Спеціальні потреби

Джон Гербст: Результати виборів до Верховної Ради стануть розчаруванням для Кремля


У новій Раді Путін точно не матиме друзів - екс-посол США в Україні
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:11 0:00

У новій Раді Путін точно не матиме друзів - екс-посол США в Україні

Це – хороша новина. Погана – полягає у тому, що саме це може призвести до поновлення і посилення російської агресії.

Якими б не були результати виборів до українського парламенту вже зараз очевидно – Рада не буде проросійською, а Володимир Путін не отримає контроль над українськими законотворцями. Принаймні так вважає колишній посол США в Україні, а нині директор Євразійського центру при Атлантичній раді США Джон Гербст. І це – хороша новина. Погана – полягає у тому, що саме це може призвести до поновлення і посилення російської агресії. Про ймовірні результати українських виборів, майбутню коаліцію й козирі України в газовому питанні Джон Гербст розповів в ексклюзивному інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки».

Тетяна Харченко: Як, на Вашу думку, президент Російської Федерації Володимир Путін може вплинути на результат виборів до Верховної Ради України?

Джон Гербст: Чим закінчаться вибори – поки не ясно. Зрозуміло, що партія президента Порошенка переможе набравши більшість голосів. Очевидно також, що йому хотілося б отримати абсолютну більшість, але я не берусь прогнозувати – чи йому це вдасться. Також абсолютно очевидним є те, що партії Анатолія Гриценка, Юлії Тимошенко і прем’єр-міністра Яценюка покажуть досить хороші результати. Досить хорошим я вважаю результат від від восьми до 12-15%. Думаю, що партія пана Бойка, також отримає результат близько 8-12 відсотків. Потрапить до Ради і партія пана Ляшка, проте з якою підтримкою вона це зробить, не зрозуміло. Думаю, має шанс потрапити до Ради має і партія Сергія Тигіпка: побачимо чи у неї це вийде.

Т.Х.: Чи можна вже зараз говорити про те, як буде виглядати майбутня коаліція?

Дж.Г.: Якщо ви все це складете докупи, то стане зрозумілим навіть певний тип коаліції, яка може утворитися після виборів. Це може бути коаліція під керівництвом президента Петра Порошенка. Чи вона базуватиметься на його здатності контролювати більшість – поки не ясно. Думаю: група Порошенка буде формувати коаліцію на основі своєї більшості, яку вони дуже розраховують здобути. У виборі партнера партія Порошенка радше за все віддала б перевагу партії Сергія Тигіпка, звісно, якби вона пройшла до Верховної Ради. Якщо Порошенко не отримає більшість або не зможе її сформувати разом із Тигіпком – виникне дуже багато різних варіантів коаліцій.

Т.Х.: Наскільки проросійською може стати майбутня Верховна Рада України?

Дж.Г.: У майбутній Раді я не бачу ймовірності появи великої кількості партій, які б мали симпатії до пана Путіна. Це було б важко втілити у життя. Я не бачу навіть шляхів для утворення проросійської меншості. 10-15% майбутньої Верховної Ради можуть бути прихильними до Кремля. Результати вищі, ніж ці цифри – можливі, але мало ймовірні.

Т.Х.: Які партії, на Вашу думку, будуть грати прокремлівську роль?

Дж.Г.: З тих партій, які представлені у списках, звісно, це партія Бойка. Хоча, не знаю чи він охарактеризував би себе сам проросійським...

Т.Х.: Якими мають бути перші кроки новообраної Ради?

Дж.Г.: В першу чергу, депутати повинні зробити кроки для того, щоб показати підтримку уряду для припинення подальшої російської агресії. Але також вони мають зробити кроки для боротьби з корупцією. Це найбільша внутрішня проблема України, окрім війни, звісно. Якби Рада почала боротися з корупцією – це було б найбільшою перемогою для українців.

Т.Х.: Яким є шанс того, що відбудеться ескалація конфлікту саме напередодні виборів?

Дж.Г.: Ніхто досі не був хорошим експертом у прогнозуванні наступних агресивних кроків Путіна, тому мені важко сказати. Але я думаю, що з російського боку було б нерозумно робити агресивні випади перед виборами. В Кремлі взяли паузу і сподіваються, що результати виборів до Ради будуть для них позитивними, але на них чекає розчарування. Думаю, після виборів ми щось побачимо.

Т.Х.: Ви два тижні як повернулися з Києва. З ким у Вас був шанс там зустрітися і, яке відчуття виникло від спостереження за передвиборчим процесом?

Дж.Г.: У мене виникло відчуття, що партії змагаються за перемогу. (Посміхається). Я зустрічався майже з усіма партійними лідерами, високопосадовцями з Кабінету Міністрів і провідними бізнесменами. Всі вони сфокусовані на тому, щоб отримати максимальну кількість голосів.

Т.Х.: Ви зустрічалися з Порошенком?

Дж.Г.: На жаль, ні, але я мав можливість поспілкуватись із ним двічі протягом його візиту до Вашингтону.

Т.Х.: Петро Порошенко заявляв, що найгірше для України вже позаду. Ви з ним погоджуєтесь у цьому?

Дж.Г.: Я хочу в це вірити, але поки що це не очевидна річ. Наскільки я розумію, в Україні залишається від трьох до п’яти тисяч російських військових. Ми продовжуємо чути заяви про Новоросію, що линуть із Кремля. Є спекуляції про те, що Путін відправить війська для встановлення охорони земельних меж від Донбасу до Криму, а може навіть до Одеси чи Придністров’я. Тому найгірше, може бути попереду. Але ми сподіваємося, що цього не станеться. Думаю, Президент Порошенко працює над тим, аби уникнути такого сценарію, використовуючи західний впллив. Проте пан Путін ніколи раніше не відмовлявся від агресії, тому ми не знаємо чого чекати.

Т.Х.: Тут – у Вашингтоні – часто можна почути від аналітиків, що Україна мала б набагато більшу підтримку, якиби було достеменно відомо, що виділені кошти врешті-решт доходять до конкретного солдата. Ця недовіра – також наслідок корупції в Україні, але навіть враховуючи це – залишається відчуття, що зараз тему України на Заході відсувають як менш пріоритетну, а отже великим є шанс, що нову хвилю агресії Росії Україна зустріне сам на сам.

Дж.Г.: Щоб бути справедливим до Заходу, Україна має від нього важливу підтримку, особливо – у вигляді санкцій. Однак, правдою є і те, що Захід припустився серйозної помилки – не підтримуючи Україну військово. Це те, що Захід має робити і сором, що це не відбувається. Думаю, навіть аргумент про корупцію в Україні почасти існує для того, аби до певної міри виправдати слабкість Заходу. Я переконаний, що якби Захід забезпечив Україну обладнанням проти броньованих машин, не виникла б небезпека, що те обладнання продадуть на чорному ринку. Зараз час для Заходу – надати Україні таку допомогу. Вашингтону час почати поводитись як то личить лідеру.

Т.Х.: Чи було помилкою з боку Порошенка робити у Вашингтоні заяви про те, що військового вирішення конфлікту на Сході не існує?

Дж.Г.: Говорити таке не є помилкою настільки довго, наскільки він є впевненим, що Україна підготована до російської агресії. Порошенко зробив дуже сильну заяву у Конгресі. Конгрес підтримує надання військової допомоги Україні. Думаю, Конгрес може навіть діяти так, що Україна зрештою отримає серйозне військове обладнання. На жаль, це забере трохи часу – кілька місяців, а може і більше, але це реальна перспектива. Також будь-які рухи у Конгресі у цьому напрямку можуть переконати Білий Дім також піти назустріч і – надати Україні необхідне військове обладнання.

Т.Х.: В Конгресі було багато ініціатив – визнання ЛНР і ДНР терористичними організаціями, надання особливого статусу союзника поза межами НАТО Україні, військова допомога. Відтак результатів поки не видно.

Дж.Г.: Повторюсь – це займе час. Адміністрація (президента Барака Обами – авт.) обрала певний політичний курс. Він не є правильним. Знадобиться трохи часу, щоб його змінити.

Т.Х.: Є припущення, що Росія може перекрити Україні газ взимку і незадоволені урядом українці вийдуть на черговий Майдан, а там можуть скинути і цю владу. Як Ви дивитесь на таку можливість?

Дж.Г.: Те, що Росія може перекрити газ – справі велика небезпека. Піде на це Кремль чи ні – це інше питання, бо Україна має козирі, щоб дати відповідь Кремлю в цьому питанні.

Т.Х.: Що Ви маєте на увазі?

Дж.Г.: Я маю на увазі, що Україна постачає воду і електроенергію в Крим і, якщо Росія перекриє газ Україні, то з чого б це Україна продовжувала поставки до Криму?

Т.Х.: Нещодавно у Вашингтоні презентували книгу Карен Давіши про клептократію режиму Путіна. Авторка переконана – Путін не піде на окупацію Одеси й решти України тому, що і там, і там є дуже великі бізнес інтереси російських компаній. Ви з цим погоджуєтесь?

Дж.Г.: Досі це не було перешкодою для Кремля. Цей фактор може частково впливати на їх рішення, але він точно не буде визначальним. Російські війська знаходяться поряд із Маріуполем. Путін може вирішити відправити ці війська звідти через Україну на південь до Криму з тим, щоб створити сухопутний «міст» для забезпечення Криму постачанням, в тому числі водо- й електропостачанням, яке потрібно Криму. Я не кажу, що це станеться, але це може бути наступним кроком Володимира Путіна.

Дивіться також: Україна має терміново організувати офіцерські курси і переозброїтися - американський експерт

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях: «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар»; спеціальною кореспонденткою і текстовою редакторкою ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачкою та головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти – за першою – фольклористка й викладачка української мови та літератури. Диплом режисерки документального кіна отримала як стипендіатка програми Fulbright, в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях: RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» була від весни 2014 року до осені 2017 року. Працювала як відеооператорка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Арлінгтона, Нью-Джерсі та Лос-Анджелеса.       

XS
SM
MD
LG