродовж понад 12 років після схвалення тієї декларації ситуація не просунулася.
Натомість за той час відбулася Російсько-Грузинська війна у серпні 2008 року, Україна під керівництвом президента Віктора Януковича 2010 року проголосила відмову від вступу в будь-які оборонні союзи, а 2014 року Росія захопила Крим, і очолювані Росією сили почали війну на Донбасі.
Після втечі Віктора Януковича в Росію Верховна Рада у грудні 2014 року скасувала позаблоковий статус України і знову проголосила євроатлантичну інтеграцію головним напрямком зовнішньої політики.
Чому НАТО не запрошує Україну?
На думку колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера, який зараз працює в програмі Академії Роберта Боша у Берліні, «всередині НАТО зараз немає великого прагнення надати Україні ПДЧ, і це жорстка правда».
Стівен Пайфер вважає, що для політиків країн НАТО відповідь на заклики Києва пов’язана з таким міркуванням: «Якщо Україну прийняти в НАТО, наприклад, завтра, то чи означає це, що післязавтра треба вступати у війну проти Росії?»
Це також частина стратегії Росії в цій ситуації - що в результаті розчарування українців Заходом, Україна якось повернеться в орбіту Росії.Сара Лейн
Питання про війну не зовсім риторичне, бо Росія вже захопила і проголошує своїм Кримський півострів, анексію якого не визнає Захід, і Москва підтримує збройні сили, які протистоять українській армії на Донбасі.
Тобто, якби Україна в цій ситуації була членом НАТО, то мала б бути задіяна 5 стаття договору НАТО, що називає напад на одну країну організації нападом на всіх.
«І в НАТО не готові починати війну з Росією за Україну», - каже аналітик Стівен Пайфер, який колись у якості дипломата непевне використовував би більш обтічні пояснення.
Країни НАТО і зокрема США вже допомагають Україні підвищувати обороноспроможність, як постачаннями зброї та військового спорядження так і спільними навчаннями.
Хоча відповідь на заклик Зеленського про ПДЧ зависла у повітрі, Стівен Пайфер вважає, що в умовах нового тиску Росії така допомога Заходу Україні може і повинна бути посилена.
Чи правильно робить Зеленський?
«Немає нічого дивного в тому, що президент України в даній ситуації покладає надії на НАТО і говорить про членство в організації», - каже Сара Лейн з британського аналітичного центру Королівський інститут об’єднаних служб.
Але вона як і інші західні спостерігачі висловлює сумнів у тому, що відповідь НАТО на заклики України може раптом стати позитивною.
Одна з думок полягає у тому, що низка західноєвропейських країн вважають, що російсько-українська війна у теперішньому стані все ж локалізована, і ті країни не хочуть йти на кроки, які можуть розширити те протистояння і потенційно втягнути Захід у збройний конфлікт.
Якщо українці насправді хочуть вступити в НАТО, то їм треба якнайкраще підготувати свою країну, щоб коли нагода постане, то щоб Україна була готова нею скористатися.Стівен Пайфер
«НАТО має свою внутрішню динаміку. Країни організації розділені на тих, які більше переймаються проблемами на півдні від Європи, і тих, як країни Балтії, які набагато більше стурбовані загрозою на сході і відносинами з Росією», - каже Сара Лейн.
Вона також скептично оцінює твердження, «що надання Україні ПДЧ посилило б її захист від подальшої російської агресії на сході».
Справа не лише в тому, що Росія погрожує діями у відповідь на можливість вступу України в НАТО, зауважує аналітик, але й у тому, що в самій Україні є політичні сили і великі суспільні групи, які мають сумніви щодо членства в альянсі.
Побоювання Сари Лейн зокрема у тому, «що вимоги Зеленського надати Україні ПДЧ, а також розмови про те, як НАТО вирішить всі проблеми, також загрожують настроям його виборців. Бо він завищує сподівання: мовляв, нам би лише в НАТО, а тоді усе буде гаразд. А це також нечесно».
«У сучасній історії України ми бачили випадки, як після більш прозахідного президента до влади одразу ж приходив проросійський… Я вважаю, що це також частина стратегії Росії в цій ситуації - що в результаті розчарування українців Заходом, Україна якось повернеться в орбіту Росії», - підсумовує вона.
Чи треба Українським лідерам відмовитися від ідеї вступу в НАТО?
Стівен Пайфер на таке запитання має відповідь з двох частин:
«Перша полягає в тому, що, коли Україна дивиться на стандарти ЄС і НАТО, то українцям варто запитати себе, чи ті цінності і стандарти корисні для України?
І це не лише військові стандарти, але й ринкова економіка, це також стандарти демократії.
Люди думають про НАТО як оборонну установу. Але я можу вам сказати, що перед розширенням 2004 року, коли американці розмовляли з майбутніми членам, то йшлося не про оборонні реформи, а про демократичні та економічні реформи.
Отже українцями варто задатися питанням: чи їм потрібно це незалежно від обставин? Я б сказав, що так, але це мають вирішувати самі українці.
Друге полягає у тому, що Україні варто і далі над цим працювати, бо ситуація може змінитися, і можуть з’явитися можливості.
Якщо українці насправді хочуть вступити в НАТО, то їм треба якнайкраще підготувати свою країну, щоб коли нагода постане, то щоб Україна була готова нею скористатися.
Іншим варіантом може бути те, що можливість з'явиться, а Україна може виявитися не готовою.
Це дві причини чому українцям і надалі варто не відмовлятися від своїх прагнень».
Дивіться: Експерти про реальні перспективи членства України в НАТО. Відео
Всі новини дня
- Голос Америки
Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео
США змінили рішення і тепер надають Україні 31 танк M1-A1 Abrams замість запланованих раніше новіших варіантів M1-A2. Це дозволить США значно пришвидшити терміни доставки та надати цю можливість для України до осені поточного року. Про це заявив речник Пентагону Пет Райдер.
- Голос Америки
Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео
Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда у вівторок прибув до Києва з неанонсованим візитом. Досі він був єдиним лідером G7, який не побував в Україні від початку повномасштабної війни. Кісіда передав запрошення президенту Володимиру Зеленському взяти участь у саміті країн G7.
В США уважно стежать за візитом Сі Цзіньпіна до Москви: як реагують в Білому Домі та Держдепі. Відео
Китай, за словами Джона Кірбі, поки не виключив можливості постачати РФ зрбою у її війні в Україні. Як коментує офіційний Вашингтон цю можливість, за результатами двох днів переговорів у Москві?
- Голос Америки
Столтенберг: змістовний діалог у форматі НАТО-Росія неможливий

Вже на початку квітня у рамках засідання НАТО на рівні міністрів закордонних справ планується і засідання Комісії Україна-НАТО. Щодо аналогічного діалогу між альянсом і Росією, то змістовна розмова між ними неможлива, - заявив 21 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час презентації річного звіту НАТО за 2022 рік.
Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективуЄнс Столтенберг
За словами Столтенберга, країни-учасниці альянсу “багато років працювали над змістовним діалогом з Росією”, але “Росія відійшла від цієї мети”.
Генсек додав, що неможливо вести змістовний діалог з Росією, коли вона здійснює агресію проти України.
Учасники НАТО, за його словами, намагалися відрадити Росію від вторгнення в Україну торік, використовуючи “усі дипломатичні та політичні канали”. “Ми використовували всі зусилля, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну, - каже Столтенберг. - Але після вторгнення це [діалог] не має сенсу. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну агресію проти сусідньої України”.
Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу, - загалом підсумував ситуацію у регіоні Столтенберг.
“Більше НАТО” замість “менше НАТО”
Столтенберг приділив увагу розширенню Північноатлантичного альянсу та, зокрема, відзначив “внесок” у це російського президента Путіна. “Він хотів менше НАТО, але отримав якраз протилежне: більше НАТО”, - сказав генсек.
Він підкреслив, що вступ Фінляндії та Швеції “зробить їх безпечнішими, а наш Альянс — сильнішим, і продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими”.
За словами Столтенберга, Путін “хоче іншої Європи… прагне контролювати своїх сусідів”. Тому, каже посадовець, навіть у разі закінчення війни в Україні країни-союзниці повинні дбати про безпеку, знаходити можливості для нарощування виробництва боєприпасів промисловістю, посилювати захист критично важливої інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.
Генеральний секретар НАТО привітав той факт, що 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. “Ми рухаємось у правильному напрямку, але не так швидко, як цього вимагає небезпечний світ, у якому ми живемо», – сказав він, додавши, що «очевидно, нам потрібно робити більше». Столтенберг очікує, що на Вільнюському саміті в липні цього року члени Альянсу узгодять “нове амбітне зобов’язання, згідно з яким країни інвестуватимуть в оборону щонайменше 2% національного ВВП”.
Наразі такі видатки на оборону передбачені тільки у 7 країнах альянсу. Найбільше на оборону витрачають США - 3,46% ВВП, далі Греція і Польща(3,54 і 2,42 відповідно). Найнижче співвідношення оборонних видатків і ВВП – в Іспанії (1,09%), Бельгії (1,18%), Словенії (1,26%) та Канаді (1,29%).
120 мільярдів для України від держав-учасниць НАТО
З моменту вторгнення Росії до України члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, виділивши понад 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги у 2022 році.
“Хоча Сполучені Штати є найбільшим донором, але Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги”, - наголосив генсек. Він також додав, що європейці прийняли майже п’ять мільйонів біженців з України. Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє їхню силу та одностайність поглядів, - каже Столтенберг.
Генеральний секретар наголосив, що у 2022-му уже восьмий рік поспіль європейські члени Альянсу і Канада продовжували збільшувати видатки на оборону.
Сталевий опір українського народу
На початку другого року повномасштабної війни Росії проти України Столтенберг повторив свій вислів про те, що “Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгнувся в Україну”.
Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгся в Україну.Єнс Столтенберг
“Він недооцінив сталевий опір українського народу”, - сказав очільник військово-політичного союзу.
Ще одним прорахунком Путіна, за його словами, стало неврахування «безпрецедентної підтримки України» з боку держав–членів НАТО.
«Вторгнення, яке здійснив Путін, було шоком, але не стало несподіванкою», – зазначив Столтенберг, назвавши його «кульмінацією моделі агресивної поведінки». Він додав, що відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році, в НАТО було здійснено найістотніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління.
«Отже, коли російські танки ввійшли в Україну, ми були напоготові, – сказав він. – За лічені години наші оборонні плани набули чинності, від Балтійського до Чорного морів. Під командування НАТО було передано 40 000 військовослужбовців, забезпечено значну присутність у повітрі й на морі, а кількість бойових груп НАТО подвоєно з чотирьох до восьми».
Росія: зближення з Китаєм і збільшення присутності в Африці
Як повідомляв Голос Америки, Єнс Столтенберг дав оцінку зближенню Китаю і Росії. Він поділився інформацією про те, що Росія очевидно просить від Китаю допомоги зі смертоносною зброєю. “Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіна і розглядається владою Китаю”, - сказав він.
Крім того, генсек відповідав на питання протидії нелегальній міграції. Йшлося про співпрацю з Туреччиною, Мавританією, Тунісом, Іраком та іншими партнерами, допомогу їм у розбудові власних оборонних і безпекових інститутів, щоб стабілізувати ситуацію, зокрема, щодо викликів міграції.
“Ми, звісно, також бачимо збільшення російської присутності на Півдні. Явно [це пов'язано] з групою Вагнера”, - сказав Столтенберг.
Підсумовуючи 2022-й, генсек НАТО зазначив, що рік став ключовим для колективної безпеки. “У більш небезпечному та сповненому суперечок світі НАТО залишається сильним і єдиним, і надає безпрецедентну підтримку Україні”, - написав Столтенберг у своєму Твітері, презентуючи річний звіт альянсу.
- Голос Америки
Чи надасть Китай смертоносну зброю Росії - коментарі експертів

У Білому домі вважають, що Путін конче потребує підтримки Китаю, бо в нього на війні в Україні закінчуються боєприпаси, про це заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі в ефірі каналу MSNBC.
«Президенту Путіну потрібен президент Сі, тому що в нього закінчуються боєприпаси, [...] у нього закінчується той інвентар, який йому потрібен для ведення цієї війни, і цілком ймовірно, що він буде шукати додаткової допомоги у Китаю», - сказав представник Білого дому.
Відносини між президентами Росії та Китаю Кірбі раніше називав "шлюбом за розрахунком", який дає Китаю союзника проти Заходу, а Росії - підтримку для ведення війни в Україні.
Як писав Голос Америки, Генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Китай від постачання Росії летальної зброї, сказавши, що в НАТО бачили «деякі ознаки того, що був такий запит з боку Росії, і що це питання розглядається в Пекіні китайською владою”.
Уряди США та Європи попередили Китай, що він зіткнеться з серйозними наслідками, якщо вирішить надавати зброю та боєприпаси російським силам.
Як пишуть експерти, потенційна хвиля західних санкцій щодо Китаю може зруйнувати економічні цілі, які ставить перед собою Сі Цзіньпінь, тому він не може зайти надто далеко.
"Він [Сі Цзіньпінь] не дозволить Путіну програти, але є межа тому, скільки зусиль він готовий прикласти, щоб Путін досяг успіху", — коментує для видання NBC News Віктор Ча, колишній директор з питань Азії в Раді з національної безпеки США, а нині - член Ради оборонної політики, яка є дорадчим органом міністра оборони США.
Як вважає Ча, Китаю вигідний нинішній стан справ. Поки триває війна, Китай може розраховувати на потік недорогої нафти та газу з Росії, а США та їхні союзники змушені витрачати мільярди доларів на підтримку України, пише NBC News.
Видання NYT з посиланням на офіційні дані російської митниці, пише, що за рік російського вторгнення в Україну Китай вже продав Росії безпілотні апарати та запчастини до них на суму понад 12 мільйонів доларів. Мова здебільшого йде про популярні у світі дрони DJI та товари менших компаній, які здебільшого постачаються через дрібних посередників та експортерів. Ці дрони не вважаються летальною зброєю.
За даними видання, Китай лишається для Росії важливою опорою у військовому, дипломатичному та економічному напрямках. “Китай - один із найбільших покупців російської нафти, що допомагає фінансувати вторгнення”, - мовиться у статті з назвою “Поки війна в Україні триває, Китай допомагає поповнити запаси російських безпілотників”.
Скептична у питанні китайської допомоги Росії директорка програми дослідження Китаю в аналітичному центрі Stimson Юнь Сунь.
“Я не вірю, що Китай буде підтримувати Росію або надавати їй летальну допомогу, принаймні не від китайського уряду, не у великих масштабах, а також не публічно. Якщо конкретні китайські компанії надаватимуть таку зброю Росії, це дозволяє Пекіну заперечити свою участь. Але я не вірю, що політика Пекіна полягає в наданні такої допомоги Росії, особливо військової амуніції під час війни”, - аналізує експертка.
Вона також переконана, що Китай не підтримує дії Росії у цій війні.
“Китай відчуває, що має повний спектр відносин, які можна розвивати з Росією в економічному, енергетичному та міжнародному політичному плані. Але я вважаю, що аргумент про те, що Китай фактично підтримує Росію у війні в Україні, не є коректним. Тільки подумайте, якби Китай дійсно повністю підтримував Росію у війні в Україні, чи Росія досі програвала б, як це відбувається сьогодні”, - зазначила Сунь.
Водночас дослідниця Китаю додала, що не бачить перспектив у мирному плані Китаю щодо закінчення війни в Україні через “брак змістовності” в пропозиціях Пекіна.
На її думку, головною метою візиту Сі Цзіньпіня в Росію є зміцнення економічної співпраці. “Ми знаємо, що китайці говорили про дві речі. Одна з них – економічна співпраця. І це неминуче зосередиться на російському енергетичному секторі, на який Китай має великий попит, російський експорт сирої нафти та експорт природного газу до Китаю розширився та значно зріс минулого року. [...] А Росії потрібні китайські інвестиції в розвиток інфраструктури енергетичного сектору РФ”, - сказала Юнь Сунь.
Вона також вважає, що на китайсько-російську співпрацю не вплине рішення МКС видати ордер на арешт Путіна за вивезення українських дітей. Ні Китай, ні Росія не є підписантами Римського статуту, на якому базує свою роботу МКС, - нагадує експертка.
Китай заперечує закиди про можливість надання Росії летальної військової допомоги й звинувачує США та інші країни Заходу у загостренні війни тим, що вони надають озброєння Києву проти російських військ.
Форум