Спеціальні потреби

Любителі джазу пам’ятають Вілліса Коновера

  • Голос Америки

У час «холодної війни» передача «Година джазу» налічувала тисячі слухачів за «залізною завісою». Однак сьогодні мало хто пам’ятає, що новітнє віяння західної музики стало відомим світові завдяки скрупульозній роботі радіоведучого Вілліса Коновера та його команди у радіостудії «Голосу Америки».

«Година джазу на Голосі Америки»

Такими словами розпочиналася програма «Година джазу». Глибокий баритон Вілліса Коновера був добре знайомим слухачам у різних куточках світу. Його щоденна радіопередача – «Година джазу» на «Голосі Америки» для багатьох була єдиним джерелом музики із Заходу. Саме завдяки цій передачі, слухачі за «залізною завісою» довідались про таких світових зірок джазу як Дюк Елінґтон, Чарлі Паркер та Каунт Бейсі. А музикантам-початківцям «Година джазу» додавала впевненості та натхнення перейти із категорії слухачів у категорію виконавців.

Віктор Фонарьов зараз професійний басист у США, однак передачу Коновера пам’ятає ще із студентських років у Ризі. Він каже:

«Щовечора я намагався проникнути у класну кімнату, у якій стояв радіоприймач. Усі вже спали і не знали куди я пішов. Інакше мене б відрахували з навчання за те, що я слухав заборонені передачі».

З 1955 до своєї смерті у 1996 році Коновер працював із своєї маленької студії у Вашингтоні. У клубах сигаретного диму Коновер та його команда годинами працювали, аби слухачі «Голосу Америки» могли почути вишукану підбірку музики, найвищої звукової якості.

Говорить аудіо інженер радіостанції Ефім Друкер:

«Він був дуже скрупульозним. Тоді ми ще не мали СD, а тільки запис на плівці. І якщо він чув якийсь найменший дефект, він просив його вирізати. Іноді мені доводилось робити це весь день, але результат був цього вартий. Звук був бездоганним».

Увага до деталей та вміння донести джаз до слухачів було не лише професійною характеристикою Коновера. Це було частиною його особистості:

«Я маю відчувати, що це добре, інакше я не буду задоволений тим, що роблю. Я не хочу робити щось заради грошей, слави чи влади. Я хочу, щоб робота приносила відчуття, що моє життя чогось варте. Думаю, що саме так я й почуватимусь у свій останній день».

Популярність джазу у світі не в останню чергу поширилась завдяки передачі Коновера. А це означає, що Коновер, якому 18 жовтня виповнилось би 90 років, міг би пишатись своєю роботою.

Інше за темою

XS
SM
MD
LG