Спеціальні потреби

Блоги "Моя Америка"

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Україна стоїть на порозі нової віхи історії. Хто з кандидатів у Президенти найкраще захистить інтереси країни? Чи є серед 40 кандидатів один, який представлятиме мої інтереси? Вибори без вибору? Схожі запитання сьогодні задають собі у ці дні усі, хто 31 березня готується піти до виборчих дільниць. Ці запитання ключові, бо вибори 2019-го року продемонструють три риси українського суспільства – стан його дорослості, якість лідерства та готовність громадян взяти відповідальність за свій вибір – які закладуть засади його подальшого сталого розвитку.

Чи є серед 40 кандидатів один, який представлятиме мої інтереси? Вибори без вибору?

Подібні запитання ставлю собі і я. Можливо, саме тому своє навчання у Гарварді, поряд з питаннями національної безпеки та міжнародної політики, я присвятила вивченню та дослідженню питань лідерства і лідерів та відповідальності суспільства, як за тих кого ми обираємо, так і за ефективність реформ. До звичних викликів для суспільства та лідерів треба додати те, що ці вибори проходять у країні, яка перебуває у стані війни, захищає свою територію від агресора та відвойовує своє право на місце в європейській родині. Багато країн у світі проходили через кризи, які Україна переживає сьогодні, і щоб зрозуміти, як і куди рухатись, і навчитись на чужих помилках та успіхах, я пропоную нам заглянути в історію і взяти на озброєння дослідження науки.

Відповідальність лідерів

У 1933 році минулого сторіччя США перебували у Великій Депресії. Домінування промислових монополій, розвал банківської системи і крах ринку цінних паперів, бідність, корупція, високий рівень злочинності – такою була Америка 30-х. Під час цієї, як тепер пишуть, найбільшої в історії США економічної кризи, американці абсолютною більшістю обирають собі харизматичного та сильного духом, але слабкого тілом, в інвалідному візку, Франкліна Деланора Рузвельта. Історики наголошують на його неймовірних лідерських якостях: цікавість та здатність до швидкого перетравлення інформації; блискучі ораторські здібності; впевненість у власних силах і переконаннях та здатність перебороти себе і вчитись на помилках.

У перші сто днів свого президентства Рузвельт проштовхнув, у великій мірі шляхом президентських указів, законодавчі ініціативи, які в подальшому назвали “Нова Угода” “New Deal”. “Нова Угода” забезпечила комплексну реформу державної служби, громадського сектору та фінансової системи. Згодом, після атаки Японії на американську землю, щоб захистити США та допомогти Європі побороти фашизм, незважаючи на шалену внутрішню опозицію, вступив у Другу Світову війну. ФДР, ім’я, з яким він увійшов в історію, можна з впевненістю стверджувати, заклав засади США. Саме завдяки його політиці, Сполучені Штати стали такими, якими ми їх знаємо сьогодні.

З часом люди на верхівці ієрархії починають вірити, що мають право претендувати на владу за будь-яких обставин.

Водночас він - єдиний президент США, який порушив правило двотерміновості і пішов на третій термін президентства. Критики також звертають увагу на те, що в середині свого другого терміну ФДР рухався в напрямку диктатури, намагаючись паралельно з президентством, контролювати як законодавчу, так і виконавчу гілку влади.

І цьому є чітке наукове пояснення. Психологи стверджують, що люди при владі мають тенденцію змінюватися, особливо, коли не зустрічають серйозної критики та опозиції. З часом люди на верхівці ієрархії починають вірити, що мають право претендувати на владу за будь-яких обставин. Влада спричиняє до ігнорування перспектив, поглядів та емоцій інших, призводить до їх об’єктивізації та віри у стереотипи, робить людей самовпевненими.

Водночас, проблема не у владі як такій, а у тому, як і з якою метою люди використовують владу, яку вони мають над іншими. “Корупція не у владі, а у нас самих,” - писав мислитель і засновник ідеї модерного суспільного руху Сол Алінській у своїй відомій праці “Правила для радикалів”. Мати владу і правильно нею розпорядитись на благо інших - не проста справа. Отож, для лідера є ключовим не втратити розуміння заради чого він прагне влади.

Відповідальність громадян

Характер лідера та його трансформація є лише частиною успіху чи провалу справи чи країни. Велика відповідальність лежить саме на нас з вами, громадянах, хто цих лідерів обирає.

Джон Гарднер, професор, дослідник, урядовець США, у своїй відомій книзі про лідерство переконує, що поведінка та дії лідера є цілком у наших руках. На нас, як виборцях, лежить відповідальність знати, як підтримувати та сприяти сильним та моральним лідерам та як виявляти тих, хто експлуатує нас, грає на наших страхах та упередженнях чи веде нас небезпечним шляхом.

У людській природі є потреба, щоб нас врятували. Ми шукаємо батьків, які вирішать наші проблеми. Такі фантазії для дорослих дітей автоматично ведуть до розчарувань. Бо лише власними самостійними рішеннями і діями ми можемо вирішити наші проблеми.

Якщо ми ліниві, дбаємо лише про власні інтереси;

Якщо ми добровільно обираємо собі в лідери тих, хто обіцяє прості рішення;

Якщо ми готові до обмеження власних свобод;

Якщо ми віддаємо наше особисте право вибору і рішень –

Ми заслуговуємо і отримуємо найгірше.

Тому важливо поряд зі своїми інтересами думати про інтереси громад і не варто шукати простих рішень - їх не існує. Захищаючи свої інтереси, треба робити виважений та усвідомлений вибір. Вибір – це дія і крок на зустріч особистій відповідальності.

Відповідальність взаємна

Наш вибір є лише частиною нашої відповідальності як громадян. Не менш важливим є наша активність, організована підтримка та невпинний контроль за тими, кого ми обрали собою керувати. У свою чергу відповідальний лідер має бути відкритий та готовий до критики і опозиції, бо лише так можна вдосконалити і покращити результат.

вибори 2014
вибори 2014

І тут я знову хочу повернутись до президента Рузвельта та його неординарних якостей. На початку президентства коаліція реформаторів прийшла до ФДР, щоб переконати його провести низку реформ. Він уважно їх вислухав і відповів – “Ви мене переконали, тепер підіть і організуйте тиск на мене”. Рузвельт шукав спротив, розуміючи, що це триматиме його в тонусі і змушуватиме діяти.

Ще сорок років тому, вже згаданий мною Сол Алінській писав: “Не достатньо просто обрати свого кандидата. Необхідно тримати його під постійним тиском”.

Час як лідерам, так і громадянам взяти на себе відповідальність.

Отож, маємо просту схему взаємозалежності та взаємної відповідальності лідера та виборців. Лідер має чітко розуміти, для чого він прагне влади та бути відкритим до критики. Ми, громадяни, маємо робити усвідомлений вибір, розуміючи, якого лідера обираємо, і, не зважаючи на його характер чи обіцянки, тримати його під контролем заради досягнення змін.

31 березня ви підете до виборчих дільниць обирати лідера для України. 40 кандидатів у Президенти шукатимуть вашої підтримки.

Час як лідерам, так і громадянам взяти на себе відповідальність. У ваших руках сьогодні розірвати існуюче українське зачароване коло – Революція - надія - розчарування –стагнація – протест – Революція – надія – розчарування – стагнація – протест -Революція………….

Час творити нову парадигму для України.

Революція-надія -реформи-прогрес–сталий розвиток.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: Історія родини кримськотатарських біженців у США, які мріють повернутися на Батьківщину. Відео

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Нахабність у ставленні до клієнтів, нав’язливий маркетинг, високі ціни й доплати за додаткові послуги – ось, з мого особистого досвіду, спільні риси більшості мережевих спортивних закладів Києва. Клієнти отримують зливу смс-реклами, навіть якщо щойно придбали абонемент, за загублену пластикову картку, що насправді коштує копійки, стягують нічогенький штраф, а за кожну додаткову послугу треба доплачувати.

Цей тренажерний мікросвіт – квінтесенція ставлення українського бізнесу до своїх споживачів. Українські качалки можуть купувати модне обладнання, запозичувати за кордоном концепції чи адаптувати програми спортивних занять, однак нікуди не зникає відчуття, що це саме клієнтові за його ж гроші роблять величезну послугу, – а не навпаки.

Спортивну індустрію у США зі щорічним обсягом у майже сто мільярдів доларів важко порівнювати з українськими спортклубами. Однак, щоб запровадити деякі з цих правильних американських стандартів, додаткових витрат із боку бізнесу не потрібно, а потрібне лише бажання змін.

Телефонний етикет.

Якось у роздягальні одного клубу в Києві я помітила цікаву особу, яка із губками качечкою у негліже робила серію селфі у дзеркало. Я встигла сходити в душ, помити й висушити волосся, одягнутись у зимовий одяг, - а вона все вертілась з телефоном і знімала свої філейні частини то так, то інак.

І байдуже, що в кадр може потрапити хтось інший – адже роздягальня наполовину забита оголеними жінками різного віку й комплекцій, які – о сором! - прийшли у тренажерку не заради фото для інстаграму, а з банальною метою – потренуватись.

Табличка «користуватись мобільними телефонами у залі заборонено, фото- й відеозйомка на телефон у роздягальні заборонені» - ось перше, на що я звернула увагу в одному з модних тренажерних залів у центрі Вашингтона, куди, до речі, ходить відомий телеведучий CNN Андерсон Купер.

Однак, правило no photos allowed створене не лише для приватності зірок, а й для комфорту всіх відвідувачів. І дійсно, я поки не зустрічала людей, які б або довго й голосно говорили в залі по телефону або подовгу фотографували себе замість того, щоб власне тренуватись.

Безкоштовні рушники й вода

Фонтанчики із очищеною протічною водою взагалі у США розміщені в парках, торгівельних центрах, у громадських туалетах. Можливо, вода у них не найсмачніша, проте цілком безпечна для вживання. А у спортивних залах фонтанчики – обов’язкова складова.

Чисті білі рушники – є великі, для душу чи басейну та маленькі, зручніші у тренажерці – а також паперові серветки тeж часто доступні у необмеженій кількості. Ніхто не слідкує, чи не вкраде клієнт рушник, тож їх не видають під картку. Натомість, вони просто складені стосиками на поличках, і повертати їх просто – кинути в загальний кошик.

Майже всюди у душі можна знайти гелі, шампуні, кондиціонери, зволожувальний крем. А в одній з модних дорогих мереж у перевдягалках мене вразило те, що там ще й були дезодорант, резинки для волосся, одноразові бритви, засіб для зняття макіяжу, гігієнічні засоби, ватні палички й диски. Або, наприклад, у маленькій йога-студії неподалік від мого дому є навіть трохи декоративної косметики для загального користування.

І мені ще не доводилось бачити, як хтось краде рушник, вичавлює собі у баночку шампунь чи кладе у кишеню жменьку ватних паличок.

Гігієна як правило доброго тону

Після занять в американських спортивних залах все обладнання необхідно не просто прибрати за собою, а й протерти спиртовими серветками, які великими баняками стоять у кожній студії чи залі. І це правило виконують майже всі.

Також в тренажерках ніхто не контролює, чи ти приходиш у змінному чи вуличному взутті, - привіт, київські бахіли!

У Києві я вітала це правило гарного тону і сама завжди надягала їх поверх чобіт у сніг і дощ, бо сама ненавиділа вступати босими ногами у калюжі в роздягальні.

Однак, чистоту американських вулиць з українськими – не порівняти. Тож на тренування люди не завжди приносять змінне взуття, а одразу ідуть туди у спортивному, й підлога все одно залишається чистою.

Тренер обов’язково має кваліфікацію. І такт

Якщо великі мережі спортивних закладів в Україні іще загалом слідкують за тим, аби їхні тренери мали відповідну кваліфікацію, то у різноманітних гуртках, на моєму досвіді, ніхто не дбає, щоб людина, яка буквально змушує кількадесят сердець битись частіше, мала елементарні навички домедичної допомоги. Навіть не йдеться про базові знання анатомії чи психології.

У США ж будь-які фітнес-тренери, повинні пройти кілька рівнів підготовки та іспитів. Перший – основи фізичних вправ, фізіології, методики побудови індивідуальних чи групових занять. Другий – базові знання про різновиди вправ (силові, аеробіка, інтервальні, аквафітнес, з елементами бойових мистецтв, танці, йога, пілатес) та основи правильного харчування і контролю за вагою. Третій рівень – вміння адаптувати програму занять для різних людей: літніх, вагітних, з надмірною вагою, а також розвиток бізнес- і комунікаційних навичок.

Лише отримавши ці базові знання, можна отримувати кваліфікацію тренера індивідуальних чи групових занять й почати викладати аеробіку чи вправи з гирею.

Однак, окрім професійного навчання, американських тренерів, за моїм досвідом, відрізняє від українських підкреслена тактовність.

Якось на груповому тренуванні в київському мережевому спортзалі тренер кричала на дівчину й навіть висміювала її – просто за те, що вона неправильно виконувала присідання. Замість того, щоб навчити її правильно.

Я не можу уявити собі таке ставлення до клієнтів у США. Часом їхня тактовність аж надмірна. Наприклад, мій улюблений викладач йоги настільки ввічливий і делікатний, що ніколи не зробить зауваження під час заняття чоловікові, який постійно голосно позіхає із гучністю ричання лева, або жінці, що носить із десяток браслетів, що дзеленчать. Хоча, коли ти у позі воїна або у стані нідри, це добряче відволікає.

І зовсім нещодавно на одному з аеробних тренувань американська інструкторка вирішила не звертати увагу на жінку, яка прийшла… у сорочці, спідниці й на підборах. Вочевидь, вона забула спортивну форму й не хотіла пропускати заняття.

На мою думку, це не виправдовує те, що вона закочувала наверх спідницю й демонструвала усім більше, ніж ми б хотіли бачити, та ще й могла розтрощити своїм підбором комусь палець. Проте, тут мені згадується одна з тренерів у Києві, яка не пускала на групове силове заняття… без рушника.

Безкоштовні заняття і можливість приводити гостей

Якось у знайомої в київському спортивному клубі сталась прикрість – вона випадково зайшла у зону сауни, зрозуміла, що повернула не туди – й вийшла через хвилину. І хоча її електронний ключ показував те, скільки часу вона там провела, у неї все одно зняли гроші за день сауни. Ось так неочевидність коридорів коштувала їй із сотню гривень. І досягти справедливості їй не вдалось.

Такого ставлення до споживачів у США від комерційних установ навряд чи знайдеш. Покупці чи користувачі послуг тут, за певними винятками, можуть претендувати на повернення чи відшкодування грошей, навіть без особливої причини – просто якщо їм просто не сподобалось.

Думаю, так склалось не лише через високу конкуренцію. Просто чомусь американські менеджери із продажів – звичайні люди, готові іти на зустріч, шукати варіанти. Коли я купила свій абонемент, за кілька днів менеджер написав мені повідомлення, спитавши, чи все мене влаштовує. Я відповіла, поставила свої запитання й отримала відповіді. І ніякої зливи рекламних смс.

Більше того, тренажерні зали постійно заманюють клієнтів безкоштовними уроками чи навіть тижнями безоплатного відвідування. Користуючись ними, я, наприклад, спробувала гарячу йогу, покрутила педалі на велотренажері в атмосфері дискотеки, мала інтервальне тренування на даху будинку, видерлась стінкою скалодрому.

Моя тренажерка, наприклад, щомісяця пропонує два дні open house, коли безкоштовно прийти позайматись може кожен. І я, як клієнт, час від часу можу приводити із собою гостей. А тренери взагалі можуть проводити гостей хоч на кожне заняття.

Для них, так само як і для клієнтів, доступно все, що є у тренажерці: заняття, басейн, сауна, солярій, джакузі. Це, до речі, найчастіше входить у вартість звичайного абонементу.

Взагалі поняття карток «преміум», окремих роздягалень для «обраних», що має створювати почуття меншовартості власникам «стандартних» абонементів, я в Америці не зустрічала.

І ще. На відміну від мого київського спортзалу, якщо губиш їхню картку, із тебе не стягують купу грошей, а за секунду – і з усмішкою! – видають на рецепції нову.

А що подобається чи дратує у тренажерках вас? Пишіть в коментарях.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: 7 українських стартапів у сфері екології та чистих технологій. Відео

7 українських стартапів у сфері екології та чистих технологій. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:09 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG