<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">     
    <channel>      
        <title>Україна - Голос Америки</title>     
        <link>https://ukrainian.voanews.com/z/1681</link>
        <description>Україна - головні новини, репортажі, інтерв&apos;ю.</description>
        <image>
            <url>https://ukrainian.voanews.com/Content/responsive/VOA/uk-UA/img/logo.png</url>
            <title>Україна - Голос Америки</title>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/z/1681</link>
        </image>
        <language>uk</language>
        <copyright>Copyright 2010 - Voice of America</copyright>   
        <ttl>60</ttl>        
        <lastBuildDate>Tue, 29 Dec 2020 01:43:37 +0200</lastBuildDate> 
        <generator>Pangea CMS – VOA</generator>        
        <atom:link href="https://ukrainian.voanews.com/api/zkoyyemgyy" rel="self" type="application/rss+xml" />
    		<item>
            <title>Підсумки 2020 для України в ООН: інтерв’ю з постійним представником України. Відео</title>
            <description>Підбиваємо підсумки 2020 року. Для Постійного представництва України в ООН цей рік став роком активних дій та контр дій.</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/5716319.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/5716319.html</guid>            
            <pubDate>Mon, 28 Dec 2020 22:59:00 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Медіа-архів</category><category>Світ</category><category>Україна</category><category>Відео</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Ірина Соломко)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/e6f6a269-c7e9-4fa9-a5a5-29ba7aefb638_tv_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Україна направила ноту до СММ ОБСЄ через поранення бійця ЗСУ на Донбасі</title>
            <description>Україна направила ОБСЄ ноту через поранення бійця ЗСУ на Донбасі під час обстрілу 27 грудня. Про це йдеться на Фейсбук-сторінці Української делегації у Тристоронній контактній групі. 


“27 грудня близько 23.00 внаслідок обстрілу з боку противника отримав бойове травмування один з військовослужбовців Збройних Сил України. Стан його здоров&apos;я задовільний, він евакуйований в медичний заклад”, - мовиться у повідомленні офіційного Києва. 


Українська делегація висунула вимогу припинити вогонь відповідно до домовленого раніше режиму тиші. 


На початку грудня під час віртуальної наради міністрів закордонних справ країн ОБСЄ заступник державного секретаря США Стівен Біґен заявив, що Україна повинна лишатись пріоритетом для ОБСЄ. Він закликав Росію виконувати свої зобов&apos;язання за Мінськими домовленостями. 


Дивіться також: Як плани Ілона Маска підкорити Марс змінили життя техаського містечка




 

</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/Dypnota-obsje/5716021.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/Dypnota-obsje/5716021.html</guid>            
            <pubDate>Mon, 28 Dec 2020 18:53:31 +0200</pubDate>
            <category>Україна</category><category>Актуально</category><category>Світ</category><enclosure url="https://gdb.voanews.com/8DBCA3E3-2819-4585-B736-8EC04FE64140_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Зброя для України: як посилюватимуться ЗСУ в 2021 році</title>
            <description>Бюджет Міноборони в 2020-му досяг 117 мільярдів гривень. Це рекордна для України цифра. Понад 21 мільярд з цієї суми був призначений для закупівлі нового озброєння. У наступному році фінансування залишиться на тому ж рівні, хоча, за словами військових, ЗСУ потребує значно більших ресурсів</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/donbas-realii-zbroya-dlya-ukrajiny-yak-posylyuvatymutsya-zsu-v-2021/5715763.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/donbas-realii-zbroya-dlya-ukrajiny-yak-posylyuvatymutsya-zsu-v-2021/5715763.html</guid>            
            <pubDate>Mon, 28 Dec 2020 14:17:21 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Світ</category><category>Україна</category><category>США</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Радіо Свобода)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/81370E98-3D7A-45F3-A500-DC7C2B09D24D_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Чи є шанси у Путіна легітимізувати анексію Криму у 2021 році ‒ висновки аналітиків </title>
            <description>Попри пандемію коронавірусу та економічні пролеми, світові лідери не забули про окупацію Криму</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/aneksiia-krym-lehitymizatsiia-shansy-putin-analityky/5714324.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/aneksiia-krym-lehitymizatsiia-shansy-putin-analityky/5714324.html</guid>            
            <pubDate>Sat, 26 Dec 2020 19:57:41 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Україна</category><category>США</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Радіо Свобода)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/D35D4B64-034A-412E-A7A6-AD88E3954865_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Яким був 2020-й у відносинах України та США? Відео</title>
            <description>У буремний 2020-тий українсько-американські відносини були досить рівними і стабільними – кажуть експерти. І хоч частина аналітиків називає досягненням те, що Київ не став частиною  внутрішньополітичної боротьби у Вашингтоні, інші бачать негатив у тому, що відносини країн розвивалися, скоріше за інерцією.</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/5713700.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/5713700.html</guid>            
            <pubDate>Fri, 25 Dec 2020 23:32:00 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Суспільство</category><category>Україна</category><category>США</category><category>Відео</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Оксана Лігостова)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/818815f3-f3f4-479e-b75a-6717a727b53c_tv_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Закордонні українці – один із пріоритетів української дипломатії у 2021 році </title>
            <description>Про це сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на онлайн-брифінгу 24 грудня

</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/Ukraintsi-za-kordonom/5711989.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/Ukraintsi-za-kordonom/5711989.html</guid>            
            <pubDate>Thu, 24 Dec 2020 17:17:48 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Світ</category><category>Діаспора</category><category>Україна</category><enclosure url="https://gdb.voanews.com/584FED5C-0431-4F90-A77F-7036E186EA83_w800_h450.png" length="0" type="image/png"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Справу заступника керівника Офісу президента України Татарова передали від НАБУ до СБУ</title>
            <description>В Україні розгортається скандал навколо заступника керівника Офісу президента Олега Татарова, якого підозрюють у корупції.


24 грудня Вищий антикорупційний суд України мав обрати Татарову запобіжний захід; ішлося про тримання під вартою з альтернативою застави у 10 мільйонів гривень. Проте напередодні, в ніч на 24 грудня, кримінальне провадження за підозрою Татарова передали з Національного антикорупційного бюро до Служби безпеки України.


Таке рішення, за повідомленням НАБУ, ухвалив Офіс Генпрокурора.


