Спеціальні потреби

У світі – близько 46 мільйонів сучасних рабів, в Україні - понад 210 тисяч


Сучасне рабство в Україну принесла війна на сході - доповідь Walk Free Foundation. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00

Сучасне рабство в Україну принесла війна на сході - доповідь Walk Free Foundation. Відео

Про це свідчать дані останнього дослідження австралійської організації Walk Free Foundation, які були оприлюднені в Лондоні.

Україна опинилася на 33 місці за кількістю сучасних рабів у світі. Про це свідчать дані останнього дослідження австралійської організації Walk Free Foundation, які були оприлюднені в Лондоні.

Загалом, у пастці сучасного рабства опинилося близько 46 мільйонів людей у всьому світі. Для того, щоб сформулювати індекс рабства дослідники відстежують рівень примусової праці, боргової кабали, насильницьких шлюбів та сексуальної експлуатації в 167 країнах світу.

Україна має понад 210 тисяч сучасних рабів. Згідно з даними організації Walk Free Foundation, Україна не лише опинилася на 33-му місці за кількістю рабів у світі, а й значно випередила за цим показником сусідні Польщу, Румунію й Молдову.

Серед головних джерел сучасного рабства в Україні дослідники називають війну на сході України, де ватажки самопроголошених республік воювати вербують дітей. А також були зафіксовані випадки, коли за незначні порушення, мешканців окупованих територій примушували працювати на «каральні бригади».

Часто в скруту потрапляють і вимушені переселенці, яким після переїзду часто доводиться братися за будь-яку роботу.

Втім, згідно з даними дослідження, першість за кількістю сучасних рабів зберігають: Індія, Китай та Пакистан.

Організація добивається, щоби уряди та бізнеси країн зробили усе можливе, аби закінчити систему експлуатації, яка не щадить навіть дітей.

В Індії, яка є найбільшою демократією світу, право голосу мають більше 800 мільйонів із 1,2 мільярда. Але навіть попри це, країна має більше рабів, ніж будь-де інде в світі. Відповідно до даних Глобального індексу рабства, у ній ця цифра сягає 18 мільйонів.

Часто в скруту потрапляють і вимушені переселенці, яким після переїзду часто доводиться братися за будь-яку роботу

«В Індії існують спадкові форми рабства. У них була довжелезна історія різноманітних форм сільськогосподарського рабства, та й тепер індійцям доводиться працювати дуже-дуже важко. Це велика проблема, яку вони успадкували з минулого», – каже професор Кевін Бейлс, який був одним із авторів, що працював над підрахунком цьогорічного Глобального індексу рабства.

Для того щоб сформулювати індекс, дослідники відстежують рівень примусової праці, боргової кабали, насильницьких шлюбів та сексуальної експлуатації в 167 країнах світу.

Країни Азії є домівкою для 60 відсотків сучасних рабів. За найбільшою кількістю рабів після Індії ідуть – Китай, Пакистан, Бангладеш та Узбекистан. Часто в цегляних заводах Пакистану жінки й чоловіки працюють за зарплату, яку вони ніколи не бачили.

«Примусова праця є великою проблемою в усьому світі, – констатує представник організації Human Rights Watch Вольфґанґ Бютнер. – Нам доводиться знову і знову зіштовхуватися з випадками робочих-мігрантів, яких часто примусово використовують в якості домашньої прислуги, або як робітників на будівельних майданчиках. При цьому є держави, де примусова праця використовується систематично. Наприклад, так відбувається на бавовняних полях Північної Кореї й Узбекистану».

Примусова праця є великою проблемою в усьому світі
Вольфґанґ Бютнер

Захисники прав людини закликають іноземні компанії, які приходять на ці ринки пересвідчуватися, що їх локальні партнери дотримуються прав робітників. Але вони кажуть, що відчутні зміни стануться лише тоді, коли уряди країн візьмуться за викорінення експлуатації.

Водночас, як пише видання New York Times, за останні два роки відколи була опублікована попередня доповідь про сучасне рабство, ціла низка країн ухвалила закони, щоби протидіяти поневоленню людей. Зокрема, минулоріч уряд Великої Британії ухвалив Акт про сучасне рабство, відповідно до якого работоргівля карається довічним ув’язненням. А США внесли поправки до закону, щоби заборонити імпорт товарів, вироблених із використанням примусової дитячої праці.

Цікаво, що Індія, яка є лідером за кількістю рабів, схоже, також задумалася над тим, як переломити ситуацію. Автори Глобального індексу рабства стверджують, що в Індії спостерігається значний прогрес у вирішенні цієї проблеми. Так, країна прийняла рішення карати дитячу проституцію та примусові шлюби – ув’язненням тих, хто спробує змусити своїх жертв до такої форми рабства.

Дивіться також: Хтось мав причини притримувати "чорну бухгалтерію ПР" - екс-заступник Наливайченка

Хтось мав причини притримувати "чорну бухгалтерію ПР" - екс-заступник Наливайченка. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:06 0:00

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях: «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар»; спеціальною кореспонденткою і текстовою редакторкою ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачкою та головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти – за першою – фольклористка й викладачка української мови та літератури. Диплом режисерки документального кіна отримала як стипендіатка програми Fulbright, в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях: RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» була від весни 2014 року до осені 2017 року. Працювала як відеооператорка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Арлінгтона, Нью-Джерсі та Лос-Анджелеса.       

XS
SM
MD
LG