Суперечки про статус воїнів ОУН-УПА та їх роль в історії ініціюють політики, щоб заручитися підтримкою частини електорату, а тим часом, колишні упівці та радянські солдати закликають до примирення, адже історичні факти свідчать, що боротьба велася за загальновизнаний у всьому світі принцип самовизначення нації.
Україна примирилася з країнами, які воювали під час Другої світової війни, а всередині країни ця тема і досі слугує роз’єднувальним фактором. Історики виділяють дві головні причини цього, обидві витікають з того, що в Україні політики активно спекулюють фактами, а громадяни піддаються на маніпуляції.
Розставити крапки над «і» можна було б, якби в країні були на достатньому рівні вивчені факти про боротьбу підрозділіf ОУН-УПА, і населення було добре поінформоване про те, що насправді відбувалося.
«Коли громадяни України будуть поінформовані, то зникне ґрунт для цих спекуляцій. Влада повинна зайняти чітку позицію та поінформувати громадян про факти, які дають правдиве уявлення про події, що відбувалися всередині ХХ-го століття. Ці події пов’язані з боротьбою УПА проти тоталітаризму і за створення української незалежної держави», – сказав «Голосу Америки» правознавець-міжнародник, надзвичайний та повноважний посол України Володимир Василенко.
Примирення – через поінформованість громадян
Спроба виправити ситуацію була зроблена e 2005-му році, коли група спеціалістів Інституту історії НАНУ при державній комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА закінчила роботу над своїм дослідженням з цієї теми. Проте, до широкої громадськості результати їх роботи не дійшли, адже дослідження було видане накладом в 500 екземплярів. Історики переконують, що саме через те, що українці не знають повної картини того, що відбувалося, вони так палко реагують на визнані штампи про те, що Червона Армія – звільняла країну, а воїни УПА були союзниками нацистської Німеччини.
Василенко наголошує, що Червона Армія вела боротьбу проти нацистського агресора, який прагнув знищити українців взагалі, однак громадськості не вказують на те, що УПА ніколи не співпрацювала з Німеччиною.
«Хто з ким співпрацював? УПА не співпрацювала з Німеччиною, УПА боролася проти комуністичного режиму, метою ОУН і УПА було створення Української самостійної соборної держави», – сказав Василенко.
Якщо в одних випадках політики намагаються навмисно збурити в суспільстві суперечки на цьому ґрунті, то в інших – це може відбуватися не усвідомлено навіть самими ініціаторами конфлікту. Наприклад, присвоївши Бандері звання Героя України, політики забули розповісти українцям про те, що відбувалося в історичному минулому та чому власне було присвоєно високе звання, говорять історики.
Вплив країн-сусідів
Другою причиною того, що тема статусу воїнів Другої світової війни і досі не вирішена експерти називають інформаційний вплив зацікавлених країн-сусідів.
«Спекуляції можливі, бо є втручання зовнішньої сторони, якби такого не було, ми б давно перемирилися і визначили для себе як все було, хто чого вартий та які має заслуги», – сказав «Голосу Америки» професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Володимир Сергійчук.
«Нам, то росіяни розповідають що УПА – це банда, то поляки переконують – те, що було на Волині – це злочини українців. Українське суспільство повинно зрозуміти, що голосування на всенародному референдумі 1грудня 1991-го року – це волевиявлення споконвічного прагнення українського народу бути господарями на своїй землі. Відтак, всі, хто боровся за це, повинні мати пошану і тоді не буде виникати проблем та спекуляцій».
Експерти припускають, що в оскільки в основі добробуту країни є взаємоповага, то в інформаційному тиску щодо цієї теми ззовні можуть бути зацікавлені ті, хто бажають мати слабке українське суспільство у розділеному вигляді.
«Без єдності в суспільстві не може бути міцної держави, тому деякі політики можуть бути зацікавленими у тому, щоб підтримувати цей розбрат, а інколи на цьому завоювати електорат», – сказав Василенко.
Для того, щоб зменшити напруження в обговоренні цієї теми, колишні воїни УПА разом з радянськими солдатами говорять про бажання святкувати 9-те травне не як день перемоги, а як день пам’яті усіх тих, хто боровся за незалежність України.
«Були каральні загони радянського НКВС. І, виходячи з цього, ми повинні чітко зрозуміти, що воїни УПА такі ж воїни, як і ми. І треба ставити питання про те, щоб визнати їх не просто воюючою стороною, а воюючою на стороні України», – сказав ветеран Радянської армії, полковник запасу Григорій Чепкий.
Утім, це питання вже не буде таким розділюючим для молодого покоління, говорять історики, адже, незважаючи на будь-який супротив, завдяки доступу до мережі Інтернет будь-хто може знайти об’єктивну інформацію для критичного осмислення та власних висновків.
Інше за темою
Вибір читачів
1
