Дев’ятого червня, після багатомісячних дебатів, міністр фінансів Ґордон Браун повідомив, що в інтересах Великобританії поки що не є введення грошової одиниці євро в обіг. Однією з названих причин було не виконання накреслених урядом ще у дев’яносто сьомому році п’яти економічних критерій для оцінки доцільності приєднання до єврозони і користей із цього для британської економіки. Хоч чотирьох із них ще не досягнуто, але адміністрація прем’єр-міністра Блера все таки відзначає значний поступ у цьому напрямку і каже, що ситуацію буде переглянуто через рік.
«В національних економічних інтересах» Британії, заявив міністр Браун, є запевнитись у тому, що прийняття євро збільшить кількість робочих місць, надходження інвестицій та зростання кількості фінансових операцій, що дало б країні можливість гнучко реагувати на спади і піднесення європейської економіки. Він вважає, що тепер існує забагато структурних розходжень між британською та європейською економіками для успішного впровадження євро в Британії. Ґордон Браун визнав, однак, що із приєднанням до євро інвестиції та індустрія фінансових послуг у Британії зростуть і виразно зазначив, що теперішній уряд працюватиме над тим щоб переконати британців, що майбутнє їхньої країни пов’язане з Європою:
«Я вірю у про-європейський консенсус у Британії--сучасний, довготерміновий і глибокозакорінений; у роль Британії в Європі та роль Європи у світі і в те що так може бути і буде в нашій країні».
Під час прес-конференції у Лондоні (за повідомленням із місця події нашого кореспондента Тома Ріверса) прем’єр-міністр Тоні Блер заявив, що Британія не може собі дозволити відійти від Європи, залишаючись осторонь від євро-валюти. Він визнав, що рішення стриматись від впровадження цієї грошової одиниці було частково політичним (як на це вказуть критики), однак, економічні чинники відіграли також вагому роль:
«Звичайно, там є політичні міркування. Там є також конституційні міркування. Однак, зрештою, все зводиться до економіки. Це сукупність економічних чинників. Не можем сказати, що це не є важливим».
Звуження прірви між стерлінгом і євро, за словами прем’єр-міністра Блера, буде під пильним наглядом. Британський уряд обіцяє провести референдум у справі приєднання до єдиної європейської валюти, однак, покищо не відомо коли це станетсья - до чи після наступних виборів, які відбудуться через три роки.
Тимчасом, результати соціологічних опитувань далі вказують на те, що значна більшість британських виборців ще не готова відмовитись від фунта стерлінгів. Кожний третій із п’яти британців є проти впровадження євро. Ключовим фактором тут, як здається, є посилання на повільне зростання економіки у дванадцятьох із п’ятнадцяти країн Євросоюзу, де курсує валюта євро.
Пристрасті щодо доцільності впровадження в Британії валюти євро вирують. Прихильники цього заходу кажуть, що Британія не може дозволити собі на ізоляцію і повинна відігравати провідну роль в Європі. Натомість опоненти приводять різні аргументи проти євро. Так менеджер організації «Кампанія «НОУ» Джеймс Фрейн відкидає загрозу валютного бар’єру для Великобританії, посилаючись при цьому на те, що вона торгує здебільшого з країнами з поза єврозони, зокрема, з Сполученими Штатами і що її торгівля в доларах більша ніж в євро. Він вважає, що втрати від переходу на валюту євро значно перевищують користі. Пана Фрейна непокоїть те що Великобританія може втратити багато своїх впливів у світі:
«Очевидно, що доведеться відмовитись від контролю над процетними ставками. Потрібно буде відмовитись від контролю над податками, підпорядковуючись правилам валюти євро щодо оподаткування та витрат... Доведеться розпрощатись із значною часткою демократичної влади над своєю економікою».
Деякі євро-скептики у Британії занепокоєні тим, що поширення влади ЄвроСоюзу призведе, зрештою, до з’єднання теперішніх європейських країн у єдину економіку. Вони переконані, що ця можливість зросте із входженням Британії у єврозону. Тут входить також в гру психологічний елемент-страх перед втратою ідентичності, з погляду багатьох британців. Хоч Франція відмовилась від франка, Німеччина--від дойчмарки, інші країни єврозони від таких древніх валют, як ліра, песета, драхма та інших, але британці пощи не готові на цей крок. Крім Великобританії, лише Данія та Швеція є тепер поза межами єврозони.