Внаслідок передачі справи Вищий антикорупційний суд не зміг обрати запобіжний захід підозрюваному і переніс засідання з 24-го на 28-е грудня.


&quot;Безпрецедентним в історії України втручанням у розслідування&quot; назвали дії Офісу генпрокурора у Національному антикорупційному бюро.




Як зазначається в офіційній заяві НАБУ, &quot;Закон забороняє передавати справи, в яких досліджуються злочини, підслідні НАБУ, до інших органів досудового розслідування. Таким чином Офіс Генерального прокурора свідомо ухвалив незаконне рішення, яке грубо протирічить вимогам Кримінального процесуального кодексу України&quot;.


Як нагадує заява, детективи НАБУ мають докази того, що Олег Татаров -  нинішній заступник керівника Офісу Президента, а у минулому — топпосадовець державної компанії «УкрБуд» — відіграв ключову роль у корупційній схемі щодо заволодіння 81 мільйоном гривень Національної гвардії України.


&quot;Тож, замість захисту інтересів держави, яка зазнала збитків через дії підозрюваного, Офіс Генерального прокурора фактично встав на його особистий захист. Такі дії повністю дискредитують орган державної влади, чия діяльність має ґрунтуватися на верховенстві права, законності та справедливості, неупередженості та об’єктивності. Всім цим ОГП знехтував заради захисту чиновника, підозрюваного у корупції&quot;, - наголошується в документі.


Неприпустимим такі втручання в роботу НАБУ - особливо коли йдеться про резонансні справи розслідування щодо топчиновників - називають і в Transparency International.




Як мовиться в коментарі антикорупційної громадської організації, &quot;У випадку цієї справи такі спроби втручання вже можна назвати систематичними. А зміна підслідності Генеральним прокурором на основі псевдоюридичних підстав заради вигоди фігуранта кримінального провадження викликає справжнє обурення&quot;.


Натомість Генпрокурорка Ірина Венедіктова заявила, що не має ніякого  стосунку до рішення її Офісу.  Як сказала Венедіктова &quot;Українській правді&quot;,  вона взяла відвід у прийнятті процесуальних рішень в справі Татарова, тож повноваження у цій справі перейшли до її заступника Олексія Симоненка, який і ухвалив передати матеріали від НАБУ до СБУ.


Татаров, своєю чергою, назвав кримінальне провадження проти нього &quot;особистою помстою&quot; очільника НАБУ Артема Ситника. Як стверджує Татаров, справа проти нього сфальсифікована, і &quot;жодного факту чи доказу немає&quot;.




Дивіться також: Справжня мета отруєння Олексія Навального - висновки експертів. Відео




 

</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/Posadovtsi-prokuratura/5711888.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/Posadovtsi-prokuratura/5711888.html</guid>            
            <pubDate>Thu, 24 Dec 2020 16:05:38 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Україна</category><enclosure url="https://gdb.voanews.com/162F8B48-1D74-4538-92A4-E96023FCB824_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Дональд Трамп помилував Пола Манафорта. Що тепер з ним буде, і як реагують у США</title>
            <description>Президент США Дональд Трамп помилував Пола Манафорта - колишнього керівника свого передвиборчого штабу, а також політтехнолога Віктора Януковича та “Партії регіонів”.  Пол Манафорт став одним із 26 людей, про помилування яких оголосив Трамп у середу ввечері. 


У 2018 Пола Манафорта засудили до 7,5 років ув’язнення за фінансове шахрайство та змову з метою приховати свої злочини.


У Білому домі заявили, що вирок Манафорту базувався на “афері з російським втручанням”. 




“Пан Манафорт провів два роки у в’язниці, в тому числі період одиночного ув’язнення - це гірше поводження, ніж з багатьма найжорстокішими злочинцями. Внаслідок відвертого перегинання палки прокуратурою, пан Манафорт витерпів роки нечесного поводження і є однією з найвидатніших жертв того, що як виявилось, було чи не найбільшим полюванням на відьом в американській історії”, - йдеться в заяві Білого дому. 




Після двох років відбуття терміну у в’язниці, в травні 2020 року Пола Манафорта перевели під домашній арешт у зв’язку з пандемією. Тепер Пол Манафорт став вільним громадянином. Втім, президентське помилування не скасовує його історію судимості, згідно з поясненням процедури в Міністерстві юстиції США. 


При цьому в офісі прокурора в Мангеттені, який намагався притягнути Манафорта до відповідальності у Нью-Йорку за ймовірне шахрайство, заявили, що продовжать вести справу, яка раніше була відхилена. Її відхилили на підставі того, що проти Манафорта вже вели розслідування за такими самими звинуваченнями.


“Цей акт підкреслює нагальну необхідність притягнути пана Манафорта до відповідальності за його злочини проти жителів Нью-Йорка, як йдеться в нашому обвинувальному висновку. І ми продовжимо застосовувати наші апеляційні засоби”, - повідомив речник офісу прокурора.




Сам Пол Манафорт уже встиг відреагувати на своє помилування. У своєму Twitter після чотирирічної перерви (дата останнього повідомлення там - 19 грудня 2016 року) політтехнолог написав:


“Пане Президенте, моя сім’я і я покірно дякуємо вам за президентське помилування, яке ви мені надали. Не можна повністю описати словами, наскільки ми вдячні. Історія зафіксує, що протягом президентства за чотири роки ви досягли більше, ніж будь-хто з ваших сучасних попередників”.




На помилування Пола Манафорта відреагували представники Демократичної та Республіканської партій. Сенатор-республіканець Бен Сасс опублікував коротку заяву: “Це прогнило наскрізь”, назвавши Пола Манафорта злочинцем, який кричуще і неодноразово порушив американський закон.


Конгресмен-демократ Адам Шифф у своєму Twitter написав: “Манафорт відмовився від співпраці з прокурорами, збрехав, був засуджений, а потім Трамп похвалив його, що він не “стукав”. Помилування Трампа тепер завершило корупційну схему. Беззаконно до самого кінця”. 


На помилування Пола Манафорта відреагували також у медіаспільноті. Журналіст BuzzFeed Кріс Міллер написав: “Сумний день для українців, особливо тих, хто віддав свої життя, щоб скинути Віктора Януковича - брутального й авторитарного клептократа, за яким доглядав і якому давав поради Манафорт. Багато хто в Україні розглядали його вирок як найближчу річ до справедливості за жорстокість на Майдані”. 




Колишній прес-секретар Білого дому Арі Флейшер, який працював з Джорджем Бушем-молодшим, написав, що Манафорт - остання особа, яку треба було помилувати. “Він махлював зі своїми податками. Він не заслуговує на помилування”, - написав Флейшер.




Серед тих, кого Трамп помилував в середу, є і Роджер Стоун - колишній радник Дональда Трампа, який також фігурував у розслідуванні спецпрокурора Мюллера.


Дивіться також: Експерти: відповідь Сполучених Штатів на хакерську атаку має бути співмірною.




 

</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/manafort-pardon/5711667.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/manafort-pardon/5711667.html</guid>            
            <pubDate>Thu, 24 Dec 2020 05:26:02 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Україна</category><category>США</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Остап Яриш)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/63c7f85c-8498-4936-ab9c-61e3221d44fa_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Держсекретар США привітав рішення України підтримати ініціативу «Чиста мережа»</title>
            <description>Держсекретар США Майк Помпео подякував урядові України за підтримку принципів ініціативи «Чиста мережа». Відповідну заяву головний дипломат США розмістив у Twitter.




 


 «Ми приєднуємось до більш ніж 50 Чистих Країн і вітаємо рішення України підтримати принципи «Чистої мережі». Дякуємо урядові України та прем‘єр-міністрові Денису Шмигалю за відданість збереженню суверенітету, захисту приватної інформації громадян та прав інтелектуальної власності», - заявив Помпео.




 


Раніше український прем‘єр-міністр повідомив про переговори із заступником держсекретаря США Кітом Крачем і заявив, що Україна підтримує принципи &quot;Чистої мережі&quot;.


В серпні 2020 року влада США оголосила ініціативу «Чиста мережа». Згідно до цієї програми, китайські виробники зокрема не зможуть проводити попередню інсталяцію розроблених в Америці програм на свої смартфони, також обмежується участь китайських компаній у розвитку мереж 5G.




 


Заступник держсекретаря США з питань економічного розвитку, енергетики та довкілля Кіт Крач під час онлайн-брифінгу 22 грудня повідомив, що уряд США може надати Україні фінансову допомогу, щоб покрити різницю у ціні на обладнання 5G між китайською компанією Huawei та іншими надавачами телекомунікаційних послуг.


Загалом, програма, яка, за задумом США, має захистити Інтернет мережі від втручання зловмисників, містить п‘ять пунктів. Про них у Держдепартаменті заявили в серпні.



	Чисті носії. Згідно до заяви Помпео, китайські компанії не матимуть доступу до до телекомунікаційних мереж США, бо такі компанії «становлять загрозу для національної безпеки США і не мають надавати послуги зв‘язку зі Сполученими Штатами».
	Чистий магазин. «Усунути програми, що не заслуговують на довіру, з мобільних магазинів додатків».
	Чисті програми. «Забезпечити, щоб виробники мобільних телефонів КНР не преінсталювали і не надавали доступ іншим чином для скачування у своїх мобільних магазинах додатків, що заслуговують на довіру», йдеться в заяві. Зокрема Помпео зазначив, що доброчесні компанії мають «усунути свої додатки з мобільних магазинів Huawei, щоб забезпечити, що вони не вступають у партнерські відносини із порушниками прав людини».
	Чисті хмари. Персональні дані, промислова інтелектуальна власність, включаючи дані про дослідження щодо вакцини від COVID-19 не повинні «зберігатись та оброблятись на хмарних системах, до яких мають доступ наші іноземні супротивники, такі як Alibaba, Baidu, Tencent». 
	Чистий кабель. Забезпечити, щоб підводні кабелі, що з’єднують США зі світовим інтернетом «не використовуються для масштабного збору даних КНР»..


Китай виступає з різкою критикою ініціативи.


Дивіться також: Інтерв’ю з Гаррі Каспаровим, який консультував творців серіалу «Ферзевий гамбіт». Відео




 

</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/Chysti-merezhi-ukraina/5710286.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/Chysti-merezhi-ukraina/5710286.html</guid>            
            <pubDate>Wed, 23 Dec 2020 17:19:28 +0200</pubDate>
            <category>США</category><category>Актуально</category><category>Наука і технології</category><category>Україна</category><enclosure url="https://gdb.voanews.com/C8DB8DCD-0D6E-4C07-A39F-CC90D23DCF1A_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>США можуть надати фінансову допомогу для відмови Києва від послуг Huawei – заступник держсекретаря</title>
            <description>Український уряд також висловив свою підтримку принципам ініціативи США «Чиста мережа»</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/news-ssha-huawei-ukrajina/5710211.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/news-ssha-huawei-ukrajina/5710211.html</guid>            
            <pubDate>Wed, 23 Dec 2020 15:53:17 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Світ</category><category>Наука і технології</category><category>Україна</category><category>США</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Радіо Свобода)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/C5298BB1-137A-4E5F-8829-D4D911CE5680_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>США в ОБСЄ відповіли на закид Росії стосовно обронної підтримки України</title>
            <description>Представництво США в ОБСЄ підкреслило, що американська оборонна допомога Україні надається законно та прозоро і закликало Росію надати повну інформацію про незаконну підтримку Росією збройних формувань, що дестабілізують Україну.


Таку заяву розмістило американське диппредставництво у Twitter, коментуючи заяву голови делегації РФ на засіданні Форуму ОБСЄ зі співробітництва у сфері безпеки, в якій російський представник заявив, що оборонна допомога США Україні «не допомагає зменшити військову напругу в Україні».




 


«Військова допомога США Україні надається законно і прозоро як державі, яка потерпає від зовнішньої агресії, - йдеться  в заяві представництва США в ОБСЄ. - Ми все ще очікуємо на повний звіт про незаконну підтримку збройних формувань, якими Росія керує, навчає, поряд з якими воює і які вже тривалий час дестабілізують Україну».


Дивіться також: Інтерв’ю з Гаррі Каспаровим, який консультував творців серіалу «Ферзевий гамбіт». Відео




 


 

</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/Zbroja-rosija/5710119.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/Zbroja-rosija/5710119.html</guid>            
            <pubDate>Wed, 23 Dec 2020 13:21:08 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Україна</category><category>США</category><enclosure url="https://gdb.voanews.com/0B8EA43A-BBBF-4B50-97BC-5F8C13C70BF2_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>На ЧАЕС успішно завершились «гарячі» випробування нового сховища відпрацьованого ядерного палива. Відео</title>
            <description>Днями на Чорнобильській АЕС успішно завершились «гарячі» випробування нового сховища відпрацьованого ядерного палива. Сховище збудоване американською компанією «Holtec International” і розраховане на 100 років безпечного зберігання відпрацьованого палива ЧАЕС.</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/5709424.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/5709424.html</guid>            
            <pubDate>Tue, 22 Dec 2020 23:52:00 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Медіа-архів</category><category>Наука і технології</category><category>Україна</category><category>Відео</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Оксана Лігостова)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/436d6911-f7b5-43c2-a6aa-1a72fcde14fa_tv_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Конгрес США виділив 900 мільярдів доларів на підтримку економіки на тлі пандемії </title>
            <description>Палата Представників та Сенат США проголосували за новий пакет підтримки американської економіки на тлі пандемії вартістю 900 мільярдів доларів. Конгрес також схвалив витратну частину бюджету уряду США на наступний рік на суму в 1,4 трильйони доларів, у якій, зокрема, передбачена і допомога Україні. 


Пакет стимулювання економіки США зосереджений в першу чергу на фінансовій підтримці малого та середнього бізнесу, який постраждав від пандемії коронавірусу. Десятки мільярдів доларів виділили на закупівлю і розповсюдження вакцини усіма регіонами США та допомогу школам у відновленні навчального процесу. 




Як компроміс, республіканці погодилися вилучити з законопроєкту позицію про юридичний захист підприємців від позовів у зв’язку з пандемією, а демократи відмовилися від вимоги надати допомогу органам влади штатів і на місцях.


Люди, які втратили роботу, отримають додатково по 300 доларів в місяць у виплатах з безробіття. А більшість американців одержать одноразову допомогу у сумі $600 на людину, включаючи дітей. Очікуються, президент підпише документ найближчими днями. 

</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/5709102.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/5709102.html</guid>            
            <pubDate>Tue, 22 Dec 2020 19:34:34 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Україна</category><category>США</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Голос Америки)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/EA290AA3-7223-4CA0-B26F-8C39E23908A5_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Конгрес США затвердив витратну частину бюджету уряду, яка передбачає 453 мільйони доларів допомоги Україні</title>
            <description>Сенат та Палата представників США проголосували витратну частину бюджету уряду США на 2021 фінансовий рік. У документі передбачено допомогу Україні у розмірі 453 мільйони доларів.


Крім прямої фінансової підтримки України, документ закріплює кілька положень щодо підтримки територіальної цілісності України. Зокрема, забороняється виділення коштів  будь-якій країні, уряд якої підтримує анексію Росією Криму чи іншої території України.  




Документ також передбачає, що Міністр фінансів США вимагатиме від представників уряду США в міжнародних фінансових організаціях голосувати проти будь-яких рішень цих організацій стосовно надання ними фінансової допомоги (в тому числі кредитів, позик чи кредитних гарантій), яка може порушувати територіальну цілісність України.  


Документ також  закріплює санкції проти російської державної компанії «Росообронекспорт».  Обмеження можуть бути зняті, якщо Росія виведе усіх свої військових з Криму, окрім погоджених з Україною військових баз. А також, якщо російські агенти припинять контроль та дестабілізацію території східної України.  

</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/5709072.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/5709072.html</guid>            
            <pubDate>Tue, 22 Dec 2020 19:07:05 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Світ</category><category>Економіка</category><category>Україна</category><category>США</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Голос Америки)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/ae8aff42-d8d3-49e7-8a35-3ba25ed4f808_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Посольство США відреагувало на захоплення в полон бійця ЗСУ, поранення цивільного і військових на Донбасі</title>
            <description>Посольство США в Україні відреагувало на захоплення в полон проросійськими бойовиками за останні дні на Донбасі бійця ЗСУ, а також поранення цивільного і двох військовослужбовців.


«Стурбовані звістками про захоплення українського солдата, поранення цивільної особи та 2 українських військовослужбовців внаслідок порушення режиму припинення вогню вздовж лінії зіткнення. Закликаємо Росію припинити агресію, що завдає непотрібні страждання українським громадянам», – йдеться в повідомленні посольства у фейсбуці.


Напередодні штаб операції Об’єднаних сил повідомив, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі захопили іутримують із 17 грудня в полоні військовослужбовця одного з підрозділів військової частини в районі проведення ООС. Також раніше того ж дня двоє військових Збройних служб України дістали поранення біля Горлівки внаслідок обстрілу бойовиками. 20 грудня внаслідок стрілянини, влаштованої сепаратистами, був поранений цивільний житель-водій трактора.


Бойовики незаконних угруповань порушення режиму тиші заперечують. Втім вони визнали, що 17 грудня «затримали без застосування зброї» військовослужбовця ЗСУ біля Слов’яносербська. В угрупованні «ЛНР» заявляють, буцімто цей військовослужбовець «у стані наркотичного сп’яніння» прийшов на позиції бойовиків.


Сепаратисти кажуть, нібито за останні дні загалом уже троє військовослужбовців 14-ї бригади ЗСУ буцімто самовільно залишили свої позиції. Вони також продовжують твердити, що один із них, раніше захоплений бойовиками, «при спробі перетину лінії зіткнення помер від передозування наркотиками дорогою в лікарню». Тіло того військовослужбовця представники російських гібридних сил уже повернули – зі слідами побоїв по всьому тілі й убитого шляхом задушення.


Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».


За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/5708828.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/5708828.html</guid>            
            <pubDate>Tue, 22 Dec 2020 15:47:45 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Україна</category><category>США</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Радіо Свобода)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/230C1DF1-6CA2-430D-9D5A-117E34C5AD78_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>У Чорнобилі успішно завершились «гарячі» випробування нового ядерного об&apos;єкта</title>
            <description>Сховище збудоване американською компанією «Holtec International” і розраховане на 100 років безпечного зберігання відпрацьованого палива Чорнобильської АЕС</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/5708678.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/5708678.html</guid>            
            <pubDate>Tue, 22 Dec 2020 15:41:26 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Наука і технології</category><category>Україна</category><category>США</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Оксана Лігостова)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/A9D13ED5-A379-40FA-91E4-B7C84BD2353E_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Зеленський сподівається на зростання ролі США в протистоянні Росії – інтерв’ю</title>
            <description>Президент України Володимир Зеленський сподівається, що США за президентства Джо Байдена зміцнить підтримку України в її протистоянні агресії Росії, зокрема у війні на Донбасі. Про це він заявив в інтерв’ю американському щоденникові New York Times, яке вийшло друком 20 грудня.


«Новий президент Джо Байден, мені здається, знає Україну краще, ніж його попередник, бо ще до свого президентства він, так би мовити, мав глибокі відносини з Україною й добре розуміє росіян, добре розуміє різницю між Україною та Росією і, мені здається, добре розуміє ментальність українців. Це дуже допоможе посилити ці відносини й додати в процесі врегулювання війни на Донбасі й деокупації наших територій. Мені здається, США можуть сильно додати, дуже сильно», – сказав Зеленський (цитуємо за текстом інтерв’ю, який оприлюднив сайт офісу президента 19 грудня; того ж дня й американське видання оприлюднило свою статтю про це інтерв’ю на своєму сайті).




Крім того, Зеленський сказав, що «дуже хотів би» участі США в «нормандському форматі» переговорів про врегулювання на Донбасі. «Ви знаєте, ми дуже не хочемо топтатися на місці», – наводить газета його слова і пояснює, що вони стосуються того, що переговори під проводом європейських партнерів, Франції й Німеччини, вже шість років не приводять до конкретних результатів. Видання також нагадує, що Зеленський із самого початку свого президентства прагнув, щоб США теж відігравали роль у цих переговорах.




 


 

</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/5706706.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/5706706.html</guid>            
            <pubDate>Sun, 20 Dec 2020 20:54:52 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Світ</category><category>Україна</category><category>США</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Радіо Свобода)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/EEB0EA5A-FDA4-46A7-BA9B-E59F2083BE9E_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>ВПС США привітали Україну англомовним &quot;Щедриком&quot; </title>
            <description>Оркестр Військово-повітряних сил США привітав Україну з Різдвом та Новим роком англомовною піснею “Щедрик”. 


Керівниця оркестру підполковник Крістіна Мур Уррутія у вітальному зверненні запевнила українців, що США лишаються найбільшим партнером “у відстоюванні суверенітету та територіальної цілісності України”.


Підполковник Уррутія назвала пісню “Щедрик” однією з найвідоміших і найулюбленіших різдвяних пісень у США.


Вона також розповіла, як український &quot;Щедрик&quot; потрапив до США.


“Коли Український народний хор відвідував США з гастрояли у 1921 році, диригент америанського хору Петро Вільговський був захоплений однією з їхніх пісень. Це був “Щедрик”, українська новорічна колядка композитора Миколи Леонтовича, яка перекладається як “щедрий”, “плідний”. Вільговський тоді сказав, що пісня нагадала його звук дзвонів, і він вирішив перекласти її англійською, щоб виконувати під час Різдвяних свят. На сьогодні Carol of the bells (“Колядка дзвонів” - ред.) є однією із найвідоміших і найулюбленіших різдвяних пісень у Сполучених Штатах”. 




Український народний хор вперше виконав колядку &quot;Щедрик&quot; у США 5 жовтня 1921 року у Нью-Йорку. Тоді всі квитки на концерт у &quot;Карнегі Хол&quot; були викуплені.


Вільговський переклав цю пісню для Симфонічного оркестру радіо NBC. Англомовний &quot;Щедрик&quot; крутили по радіо у США в часи Великої Депресії. 


Дивіться також: В Україні створили перший у світі додаток з українською класичною музикою




 

</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/5706659.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/5706659.html</guid>            
            <pubDate>Sun, 20 Dec 2020 20:45:12 +0200</pubDate>
            <category>США</category><category>Актуально</category><category>Україна</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Голос Америки)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/32060122-F13F-4648-83E4-0082F5244463_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Як мобільний додаток відроджує українську класичну музику й розповідає про неї світові</title>
            <description>Десятки композиторів і сотні майстерних симфоній, концертів і творів – мобільний додаток Ukrainian Live Classic пропонує широку ретроспективу класичної української музики від часів бароко до сучасності й перевертає уявлення про тяглість і традиції української культури. Для кого, передусім, створювався додаток, як відбирали твори та як проект сприйняли користувачі - ми розпитали у засновників проекту львів’ян директора Ukrainian Live Classic Тараса Демко й диригента, композитора і арт-директора проекту Івана Остаповича.


- Ви презентували проект восени, він тривав півроку, тож чи ця ідея вперше з’явилась під час карантину?


Тарас: Ми працювали над ідеєю із кінця 2019 року. Але, можливо, ця карантинна течія стали фактично поштовхом до того, що всі цифрові проекти стали дуже затребувані.




2020 рік дуже особливий, дуже непростий, і перед всіма нами постали такі виклики, як неможливість відвідувати масштабні велелюдні заходи, неможливість подорожувати. А з іншого боку, кожне обмеження дає багато свободи і дає багато нових поштовхів до реалізації нових проектів, на які ніколи раніше не було часу.


Таким чином, це стало для нас таким поштовхом, стимулом задуматися, що ми хотіли б зробити власне із нашими напрацюваннями, які в нас за років десять спільної роботи. А напрацювань було досить багато, це записи дуже унікальних музичних творів, прем&apos;єр, світових прем&apos;єр, творів, знайдених в архівах.




І, звісно, також багато років роботи із професійним музичним середовищем, з&apos;явилося багато партнерів. І власне, це все дало поштовх створити додаток, тобто піти в такий прямий digital, і зробити проект без кордонів Ukrainian Live Classic. Це наша стратегія у Львівському органному залі, яку ми будуємо вже другий рік, - довгострокова промоція української класики у глобальному контексті.


- Хто допомагав у втіленні проекту?




Тарас: Проект Ukrainian Live Classic реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. Спеціально для цього проекту ми створили команду, яка найкраще за своїми професійними якостями могла допомогти в реалізації.


Зокрема, це координатор проекту Володимир Ольшанський, людина, що має великий досвід у реалізації аудіо продуктів і має дуже хороше розуміння власне творення кожного окремого елементу нашого додатку. Саме він був автором візуального стилю і одним з ініціаторів проекту, двигуна цього додатка. Іван обирав твори.


​А також важливо сказати про нашу співпрацю із Галицьким музичним товариством. Це історична спільнота музикантів, яка зародилася у Львові ще 1838 року, а минулого року ми відновили товариство на базі Львівського органного залу. І фахівці, експерти, музикознавці товариства проводили консультаційну допомогу. Саме вони писали біографії композиторів.​




Ми зіткнулись із великою проблемою відсутності упорядкованих біографій українських композиторів. А також із проблемою відсутності візуального ряду – портретів композиторів. Тобто якщо деякі композитори 20-го століття мають фотографії, то інші композитори доби Бароко не мають навіть портрета.




- Як ви здійснювали відбір творів для додатку?


Іван: Коли ми проговорювали концепцію і наповнення, логіка була дуже проста: якомога ширше показати українську музику. З часу, коли музика почала записуватись нотами, в Україні це часи Барокко, 17 століття, - до сучасності. І показати різноманітність стилів, різноманітність напрямків та мистецьких течій якомога ширше: і західна, і центральна, і східна Україна.




Тарас: Ми працюємо із записами української музики, ми працюємо із невідомими композиторами, працюємо із найкращими українськими виконавцями. Але не тільки: намагаємося виходити за межі України в розумінні географічних кордонів. Іван, як арт-директор проекту, насправді має великі зв&apos;язки із найкращими виконавцями, диригентами і колективами нашої країни, тому нам вдалося зібрати комплексну підбірку записів.


- Чи українську класичну музику знають у світі?


Іван: Стосовно знаності класичної української музики, я б поділив це на два вектори: те, наскільки добре її знають в Україні, й те, наскільки вона представлена у світі. Й обидва вектори потребують суттєвого поліпшення. У зв’язку із радянською окупацією довгий час багато чого замовчувалось, тому самі українці не дуже добре знають свою класичну музику, навіть музикознавці.




А якщо говорити про репрезентацію на світових сценах, із цим питання ще гірше. Всі знають Чайковського, але на великій світовій арені українські імена майже не виникають. Хто як не ми повинні робити це зараз? Ми розуміємо, де є архіви, хто записував, хто що виконував. І додаток Ukrainian Live Classic якраз спрямований на те, щоб популяризувати українську класичну музику, систематизувати для усього світу. Додаток пріоритетно – англомовний, потім – українськомовний. Саме це було ключовим фактором: спочатку у світ, а потім українці потягнуться.




Найбільша проблема була у тому, що ми зараз в цей історичний проміжок часу відбудовуємо повну ретроспективу історії української музики, вставляємо цеглинку за цеглинкою. Тому що складалось враження, що ніби у нас того чи того не було, що в нас не було важливих композиторів, які змінили світ. Ні, вони були, просто це пригноблювалось, свідомо замовчувалось, затиралось, тому що ми мали бути в Радянському Союзі меншовартісними.




Цього постколоніального синдрому треба позбуватись зараз. Тобто якщо в українській літературі вже є хронологія, науковий дискурс, то у класичній музиці цей дискурс, ця тяглість традицій української музики лише поновлюється. І зараз ми лише починаємо усвідомлювати повноту своєї музики.


- Гадаєте, зараз саме час відкривати забутих митців?


Тарас: Ми маємо велике щастя жити в час, коли можливо знаходити сенсаційні факти. Наприклад, можемо сказати, що, на жаль, Україна втратила багато століть, будучи під окупантами, будучи такою не вільною і незалежно.




Але з іншого боку це нам дуже багато плюсів, це означає, що попереду нас є відкриття, багато відкриттів, багато яскравих аплодисментів щойно відкритим творам, багато можливостей для роботи. Не кожна країна світу може зараз цим похвалитися.


Тобто Україна зараз є у своєму такому часі, який дозволяє розкривати за допомогою інноваційних методів весь той потенціал, який був схований. Це робить нашу країну дуже цікавою зараз для світу. Ми вже не є екзотикою, але ми й справді серйозним гравцем на ринку культури, культурних індустрій. Тому мені здається, що інноваційність у нашій сфері – це той фактор, який може допомогти нашій країні зміцнити свої позиції, а нашій культурі – зайняти місце серед інших культур.




Тому що наша культура є створена високо професійними діячами культури. Це й композитори, і письменники, і поети, і філософи. І це важливо розуміти, що «моя ідентичність формується через мою культуру», але не тільки, а в контексті всього надбання світу. Власне, це й є філософією нашого проекту: у глобальному світовому вимірі – наша українська культура і наша ідентичність.




- Хто ваша цільова аудиторія – професіонали у музиці чи широка аудиторія?


Іван: Коли я навчався в консерваторії, я, як українець, як композитор, дивився, на що я маю опертися. Я дивлюсь ці хрестоматії, яким по 60-70 років і по яких вчать фахових українських музикантів, і я розумів: чогось тут немає, чогось не вистачає. А це тільки брак інформації. Й цим додатком ми хочемо показати і для професійного середовища, наскільки широка історія української музики, так і на загал показати, що нам є чим пишатись, і є дуже багато тенденцій, які згодом у 20-му столітті дали новий поштовх для розвитку нових стилів.




Тарас: Таким чином, наш додаток має дві функції. Перша – просто слухати гарну якісну музику у хорошому виконанні. Без жодних нав’язливих текстів, інформаційних шумів. Інколи хочеться просто відволіктись від цих шумів і просто слухати якісну музику. Наш додаток можна використовувати на замкненому екрані смартфона, транслювати на різноманітні пристрої, - просто у навушниках і їхати у транспорті.


Але не всі люди хочуть просто прослухати. Є такі допитливі слухачі, любителі класики, які хочуть відкривати, читати, дізнаватися такі історії як Іван розказує, різні детективні історії, хочуть розглядати обкладинки, - і це освітня частина нашого проекту. І дизайн інтерфейсу ми створили таким чином, щоб можна було зайти, клацнути на композитора, читати про нього інформацію, дивитися на його обкладинки, обкладинки альбомів, до речі, дизайн яких також не є випадковим.


- Тобто, переважно, це для знавців і поціновувачів?




Тарас: Насправді, наш проект універсальний. Є твори, які є дуже інтелектуальні, вимагають великої концентрації, приваблюють своєю елітарністю. Це великі симфонічні полотна, громіздка, гарна музика.


Але у нас є дуже різна музика. Є твори, які ми поділили на плейлисти, що об&apos;єднують стильово однакові або схожі твори різних композиторів. Наприклад, у нас є плейлист, який називається «Сумно, аж край». Ми знаємо, що в українській культурі є дуже часто такий момент суму, іноді ми любимо сумувати, скаржитись, казати, що у нас все так погано. Любимо інколи себе жаліти, і відповідно дуже багато композиторів пишуть таку музику, коли десь там щемить. І ми взяли і створили такий плейлист «Сумно, аж закрай», коли ви хочете плакати, відчуття таке, що страшенний відчай, увімкніть наш плейлист і послухайте, наприклад, музику бароко, де старослов&apos;янською мовою співають про «наближається душе конєц» або «врем’я скончевається», тобто час закінчується. І тоді стає від цього співпереживання вселенського людського болю трошки легше.




Або, наприклад, такий плейлист Brilliant classic, така просто супер крута концентрована музика, яка не викличе жодних двозначностей, вона просто класна. Наприклад, камерна музика якогось романтичного композитора: вона просто бездоганна. Просто слухаєте – і насолоджуєтесь.


Іван: Дійсно, коли просто маєш перелік композиторів, то, може, знаєш щось таке, може, щось попаде, може, щось сподобається, може не сподобається. Але коли ми збираємо це у певний плейлист, ми намагаємося зібрати з української музики певні точкові речі. От про те, що сумно: у 19 столітті більшість, майже всі композитори писали твори, один чи два, який є про сум, чи про недолю, чи про неволю. Ну такий це вид романтизму.




Але ми призадумались із Тарасом і командою, що ми ніколи не дивимось на себе із погляду концепції, певного стилю, типу думки. Тобто ми і для себе відкриваємо ще чимало речей, які в українській музиці мають свою особливість.


Тому що я не знаю, наприклад, у німецькій музиці, чи-то в Бетховена, Моцарта, Штраусса, щоб була якась така чітка квінтесенція, от як у нас про сум. Лисенко, Січинський, барокова музика - є певна концепція, національна концепції, яка прослідковується у багатьох композиторів, які навіть не знали одне одного. І таких різних світоглядних концепцій є дуже багато в українській музиці, це така ноосфера, яка витає в усіх композиторів. Тож певна територія, середовище впливають на людей, ідеї.




- А чим українська класична музика унікальна? Чим вона може зачепити закордонну аудиторію?


Іван: Коли ми складали підбірку, ми виявили стільки цікавих речей, як, наприклад, стиль сентименталізму, якого немає як окремого у європейській класичній музиці. Або також те, що у світі немає такої кількості композиторів, які були священиками. Починаючи від Михайла Вербицького, який написав гімн, чи Іван Лаврівський, Віктор Матюк, Остап Нижанківський.




Певний час в історії України рушієм культури були священики. Чому? Тому що певний час освіту було дуже важко отримати, а священики – це був прогресивний клас, і вони всі любили музику, всі грали на музичних інструментах, у хорі співали у той час. Тому є така в Україні особлива ніша – композитори-священики, і їхня стильова палітра була дуже різноманітна.


Чи, скажімо, злам епох, початок 20-го століття, це були дуже особливі течії української музики, які ідуть з Європи, не з Росії. Хоча раніше говорилось, що вони всі – велика російська традиція. І долаючи цей постколоніальний синдром, ми хотіли показати кожну різноманітну гілочку, ширину і глибину цієї тяглості української традиції.




Також я не знаю іншої національної музичної культури, де композитор у концтаборі написав цілу симфонію. Був такий композитор Борис Кудрик, він жив на Галичині, вчився у Празі, Відні, але повернувся у Львів, бо відчував, що повинен повернутись. Тоді Львів був містом польської окупації. Потім приходить радянська влада, і він стає ніби людиною нон-грата, його висилають на Сибір.


Він фактично у Сибіру загинув, але під час свого заслання на уривках паперу він писав музику, ці твори були віднайдені, і виявилось, що він написав симфонію. А врятував цю музику інший композитор Василь Барвінський, який був у сусідньому концтаборі й вижив. Уявіть собі, що пережила людина, яка була у концтаборі і мала в собі сили писати високу високу академічну інтелектуальну музику. Українська культура – це не лише культура шароварів і галушок, а це висока культура також.




- Акцентом проекту стали композиції Стефанії Туркевич, чому обрали саме її симфонії?


Іван: Стефанія Туркевич – це донька священика, яка навчалася у чотирьох вищих навчальних закладах Європи: Праги, Відня, Мюнхена, Берліна. Це була людина космополітичних поглядів, вбирала у себе всі нові течії.




Вона як Стравінський для світової музики, тільки вона наша. Вона писала музику, орієнтовану на національний колорит, але виточену, майстерно зроблену на рівні всіх сучасних тоді авангардних технік 20-го століття. І вона все життя писала це в шухляду. Так середовище склалось, що вона ніколи не могла це почути.


Але вона продовжила писати, була цілеспрямована і до кінця життя писала музику. Тож нам передали її твори, відскановані, і ми виконали цю симфонію, яка ніколи не виконувалась. Це твір, який змінює уявлення про історію української музики. Такі твори є, ми їх знайшли й записали й презентуватимемо.




Серед інших прем&apos;єр, записи яких ми здійснюємо: симфонію Романа Придаткевича, фортепіанні концерти Станіслава Людкевича та симфонію Антіна Рудницького.


Зокрема, для української діаспори це може бути цікаво, адже Роман Придаткевич – український композитор, організатор Української консерваторії в Нью-Йорку. У 20-х роках він емігрував у Штати, де працював в оркестрі Філадельфії під керівництвом відомого диригента Леопольда Стоковського, викладав в університеті Вест Кентакі, відомий викладач і скрипаль. І цей його твір, симфонія номер 3, ніколи не виконувався в Україні, українці не знають, що людина, яка все життя вважала себе українцем, в Америці написала великий потужний твір, і ми повертаємо його на Батьківщину.




І також Антін Рудницький – це теж українець, який разом зі своєю дружиною, співачкою Марією Сокіл у кінці 20-х років емігрував у Штати. Зараз в Америці живе його син, Роман Рудницький, піаніст, який нам люб&apos;язно скопіював і надав партитуру свого батька, й ми зараз його виконуємо.


Тож так ми інколи буквально виловлюємо в нащадків чи спадкоємців, в архівах чи музеях певні твори, які виконувались чи десь її хтось згадував побіжно, але коли музика не виконується, а просто згадка, то ми хочемо це показати, і цим самим змінювати історію української музики, показувати, що вона набагато більша, ніж ми знаємо.




- Зараз додаток безкоштовний для користувачів. Чи плануєте монетизацію?


Тарас: Так, додаток безкоштовний, він створений за підтримки Українського культурного фонду. І ми командою цей проект офіційно творили півроку. Зараз проект офіційно завершений, але ми, як керівники Львівського органного залу і члени правління Галицького медичного товариства, офіційно заявили, що ми беремо на підтримку цей проект і насправді гордимося причетністю до нього, тому органний зал і товариство у найближчі місяці продовжують творити цей проект. У нас є багато музики і ми маємо власний план, маркетингову стратегію з публікацій цих творів. Власне, поки що ми не бачимо того ліміту, коли закінчиться музика.  




Так, монетизація є в планах, система пожертв – це дуже важливо, і за кілька місяців ми плануємо її розробити, запустити, і ми готуємо спільноту.


Коли ми запускали цей проект, продумували і розробляли його, ми, звісно, планували приблизні короткострокові і довгострокові результати. Дуже важко було оцінити потребу такого додатка, тому що всі ми знаємо добре інші додатки з музикою.




Але наш додаток є принципово інший. Він має дуже ключову унікальність: у світі немає жодного музичного додатку, який презентує національну музику якоїсь країни. Чи потрібно це робити? Я не знаю. Це питання відкрите. Нам хотілося презентувати українську класичну музику в окремому проекті. Нас часто питали: чи не простіше створити канали на якихось великих хостингах. У нас ці канали є, але нам потрібно було створити щось принципово інше.




Ми хотіли зробити окреме місце української медіації, медитації, для того щоб я міг прийти до когось в гості, колег з інших країн чи будь-кого і сказати: ось перелік українських композиторів. І проскролити, і там буде 50, 60, 70, 100, 150 імен, фотографій і картинок. Це така міні-енциклопедія, яка перетворюється у плеєр і плейлист. Проект справді є витратний і потребує великої кількості ресурсів. Тому так, спільнота – це важливо, і ми будемо гуртувати її довкола цієї ідеї.




- Звідки ви берете композиції та скільки їх уже в додатку?


Іван: Частина записів, що розміщені чи будуть розміщені, - це наш власний продукт, який ми записували протягом років, наш власний архів, той, що ми робимо зараз. Частина – записи, які надали нам, згідно із договорами, відомі українські колективи: національний оркестр з Києва, оркестр з Одеси, Львівської філармонії та інших. Частина – професійні записи, які нам надавали композитори.




І насправді в Україні є ціла когорта музикантів-виконавців, справді ентузіастів, які протягом десятиліть робили записи, що у багатьох випадках залишались на полицях цих виконавців після концертів. І там було дуже багато цінних записів.


І наша робота також полягала у тому, щоб знайти потрібних музикантів, через одну людину – іншу, знайти тих людей, які щось записували.




Тарас: Зараз у додатку приблизно 350 композицій приблизно 45 композиторів. Але також щотижня ми відкриваємо нові й нові твори, адже у нас в базі даних опрацьовано близько 800 творів, і до літа чи осені наступного року щотижня виходитимуть нові твори.




- Скільки людей уже встановили додаток?


Тарас: Коли ми порахували показники, скільки в нас буде завантажень, ми спочатку рахували їх сотнями. Тобто ми очікували, що, можливо, назбирається до тисячі скачувань цього додатку за перші кілька місяців. Мені було важко повірити, що за два місяці після релізу додатку у нас зараз близько 10 тисяч завантажень і встановлень. Для нас це неочікувано, це перевищило найсміливіші очікування мінімум 10 разів.




Тобто, це приємно. Ми хочемо, щоб проект супроводжував наших підписників протягом їхнього дня, їхнього тижня, тому ми інколи дуже делікатно надсилаємо push-notification, що у нас щось там новеньке з&apos;явилося, поспішайте послухати.


Іван: Те, що у нас дійсно така кількість скачувань, дає привід задуматись, що це справді потрібно. І що ми повинні далі робити це, не зупиняючись.


Тарас: Але в принципі культурні проекти – не спрямовані на заробіток. Показником ефективності культурної індустрії є не здатність до монетизації прямому сенсі.




Культура – те, що визначити дуже важко. По-перше, культура дуже збагачує внутрішній світ, а по-друге, це дуже потужний такий рекламний, репутаційний рупор, шалений поштовх, це те, що залишається, коли руйнується все, залишається пам&apos;ять, культура, надбудова, інтелектуальне досягнення. Це те, заради чого потрібно боротись.


Дивіться також: У Нью-Йорку святкують перший сніг. Відео




 

</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/ukrainian-live-classic/5703331.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/ukrainian-live-classic/5703331.html</guid>            
            <pubDate>Sat, 19 Dec 2020 19:06:31 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Світ</category><category>Культура</category><category>Україна</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Марія Прус)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/4DDEF140-83F9-453F-93E1-1B9EF3C52C43_cx0_cy2_cw0_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        <item>
            <title>Як українські студенти у США інвестують у розвиток українського бізнесу. Відео</title>
            <description>Десятки тисяч громадян України отримали вищу освіту у Сполучених Штатах за різними урядовими та приватними програмами, які, зазвичай, вимагають від стипендіатів повернутися на Батьківщину.  Отримавши знання та навички українці намагаються застосувати їх в Україні. Розповідає про студентів, які, ще у процесі навчання, заснували бізнес-програми, покликані допомогти українським школярам, стартапам та користувачам соціальних мереж.</description>
            <link>https://ukrainian.voanews.com/a/5703885.html</link> 
            <guid>https://ukrainian.voanews.com/a/5703885.html</guid>            
            <pubDate>Sat, 19 Dec 2020 14:00:00 +0200</pubDate>
            <category>Актуально</category><category>Наука і технології</category><category>Україна</category><category>Відео</category><author>ukrainian.service.voa@gmail.com (Ірина Соломко)</author><enclosure url="https://gdb.voanews.com/b7691a0d-7f40-4629-a95b-04fce7b40c24_tv_w800_h450.jpg" length="0" type="image/jpeg"/>
        </item>		
        </channel></rss>