Спеціальні потреби

Україна та ще 174 країни підписали Паризьку кліматичну угоду


Символічно, що церемонія підписання угоди проходила в міжнародний День Матері-Землі

22 квітня, в міжнародний День землі, у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку Україна та ще 174 країни підписали Паризьку кліматичну угоду. 15 країн – переважно маленьких острівних держав - вже ратифікували її, але для решти цей крок залишається попереду.

Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун сказав, що угода впливатиме на життя наступних поколінь.

Державний секретар США Джон Керрі зазначив, що сила цієї угоди – у можливостях, які вона створює, у меседжі, який вона надсилає ринкам.

«Це очевидний сигнал, що інновації, прогрес, розподіл капіталу, рішення, які ухвалює уряд – все це, тепер ми знаємо, буде визначальним для нашого енергетичного майбутнього», - заявив американський секретар.

Мета угоди, погодженої ще на грудневому саміті у Парижі, - утримати підвищення середньої температури у світі в межах двох градусів за Цельсієм, і спробувати скоротити до півтора. Це фактично вимагає, аби світ вже до кінця цього століття повністю відмовився від використання горючих корисних копалин. Джон Керрі – оптимістичний.

«Уже торік інвестиції у відновлювальну енергетику були найбільшими за усі часи – майже 330 мільярдів доларів. І, за прогнозами, вже до середини століття ці інвестиції сягнуть десятків трильйонів доларів. Вперше в історії, незважаючи на низькі ціни на нафту, газ і вугілля, більше світових грошей було витрачено на розвиток технологій відновлювальної енергії, ніж на будівництво нових паливних заводів», - наголосив Джон Керрі.

Однак підписання – це лише початок. Аби угода вступила у силу, її мають ратифікувати на національному рівні щонайменше 55 держав, відповідальних за 55% від загального обсягу викидів парникових газів. Посланець миру актор Леонардо Ді Капріо від імені усіх землян кинув виклик світовим лідерам.

Світ дивиться на вас. Майбутнє покоління буде або прославляти вас, або проклинати

«Після 21 року дебатів і конференцій настав час сказати: досить розмов, виправдань, наукових досліджень тривалістю у десятиліття. Досить дозволяти паливним компаніям маніпулювати і диктувати науці і політиці ухвалення рішень, які впливатимуть на наше майбутнє. Саме ця організація може зробити те, що необхідно. Ви усі у цій залі. Світ дивиться на вас. Майбутнє покоління буде або прославляти вас, або проклинати», - заявив Ді Капріо.

Успіх угоди багато в чому залежатиме від іі ратифікації і виконання Китаєм і Сполученими Штатами – світовими лідерами із викиду парникових газів. США, пообіцяв Джон Керрі, ратифікує угоду до кінця року. Найімовірніше – виконавчим рішенням Обами, в обхід Конгресу із скептично налаштованою республіканською більшістю. Китай пообіцяв ратифікувати документ вже до вересня.

«Китай – відповідальна країна, що розвивається. Народ Китаю виконує свої зобов’язання. Ми будемо наполегливо працювати, аби чесно впровадити положення Паризької угоди. Китай встановив за мету досягнути піку викидів парникових газів до 2030-ого року, але також зробити все можливе, аби цей пік стався якомога раніше», - каже Чжан Гаолі.

Відповідно до даних офіційного Пекіну, викиди парникових газів у країні вже пішли на спад. Але це не значить, кажуть експерти, що рівень таки сягнув піку. Все залежатиме від подальшого розвитку економіки Китаю.

Ще одне «але» - Індія, яка теж – у п’ятірці найбільших забрудників повітря. Спершу уряд країни пообіцяв поступово перейти на відновлювані джерела енергії. Але, напередодні підписання, почав давати заднього.

Піюш Гоял - міністр енергетики, вугілля та відновлюваної енергії Індії. За його словами, Індія вважає, що вугілля має лишатися головним джерелом забезпечення її енергетичних потреб. Тому що доступність – це невід’ємний компонент для економік, що розвиваються, як Індія. Так само як це було важливим для США і Європи впродовж минулих 150 років, - підкреслив він.

Від імені України Паризьку кліматичну угоду підписав постійний представник країни при ООН Володимир Єльченко. Експерти радять державі не баритися із процесом ратифікації. Бо, окрім важливості цього кроку для гарного міжнародного іміджу держави, це ще й шанс привабити інвестиції – на модернізацію інфраструктури країни. Адже угода має на меті мобілізувати на глобальні екологічні потреби до 100 мільярдів доларів.

Дивіться також: Андрій Козирєв: Авантюризм Кремля загрожує Росії хаосом та колапсом

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG