Нещодавній звіт Дитячого Фонду ООН-ЮНІСЕФ-вкотре відзначає, що найвищі темпи поширення СНІДу у світі наразі спостерігаються у країнах колишнього радянського союзу. Інфіковані жертви хвороби молодші, і серед них зростає пропорція дівчат, говориться у звіті. Найвищу групу ризику становлять проститутки і наркомани. Ось що говорить Володимир з Саратова:
«Я--Володя. Я, напевно, найкращий приклад для теми «СНІД в Росії», оскільки я--ВІЛ-інфікований. Ось так. Я сів на голку в дев’яносто першому, на «важку» наркоту́, коловся внутрівенно. Заразився через шприц, у дев’яносто восьмому. Моя дружина також підхопила ВІЛ і через рік померла від пневмонії.»
Смертність від СНІДу в Росії має лише одну теденцію---збільшуватися, говорить Вадим Покровський, директор Російського федерального центру з проблем СНІУ:
«За підрахунками, близько мільйона людей вже інфіковані, а оскільки середня тривалість життя таких---до дванадцяти років, то протягом дванадцяти років можна очікувати, що вони помруть від СНІДу.»
Проблема ще в тому, щоб спонукати осіб із груп ризику пройти анонімне обстеження на ВІЛ-СНІД, каже директор саратовського центру інфекційних захворювань, спорудженого на кошти місцевого бюджету, Люба Потьоміна. Це число, однак, зростає. За її словами, у дев’яносто восьмому році лише чотириста осіб з’явилося для аналізів та консультацій. Наразі ця цифра становить десять тисяч на рік. Допомагають колишні проститутки і наркомани. Вони переконують своїх колишніх колег отямитися, вживати презервативи, і пройти безкоштовне обстеження на ВІЛ-СНІД, як, наприклад, це робить Олена з Саратова:
«Дівчата, чи ви знаєте про наш міський проект зменшення ризику захворювання на ВІЛ-СНІД та інші інфекції? Ось, я даю вам ці буклети, а ось телефони гінекологів, де можна без грошей, анонімно, пройти обстеження.»
Дівчата, беручи ці буклети та презервативи, говорять, що проблема СНІДу хвилює їх, і вони просять своїх клієнтів вживати їх. Але.....виявилося, що є одне але: регулярні клієнти платять зверху, щоб не вживати презервативів, і дівчата не відмовляють їм:
«Так, але лише з тими, кого ми вже знаємо.»
Інша проблема для такого контингенту, це привернути увагу громадськості до своїх проблем, зламати стіну байдужості. Наркомани скаржаться, що їх проблеми нікого не хвилюють, окрім них самих. А це, на думку доктора Покровського з федерального центру з проблем СНІДУ, веде до хибного міфу, що епідемія СНІДу в Росії головно пов’язана з внутрівенними ін’єкціями наркотиків:
«Насправді це невірна інформація, або вона вірна в абстрактному сенсі, але з погляду запобігання інфекції, вона хибно заспокоює людей, привчаючи до думки, що загроза зараження походить лише від вживання наркотиків, і вони перестають думати про ризики звичайних гетеросексуальних стосунків. А ми найбільше боїмося, що вірус піде на гетеросексуальне населення, і це може викликати поширення вірусної епідемії серед населення, точно, як це трапилося в Африці, і ось такого розвитку подій ми не хочемо.»
Брак інформації та попередження поступово дають про себе взнаки в Росії, каже Покровський:
«Якщо епідемія зростатиме, це створить серйозну загрозу населенню і економіці Росії.»
Але доки такі побоювання не стануть предметом занепокоєння широких кіл громадськості, епідемія ВІЛ-СНІДу в Росії поширюватиметься, загрожуючи не лише її населенню, але і її сусідам.
