Спеціальні потреби

Музей Революції Гідності досі не має приміщення - директор


Ігор Пошивайло

Ігор Пошивайло

Питання виділення приміщення для майбутнього Музею Революції Гідності впродовж довгого часу залишається невирішеним. Цьогоріч музей отримав бюджет лише на мінімальні зарплати й покриття комунальних послуг. Кошти на створення і розбудову самого музею, попри численні запити, виділені не були.

Про це в інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки» розповів директор Національного музею Революції Гідності – Ігор Пошивайло.

«Найбільшою проблемою для нас залишається приміщення, – поділився він. – Оскільки наша ініціатива назбирала колекцію з понад двома тисячами експонатів. Включно зі знаменитою ялинкою з Майдану (…) Ця збірка унікальна. І це не лише барикадні саморобки – а також унікальні мистецькі твори, художні предмети, які потребують певних умов для збереження, реставрації й експонування».

На сьогодні, експонати Музею Революції Гідності тимчасово зберігаються в непристосованих умовах у Музеї Івана Гончара та Музеї історії України у Другій світовій війні. При цьому, зі слів Ігоря Пошивайла: існує постійна загроза «виселення» експонатів, оскільки названим музеям бракує площ навіть для своїх збірок.

Зі слів директора музею, нині він міг би розміститися й в тимчасовій локації, а саме в Українському домі. Для цього музейникам знадобилося б для початку один-два поверхи. У довгостроковій перспективі – Ігор Пошивайло бачить музей у спеціально збудованому для цього приміщенні.

Ми би хотіли, щоб музей передбачав показ не однієї точки зору, а багатьох. Це має бути музей діалогу

«Якщо говорити конкретніше, то ми думали про нову сучасну будівлю музею на вулиці Інститутській (Алеї Героїв Небесної Сотні), де для цього є ділянка. Адже це той шматочок, де якраз і відбувалися масові розстріли, – каже Пошивайло. – Хоча, на сьогоднішній день, міська влада Києва, ще точно не визначилася – чи вони будуть допомагати нам будувати музей Майдану чи вони збудують черговий бізнес-центр із паркінгами й проігнорують суспільну потребу та морально-етичний підхід до тієї ситуації, яка склалася у нас два роки тому».

На думку Ігоря Пошивайла, музей міг би стати місцем для діалогу, а також взірцем – як необхідно й можна трансформувати українські культурні заклади.

Наша ініціатива назбирала колекцію з понад двома тисячами експонатів..., які потребують певних умов для збереження, реставрації й експонування

«Ми би хотіли, щоб музей передбачав показ не однієї точки зору, а багатьох. Це має бути музей діалогу. І саме тому в ньому треба представити різні думки, підходи, бачення, досвіди, перспективи – пояснює Ігор Пошивайло. – Це має бути не музей переможців, а музей примирення. За орієнтир при його розробці ми хотіли б взяти, зокрема, вашингтонські музеї Голокосту, Ньюзіум або Музей американських індіанців».

Зі слів Пошивайла, після Євромайдану – в травні-червні 2014 року до команди, що працює над створенням музею приїжджали американські експерти.

«Є розуміння, бажання, й готовність допомогти, але для того, щоб рухатися вперед необхідно, щоб влада зробила певні кроки. Зокрема, щоб ми отримали приміщення й фінансування на подальшу діяльність», – резюмує директор музею Ігор Пошивайло.

Дивіться також: На досвіді Євромайдану вчаться рятувати культурну спадщину у США

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG