Цього тижня слідом за помічником міністра оборони США з питань міжнародної безпеки Александром Вершбоу, в Україну прибуває Селест Волендер – помічник міністра оборони США з питань Росії, України та європейських справ. Представники нової адміністрації США у світлі перезавантаження стосунків з Росією та в очікуванні президентських виборів в Україні, намагаються не втратити контакт з керівництвом України та тримати руку на пульсі внутрішньополітичного розвитку у Києві.
Не випадковою у цьому ланцюжку подій стала поява у впливовому журналі «Foreign Affairs» («Закорднонні справи») статті відомого експерта з питань цього регіону Збігнєва Бжезинського. Колишній радник з питань національної безпеки США, до якого уважно прислухається політичний Вашингтон, окреслив у статті головні напрямки реформування Північноатлантичного Альянсу. Бжезинський виписав базу, на якій НАТО повинно будувати свої відносини з Росією та Східною Європою, яка може стати дорожньою картою для формування політики нової адміністрації Сполучених Штатів щодо регіону загалом та України зокрема.
На тому, що нова адміністрація на сьогодні не має чіткої стратегії щодо України наголошує старший дослідник Центру української програми Університету Торонто Тарас Кузьо:
«Чи має нова адміністрація стратегію щодо регіону і щодо України? Я не думаю, що має, я думаю, це ще зарано. Переважно розробка подібної стратегії триває рік і більше, а у між часі ми побачимо чи спрацює стратегія перезавантаження відносин США з Росією, я дуже песимістично на це дивлюся. Для перезавантаження будь-яких відносин чи то особистих, чи то між урядами, необхідно щоб обидві сторони здійснювали якісь зусилля. Росія на цей момент думає, що лише Америка повинна змінювати свою політику».
Тарас Кузьо також наголошує на тому, що перезавантаження російсько-американських взаємин мусить відбуватись паралельно з перезавантаженням стосунків між Росією та Україною:
«Якщо ми говоримо про перегляд американсько-російських відносин, ми повинні також говорити про можливість перегляду російсько-українських стосунків, і я не думаю, що тут є багато підстав для оптимізму. В обох випадках ми бачимо однакові проблеми, а саме: як у ситуації з США, так і в ситуації з Україною, Росія думає, що уся проблема в Україні, і ми бачили це з листа президента Медведєва до Ющенка у серпні. Але проблема у цих стосунках не в Україні, проблеми можливо взаємні, але більше з боку Росії».
Росія ж на відміну від США має свої чіткі інтереси в Україні, вважає старший експерт Атлантичної Ради США Адріан Каратницький:
«Я думаю, Росія хоче притягнути Україну у свою сферу впливів, вона хотіла б утворити з Україною якийсь економічно-політичний і можливо у майбутньому військовий союз і вона хотіла б, щоб російська мова та культура були домінуючими факторами у культурному житті України. Я думаю, таку мету має Росія, але чи зможе вона її реалізувати це залежить від українського населення. Російський політикум, з моєї точки зору, не має чіткого плану як реалізувати ці завдання і буде продовжувати грати на цьому полі, поки воно не стане меншим і можливо залишиться лише на маленькому клаптику Криму».
Однак, експерт висловлює сумнів у тому, що між Росією та Україною може розгорітись військовий конфлікт:
«Я думаю, що це був би настільки загрозливий, настільки кривавий ймовірний конфлікт, що Росія буде уникати таких кроків. Я думаю, більш ймовірними можуть бути заяви в окремих регіонах про якесь відокремлення, або звинувачення у тому, що є тиск чи репресії російського населення. У результаті цього ймовірне якесь втручання, але поза цим, я не думаю, що більший конфлікт можна передбачити чи очікувати».
Водночас усі експерти сходяться на думці , що Україна повинна мати якусь злагоду з Росією. Подібна злагоди більш можлива, якщо Україна буде перебувати у якійсь стабільній системі безпеки чи то НАТО, чи будь-якій іншій європейській структурі безпеки, якщо така може сформуватись і з роками стати реальною, а не ефемерною.
