Чеські виборці ще протягом майже двох тижнів визначатимуться, чи залишати на президентській посаді Мілоша Земана, відомого запопадливістю перед Росією, протиставленням себе до Брюсселя, відвертими антиіммігрантськими заявами, а також тим, що він одним з перших європейських лідерів підтримав президента США Дональда Трампа.
26-27 січня відбудеться другий тур голосування, в якому Земан змагатиметься з майже повним антиподом - Їржі Драгошем. Чинний президент минулими вихідними став лідером першого туру виборів, здобувши 38.6% голосів виборців.
В Україні Мілош Земан, який обіймає посаду з 2013 року, викликав стурбованість заявами, що російська анексія Криму - “доконаний факт”, і що міжнародні санкції стосовно Кремля непотрібні, чим заробив собі відверту прихильність Володимира Путіна.
Чеський уряд відмежовувався від таких заяв президента, який офіційно не відповідає за зовнішню політику країни, а опоненти Земана виходили на демонстрації у Празі з критикою його проросійських поглядів.
68-річний професор хімії Їржі Драгош наголошує, що найважливіше для Чеської республіки - це "міцно триматися трансатлантичних партнерів у Європі та в НАТО".
Результати другого туру залежатимуть від того, чи прислухаються чехи до закликів решти чотирьох кандидатів на президентську посаду, які заявили, що стоять на боці Драгоша.
Хоча чеські президенти не мають широких виконавчих повноважень, глава держави все ж має вплив на формування громадської думки, бере участь у процесах формування урядів, а також призначає голову національного банку та суддів.
Мілошу Земану в Чехії закидають некритичність стосовно Росії, але він зумів стати виразником зростаючих у східній частині континенту євроскептичних настроїв на тлі критики ЄС за відкритість до біженців та мігрантів.
73-річний Мілош Земан називає себе виразником інтересів простого народу з бідніших регіонів країни, критикуючи багатшу “еліту в празьких кав’ярнях”.
Дивіться також: Хто винен у розсилці помилкового повідомлення про балістичну тривогу на Гаваях?
