Фракція Української народної партії представила сьогодні свій законопроект „Про політичних посадових осіб в органах державної влади”. Мета закону – врегулювати принципи кадрової політики в Україні.
Кадрові перестановки, які цього року провела нова влада, змусили частину депутатського корпусу замислитись над проблемою врегулювання кадрової політики в Україні. Автори нового законопроекту стверджують, що він заповнить ті прогалини, які існують у чинному законодавстві країни. Вони, зокрема, звертають увагу на те, що в українських законах немає чітких положень, які б регулювали порядок звільнення та призначення на державні посади. Заступник голови УНП Антон Бутейко, каже, що новий закон має допомогти уникнути тi дискусії, які виникали раніше після виборів:
«Він передбачає, що посади у Верховній Раді мають формуватись на основі ініціативи лідера партії, чи блоку партій, які перемогли на парламентських виборах, а не так, як це було у минулому, як ви знаєте, коли лідер партії-переможця був відсторонений від ініціативи формування керівних органів у Верховній Раді. Відповідно передбачається також і заміна політичних посадових осіб. Це керівники міністерств, відомств, державних комітетів, а також державних підприємств найважливіших, та підприємств у яких контрольний пакет акцій має держава».
Бутейко наполягає, що процес призначення посадовців має бути максимально прозорим. Деякі кандидатури повинні затверджуватись зі згоди профільного комітету. На певні позиції свої висновки має давати і Служба Безпеки України. Заступник голови УНП, каже, що це необхідно для того, щоб потім публічно не виявляти темні плями у біографії якогось високопосадовця.
Тим часом голова УНП Юрій Костенко, відповідаючи на закиди журналістів, стверджує, що новий закон не підтримує ідею люстрації, а має на меті зовсім інші цілі:
«Ні, це зовсім інше навантаження цього законопроекту. Тут якраз мова йде не про люстрацію, а мова йде про чіткі засади формування демократичної кадрової політики, яка має поєднувати з однієї сторони ті політичні реалії, які виникають після обрання чи президента, чи нового складу парламенту, чи місцевих органів влади -- тобто політичні реалії. А з іншого боку, цим законопроектом ми захищаємо фахівця-державника, який віддано працює в інтересах держави».
У проекті закону водночас визначається перелік посад високопосадовців, робота яких не має залежати від жодних виборів. На думку авторів проекту, це сприятиме стабілізації політичної ситуації в країні і позитивно позначиться на виконанні представниками державної влади своїх обов’язків.
