Спеціальні потреби

Гілларі Клінтон, у разі обрання її президентом, буде жорсткішою щодо Росії, ніж Обама – експерт


«Голос Америки» проаналізував, якою буде позиція, у разі перемоги, одного з учасників президентських виборчих перегонів у США стосовно Росії та України.

Черговий етап виборчих перегонів у США – так звані праймеріз (попередні вибори) і кокуси (партійні збори) – розпочинаються у понеділок, 1 лютого, з голосування в штаті Айова. Телеканали CNN та FOX провели останні перед кокусами теледебати серед демократів і республіканців. «Голос Америки» вирішив разібратися, якою буде позиція того чи іншого можливого переможця президентських виборів щодо Росії та України. Почали з лідера перегонів серед демократів - колишньої першої леді, державного секретаря і сенатора Гілларі Клінтон.

Наталія Пенедо працює у виборчому штабі Гілларі Клінтон. Жінка виросла в українському селі, жила в Києві, Гватемалі, а зараз – у місті Александрія, що в околиці Вашингтону. Наталія уважно слідкує за подіями в Україні та переконана: з точки зору інтересів України Гілларі Клінтон буде оптимальним президентом.

«Тут потрібна людина, яка знає як домовлятися, людина, яка буде дотримуватись домовленостей. Ситуацію можна розв`язати лише дипломатичним шляхом», - каже вона.

На самому початку конфлікту, коли російські військові почали з'являтися в Криму, а Кремль заговорив про захист прав російськомовних, Гілларі Клінтон порівняла Володимира Путіна з Гітлером.

«Пояснення Путіна та інших росіян, що вони повинні були йти в Крим і, можливо, далі в Східну Україну, щоб захистити російські меншини, нагадують заяви, які робилися в 30-х роках нацистською Німеччиною, що їм треба захищати німецьке населення в Польщі, Чехословаччині, в інших країнах Європи. Я хочу, щоб ми вивчили цей урок», - так Клінтон захистила свої слова, сказані напередодні в інтерв`ю, під час форуму в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі 5 березня 2014-го року.

Там же вона розповіла, що такий типаж як в Путіна їй добре відомий:

«Що стосується президента Путіна, я знаю, що ми маємо справу з крутим хлопцем з дуже тонкою шкірою. У мене багато досвіду взаємин з такими людьми як він. Я знаю, що його політичне бачення - велика Росія. Я сказала, коли ще була держсекретарем, що його мета знову зробити російську периферію радянською. Але в процесі він зпалює потенціал великої нації».

У той день, коли в небі над Україною був збитий боїнг «Малазійських авіаліній», Гілларі Клінтон розповіла, що треба робити, якщо Росія до цього причета та цьому знайдуть докази.

Тут потрібна людина, яка знає як домовлятися, людина, яка буде дотримуватись домовленостей

«Це повинно підштовхнути європейців робити набагато більше за трьома напрямками: по-перше, посилити санкції. По-друге, посилити зусилля в пошуках альтерантиви «Газпрому», про що потрібно публічно заявити. По-третє, посилити разом з нами допомогу українцям. Надати їм більше допомоги в охороні кордону, щоб через цю диряву границю росіяни і бойовики перестали ходити туди-сюди. Збільшити допомогу українським збройним силам: кращим спорядженям, навчанням», - сказала Гілларі Клінтон в інтерв`ю Чарлі Роузу.

Загалом її публічні заяви близькі до позиції адміністрації Барака Обами. Проте колишній посол США в Україні Джон Гербст, який працював з Гілларі Клінтон у Держдепі, вважає, що її політика по відношенню до Росії буде жорсткішою, ніж в Обами.

«Я думаю, що вона не хоче прямо критикувати президента, якому служила держсекретарем. Але ми бачимо чітку різницю в її аналізі політики Путіна та проблеми російської агресії і в аналізі адміністрації Обами. Я думаю, якщо вона стане президентом, Сполучені Штати займуть належну лідерську позицію в цьому питанні.

Вона серйозно розгляне питання надання військової допомоги Україні, чого не хоче робити президент Обама

«Я думаю, що вона безумовно буде продовжувати санкції, але буде сильнішою з військової точки зору. Я також думаю, що її політика щодо НАТО буде сильнішою, а саме - посилення східних членів НАТО проти можливої агресії Росії. І я думаю, що вона серйозно розгляне питання надання військової допомоги Україні, чого не хоче робити президент Обама», - сказав Джон Гербст в інтерв`ю «Голосу Америки».

Торік видання New York Times опублікувало розслідування, яке вказує на те, що Гілларі Клінтон отримувала фінансові пожертвування від канадської компанії, яка була куплена росіянами.

Ще будучи державним секретарем Гілларі Клінтон поряд з іншими високопоставленими чиновниками - членами Комітету з питань закордонних інвестицій - схвалила купівлю контрольного пакету акцій канадської компанії, яка згодом буде називатися «Уран Один», дочірньою компанією російського «Росатома». Проти цього тоді виступила низка сенаторів, оскільки ця компанія володіла кількома урановими шахтами на території США і в Казахстані і тепер вони опинилися в руках росіян, що робило «Росатом» одним з найбільших виробників урану у світі.

До того ж, розкопали журналісти, голова компанії «Уран Один» протягом 2009-2013-х років, коли росіяни скуповували компанію, пожертвував в Фонд Клінтонів майже 2 з половиною мільйони доларів. Люди зі зв'язками з цією компанією також жертвували гроші, а сама Клінтон, повідомляє New York Times, виступила з промовою в Москві, отримавши гонорар в півмільйона доларів.

На той момент, виправдовуються колишні підлеглі Клінтон, Росію не розглядали як загрозу. До того ж, немає ніяких доказів, стверджував речник президентської кампанії Гілларі Клінтон, що вона коли-небудь здійснювала дії в якості держсекретаря, від яких міг би виграти фінансовий донор Фонду Клінтонів.

Раніше видання Wall Street Journal писало про пожертвування українського олігарха Віктора Пінчука в Фонд Клінтонів на загальну суму близько восьми з половиною мільйонів доларів в період, коли Клінтон очолювала Держдеп.

За допомогою політики «перезавантаження» ми досягли певних важливих досягнень. Найпомітнішою була згода Росії надати транспортний коридор до Афганістану для постачання вантажів контингенту США

Щоб уникнути подальших звинувачень, коли Гілларі Клінтон оголосила про намір йти в президенти, Фонд Клінтонів заявив, що вони обмежують пожертви від іноземних урядів і повністю забороняють будь-які внески з Росії, крім тих, що йдуть на програми, пов'язані з охороною здоров'я.

Утім, сьогодні, на тлі скандалів із приватним сервером Гілларі Клінтон та Бенгазі, про ці розслідування не згадують. Більшій критиці під час виборчої кампанії вона зазнає через невдалу, на думку її опонентів, політику перезавантаження відносин з Росією. Після того, як Клінтон вручила Лаврову знамениту кнопку з написом «перевантаження», політика Росії стала тільки агресивнішою. Утім, є і ті, хто бачить в ній більше позитиву.

«У той час за допомогою політики «перезавантаження» ми досягли певних важливих досягнень. Найпомітнішою була згода Росії надати транспортний коридор до Афганістану для постачання вантажів американському контингенту. Це було важливою умовою операції проти Осами бін Ладена. Тоді ж Росія погодилася з додатковими санкціями проти Ірану», - говорить декан Школи міжнародної служби в Американському університеті Джеймс Ґолдґаєр.

З ним погоджується і Джон Гербст:

«Перезавантаження призвело до деяких зсувів у питанні ядерної зброї, що було в наших інетересах. Була деяка наївність в політиці перезавантаження, але були й переваги».

Сама Клінтон під час дебатів пояснила це тим, що політику перезавантаження вони запускали з Дмитром Медведєвим, а потім до влади прийшов Володимир Путін.

Без всяких сумнівів, коли Путін повернувся і сказав, що він тепер буде президентом, це змінило взаємини

«По-перше, ми багато корисного зробили з Росією, коли Медведєв був президентом, а не Путін. Без всяких сумнівів, коли Путін повернувся і сказав, що він тепер буде президентом, це змінило взаємини», - сказала вона під час дебатів на телеканалі CNN 26 жовтня 2015-го року у Неваді.

Така відповідь викликала хвилю критики.

«Проблема в тому, що Путін не повернувся. Він нікуди і не йшов. Коли Медведєв був обраний президентом, він номінував Путіна бути його прем'єр-міністром. Сказати, що Путін повернувся демонструє деяке нерозуміння російської внутрішньої політики», - вказує політолог, оглядач Фонду «Вільна Росія» Кайл Менигерт.

Українська армія і прості українці, які воюють проти сепаратистів, довели, що заслуговують на більш сильну підтримку, ніж та, яку ми досі надавали

Цю відповідь Клінтон можна списати на нервозність, що панує на дебатах, - раніше вона наочно продемонструвала, що знає, як працює виборча система в Росії. Під час виступу в канадському місті Вінніпег 22 січня 2015-го року Клінтон розіграла цілу пантомиму, щоб це демонструвати.

- Володимире, ти хотів би знову бути президентом?

- Я думаю, що так, Володимире.

- Чому б нам не піти і не оголосити? Ми скажемо Дмитру, що він може бути прем'єр-міністром.

- Прекрасна, прекрасна ідея, - озвучила усі ролі Гілларі Клінтон.

Там же вона вкотре заявила про необхідність збільшити допомогу Україні:

«Я дійсно вважаю, що ми повинні робити більше, щоб допомогти Україні захистити її кордони. Нове спорядження, більше навчань. США і НАТО досі дуже неохоче це робили і я повністю розумію чому. Ситуація непроста, потенційно небезпечна, але українська армія і прості українці, які воюють проти сепаратистів, довели, що заслуговують на більш сильну підтримку, ніж та, яку ми досі надавали», - заявила у 2015 році у Вінніпезі демократ Гілларі Клінтон, яка прагне стати наступним президентом Сполучених Штатів Америки.

Дивіться також: Попереду важливий етап виборчої кампанії у США, і ось що треба знати

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG