Спеціальні потреби

Актуально

«Вони здають Херсон. Величезна невдача». Західні оглядачі коментують відступ Росії

Про відступ з Херсона доповідав генерал-полковник Сергій Суровікін, праворуч, якого президент Росії Володимир Путін, на цьому фото вітає з нагородою після боїв у Сирії. Москва, 28 грудня 2017 року. (Олексій Дружинін, Sputnik, через AP)

Провідні західні ЗМІ та оглядачі називають «величезною поразкою» наказ російського командування залишити українське місто Херсон та відступити на лівий берег Дніпра, де російське військо збудувало ешелоновану оборону.

Газета New York Times розповідає, що у середу міністр оборони Росії Сергій Шойгу "наказав російським військам відступити зі стратегічно важливого південного міста Херсон, що може завдати серйозного удару по військових зусиллях президента Володимира Путіна".

Як повідомляє газета, цей крок, оголошений по телебаченню, відбувся після того, як генерал Сергій Суровікін, командувач російськими силами в Україні, доповів міністру оборони Росії, що рішення було «важким», але виведення «збереже життя військовослужбовців і боєготовність сил».

Як пише NYT, відступ від Херсона був би великою перемогою для українських військ, які давно прагнули відбити місто та відкинути російські війська з правого берега Дніпра.

«Це єдина обласна столиця, яка контролюється Москвою, і відхід буде також принизливим публічним розгромом для Путіна, який, за словами представників західної розвідки, відхилив попередні запити командування на дозвіл вийти з міста», – пише NYT.

Відступ російської армії з Херсона став головною подією сходу Європи для англомовних ЗМІ.

«Міністр оборони Росії Сергій Шойгу наказав своїм військам відступити на правий берег Дніпра – тобто вони здають Херсон, єдину столицю області, захоплену під час вторгнення», – пише шеф Московського бюро британського ділового щоденника Financial Times Макс Седдон.

«Це очікувалося, але це «велика» невдача», – твітить британський журналіст.

«Росія оголошує про відступ із Херсона, що є величезною невдачею перед обличчям жорсткого українського контрнаступу», – твітує гарячу новину газета Washington Post.

Радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко вважає, що відступ від Херсона може спричинити втрату довіри до президента Росії Володимира Путіна та, як результат, дестаблізіації Росії.

«Здача Херсона вже викликала величезний сплеск критики в Росії. Потенційно це може призвести до серйозної втрати довіри до Путіна і, як наслідок, дестабілізації ситуації в Росії», – пише Геращенко у твіті.

Як каже впливовий американський військовий експерт, Мік Раян, генерал-майор австралійської армії у відставці та співробітник Вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, у президента Росії складне положення – йому потрібно пояснити, як так сталося, що Росія покинула столицю єдиної області, яку вдалося захопити за понад вісім місяців війни.

«Сказавши російському народу в декларації про анексію, що Херсон є частиною Росії, Путіну знадобиться якась історія, щоб виправдати відхід і відвернути увагу внутрішньої аудиторії», – пише військовий експерт у своєму твіті.

Також, той факт, що заяву про відступ зробили військові, а не Путін, означає, що російський президент планує «покласти на військових провину за російське фіаско в Україні».

Раян також не виключає, що план відступу є «частиною кампанії обману, щоб втягнути українців у битву, до якої готувалися росіяни».

Але, на думку генерала у відставці, відступ все ж виглядає справжнім, бо, як він каже, «навіть якщо росіяни добре підготувалися на правому березі, зрештою їхню позицію важко втримати».

Як пише New York Times, українські військові також розуміють, що російські війська можуть спробувати симулювати відступ, сподіваючись на затяжний міський бій, який може призвести до великих втрат з боку України, і стежать за переміщенням російських військ.

Натомість російські військові блогери сприйняли повідомлення про відступ з Херсона «як зраду», пише NYT.

Як зауважує газета, призначена Росією цивільна адміністрація вже втекла до нової штаб-квартири на лівому березі Дніпра.

Також сьогодні українські і російські ЗМІ, посилаючись на представників окупаційної адміністрації Херсонської області повідомили про загибель у дорожно-транспортній пригоді заступника голови адміністрації Кирила Стремоусова.

Жителі міста тим часом залишаються вже четверту добу без електрики та зв'язку.

Газета цитує заступника голови української адміністрації Херсонської області Сергія Хланя, який заявив у середу, що умови життя десятків тисяч мирних жителів стають дедалі жахливішими, і що «Херсон є на порозі гуманітарної катастрофи».

Як нагадує NYT, Херсон має стратегічне значення, бо є важливим вузлом виходу до Чорного моря та воротами до Криму.

Всі новини дня

Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео

Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:57 0:00

Лідери ЄС схвалили план відправки Україні 1 млн артилерійських боєприпасів протягом наступних 12 місяців. «ЄС підтримує Україну в її невпинному прагненні до свободи», – заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель. «Ми будемо стояти з Україною стільки, скільки буде потрібно» – наголосив він.

США ввели санкції проти режиму Лукашенко. Тіхановська закликає не ототожнювати білорусів з урядом. Відео

Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти режиму Лукашенка, зокрема за придушення продемократичного руху у Білорусі, і підтримку російської війни в Україні.

З українських портів відбули ще три кораблі з зерном та благодійна пшениця для Ємену

18 березня 2023 року Чорноморську зернову угоду було вдруге продовжено ще на 120 днів. Фото: REUTERS/Viacheslav Musiienko/File Photo

Україна у п'ятницю, 24 березня, відправила 30 тисяч тонн пшениці з Одеси, щоб підтримати мільйони людей у Ємені – у рамках ініціативи "Зерно з України", яку ініціював президент Зеленський і підтримали низка міжнародних донорів.

USAID повідомляє, що ця пшениця годуватиме 4 мільйони людей у Ємені впродовж 1 місяця. А загалом ця зернова ініціатива допомагає долати голод і забезпечує переміщення продуктів харчування та добрив в час глобального дефіциту.

Постачання до Ємену профінансували, серед іншого, уряди Франції, Іспанії та США (Агенція США з міжнародного розвитку USAID), за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.

“Чорноморська зернова ініціатива забезпечує зерном тих, хто його потребує у всьому світі, і підтримує всіх, хто покладається на сільськогосподарський сектор”, - заявило посольство США в Україні у Твіттері.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Саудівська Аравія Анатолій Петренко наголосив: "Завантажене зерном судно в рамках ініціативи “Зерно з України” (Grain from Ukraine) сьогодні вирушило до Ємену. Україна продовжує відігравати активну роль як гарант продовольчої безпеки, будучи щиро та твердо відданою задоволенню гострих гуманітарних потреб дружнього єменського народу”.

Ініціативу "Зерно з України" започаткували 26 листопада 2022 року, у 90-ту річницю відзначення Голодомору в Україні. Її мета - надсилати зерно у найбідніші країни Африки, де принаймні 5 мільйонів люди живуть в умовах голоду. За цією угодою країни-донори закуповують зерно в Україні й покривають транспортні витрати.

Зерно для Італії, Єгипту та Тунісу

Крім того, як повідомляє ООН, 24-го березня з України відчалило три судна із зерном, що містили понад 60 тисяч тонн кукурудзи та понад 15 тисяч тонн сої. Вони прямують до Італії, Єгипту і Тунісу.

На інфографіці від ООН видно маршрути кораблів із зерном. А також зазначено, що Україна постачає світу сільськогосподарську продукцію, зокрема пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, ячмінь, сою, ріпак, горох тощо.

Посолка США в Україні Бріджит Брінк наголосила на своїй сторінці у Твіттері, що Чорноморська зернова ініціатива “робить можливим цей життєво важливий шлях для підтримки людей у світі, які найбільше страждають від продовольчої безпеки, і гарантує, що українське зерно потрапляє до тих, хто його найбільше потребує”. За словами дипломатки, лідери G7 “чітко дали зрозуміти, що важливо продовжувати та розширювати цю ініціативу”.

Чорноморську зернову Угоду уклали з Росією за посередництва Туреччини та ООН 22 липня 2022 року.

18 березня 2023 року її вдруге продовжили на 120 днів.

З початку угоди з українських портів відпливли понад 700 суден, - підрахувало видання CNBC. А міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомляв, що з 1 серпня 2022 року Україна відправила понад 25 мільйонів тонн зерна на потреби світу.

