Днями в Німеччині і Франції НАТО відзначило свій 60-ий ювілей. Погляд у минуле Альянсу породжує запитання, куди йому рухатись у майбутньому.
У травні 1945 року радянські та американські війська зустрілися на Ельбі. Пройшовши через всю Німеччину, союзницькі війська об’єдналися у самому серці третього Рейху – Друга світова війна цим закінчилась.
Про знаменну подію повідомляв тоді один репортер наступними словами:
«А тепер на березі Ельби кульмінаційний момент цієї війни. Довгоочікувана зустріч східних та західних союзників».
Втім через чотири роки розв’язується інше протистояння – Холодна війна. Епіцентром конфлікту стає Берлін, який опиняється під повним контролем Радянського Союзу. Сталін ізолює місто. У сорок дев’ятому інша перемога радянського блоку – Америка втрачає монополію на атомну потугу, радянські фізики створюють ядерну бомбу. Відтак, відчуваючи загрозу з боку радянського блоку, США та Західна Європа об’єднуються у Північноатлантичному Альянсі. Мета - недопущення Третьої світової війни. Дванадцять країн збираються у Вашингтоні, де підписують статут Альянсу, зазначивши у преамбулі його місію:
«Захистити свободу, спадок та життєвий устрій їх громадян, забезпечити стабільність у північноатлантичному регіоні, зберегти мир та безпеку».
Першим генеральним секретарем організації став тодішній президент США Двайт Айзенгауер, який сказав:
«Вперше в історії людства ми об’єднуємо зусилля заради підтримки миру, а не ведення війни. Наша надія, що за підтримки наших громадян та з Божої волі, цей союз буде успішним».
Відтак, сорок років НАТО перебувало у стані готовності у разі, якщо виникне необхідність, захищати союзників від можливої атаки.
Експерт лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень Дейна Аллін, вважає, що свою місію НАТО виконало:
«Найбільшим успіхом було те, що західним країнам вдалося вистояти разом, підтримуючи весь цей час належну форму, зберігаючи цілісність західного світу».
Втім східний світ за цей час пережив кілька потрясінь. Спалахи протестів у Східній Німеччині, революційні події в Угорщині, Празька весна у Чехії – все миттєво подавлене Москвою. Відтак з падінням Берлінської стіни у вісімдесят дев’ятому Холодна війна фактично закінчується. Кордон між Заходом та Сходом починає стиратися.
П’ятдесята річниця НАТО затьмарена подіями у колишній Югославії – найбільшого військового конфлікту з часів Другої світової. Деякі експерти вважають, що Альянс цього випробування не витримав.
Продовжує Дейна Аллін з лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень:
«НАТО, та і Захід загалом, відреагував занадто повільно. Щоправда, коли вони почали операції, то діяли ефективно».
Після розпаду Радянського Союзу НАТО міняє обличчя: нові члени, нові завдання. Кордон колишнього східно-західного протистояння наближається до самої Росії. Сьогодні у шістдесяту річницю, контингент НАТО перебуває в Афганістані, однак ресурси Альянсу виснажені. У намаганні довести його актуальність країни-члени у список завдань організації включили такі питання, як кліматичні зміни, міграція, енергетична безпека. Саме питання оновлення місії та нової стратегії і були одними з головних на цьогорічному саміті у Страсбурзі».
Говорить представник НАТО Джеймс Аппатурай:
«Що нам треба робити далі? Чи боротися з кібер-злочинністю, чи вирішувати питання енергетичної безпеки. Як далеко НАТО має розгортати свої операції, хто буде нашими партнерами та якими будуть наші стосунки?»
За 60 років свого існування 12-членний альянс перетворився на могутню організацію, що включає 26 країн. Чи продовжить блок своє поширення? Чи приєднаються до нього Україна та Грузія? Це питання залишається невирішеним, оскільки зумовлене багатьма факторами. З одного боку - гострі заперечення Росії та відсутність рішучої підтримки з боку населення на приєднання серед населення самих країн, з іншого – невизначеність НАТО щодо свого власного майбутнього.
