Вступ України до Єдиного Економічного Простору продовжує залишатися темою суперечок українських політиків і економістів. Днями це питання обговорили молоді аналітики дніпропетровського Центру політичного аналізу. На засіданні круглого столу Центру політичного аналізу його керівник Володимир Головко зачитав аналітичний звіт групи аналітиків Центру, в якому проаналізовані можливі наслідки утворення ЄЕП і доцільність ратифікації Україною угоди про його створення. Підчас обговорення звіту були розглянутіі питання зовнішньої політики, економіки, впливу утворення ЄЕП на міжнародний статус України, її перспективи у європейській політиці та економіці, питання національної безпеки. Автори звіту дійшли висновку, що ратифікація угоди про утворення ЄЕП не суперечитиме інтересам України в разі виконання низки умов і застережень. Володимир Головко, представляючи звіт на розгляд аудиторії, що складалася з молодих науковців та студентів, зазначив: «Верховній Раді України рекомендується ратифікувати угоду про формування ЄЕП та концепцію ЄЕП з певними застереженнями. По-перше, ЄЕП має обмежитись чітко саме економічною сферою, не виходячи на політичну і оборонну і, по-друге, у документі, який матиме свідоцтво про ратифікацію, треба застережити, що повномасштабна участь України в ЄЕП буде лише за умов ратифікації парламентами Російської Федераці та Білорусі угод про делімітацію та демаркацію державних кордонів з Україною. Це два основних застереження, але є ще».
Застережень було близько десяти. Учасники засідання, ознайомившись зі змістом документу, направленого розробниками до Верховної Ради України, детально його проаналізували. Розглядалися питання різновекторності зовнішньої політики України, транспортних коридорів, енергетики, впливу російських капіталів на економіку України, зокрема, була звернена увага на непрозорість процесу проникнення капіталів з Росії в Україну. Окремо обговорена тема стратегічної позиції України на Чорному морі та у Європі та проблема острова Тузла. Щодо Тузли учасники круглого столу зійшлися на думці про багатоходову комбінацію російського керівництва, пов'язану в першу чергу із стратегічними планами Росії у чорноморському басейні. Внаслідок обговорення була висунута ще низка застережень, які автори звіту не врахували. Щодо доцільності ратифікації угоди про утворення Єдиного економічного простору думки висловлювалися часом протилежні. Доцент кафедри філософії Металургійної Академії Олексій Халапсис вважає, що вступ до ЄЕП для України може стати своєрідним тренуванням перед входженням до Євросоюзу та інших світових структур: «Це відповідає курсу України на євроінтеграцію в тому сенсі, що Україна через причетність до ЄЕП може відпрацювати механізми узгодження своєї економіки з економікою інших держав, тобто, підвищення своєї конкурентоздатності. Тобто, шлях України до Європи лежить через Росію».
З ним і з авторами представленого до Верховної Ради звіту не погодився начальник відділу організації наукової роботи Державної Юридичної Академії МВС Віталій Баштанник: «Тема, яка була представлена Центром і ці експертні оцінки, вони потребують більш детальної розробки, оскільки спираються, мабуть, тільки на думку окремих представників Центру і не базуються на наукових дослідженнях, які сьогодні існують в Україні. По суті проект Єдиного Економічного простору є більш політичним, він не містить суттєвої економічної оцінки, оцінки з позиції провідних експертів України. Тому як і наслідки розширення ЄС для України так і наслідки утворення Єдиного економічного простору потребують суттєвої економічної оцінки перш за все, а не політичної. Вважаю, що Україні ставити питання сьогодні про ратифікацію цієї угоди недоречно і недоцільно, оскільки по суті своїй Єдиний економічний простір є випередженим за часом. Мабуть, слід було починати з ратифікації угоди про вільну торгівлю в межах СНД як нормальний початок інтеграційного процесу на пострадянському просторі. Але все таки рухатися в бік інтеграції до Європейського Союзу і набуття відповідності критеріям Європейського Союзу як основи і політики і економіки сучасної України».
Політичний оглядач Юрій Райхель, ставлячись до молодих політологів дещо поблажливо, вважає їхню роботу корисною: «Розробки Центру політичного аналізу є досить своєчасними. Їх опрацьовують амбітні молоді люди, котрі таким чином долучаються до важливої справи аналізу і прогнозування розвитку політичної, економічної та соціальної ситуації в країні і за її межами. Таким чином формується майбутня українська політична і управлінська еліта».
