Невмирущий дух американських індіанців

Тисячі американських індіанців з’їхалися недавно на свято співу і танцю у столичному Вашингтоні. Цей зліт організував Національний музей американських індіанців. І хоча подія цілком сучасна, базується вона на тисячолітній традиції. Цьогорічний зліт, або пов-вов (так його називають самі організатори), став наочним підтвердженням невмирущості духу американських індіанців.

Індіанці виконували воєнні танці та били в бубни, вшановуючи воїнів минулого і сучасності. У церемонії відкриття національного пов-вов взяли участь і ветерани американських збройних сил.

Багато людей, які прибули з різних куточків країни, кажуть, що така подія може заохотити людей віднайти своє минуле і плекати культуру своїх пращурів. Це може переконати їх шукати своє коріння і дізнатися більше про своє походження.

Термін пов-вов походить з мови племені Нарагансет та означає “церемонія загоювання”. Американські індіанці з’їхалися, щоб поділитися піснями, танцями та благословеннями із скарбниці індіанського епосу.

Одну церемонію влаштовано для вшанування члена племені Чикасо, астронавта Джона Геррінґтона, Він – перший американський індіанець, який побував у космосі.

Американські індіанці становлять лише 1% населення Сполучених Штатів. Утім тих, у кого в жилах бодай частково тече індіанська кров – не злічити. Сьогодні поле їх діяльності надзвичайно різноманітне. Вони – науковці, інженери, лікарі, естрадні виконавці, митці. Коментарі зайві. Дух американських індіанців продовжує жити і нині, у ХХІ-му сторіччі.