Спеціальні потреби

Блоги "Моя Америка"

субота 10 Серпень 2019

Calendar
2019 2018
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
Серпень 2019 р.
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
Євген Виборов на фоні мосту Золота Брама у Сан-Франциско

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Коли ти жертвуєш спокійним життям, успішною роботою та стабільним заробітком, що там про тебе люди говорять? Певно, що ти дивак.

Привіт, я Женя і я дивак.

Це історія про те, як і навіщо у 2016 році я залишив свій успішний український бізнес та став співзасновником американського стартапу. Також це історія про те, що спонукало мене до цього кроку. Найскладнішого, найважливішого та найкращого кроку у моєму житті. Ніяких “ключів до успіху” або “10 звичок, що зроблять тебе мільйонером”. Лише проста, але реальна історія, яка, можливо, стане комусь в нагоді.

Сьогодні я співзасновник та головний інженер стартапу, який допомагає людям та швидко розвивається. Але три роки тому я був у пеклі

Сьогодні я співзасновник та головний інженер стартапу, який допомагає людям та швидко розвивається. Але три роки тому я був у пеклі. Мене запросили на роль ведучого технічного консультанта бостонського стартап-акселератора Techstars. Гік аж до самих кісток та власник української IT-компанії, я не мав шансів відмовитися. Такий гарний досвід! Купа безцінних контактів! Та ще й печиво смачне...

Techstars - це тримісячна програма, продовж якої декілька стартап-команди не сплять, не їдять, не роблять нічого окрім продуктів, достатньо переконливих, аби інвестор виписав чек. У Techstars Boston Spring 2016 таких команд зібралося 14.

Що ж до моєї ролі…Я був технічним консультантом або “тим хлопцем, який точно знає, що мені робити з технологіями”. Це наче ти у пеклі 24/7 тиснеш на педалі водночас 14 велосипедів у вогні. До гори ногами. Венозно підключений до кавоварки. Бо про сон ти чув тільки з Wikipedia і клятої контекстної реклами Google.

Це були складні три місяці. Але я б не проміняв їх ні на що. Саме на Techstars я познайомився зі своїм майбутнім партнером. Ентоні прийшов у програму із прототипом YayPay – сервісу з автоматизації дебіторської заборгованості. Прототипом, м’яко кажучи, дуже сирим. Скажімо, серед 14 велосипедів що палають, цей ще й на квадратних колесах.

Але ідея була геніальна. І Ентоні не справляв враження людини, яка кидає роботу на півдорозі. Тому три місяці потому ми вийшли із темряви з червоними очима, тремтячими кінцівками та гідною версією продукту (яку ми, забігаючи наперед, викинули й зробили все наново).

Одразу ж після Techstars Ентоні запропонував мені стати співвласником та головним інженером YayPay. Я сказав “Я подумаю” і думав понад тиждень.

Уявіть себе на моєму місці. Сім років я робив зі своєї компанії в Україні стабільний бізнес, який приносить мені гроші. Достатньо грошей, щоб мати досить детальну картинку мого майбутнього і навіть складати приємні довготривалі плани.

На іншій шальці терезів – життя на вулкані, неясні перспективи та щоденні ризики... Ну, я й погодився

На іншій шальці терезів – життя на вулкані, неясні перспективи та щоденні ризики. Безумовно, побудувати успішний бізнес в США для підприємця – як підкорити Еверест. Це можливість отримати незрівнянний досвід, купу класних контактів та потужне портфоліо для переговорів з інвесторами. Не кажучи вже про дуже привабливі дивіденди. Погодитися на запрошення Ентоні було як добровільно впасти спиною назад, сподіваючись, що тебе хтось спіймає.

Ну, я й погодився. Зважувати потенціал стартапу дуже важко, бо стартап це суцільна невідома. Ти можеш складати графіки, аналізувати схожий досвід, враховувати актуальні тенденції та стан ринку і вже завтра залишитися ні з чим. Але на мій погляд є три ключові фактори, на які можна і треба зважати. Бо якщо твій стартап стане успішним, тебе покажуть по телевізору, а президент потисне тобі руку – саме ці три фактори передуватимуть цьому.

1. Люди. У якомусь сенсі стартап - це ризик для життя. Тому люди, з якими ти працюєш, це люди, яким ти це життя готовий довірити. За три місяці роботи у Techstars ми з Ентоні зрозуміли, що можемо співпрацювати та прислухатися один до одного попри будь-який тиск чи стрес. Окрім того, в нього вже був досвід будування успішних проектів.

2. Ідея. Так, принести гроші сьогодні може навіть додаток, який старить тебе на світлині. Але найкращі ідеї, це ті, що знімають реальні болі та проблеми. Прислухайся до проблем сусідки зліва або того хлопця у черзі за кавою. Якщо ти знаєш, як зробити їх життя краще, скоріш за все, ти знаєш як поліпшити життя багатьох. Ідея стартапу, до якого мене запросив Ентоні, розв’язувала дуже реальні проблеми бізнесів по всьому світу. Я не мав сумнівів, що такий проект розквітне, якщо зробити його правильно.

3. Авантюризм. На мій погляд, потрібно відчувати жагу до пригод, щоб погодитись на життя, складене з постійних ризиків та відсутності прозорих перспектив. Стартапер як Індіана Джонс, що з дикими очима, знервованою усмішкою та абсолютним нерозумінням найближчого майбутнього стрибає за скарбами у невідомі джунглі.

Але найкращі ідеї, це ті, що знімають реальні болі та проблеми. Прислухайся до проблем сусідки зліва або того хлопця у черзі за кавою.

Як на мене, з’єднай ці три елементи й твої шанси на успіх будуть не меншими ніж у Марка Цукерберга чи Стіва Джобса. Я спробував і задоволений результатом.

Так, бізнес у Штатах, це не один крок, зробивши який, одразу отримуєш плоди. Погодившись на пропозицію Ентоні, я ступив на дуже довгу та не просту доріжку. Доріжку щоденної кропіткої праці. І повірте мені, тут це єдиний шлях до успіху.

Але роби свою справу завзято і результати не змусять чекати. В підтвердження своїх слів можу лише сказати, що зараз в нашій компанії вже працює 45 спеціалістів. Окрім того, ми заробили довіру клієнтів та інвесторів і як результат – 16 мільйонів доларів фінансування. Тож, зростаємо та робимо наш сервіс краще!

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: Як США допомагають українським фермерам розвивати бізнес? Відео.

Як США допомагають українським фермерам розвивати бізнес? Відео.
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:34 0:00

Кадр з реклами компанії Microsoft

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Навіть за стандартами одержимого продуктивністю та ефективністю американського суспільства я – людина досить продуктивна і організована. Не спізнююся, роботу виконую вчасно, вмію мобілізуватися і сконцентруватися на завданні, а при роботі над великим проектом розбиваю його на кроки і послідовно їх виконую. Також я швидко думаю, пишу, ходжу і говорю - одним словом, багато принципів «високоефективних людей» у мене розвинені на рівні інстинктів. Проте, я абсолютно впевнена, що до нескінченності підвищувати людський ККД не тільки не можливо, а й шкідливо.

Припинила підписуватися на журнал «Працююча мати», бо їхня філософія нескінченого підвищення ефективності почала мене дратувати

У кожної людини є своя межа, і не варто пропускати сигнали про її наближення. Мій «дзвіночок», що настав час сповільнитися, - це коли, побачивши хорошого знайомого, я змінюю траєкторію, щоб не витрачати час на розмову.

Материнство, робота і ... пігулки

Я припинила підписуватися на журнал «Працююча мати», бо їхня філософія нескінченого підвищення ефективності почала мене дратувати. У кожному номері наводиться розклад дня чергової успішної жінки, в якому немає часу на відпочинок, спілкування з друзями і вкрай мало сну. А також дається маса порад, як можна все встигати, поєднуючи різні справи, наприклад, мити унітаз і купати малюка одночасно, а в кінці номера робляться підрахунки: мовляв, цей номер заощадив вам стільки-то хвилин.

Куди так поспішати?! Що потім буде згадати про життя, крім галочок, поставлених навпроти виконаних завдань? А про дитинство сина чи доньки, під час годування яких ти працюєш на планшеті, а під час купання – миєш туалет? У чому полягає успіх - щоб все встигнути, переробивши неабияку купу справ, чи прожити щасливе життя?

У чому полягає успіх - щоб все встигнути, переробивши неабияку купу справ, чи прожити щасливе життя?

Якщо працювати не тільки багато, а і швидко та ефективно, то більше втомлюєшся - мозок працює активніше і витрачає більше енергії – треба більше відпочинку. Але мало хто звільнений в результаті ефективної роботи час витрачає на відпочинок.

Шеріл Сандберг, операційний директор Facebook, у своїй книзі «Включайся!» пише, що для довгострокового успіху в житті і кар'єрі треба не боятися відмовляти, коли до тебе висувають надмірні вимоги. Вона наводить приклад, як в компанії McKinsey багато людей звільнялися через те, що «згорали», або хворіли через надмірне навантаження, причому у момент звільнення у них виявлялися невикористані дні відпустки. Начальники ніколи не перестануть вимагати від своїх підлеглих все більше і більше - це вже завдання підлеглого окреслити межі своїх можливостей, стверджує вона.

Я помітила, що часом жінки перекладають відповідальність за своє здоров'я на інших. «Доїздяться вони на мені - захворію, і нехай їм буде соромно», - ніби думають вони. Ніколи нікому соромно не стане. У кращому випадку пошкодують про звільнення продуктивної співробітниці, в гіршому скажуть, що не «потягнула».

Він це пояснює тим, що від маленьких хлопчиків і дорослих жінок суспільство дуже багато вимагає

Деякі американські жінки, щоб впоратися з усіма покладеними на них завданнями, вдаються до послуг, як його тут називають, «маленького помічника мами» - пігулок. Психіатр Лоренс Гілл в книзі «Остання нормальна дитина» пише про цікаву закономірність: серед дітей частіше у хлопчиків, ніж у дівчат діагностують синдроми дефіциту уваги і гіперактивності, а серед дорослих навпаки - частіше у жінок, ніж у чоловіків. Він це пояснює тим, що від маленьких хлопчиків і дорослих жінок суспільство дуже багато вимагає. Шестирічним хлопчикам важко висидіти цілу годину на уроці, а 30-річним жінкам – ростити дітей, працювати на роботі і вдома.

І тим, і іншим допомагає «риталін», незалежно від того, чи дійсно вони мають дефіцит уваги, або їм цієї уваги треба дуже багато, пише Гілл і розповідає, що до нього приходять жінки, які намагаються зробити неможливе, - матері немовлят працюють і вчяться. І вони ніяк не пов'язують з цим свої складності з концентрацією уваги, порушеннями сну і різкими перепадами настрою.

Що потрібно для успіху в творчій роботі?

Синдроми дефіциту уваги і гіперактивності серед дітей у хлопчиків діагностують частіше, ніж у дівчат, а серед дорослих навпаки - частіше у жінок, ніж у чоловіків

А у заняттях, де потрібні творчі навички, підхід «працювати, працювати і ще раз працювати» - контпродуктивний. І число таких професій в постіндустріальному суспільстві зростає – все більше рутинної роботи автоматизується.

Компанія 3М в холодній Міннесоті - унікальна. Там випускають десятки тисяч найменувань продуктів – від сенсорних екранів до губки для миття посуду. Об'єднує ці речі одне - всі вони винайдені в 3М, одному зі світовихлідерів за кількістю інновацій.

Джей Лернер в книзі «Уяви: Як працює уява» наводить приклад цієї компанії як піонера у використанні новітніх знань у сфері вивчення роботи мозку в організації праці. Він вказує на два методи: можливість думати в атмосфері без стресу і спілкування.

Для того, щоб вирішити якусь складну задачу, іноді її необхідно «відпустити»: розслабитися і дати можливість мозку через низку найнесподіваніших асоціацій прийти до правильного рішення. Тому часто осяяння приходить, коли гуляєш або приймаєш ванну. Одного разу кінцівка до статті, яку я ніяк не могла придумати, прийшла мені в голову, коли стоматолог чистив мій зубний канал.

Компанія, якій понад 100 років, не підганяє своїх винахідників довгим батогом. Протягом дня вони можуть сходити в спортзал чи прогулятися доріжками між офісними приміщеннями.

Компанія, якій понад 100 років, не підганяє своїх винахідників довгим батогом

Також від працівників вимагається спілкуватися з колегами. Адже винахідник нового клею може наштовхнути на цікаву думку творця нового виду пластику. З тією ж метою – щоб працівники спілкувалися і наштовхували один одного на ідеї - покійний Стів Джобс, беручи участь у розробці приміщення студії Pixar, наполягав на тому, щоб усі туалети були розташовані в фойє на першому поверсі, поряд з кав’ярнею. Він вірив, що невимушені короткі розмови корисніші за спеціально скликані наради та мозкові штурми.

У тої же час людина, яка займається розумовою працею, мусить мати можливість на певний час зосередитися на завданні, увійти у так званий «потік» - психічний стан, коли людина повністю включена у те, чим займається.

Історично можливість подумати і присвятити увагу розумовій праці чи творчості мали лише чоловіки. Навіть якщо жінці вдавалося увійти у творчу професію, яка вважалися чоловічою, її час та увага їй не належали. Вони працювали уривками чи по ночах.

Історично можливість подумати і присвятити увагу розумовій праці чи творчості мали лише чоловіки

У листах та біографії авторки багатьох книг, з яких найбільш відомою є «Хатина дядька Тома» Гаррієтт Бічер-Стоу описується її нещадна боротьба за час писати. «Ніщо інше, ніж залізна воля дозволяє мені коли-небудь писати; це як гребти проти вітру та хвилі», цитує її біограф.

Навіть зараз, як свідчить дослідження Американського університету у Вашингтоні, на жінок-вчених в університетах США покладається більше організаційних та менторських обов’язків, ніж на чоловіків, що залишає їм менше часу на статті та дослідження.

Також у кожної людини є «вікно продуктивності», час, коли їй найкраще працюється і коли їй найлегше увійти у стан потоку. В мене це зранку – між 9 та 11 – коли я пишу свої найкращі статті, блоги і сценарії. На тренінгах з продуктивності радять цей час присвячувати виключно творчій роботі, відкладаючи організаційні та адміністративні справи на потім, що, на жаль, не завжди можна зробити.

Ще один гарний спосіб стимулювати творчу уяву – прогулянка. Адже людство 97% свого існування як виду вирішувало найскладніші завдання на ходу - тікаючи від шаблезубого тигра, в гонитві за мамонтом або в пошуках нового місця для ночівлі. Тому працівники, які всюди їздять на машині і обідають за робочим столом, не використовують повністю свій творчий потенціал.

У творчій роботі, вірю я, не варто і демонізувати помилки

Часто я практикую так звані «зустрічі-прогулянки» (walking meetings), коли обговорюю проблеми, ідеї та проекти з колегами під час невеличкої прогулянки коридором чи навколо будинку. І калорії спалюються, і думається краще, і іншим колегам в офісі із відкритим плануванням не заважаємо.

У творчій роботі, вірю я, не варто і демонізувати помилки. Звичайно, у нашому випадку, журналіст мусить перевіряти інформацію та має існувати чітка та працююча система перевірки один одного, але створений керівництвом страх помилитися блокує ініціативу, уяву і змушує працівників братися виключно за прості завдання. До того ж – на помилках вчяться і інколи вони стають джерелом відкриттів. Якщо б Олександр Флеммінг завжди ретельно мив свої чашки Петри, він би ніколи не винайшов пеніцилін!

Очевидно, що у цьому блозі я не виступаю за неробство та нехлюйство. Мене саму часто дивує, чому людина, що не може впоратися із завданням, просто не візьме і не зробить. У цьому випадку працює лише чітка постановка задачі із конкретним часом, до якого її треба зробити, та наслідками, якщо цього не станеться.

Але, коли ми самі є високо мотивованими та продуктивними творчими працівниками чи ними керуємо, не завадить взяти до уваги як новітні наукові напрацювання, так і досвід провідних компаній. І всі вони вказують на те, що методам трудового табору чи конвеєрному способу виробництва у сучасному офісі – не місце.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: Чи працюють санкції проти Росії? – Дискусія американських аналітиків. Відео

Більше

XS
SM
MD
LG