ВІЛЬНЮС, Литва (AP) — Литва проводить президентські вибори в неділю в той час, коли просування Росії на полі бою в Україні збільшують побоювання щодо намірів Москви в Європі, а особливо в стратегічно важливому Балтійському регіоні.
Популярний чинний президент Литви Гітанас Науседа має високі шанси залишитись на посаді на наступний п'ятирічний термін. Але загалом балотується вісім кандидатів, тому малоймовірно, що він або будь-який інший кандидат зможе набрати 50% голосів, необхідних для повної перемоги в неділю. У такому випадку другий тур буде проведено через два тижні, 26 травня.
Основними завданнями президента в політичній системі Литви є нагляд за зовнішньою політикою та політикою безпеки, а також виконання обов’язків верховного головнокомандувача Збройних сил. Ці обов’язки та стратегічне розташування країни на східному фланзі НАТО додають ваги посаді президента на тлі більшого геополітичного протистояння між Росією та Заходом.
Литву, а також у сусідні Латвію та Естонію дуже турбує те, що Росія збільшує тиск на фронті в Україні. Усі три країни Балтії проголосили незалежність після розпаду Радянського Союзу та взяли рішучий курс на Захід, приєднавшись до Європейського Союзу та НАТО.
Науседа, поміркований консерватор, якому через тиждень виповнюється 60 років, є потужним прихильником України, і цю позицію поділяє більшість політичного спектра. Під час його перебування на посаді Литва також дала притулок багатьом тим, хто втік від авторитарних репресій у сусідній Білорусі та посилених репресій у Росії.
Науседа, колишній банкір, який увійшов у політику після успішних президентських виборів у 2019 році, вважається "безпечним вибором для виборців майже всіх ідеологічних поглядів", — сказав Томас Янелюнас, аналітик Інституту міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського університету.
Опитування показують, що його головними опонентами є Ігнас Вегеле, юрист-популіст, який посідає друге місце згідно з останніми опитуваннями громадської думки, і прем’єр-міністр Інгріда Шимоніте, яка займає третє місце в опитуваннях.
Не всі виборці вважають Науседу безпечнішим варіантом.
Аста Валанчене, вчителька з Вільнюса, сказала, що проголосувала б за Шимоніте через те, що прем’єр-міністр має більший політичний досвід, ніж новачок Науседа.
"Я краще дам їй шанс, ніж буду спостерігати ще п’ять років на посаді цього випадкового хлопця. Я просто довіряю професіоналам", - сказав Валансьєн.
Колишня міністерка фінансів Шимоніте стала прем’єр-міністром у 2020 році після невдалої участі в президентських перегонах у 2019 році, коли Науседа виграв ті вибори, набравши 66% голосів у другому турі.
Вегеле здобув популярність серед деяких литовців під час пандемії COVID-19, різко критикуючи політику карантину та вакцинації нинішнього уряду.
Якщо Вегеле виявиться на другому місці, це збільшить його політичну вагу перед парламентськими виборами в Литві цієї осені — і стане різким ударом для прем’єр-міністра, сказала Ріма Урбонайте, політичний аналітик Університету Миколаса Ромеріса у Вільнюсі.
"З першим місцем майже все зрозуміло, але важко сказати, хто ще потрапить у другий тур. Шанси Науседи на переобрання високі. Однак цього разу друге місце стає дуже значущим", – сказала Урбонайте.
Хоча і Науседа, і Шимоніте є рішучими прихильниками збільшення військових витрат і великими прихильниками Києва, кілька інших кандидатів називають допомогу Україні запрошенням Росії вдертися в Литву.
Коментарі Вегеле щодо допомоги Україні іноді були розпливчастими, і він висміював тих, хто виступає за збільшення витрат на оборону до 4% валового внутрішнього продукту, що вдвічі перевищує ціль НАТО.
У неділю також планується референдум щодо того, чи слід внести зміни до Конституції, щоб дозволити подвійне громадянство для сотень тисяч литовців, які живуть за кордоном.
Громадяни Литви, які приймають інше громадянство, наразі повинні відмовитися від литовського громадянства, що шкодить країні, населення якої скоротилося з 3,5 мільйона у 1990 році до 2,8 мільйона сьогодні.
Якщо це затвердять, парламент зможе внести зміни до Конституції 1992 року, щоб особи, які отримали литовське громадянство за народженням, могли зберегти його, якщо вони отримають громадянство іншої країни, "дружньої з Литвою".
Подібна спроба змінити основний закон провалилася в 2019 році, оскільки явка була нижчою від 50% зареєстрованих виборців, необхідних для визнання дійсними.
