Спеціальні потреби

Актуально

Чому НАТО зараз не дає Україні план набуття членства в альянсі (ПДЧ)?

Навчання військ NATO у Латвії, яка разом з іншими пострадянським країнами Балтії стала членом альянсу 2004 року. Латвія 26 березня 2021 р.

НАТО стримано відреагувало на заклик президента України Володимира Зеленського якнайшвидше розпочати з Києвом програму приготування до вступу в Альянс - надати Україні План дій щодо членства (ПДЧ).

На тлі нових загрозливих дій Росії, яка стягнула на східних кордонах України та в окупованому Криму найбільшу кількість військ з початку війни 2014 року, Зеленський заявив, що «НАТО - це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі».

«ПДЧ стане справжнім сигналом для Росії», - заявив український керівник у розмові з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом 6 квітня, йдеться в офіційному повідомленні Києва.

Але керівник НАТО у своєму повідомленні про ту розмову не згадав тему ПДЧ.

«Я телефонував президентові Зеленському, щоб висловити серйозну стурбованість військовою активністю Росії всередині і довкола України та продовженням порушень припинення вогню. НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Ми віддані нашому твердому партнерству», - написав Єнс Столтенберґ у Twitter того ж дня.

Якщо Україну прийняти в НАТО, наприклад, завтра, то чи означає це, що післязавтра треба вступати у війну проти Росії?
Стівен Пайфер

Речниця Білого дому Джен Псакі, коментуючи той заклик Києва, визнала, що українські прагнення обговорюють і додала, що «це рішення буде схвалювати НАТО».

Представники урядів Латвії і Литви повідомили, що будуть пропонувати колегам в альянсі обговорити рішення про ПДЧ для України, але речник німецького уряду тими днями сказав, що «питання членства України в НАТО зараз не стоїть на порядку денному».

У відповідь на запит «Голосу Америки» до штаб-квартири НАТО відповісти на прямий заклик президента Зеленського прес-служба альянсу розіслала коротке пояснення з повтореннями запевнень про підтримку України і з закликами до реформ, але, знову ж таки, без згадки про ПДЧ.

Слово «членство» у тій відповіді використане лише один раз: «У питанні членства НАТО має політику відкритих дверей і союзники дотримуються свого рішення, ухваленого на Бухарестському саміті 208 року».

Те рішення, викладене у 23-му параграфі декларації Бухарестського саміту 3 квітня 2008 року, проголошує: «НАТО вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Сьогодні ми дійшли згоди, що ці держави стануть членами НАТО».

У тому документі також було розпорядження про розгляд питання ПДЧ України і Грузії на наступній зустрічі міністрів закордонних справ альянсу у грудні 2008.

Але впродовж понад 12 років після схвалення тієї декларації ситуація не просунулася.

Натомість за той час відбулася Російсько-Грузинська війна у серпні 2008 року, Україна під керівництвом президента Віктора Януковича 2010 року проголосила відмову від вступу в будь-які оборонні союзи, а 2014 року Росія захопила Крим, і очолювані Росією сили почали війну на Донбасі.

Після втечі Віктора Януковича в Росію Верховна Рада у грудні 2014 року скасувала позаблоковий статус України і знову проголосила євроатлантичну інтеграцію головним напрямком зовнішньої політики.

Чому НАТО не запрошує Україну?

На думку колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера, який зараз працює в програмі Академії Роберта Боша у Берліні, «всередині НАТО зараз немає великого прагнення надати Україні ПДЧ, і це жорстка правда».

Стівен Пайфер вважає, що для політиків країн НАТО відповідь на заклики Києва пов’язана з таким міркуванням: «Якщо Україну прийняти в НАТО, наприклад, завтра, то чи означає це, що післязавтра треба вступати у війну проти Росії?»

Це також частина стратегії Росії в цій ситуації - що в результаті розчарування українців Заходом, Україна якось повернеться в орбіту Росії.
Сара Лейн

Питання про війну не зовсім риторичне, бо Росія вже захопила і проголошує своїм Кримський півострів, анексію якого не визнає Захід, і Москва підтримує збройні сили, які протистоять українській армії на Донбасі.

Тобто, якби Україна в цій ситуації була членом НАТО, то мала б бути задіяна 5 стаття договору НАТО, що називає напад на одну країну організації нападом на всіх.

