Вбивство ще одного священика в Росії, Олександра Філіппова, змусило Російську православну церкву закликати росіян задуматися над духовно-моральною ситуацією в країні. Цього року також збільшились випадки насильств проти мусульманських духовних лідерів у неспокійному російському регіоні Кавказу.
Священика Олександра Філіппова, якому було всього тридцять дев’ять років, застрелено 22 грудня у селі Сатіна-Російське Подільського району, поблизу Москви. У цьому злодіянні звинувачують двох п’яних чоловіків.
Патріарх Московський і всієї Русі Кирило назвав Філіппова людиною «світлого і чистого життя, який осиротив трьох доньок».
«Його вбито за те, що він був не байдужий до людської гидкої поведінки, а радше проявив принциповість, як цього вимагав його обов’язок».
За даними інформаційного агентства «Інтерфакс», в Росії від 1990 року замордовано 26 православних священиків. Серед них - Віталій Зубков, якого минулого місяця побито до смерті. Це сталось кілька днів після убивства у Москві його приятеля, отця Даниїла Сисоєва, якому погрожували смертю за відверту критику ісламу і спроби навернути мусульман у християнство.
Мас-медіа цитує слова речника Російської православної церкви Володимира Легойди про те, що у світлі останніх подій росіяни мусять замислитись над духовними і моральними обставинами в яких вони тепер живуть.
Директор Інститут релігії і права при Російській академії наук Роман Лункін сказав для «Голосу Америки», що багато росіян називають себе православними християнами не маючи при цьому навіть ідеї про пов’язані з цим зобов’язання. Російські духовні лідери, як зазначено, самі дуже часто є поганим прикладом поєднання церковних і державних відносин.
«Церковні лідери надсилають поганий сигнал про те, що назвавши себе православним цілком достатньо для підтримування тісних зв’язків із державними і урядовими посадовцями та для участи в офіційних церемоніях. Це свідчить про відсутність справжньої віри та проявляється у тому, що священики часто починають будувати церковне приміщення замість того щоб творити, перш за все, громаду віруючих».
Лункін зазначив, що комунізм позбавив багатьох росіян релігійного вірування, а з цим і будь-якої поваги до священників та церков. Він додав, що хулігани, які вбили священика також вважали себе православними.
Російську ісламську громаду цього року також потрясли кілька вбивств визначних мусульманських духовних осіб на Кавказі. Зокрема Ахмеда Таґаєва, заступника муфтія Дагестану та Ісмаїла Бостанова, ректора Ісламського інституту в Карачаєво-Черкеському регіоні.
Деякі оглядачі пов’язують ці вбивства з ісламськими екстремістами, які борються проти підтримуваної Кремлем влади. Заступник голови Ради муфтіїв Росії Дамір Хазрат Ґізатуллін заперечив будь-яку таку пов’язаність. Він сказав для «Голосу Америки», що, з його погляду, ці насильства є нічим іншим опріч наслідків 70 років комуністичного правління в Росії.
«Люди в Росії не знають, як прислухатись до слів іншої людини, шанувати право іншого на дорозі, чи розуміти духовні та релігійні постулати. Саме це призвело до поточної ситуації, після 70 років відчуження від духовної основи й традицій в Росії. Народ тепер не усвідомлює того, що представники духовенства, як і всі інші люди, є під захистом Бога і закону».
Дамір Хазрат Ґізатуллін додав, що комуністи допустили помилку зосередивши увагу на будівництві жител, а не на основних засадах громадського суспільства.
«Радянська влада хотіла збудувати побільше квартир для народу, але туалети та інші комунальні послуги забуто. Там не було часу, енергії та ресурсів на такі речі і тепер Росія пожинає плоди того радянського життя».
Випадки вбивств видатних людей в Росії не обмежені лише до духовенства. Жертвами насильств є також журналісти й політичні діячі. Втім більшість убивць перебувають на волі.
Вибір читачів
1
