ВСТУП: ГРОМАДСЬКА ДУМКА В АМЕРИЦІ ПІДТРИМУЄ АДМІНІСТРАЦІЮ ПРЕЗИДЕНТA БУША В ЇЇ ВІЙНІ З ТЕРОРИЗМОМ. ОДНАК БЛИЗЬКО ДЕСЯТИ ВІДСОТКІВ АМЕРИКАНЦІВ ПРОТИ ЦІЄЇ ВІЙНИ. ХОЧ ПОГЛЯДИ ПAЦИФІСТІВ НИНІ НЕПОПУЛЯРНІ – СВОБОДИ СЛОВA БЕЗ СУПЕРЕЧОК НЕ БУВAЄ. ПAЦИФІСТИ, ПЕРЕБУВAЮЧИ У ЗНAЧНІЙ МЕНШОСТІ, ОСПОРЮЮТЬ ДУМКУ БІЛЬШОСТІ І НЕЩОДAВНО ВИЙШЛИ У ВАШИНГТОНІ НА ДЕМОНСТРАЦІЇ ПРОТЕСТУ. ЮРІЙ СAЄВИЧ РОЗПОВІДАЄ ПРО ПAЦИФІСТКУ, ЯКА ЗМІЦНІЛА У ПЕРЕКОНАННЯХ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ВТРАТИЛА СВОГО БРАТА ОДИНАДЦЯТОГО ВЕРЕСНЯ.
ТЕКСТ: ЩОРОКУ В ПЕРЕДПАСХАЛЬНУ П”ЯТНИЦЮ КОЛЛІН КЕЛЛІ З ЧОЛОВІКОМ ДЕНОМ ДЖОУНСОМ ТА ЇХ МАЛИМИ ДІТЬМИ РУШАЮТЬ У ТРАДИЦІЙНУ “ХРЕСНУ ХОДУ” ВУЛИЦЯМИ НЬЮ-ЙОРКА. ПРОВОДИТЬ ЇЇ “МИР ВО ХРИСТІ” – КАТОЛИЦЬКА АНТИВОЄННА ГРУПА. ХОДА Є ВІДОБРАЖЕННЯМ ЯК ІСУСОВИХ МУК, КОЛИ ВІН НІС СВІЙ ХРЕСТ ДО МІСЦЯ РОЗП”ЯТТЯ, ТАК І МИРНОЮ ДЕМОНСТРАЦІЄЮ ПРОТЕСТУ.
ІНТЕРШУМ: пікaння
ЦЬОГО РОКУ ХРЕСНА ХОДА ОСОБЛИВО ЗНАЧУЩА ДЛЯ КОЛЛІН.
Ден Джонс: “Та перш ніж померти, Ісус мовив до Бога…”
ЄДИНИЙ БРАТ КЕЛЛІ – БІЛЛІ – ОДИНАДЦЯТОГО ВЕРЕСНЯ ПІШОВ ДО РЕСТОРАНУ НА ВЕРШЕЧКУ ВСЕСВІТНЬОГО ТОРГОВОГО ЦЕНТРУ НА БІЗНЕСОВУ ЗУСТРІЧ. КОЛИ У ВЕЖУ ВРІЗАВСЯ ОДИН З ВИКРАДЕНИХ ЛІТАКІВ, ВІН ПОСЛАВ ПОВІДОМЛЕННЯ СВОЄМУ БОСУ, ЩО НЕ МОЖЕ ВИБРАТИСЯ З БУДИНКУ. БІЛЬШЕ ВІД НЬОГО НЕ БУЛО ЗВІСТОК. ЗАРАЗ У ХАТІ КОЛЛІН – СВЯТИЛИЩЕ З ЙОГО ЗНІМКІВ ТА ПАМ”ЯТНИХ РЕЧЕЙ.
Коллін Келлі: “Це теж моя улюблена, правда ж гарна? Він був не те, що називають друзяка-хлопець, заводій і душа товариства. Але він завжди мав хист допомогти тим, хто почувається трохи не в своїй тарілці; вмів залучити їх до гурту, до всього, що б не діялося, і це в ньому так приваблювало. Він ще мав підхід до дітей. Варто було йому з”явитися в хаті моїх батьків – як малеча зчиняла лемент: “Ура, дядько Біллі приїхав!” Він, бувало, обхопить їх усіх, скільки зможе, і підніме – руки, повні дітлашні. Він вчив їх серфінгу, катав на своєму човні, проводив з ними купу часу. Він справді присвячував їм багато часу, то не були якісь матеріальні речі, подарунки, його справжнім дарунком моїм дітям і дітям моїх сестер був його час”.
РЕВНА КАТОЛИЧКА, КОЛЛІН КЕЛЛІ БУЛА ПАЦИФІСТКОЮ ДО ОДИНАДЦЯТОГО ВЕРЕСНЯ. ЖАХ ТОГО ДНЯ ЛИШ ЗМІЦНИВ ЇЇ В ЇЇ ПЕРЕКОНАННЯХ.
Коллін Келлі: “Як людина, котра втратила того, хто був мені дуже, дуже, дуже дорогий, мені легше заставиляти людей задумуватися над цим, ставити це під сумнів.»
ОТОЖ КОЛЛІН КЕЛЛІ ПРИСВЯЧУЄ ВЕСЬ СВІЙ ЧАС ВОЛОНТЕРСТВУ В ОРГАНІЗАЦІЇ СІМЕЙ ЖЕРТВ ОДИНАДЦЯТОГО ВЕРЕСНЯ. ГРУПА ПІД НАЗВОЮ “МИРНЕ ЗАВТРА” СПІВПРАЦЮЄ З ІНШИМИ ПАЦИФІСТСЬКИМИ ГРУПАМИ, ЩО ВИМАГАЮТЬ ПРИПИНЕННЯ ВІЙНИ З ТЕРОРИЗМОМ І КОМПЕНСАЦІЇ СІМ”ЯМ ЦИВІЛЬНИХ АФГАНЦІВ, ЩО ЗАГИНУЛИ ВІД АМЕРИКАНСЬКИХ БОМБ.
ІНТЕРШУМ
Коллін Келлі: “Це душі наші волають: “Не скидайте бомби в ім”я наших коханих. Можливо, інші цього хочуть, хто втратив рідних, але не ми…”
ІНТЕРШУМ: оплески
“Тож “Мирне завтра” народилося – дякую вам”.
Коллін Келлі: “Для мене замало просто сказати: бомби – це неправильно, і мені здається, для пацифістського руху замало просто сказати: це неправильно. Ми повинні вийти з ідеєю – а що ж правильно і де альтернатива. Бо ми витратили стільки грошви на розвідку і оборону, і це не гарантувало мені безпеки, не гарантувало моєму братові безпеки – це не врятувало мого брата”.
