Українські події знову зайняли центральне місце у коментарях англомовної преси минулого тижня. Нью йорк таймс пише, що США, виходячи з аналізу спеціалістами Фе-Бе-Ер таємних магнітофонних записів, зроблених майором Мельниченком у кабінеті Кучми, дійшли висновку, що український президент особисто схвалив у липні двохтисячного року продаж Іраку систему пасивного радарного спостереження Кольчуга. Уряд США, тимчасово, заморозив надання Україні допомоги сумою у п’ятдесят п’ять мільйонів доларів в рамках Акту на підтримку Свободи до перегляду американської політики щодо ситуації, яка склалася, пише Нью йорк таймс, попереджаючи про можливість інших дій Вашингтону.
Якщо тільки підтвердиться підозра, що Кольчуги таки знаходяться в Іраку, продовжує часопис, то це викличе серйозніші покарання Україні, передбачені американським законодавством і режимом міжнародних санкцій проти Іраку, накладених ООН. Цю інформацію США довели до відома своїх союзників в НАТО, як також українським урядовцям. Реакція Києва--категоричне «ні», пише Нью йорк таймс.
Газета Вашингтон пост пише, що вірогідний продаж Кольчуг Іраку може суттєво пошкодити міжнародним позиціям України на Заході, в той час як США готуються до можливої війни з Багдадом для усунення режиму Гуссейна, який обвинувачується у розробці зброї масового ураження і зв’язках з Аль-кайдою. Зростаюча конфронтація з Вашингтоном, нагадує Вашингтон пост, співпала з політичною кризою в самій Україні, де опозиція вимагає відставки Кучми.
Кучму загнали в глухий кут, уважає англомовна Київ пост. З одного боку, йому протистоїть активна і згуртована опозиція в країні. З іншого, на міжнародній арені він швидко перетворюється на парію. Із звуженням спектру його реакцій на ці виклики, крім категоричного «ні», уважає Київ Пост, у нього не залишається нічого іншого, як подати у відставку. Газета з іронією ставиться до завірянь українських високопосадовців в надійності системи моніторингу про́дажу зброї за кордон, нагадуючи, що крізь неї якимсь чином непоміченими проскочили суми порядку тридцяти мільярдів доларів у дев’яностих роках.
З не меншою критикою Київ пост пише про фактичний провал української політики США. Протягом останніх років, вони накачували Україну мільярдами доларів, немовби спрямованих на розбудову демократії. Насправді ж ці гроші, пише газета, більше стосувалися стримування Росії, нагадуючи про свої численні нагадування Вашингтонові про хибність підтримки Кучми навіть тоді, коли стали відомі масштаби його корупції. Газета також запитує: якщо іракський фрагмент запису плівок Мельниченка, визнано правдивим, то чи не є це підтвердженям, що всі сімсот годин записів також дійсні, а отже, Кучма реально вчинив всі злочини, про які йдеться на плівках, в тому числі наказав вбити Гонгадзе?
Київ-пост, однак, сумнівається, що Кучма піде. На її думку, він намагатиметься розрядити ситуацію, водночас посилюючи тиск на медія та опозиційні партії. Але це лише занурить країну далі в міжнародну ізоляцію і покаже хибність концепції «європейського вибору» в кучмівській інтерпретації, яка не визнає перемогу опозиції на виборах, фактично вводить цензуру у медія, застосовує насилля до демонстрантів, пише Київ-пост.
А що Європа, запитує Нью йорк таймс. Як там ситуація зі ставленням до кризи навколо Іраку? Незважаючи на декларовану єдність у питаннях зовнішньої політики країн ЄС, три провідні країни союзу--Британія, Франція, і Німеччина,-- діють, скоріше, як лебідь, рак і щука, аніж співають в один голос. Британія повністю підтримує можливість воєнних акцій проти Багдаду. Франція за резолюцію ООН по Іраку, але без положення про застосування сили. А канцлер Німеччини Шредер пообіцяв ніколи не брати участи у воєнних діях проти Іраку, і завдяки цьому виграв вибори.
Що сталося з європейцями, запитує Нью йорк таймс? На її думку, для лівих урядів і діячів Європи, місце спільного ворога, яким колись був Радянський союз, заступили наразі США. Вони кажуть, що ЄС потрібен їм для протидії «ковбойській наддержаві,» себто США. Наразі кожна європейська країна розривається між занепокоєнням щодо США, і захопленням від цієї країни, пише Нью йорк таймс, нагадуючи, що єдина Європа мусить співпрацювати для своєї ж вигоди, з Америкою, а не вступати в конфронтацію з нею.
І на закінчення випуску-балтиморська Сан запитує, чи варто американському уряду витрачати майже сімдесят мільйонів доларів на побудову арабськомовної системи супутникового телебачення для країн Близького Сходу у надії донести до них американські ідеали і позитивний прообраз США. Чи будуть вони нас слухати, запитує Сан. Газета говорить, що інформація, спонсорована урядом, часто-густо сприймається з недовірою, як пропаганда. Альтернативою цим мега-проектам, на думку Сан, може бути розбудова місцевих незалежних медія в арабському світі і краще використання радіостанцій Голос Америки і радіо Свобода для розбудови демократії в арабському світі. Водночас необхідно налагоджувати програми обміну журналістами, щоб прищеплювати стандарти об’єктивності працівникам з країн арабського світу, пише балтиморська Сан.