Раніше адміністраторка Агенції USAID Саманта Пауер заявляла, що Чорноморська зернова ініціатива є критично важливою для боротьби з глобальним голодом. А держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що від початку дії зернової ініціативи з України вивезли стільки зерна, що з нього можна зробити 8 мільярдів буханок хліба.

У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій постачання продовольств з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки, - повідомляв Голос Америки.

«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео

«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:41 0:00

«Як вам добре відомо, пане Президенте, Канада буде продовжувати міцно стояти пліч-о-пліч з Україною, чого б це не вимагало», – прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.

Байден і Трюдо підписали угоду, яка ускладнить перетин кордону між США і Канадою для шукачів притулку

Президент США Джо Байден із канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо у Оттаві, Канада, 24 березня, 2023 р. REUTERS/Blair Gable

У ході свого першого президентського візиту до Канади Джо Байден підписав угоду із канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо, спрямовану на те, щоб шукачі притулку не могли перетинати сухопутний кордон США та Канади через неофіційні пункти пропуску.

Як повідомляє Reuters, очікується, що у ході візиту Байден і Трюдо обговорять міграцію, погіршення безпеки та гуманітарну ситуацію на Гаїті, війну в Україні, торгівлю та боротьбу зі зміною клімату.

«У нас немає більшого друга і союзника, ніж Сполучені Штати», – цитує агенція Джастіна Трюдо.

Підписана міграційна угода, що буде згодом опублікована офіційно, дозволяє обом країнам відмовляти шукачам притулку в неофіційних пунктах перетину кордону.

Нова домовленість розширює Угоду про безпечну третю країну (STCA - Safe Third Country Agreement), яка дозволяє США та Канаді повертати шукачів притулку в обох напрямках, але раніше не поширювалась на неофіційні пункти перетину. Тепер вона поширюється на весь кордон.

За домовленістю, біженці з інших країн повинні подати заяву на надання притулку тій країні, куди вони прибули першою. Відтак Канада може відхиляти запити шукачів притулку без розгляду їхніх петицій, якщо вони прибувають через неофіційні пункти пропуску з інших країн через США.

Велика кількість незадокументованих мігрантів намагаються перетнути американсько-канадський кордон через неофіційні пункти пропуску, включаючи Roxham Road, ґрунтову дорогу між Квебеком і штатом Нью-Йорк.

Цю дорогу називають “політичним головним болем для Трюдо”, оскільки десятки тисяч заявників на отримання статусу біженця намагалися перетнули кордон зі США саме тут, - пише видання CBC.

Угода набуде чинності опівночі на початку суботи, 25 березня. Колишній посол США в Канаді Брюс Гейман заявив, що обидві країни “захочуть ще більше зблизитися, оскільки світ стає все більш невизначеним”.

Водночас деякі експерти застерігають про складність виконання нової домовленості, оскільки кордон між Канадою і США є найдовшою у світі неконтрольованою межею, - пише Reuters.

«Я кажу іншим світовим лідерам, з якими зустрічаюся - нам пощастило, що на півночі від нас є Канада. Усі наші цінності однакові. Час від часу ми погоджуємося і не погоджуємося в чомусь, але немає фундаментальної різниці в демократичних цінностях, які ми поділяємо”, - цитує Байдена під час візиту CBC.

Водночас видання відзначає, що між двома країнами були й напружені моменти: “Роки Трампа були випробувальним часом для канадських чиновників. А рішення Байдена скасувати трубопровід Keystone XL, просувати протекціоністську політику, як-от "купуй американське". Призупинення постачань деяких вакцин також викликали подразнення в перші дні його президентства”.

Раніше цього тижня Канада продовжила ще на рік програму міграційної підтримки українців.

Шон Фрейзер, міністр імміграції, біженців та громадянства Канади оголосив, що уряд країни продовжить дію канадсько-українського дозволу на екстрені поїздки (CUAET).

Українці та члени їхніх сімей можуть до 15 липня 2023 року подавати документи (за межами Канади) на отримання візи CUAET. Власники візи матимуть змогу поїхати до Канади до 31 березня 2024 року. А власники CUAET, які вже перебувають у Канаді, матимуть можливість до 31 березня 2024 року безоплатно продовжити або змінити свій тимчасовий статус.

Послуги з поселення залишаться доступними для українців та членів їхніх сімей після прибуття в Канаду, а також триватиме надання одноразової тимчасової фінансової підтримки.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG