Хіба ревуть воли, як ясла повні – питає у своїх колег та українських посадовців професор соціології Ірина Прібиткова. Дослідження інституту соціології достеменно свідчить про те, що українці їдуть за кордон у пошуках кращої долі для себе та своїх рідних, оскільки вдома нічого доброго вони не сподіваються.
Визнають проблему не лише науковці. З їх висновками згідні і в найвищих державних коридорах. Однак про масштаби бідності в Україні достеменно ніхто не говорив. Цифри, які оприлюднив на конференції експерт Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України Олександр Хомра для багатьох були новиною.
Відтак все частіше порятунок для себе люди бачать за кордоном. Легальні шляхи міграції для більшості українців є недоступними. Тому люди вдаються до незаконних дій. Найчастіше через знайомих усно домовляються із працедавцями і працюють нелегально. Найбільше людей їдуть до країн, при в’їзді до яких не потрібні візи – Росії та Польщі. Популярними, але більш складними напрямками вважаються Чехія та інші країни Євросоюзу. Середній заробітчанин з України за даними соціологів виглядає так.
Найбільше шукають роботу за кордоном жителі західних та центральних областей країни. Як кажуть експерти, працівники з України поступово завойовують певний імідж за кордоном. Працедавці цінують їх за працелюбство, бажання братися за будь-яку роботу без обмеження часу та не прискіпливість до побутових умов. Говорить ігор Марков, керівник Лабораторії соціальних досліджень зі Львова.
Після повернення додому заробітчани змінюють свій світогляд – кажуть науковці. Вони стають прозахідно налаштованими та більш оптимістичними, аніж ті українці, які традиційно працюють на батьківщині. Однак, переважна більшість тих, хто побував на заробітках, хоче знову їхати за кордон.
