Київ – 23 вересня. Україна та Польща намагаються об’єднати свої зусилля для зменшення залежності від енергоносіїв з Росії. Це питання обговорювалось на круглому столі “Енергетична безпека Польщі та України”.
Експерти з України і Польщі не приховують, що поки ці країни залежать від російської нафти та газу, говорити про їх безпеку - складно. Поляки досі пам’ятають 18 лютого 2004 року, коли Росія вирішила перекрити поставки енергоносіїв до Білорусі і це відразу ж рекошетом відбилось на Польщі. Повторювати таких помилок поляки не хочуть і тому ведуть переговори з Норвегією, де газ дорожчий, але його поставки не залежать від зовнішньої політики. В той же час відмовлятись від дешевих енергоносіїв з Росії ніхто не збирається, а вигідні пропозиції з боку російських постачальників ускладнюють переговори з іншими країнами.
Ситуація в Україні більш драматична. Єдиним порятунком від енергозалежності з боку Росії був нафтопровід “Одеса-Броди” розрахований на транспортування каспійської нафти. Проте після рішення Уряду, прийнятого у липні цього року, нафтопровід почали використовувати у реверсному режимі на користь все тих же росіян. Віце-президент Фонду “Стратегія” Михайло Гончар каже, що твердження про нестачу пропозицій на ринку центральноазійської, чи каспійської нафти для прямого транспортування її у напрямку з Одеси до Бродів не відповідає дійсності. За його словами, насправді мова йде про економічну диверсію проти цього масштабного проекту, який є елементом безпеки не тільки України і Польщі, а й Європейського Союзу. І ця економічна диверсія здійснена була з третьої сторони, яка відстоює свої інтереси:
«Я лише один приклад приведу, що коли Уряд України розглядав питання і пропозиції TНК–ВР, щодо реверсного використання і заповнення нафтопроводу російською нафтою, нафтотрейдер «Балтік-Петроліум» звернувся до уряду України, до урядової комісії з пропозицією про транспортування від 5-ти до 7-ми мільйонів тонн казахстанської нафти в напрямку Одеса-Броди і плюс при умові безкоштовного надання технологічної нафти. Ця пропозиція не була розглянута».
Між тим, на думку віце-президента Української спілки промисловців та підприємців Євгена Сухіна, розраховувати сьогодні лише на казахську чи туркменську нафту було б несерйозно:
«Більшість аналітиків сходяться на тому, що цей нафтопровід буде більш ефективно працювати, якщо буде мати на своєму вході близькосхідну нафту. Отже я виступаю сьогодні і пропоную польській стороні, що необхідно вернутись до питання використання нафтопроводу Одеса-Броди з врахуванням майбутньої нитки – це «Джейхан-Самсунг-Одеса-Броди», тоді можна говорити за Плоцьк, можна говорити про подальші поставки нафти в Європі».
Проте експерти відзначають, що поки не вдасться стабілізувати ситуацію в Іраку, говорити про перспективи цього напрямку зарано. В той же час і українська і польська сторона вирішили докласти додаткових зусиль для транспортування нафти у напрямку з Одеси у Броди. Нагадаю, ще минулого тижня було повідомлено про наміри віце-прем’єр-міністрів України та Польщі звернутись зі спільним листом до комісара Європейської Комісії з питань енергетики та транспорту з проханням виділити 2 мільйони євро на розробку техніко-економічного обгрунтування транспортування нафти маршрутом “Одеса-Броди-Плоцьк”.