«І в НАТО не готові починати війну з Росією за Україну», - каже аналітик Стівен Пайфер, який колись у якості дипломата непевне використовував би більш обтічні пояснення.

Країни НАТО і зокрема США вже допомагають Україні підвищувати обороноспроможність, як постачаннями зброї та військового спорядження так і спільними навчаннями.

Хоча відповідь на заклик Зеленського про ПДЧ зависла у повітрі, Стівен Пайфер вважає, що в умовах нового тиску Росії така допомога Заходу Україні може і повинна бути посилена.

Чи правильно робить Зеленський?

«Немає нічого дивного в тому, що президент України в даній ситуації покладає надії на НАТО і говорить про членство в організації», - каже Сара Лейн з британського аналітичного центру Королівський інститут об’єднаних служб.

Але вона як і інші західні спостерігачі висловлює сумнів у тому, що відповідь НАТО на заклики України може раптом стати позитивною.

Одна з думок полягає у тому, що низка західноєвропейських країн вважають, що російсько-українська війна у теперішньому стані все ж локалізована, і ті країни не хочуть йти на кроки, які можуть розширити те протистояння і потенційно втягнути Захід у збройний конфлікт.

Якщо українці насправді хочуть вступити в НАТО, то їм треба якнайкраще підготувати свою країну, щоб коли нагода постане, то щоб Україна була готова нею скористатися.
Стівен Пайфер

«НАТО має свою внутрішню динаміку. Країни організації розділені на тих, які більше переймаються проблемами на півдні від Європи, і тих, як країни Балтії, які набагато більше стурбовані загрозою на сході і відносинами з Росією», - каже Сара Лейн.

Вона також скептично оцінює твердження, «що надання Україні ПДЧ посилило б її захист від подальшої російської агресії на сході».

Справа не лише в тому, що Росія погрожує діями у відповідь на можливість вступу України в НАТО, зауважує аналітик, але й у тому, що в самій Україні є політичні сили і великі суспільні групи, які мають сумніви щодо членства в альянсі.

Побоювання Сари Лейн зокрема у тому, «що вимоги Зеленського надати Україні ПДЧ, а також розмови про те, як НАТО вирішить всі проблеми, також загрожують настроям його виборців. Бо він завищує сподівання: мовляв, нам би лише в НАТО, а тоді усе буде гаразд. А це також нечесно».

«У сучасній історії України ми бачили випадки, як після більш прозахідного президента до влади одразу ж приходив проросійський… Я вважаю, що це також частина стратегії Росії в цій ситуації - що в результаті розчарування українців Заходом, Україна якось повернеться в орбіту Росії», - підсумовує вона.

Чи треба Українським лідерам відмовитися від ідеї вступу в НАТО?

Стівен Пайфер на таке запитання має відповідь з двох частин:

«Перша полягає в тому, що, коли Україна дивиться на стандарти ЄС і НАТО, то українцям варто запитати себе, чи ті цінності і стандарти корисні для України?

І це не лише військові стандарти, але й ринкова економіка, це також стандарти демократії.

Люди думають про НАТО як оборонну установу. Але я можу вам сказати, що перед розширенням 2004 року, коли американці розмовляли з майбутніми членам, то йшлося не про оборонні реформи, а про демократичні та економічні реформи.

Отже українцями варто задатися питанням: чи їм потрібно це незалежно від обставин? Я б сказав, що так, але це мають вирішувати самі українці.

Друге полягає у тому, що Україні варто і далі над цим працювати, бо ситуація може змінитися, і можуть з’явитися можливості.

Якщо українці насправді хочуть вступити в НАТО, то їм треба якнайкраще підготувати свою країну, щоб коли нагода постане, то щоб Україна була готова нею скористатися.

Іншим варіантом може бути те, що можливість з'явиться, а Україна може виявитися не готовою.

Це дві причини чому українцям і надалі варто не відмовлятися від своїх прагнень».

Дивіться: Експерти про реальні перспективи членства України в НАТО. Відео

Експерти про реальні перспективи членства України в НАТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:24 0:00

Всі новини дня

Ґроссі сподівається на створення безпекової зони навколо ЗАЕС до кінця року – ЗМІ

Генеральний директор Міжнародного агентства атомної енергії Рафаель Маріано Ґроссі

Генеральний директор Міжнародного агентства атомної енергії Рафаель Маріано Ґроссі заявляє про прогрес у переговорах для створення зони безпеки навколо Запорізької атомної електростанції – про це він заявив у інтерв’ю італійській газеті la Repubblica.

За словами Ґроссі, він прагне знайти рішення для забезпечення безпеки найбільшої атомної електростанції в Європі, «сподіваюся, до кінця року». Голова МАГАТЕ заявив про «конкретні пропозиції» і прогрес у цьому питанні.

«Моє зобов’язання полягає в тому, щоб досягти рішення якнайшвидше... Наша мета — уникнути ядерної аварії, а не спричинити сприятливу у військовому сенсі ситуацію для тієї чи іншої сторони», – сказав він.

Ґроссі додав, що наразі обидві сторони «досягнули згоди щодо деяких фундаментальних принципів» стосовно безпеки заводу.

«Перше – це захист: це означає прийняти те, що ви не стріляєте ні по об’єкту, ні з об’єкта. Друге – це визнання того, що МАГАТЕ є єдиним можливим способом забезпечити безпеку АЕС», – вважає голова агентства.

Він припустив, що може зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським «незабаром», щоб обговорити деталі угоди.

Російські державні медіа також цитують генерального директора «Росатома» Олексія Ліхачова, який заявив, що представник Москви в МАГАТЕ Михайло Ульянов «активно працює» над цим питанням. Водночас він додав, що «рішення не на боці Росії».

Від 4 березня Запорізька АЕС та місто-супутник ЗАЕС – Енергодар – перебувають під окупацією російських військ. Росія відмовляється створювати демілітаризовану зону довкола ЗАЕС, як це пропонують в ООН.

Станція неодноразово зазнавала обстрілів. 5 серпня сталося вперше в історії станції на певний час повне відключення Запорізької АЕС від енергомережі.

МАГАТЕ повідомило в своєму звіті, що вночі та вдень 20 листопада на території Запорізької АЕС пролунало більш ніж десять потужних вибухів. В «Енергоатомі» повідомили, що характер пошкоджень на ЗАЕС вказує на те, що російські війська цілили по інфраструктурі, необхідній для запуску 5 і 6 енергоблоків і відновлення виробництва електроенергії Запорізькою АЕС для потреб України.

Мінфін США: ціна на нафту на рівні $60 обмежить надходження Росії

Заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо

НЬЮ-ЙОРК, 1 грудня (Reuters) – Заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо привітав попередню домовленість Європейського Союзу щодо обмеження ціни на експорт російської нафти в 60 доларів за барель у четвер, заявивши, що це знаходиться в межах обговорених рівнів цін і обмежить надходження Москви від продажу нафти.

Адеємо сказав на конференції Reuters NEXT, що він вважає, що країни-члени ЄС остаточно затвердять угоду про обмеження цін, оскільки вони постійно застосовували санкції, щоб покарати Росію за вторгнення в Україну.

Європейський Союз попередньо погодив рівень 60 доларів США для початку обмеження ціни з регулярним механізмом коригування.

«Це в діапазоні цін, про який ми говорили деякий час, щоб це дозволило нам досягнути двох речей. Перше — зменшити доходи Росії. Друге — забезпечити, що російські барелі на підуть з ринку", - сказав Адеємо.

Він додав, що угода про обмеження ціни «може досягти цих двох цілей і поставити нас у положення, коли доходи Росії зменшаться, одночасно забезпечуючи людям доступ до надійної та дешевої енергії в усьому світі».

Адеємо заявив, що важко дізнатися, скільки Росія заробляє на експорті нафти, але навіть якщо деякі ринкові ціни зараз нижчі за граничну ціну в 60 доларів, механізм обмежить зростання цін на російську нафту та призведе до подальшого зменшення російської економіки у 2023 році.

"І головне, про що слід пам’ятати, це те, що ми починаємо з 60 доларів США, але ми маємо можливість надалі використовувати обмеження ціни, щоб з часом обмежити доходи Росії", - додав він.

Законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією подано до Сенату США

Сенатор США Бен Кардін - серед співавторів нового законопроекту

Сенатори США Роджер Вікер, від Республіканської партії, та Бен Кардін, від Демократичної партії, подали до Сенату США законопроект HARM, який передбачає визнання російської військової компанії "Група Вагнера" терористичною організацією.

Відповідний законопроект також буде подано до Палати представників Конгресу США, йдеться в повідомленні, розміщеному на сторінці сенатора Вікера.

Сенатори та конгресмени-співавтори відповідних законопроектів закликали притягнути "Групу Вагнера" до відповідальності і перерахували злочини, в яких звинувачують "Групу", включаючи "вбивства та погрози журналістам, викрадення дітей, застосування нервово-паралітичної речовини проти цивільних, катування, згвалтування та торгівля жінками та дітьми"

"США мають назвати цю тіньову армію тим, що вона є - іноземною терористичною групою. Ми маємо притягнути до відповідальності їх а також тих, хто їх підтримує", - заявив Вікер.

Сенатор Кардін, який також очолює Гельсінську комісію США, вказав на повідомлення, які пов'язують "Групу Вагнера" з "незліченною кількістю звірств в Україні а також в Сирії і на Африканському континенті".

"Там, де діє "Група Вагнера", кояться звірства. Закон HARM визначить приватну групу бойовиків Путіна в якості іноземної терористичної організациї і покаже світові, що її дії як зловмисні, так і незаконні", - сказав інший співголова Гельсінської комісії конгресмен США Стівен Коен.

В разі прийняття законопроекту, Державний департамент США буде зобов'язаний включити "Групу Вагнера" до переліку терористичних організацій. Керівники "Групи Вагнера", Євген Прігожин та Дмитро Уткін, а також сама Група перебувають під санкціями США.

В листопаді Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Раніше цього тижня посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила, що США наразі не вважають корисним офіційне визначення Росії державою-спонсором тероризму відповідно до американських законів, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні полягає в тому, що це зараз непотрібно, і, насправді, може бути контрпродуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Німеччина надасть українцям ще «Гепардів», але ще не «Леопарди»

Канцлер Олаф Шольц на «Гепарді» на базі в Німеччині, де використовувати установки навчалися українські військові. 25 серпня 2022 р.

Німецькі джерела повідомляють, що уряд у Берліні готується передати Україні ще 7 самохідних броньованих зенітних установок «Гепард» на додаток до 30, які вже використовуються українськими військовими.

«Гепарди», які також називають легкими танками, були зняті з озброєння німецької армії, але виявилися дієвими в Україні для захисту з повітря зокрема проти дронів, якими Росія бомбардує українські позиції і об’єкти цивільної інфраструктури.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц наголосив, що Німеччина зараз «особливо зосереджена на протиповітряній обороні» для України, натякнувши, що йдеться про додаткові комплекси Iris T і «Гепарди».

«Росія повинна зрозуміти: ми надалі будемо підтримувати Україну так довго, як це буде потрібно - економічно, фінансово, гуманітарно - через зруйновану інфраструктуру, а також зброєю», - заявив Шольц на Берлінській безпековій конференції 30 листопада.

Уряд Німеччини досі не відгукнувся позитивно на заклики надати Україні важкі танки, зокрема дуже поширені у Європі «Леопарди» німецького виробництва.

Шольц дав зрозуміти, що Берлін не хоче наодинці робити перший крок у постачанні Україні нової зброї західного виробництва, яку можна вважати наступальною.

В Німеччині фактично визнали, що пішли би на такий крок, якби свої танки Україні вирішили постачати США, або інші союзники.

Німецький журнал Spiegel першим повідомив на початку грудня, що йдеться про 7 додаткових Гепардів, які ремонтує мюнхенська збройна компанія Krauss-Maffei Wegmann (KMW), але часопис зауважив, що часові рамки постачання ще не оголошені.

«Гепарди» відомі тим, що мають свої радари і систему лазерного наведення, а також скорострільністю.

Український посол в Німеччині Олексій Макеєв біля «Гепарда»:

У засобах масової інформації нещодавно з’являлися повідомлення про можливі труднощі в забезпеченні українські гепарди набоями, оскільки Швейцарія, посилаючись на свій нейтралітет, не бажала постачати їх у зону боїв.

Німецький військовий аналітик Ґустав Ґрессель каже, що коли він був в Україні, то у розмовах з ним українські солдати говорили про потребу додаткових «Гепардів».

Дивіться також:

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

Війна розлучила 16-річну Діану з мамою. Мати дівчинки, що працює волонтером у Харківському притулку для тварин, мусила залишитися у місті. Щоб вберегти доньку, вона відправила її в німецьку сімʼю, що погодилася прийняти дівчинку до себе.

Більше

Відео - найголовніше

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00
XS
SM
MD
LG