Спеціальні потреби

Блоги "Моя Америка"

середа 7 Серпень 2019

Calendar
2019 2018
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
Серпень 2019 р.
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
Кадр з реклами компанії Microsoft

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Навіть за стандартами одержимого продуктивністю та ефективністю американського суспільства я – людина досить продуктивна і організована. Не спізнююся, роботу виконую вчасно, вмію мобілізуватися і сконцентруватися на завданні, а при роботі над великим проектом розбиваю його на кроки і послідовно їх виконую. Також я швидко думаю, пишу, ходжу і говорю - одним словом, багато принципів «високоефективних людей» у мене розвинені на рівні інстинктів. Проте, я абсолютно впевнена, що до нескінченності підвищувати людський ККД не тільки не можливо, а й шкідливо.

Припинила підписуватися на журнал «Працююча мати», бо їхня філософія нескінченого підвищення ефективності почала мене дратувати

У кожної людини є своя межа, і не варто пропускати сигнали про її наближення. Мій «дзвіночок», що настав час сповільнитися, - це коли, побачивши хорошого знайомого, я змінюю траєкторію, щоб не витрачати час на розмову.

Материнство, робота і ... пігулки

Я припинила підписуватися на журнал «Працююча мати», бо їхня філософія нескінченого підвищення ефективності почала мене дратувати. У кожному номері наводиться розклад дня чергової успішної жінки, в якому немає часу на відпочинок, спілкування з друзями і вкрай мало сну. А також дається маса порад, як можна все встигати, поєднуючи різні справи, наприклад, мити унітаз і купати малюка одночасно, а в кінці номера робляться підрахунки: мовляв, цей номер заощадив вам стільки-то хвилин.

Куди так поспішати?! Що потім буде згадати про життя, крім галочок, поставлених навпроти виконаних завдань? А про дитинство сина чи доньки, під час годування яких ти працюєш на планшеті, а під час купання – миєш туалет? У чому полягає успіх - щоб все встигнути, переробивши неабияку купу справ, чи прожити щасливе життя?

У чому полягає успіх - щоб все встигнути, переробивши неабияку купу справ, чи прожити щасливе життя?

Якщо працювати не тільки багато, а і швидко та ефективно, то більше втомлюєшся - мозок працює активніше і витрачає більше енергії – треба більше відпочинку. Але мало хто звільнений в результаті ефективної роботи час витрачає на відпочинок.

Шеріл Сандберг, операційний директор Facebook, у своїй книзі «Включайся!» пише, що для довгострокового успіху в житті і кар'єрі треба не боятися відмовляти, коли до тебе висувають надмірні вимоги. Вона наводить приклад, як в компанії McKinsey багато людей звільнялися через те, що «згорали», або хворіли через надмірне навантаження, причому у момент звільнення у них виявлялися невикористані дні відпустки. Начальники ніколи не перестануть вимагати від своїх підлеглих все більше і більше - це вже завдання підлеглого окреслити межі своїх можливостей, стверджує вона.

Я помітила, що часом жінки перекладають відповідальність за своє здоров'я на інших. «Доїздяться вони на мені - захворію, і нехай їм буде соромно», - ніби думають вони. Ніколи нікому соромно не стане. У кращому випадку пошкодують про звільнення продуктивної співробітниці, в гіршому скажуть, що не «потягнула».

Він це пояснює тим, що від маленьких хлопчиків і дорослих жінок суспільство дуже багато вимагає

Деякі американські жінки, щоб впоратися з усіма покладеними на них завданнями, вдаються до послуг, як його тут називають, «маленького помічника мами» - пігулок. Психіатр Лоренс Гілл в книзі «Остання нормальна дитина» пише про цікаву закономірність: серед дітей частіше у хлопчиків, ніж у дівчат діагностують синдроми дефіциту уваги і гіперактивності, а серед дорослих навпаки - частіше у жінок, ніж у чоловіків. Він це пояснює тим, що від маленьких хлопчиків і дорослих жінок суспільство дуже багато вимагає. Шестирічним хлопчикам важко висидіти цілу годину на уроці, а 30-річним жінкам – ростити дітей, працювати на роботі і вдома.

І тим, і іншим допомагає «риталін», незалежно від того, чи дійсно вони мають дефіцит уваги, або їм цієї уваги треба дуже багато, пише Гілл і розповідає, що до нього приходять жінки, які намагаються зробити неможливе, - матері немовлят працюють і вчяться. І вони ніяк не пов'язують з цим свої складності з концентрацією уваги, порушеннями сну і різкими перепадами настрою.

Що потрібно для успіху в творчій роботі?

Синдроми дефіциту уваги і гіперактивності серед дітей у хлопчиків діагностують частіше, ніж у дівчат, а серед дорослих навпаки - частіше у жінок, ніж у чоловіків

А у заняттях, де потрібні творчі навички, підхід «працювати, працювати і ще раз працювати» - контпродуктивний. І число таких професій в постіндустріальному суспільстві зростає – все більше рутинної роботи автоматизується.

Компанія 3М в холодній Міннесоті - унікальна. Там випускають десятки тисяч найменувань продуктів – від сенсорних екранів до губки для миття посуду. Об'єднує ці речі одне - всі вони винайдені в 3М, одному зі світовихлідерів за кількістю інновацій.

Джей Лернер в книзі «Уяви: Як працює уява» наводить приклад цієї компанії як піонера у використанні новітніх знань у сфері вивчення роботи мозку в організації праці. Він вказує на два методи: можливість думати в атмосфері без стресу і спілкування.

Для того, щоб вирішити якусь складну задачу, іноді її необхідно «відпустити»: розслабитися і дати можливість мозку через низку найнесподіваніших асоціацій прийти до правильного рішення. Тому часто осяяння приходить, коли гуляєш або приймаєш ванну. Одного разу кінцівка до статті, яку я ніяк не могла придумати, прийшла мені в голову, коли стоматолог чистив мій зубний канал.

Компанія, якій понад 100 років, не підганяє своїх винахідників довгим батогом. Протягом дня вони можуть сходити в спортзал чи прогулятися доріжками між офісними приміщеннями.

Компанія, якій понад 100 років, не підганяє своїх винахідників довгим батогом

Також від працівників вимагається спілкуватися з колегами. Адже винахідник нового клею може наштовхнути на цікаву думку творця нового виду пластику. З тією ж метою – щоб працівники спілкувалися і наштовхували один одного на ідеї - покійний Стів Джобс, беручи участь у розробці приміщення студії Pixar, наполягав на тому, щоб усі туалети були розташовані в фойє на першому поверсі, поряд з кав’ярнею. Він вірив, що невимушені короткі розмови корисніші за спеціально скликані наради та мозкові штурми.

У тої же час людина, яка займається розумовою працею, мусить мати можливість на певний час зосередитися на завданні, увійти у так званий «потік» - психічний стан, коли людина повністю включена у те, чим займається.

Історично можливість подумати і присвятити увагу розумовій праці чи творчості мали лише чоловіки. Навіть якщо жінці вдавалося увійти у творчу професію, яка вважалися чоловічою, її час та увага їй не належали. Вони працювали уривками чи по ночах.

Історично можливість подумати і присвятити увагу розумовій праці чи творчості мали лише чоловіки

У листах та біографії авторки багатьох книг, з яких найбільш відомою є «Хатина дядька Тома» Гаррієтт Бічер-Стоу описується її нещадна боротьба за час писати. «Ніщо інше, ніж залізна воля дозволяє мені коли-небудь писати; це як гребти проти вітру та хвилі», цитує її біограф.

Навіть зараз, як свідчить дослідження Американського університету у Вашингтоні, на жінок-вчених в університетах США покладається більше організаційних та менторських обов’язків, ніж на чоловіків, що залишає їм менше часу на статті та дослідження.

Також у кожної людини є «вікно продуктивності», час, коли їй найкраще працюється і коли їй найлегше увійти у стан потоку. В мене це зранку – між 9 та 11 – коли я пишу свої найкращі статті, блоги і сценарії. На тренінгах з продуктивності радять цей час присвячувати виключно творчій роботі, відкладаючи організаційні та адміністративні справи на потім, що, на жаль, не завжди можна зробити.

Ще один гарний спосіб стимулювати творчу уяву – прогулянка. Адже людство 97% свого існування як виду вирішувало найскладніші завдання на ходу - тікаючи від шаблезубого тигра, в гонитві за мамонтом або в пошуках нового місця для ночівлі. Тому працівники, які всюди їздять на машині і обідають за робочим столом, не використовують повністю свій творчий потенціал.

У творчій роботі, вірю я, не варто і демонізувати помилки

Часто я практикую так звані «зустрічі-прогулянки» (walking meetings), коли обговорюю проблеми, ідеї та проекти з колегами під час невеличкої прогулянки коридором чи навколо будинку. І калорії спалюються, і думається краще, і іншим колегам в офісі із відкритим плануванням не заважаємо.

У творчій роботі, вірю я, не варто і демонізувати помилки. Звичайно, у нашому випадку, журналіст мусить перевіряти інформацію та має існувати чітка та працююча система перевірки один одного, але створений керівництвом страх помилитися блокує ініціативу, уяву і змушує працівників братися виключно за прості завдання. До того ж – на помилках вчяться і інколи вони стають джерелом відкриттів. Якщо б Олександр Флеммінг завжди ретельно мив свої чашки Петри, він би ніколи не винайшов пеніцилін!

Очевидно, що у цьому блозі я не виступаю за неробство та нехлюйство. Мене саму часто дивує, чому людина, що не може впоратися із завданням, просто не візьме і не зробить. У цьому випадку працює лише чітка постановка задачі із конкретним часом, до якого її треба зробити, та наслідками, якщо цього не станеться.

Але, коли ми самі є високо мотивованими та продуктивними творчими працівниками чи ними керуємо, не завадить взяти до уваги як новітні наукові напрацювання, так і досвід провідних компаній. І всі вони вказують на те, що методам трудового табору чи конвеєрному способу виробництва у сучасному офісі – не місце.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: Чи працюють санкції проти Росії? – Дискусія американських аналітиків. Відео

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

- Не розумію, чи так важко надати звітні цифри: прихід – видатки?! – говорить енергійна середнього віку жінка.

- Ми керуємося діючими правилами, - відповідає головуюча.

- У мене питання, - тягне руку чоловік похилого віку, який до того мовчав - Давайте не відхилятись від порядку денного!

- Я 100 відсотків на вашому боці, - підтверджує головуюча і швидко починає зачитувати: "затвердження протоколу попередніх зборів, зміни до будинкових правил, зміни до правил оплати... "

- Все ж Марта, здається, має на увазі цифри витрат, – вступає чоловік по-молодше, який до того з олівцем вивчав нові правила будинку, розіслані правлінням.

Цю розмову я почула на зборах асоціації співвласників багатоквартирного будинку у передмісті Вашингтона, американської столиці, але вона дуже нагадала мені розмови на зборах ОСББ (організації співвласників багатоквартирного будинку) на одному з київських масивів, у яких я брала участь.

Переїзд до власного помешкання - це не лише радісний клопіт, але і можливість дізнатись про те, які правила спільного проживання діють у США та як спілкуються співмешканці. Традиційно американці надають перевагу приватним будинкам. Втім, через зростання населення мегаполісів і подорожчання житла після кризи 2008-2009 років, традиційний для Америки поділ міста на діловий центр (downtown) та житлові райони (suburbs) стає не таким різким. Квартири перестають бути виключно житлом для малозабезпечних і все більше американців з середнього класу надають перевагу проживанню на невеликій площі в межах міста, населення якого швидко зростає.

Вашингтон, США
Вашингтон, США

Мені пощастило жити в одному з небагатьох багатоквартирних будинків у затишному районі вашингтонського передмістя. Ми переїхали у нову квартиру не так давно, але одразу відчули себе частиною громади. Сусіди прийняли нас дуже приязно, подекуди, як на мене, аж занадто. Коли ми переїжджали і переносили речі, до нас вибігла сусідка, відкрила нам двері і зауважила, що вона побачила нас у вікно своєї квартири і вийшла допомогти нам притримати двері.

Тим більше мені було цікаво побачити, які відбуваються збори Home Owners Association – аналогу українського ОСББ, адже труби, сміття, прибудинкова територія – марудні питання, які зачіпають кожного і можуть зіпсувати відносини навіть між найприємнішими людьми. Ось деякі речі, які привернули мою увагу на перших зборах американського ОСББ.

Навіщо ОСББ церква?

Дрібничка, яка насправді не так уже і мало важить – це питання, де проводити зібрання. В Києві збори зазвичай відбувались біля під'їзду. У Вашингтоні ж я мусила двічі перечитати оголошення, бо не одразу зрозуміла, де саме відбуватимуться збори, – в місцевій церкві. Священик залишив для ОСББ ключі від церковної кімнатки біля молитовної зали, де зазвичай проводиться недільна школа. Затишне, чисте приміщення створює гарну атмосферу. Також важлива, особливо для учасників більш похилого віку, можливість посидіти, а не стояти біля парадного.

Починаємо з позитиву

Навіть на зборах ОСББ, я ще раз переконалась, - позитивне мислення, оптимізм, налаштованість на краще – справді частина американської культури. А що може бути приємніше для власника квартири, ніж ще раз почути, наскільки мудро він зробив придбавши житло саме в цьому будинку? Звіт правління, з якого почались збори, насамперед стосувався позитиву. Головуюча навела цифри: ринкова ціна за квадратний метр подібної квартири, тенденції зростання, ціни на оренду подібних квартир в районі. "I feel good", - підсумувала одна з учасниць.

Більше довіри – менше звітності

Сама звітність ОСББ була організована не так оперативно і чітко, як у Києві, де ми отримували детальний звіт про всі грошові потоки за поточний період. Тут основні суми – прихід, видатки, резерв за рік – вказувались в протоколі зібрання і нам нам озвучили ці три цифри за минулий рік, пообіцявши надати дані оперативно тим, хто має бажання їх отримати. Про поточні цифри навіть не йшлося. Я трохи засумувала за табличками Excel, які ми мали на Харківському.

Страхувальники, юристи – треті не зайві в управлінні будинком

Менша звітність перед мешканцями компенсується для асоціації постійними звітами перед страхувальниками, переговорами з обслуговуючими організаціями.

Асоціація пильно слідкує, щоб її рейтинг в страховій компанії був високий - на рівні потрійного А. Щоб забезпечити цей рейтинг і знизити платежі за страховку, асоціація повсякчас підтримує контакт зі страхувальниками і в розлогих листах пояснює, яку роботу проводять, щоб не було проблем з утриманням будинку.

На страхувальників покладаються і на випадок капремонту. Так, під час зборів, мешканцям порадили перевірити, чи є у нас в страховій угоді покриття на випадок "втрату доступу до послуг", щоб страхова сплачувала за оренду житла, якщо будинок поставлять на капремонт.

Спілкування з обслуговуючими організаціями - окремий клопіт. Наприклад, якщо приватна компанія, що займається вивозом сміття, має вивозити лише господарське сміття, то вона фотографує викинуті великі речі і виставляє окремих рахунок за те, що вона їх забрала.

Сперечатись з ОСББ у США – дороге задоволення, як для того, хто сперечається, так і для інших мешканців будинку, адже вирішення суперечок відбувається через юристів, з якими ОСББ має контракт і послуги яких оплачуються з загальних коштів на утримання будинку.

Все ж коштовні послуги юристів не зупиняють американців від суперечок з асоціацією з питань, які часто розпочинаються з побутових дрібниць, але можуть перерости у великі судові справи. З історії таких суперечок: мешканець містечка Боуї в Меріленді витратив 33 000 доларів на юристів у справі 1992 року, щоб довести, що вимога асоціації співвласників придбати всім однакові поштові скриньки за 500 доларів є несправедливою. В 1992 році Джеффра ДеМарко збанкрутував і був змушений продати свій будинок через вартість послуг юристів у 70 000 доларів в суперечці з асоціацією, яка доводила, що кількість трояндових кущів на його ділянці – завелика.

Правила в США - більш усталені і їх дотримання спирається на правову систему з багаторічними традиціями, але співмешкання в будинку не може бути застраховане від нештатних ситуацій, бо йдеться про щоденне життя і спілкування зовсім різних людей.

Більше

XS
SM
MD
LG