Спеціальні потреби

Моя робота в ООН - форма захисту України, хоча це і не "Джавеліни" - посол США в ООН


Докласти всіх зусиль, щоб Крим, анексований Росією два роки тому, продовжував залишатися «частиною суверенної України» пообіцяла Голова Постійного представництва США при ООН Саманта Пауер. Водночас вона визнає, що повернення Криму Україні може бути тривалим.

Мирослава Гонгадзе: Ми можемо продовжувати повторювати, що Крим – це Україна, однак ми не маємо реального плану як повернути Крим. Як ви бачите вирішення цієї проблеми?

Саманта Пауер: Я розумію. У мене є привілей встати на підтримку України, Криму та захист міжнародного права. Водночас , я не жила там, мене звідти не виганяли. Я не відчуваю болю який відчувають багато кримчан, які не можу повернутися додому. Я можу лише уявити відчай, який відчувають люди.

На кожний "Джавелін" Путін може відповісти надавши протилежній стороні значно більше військове устаткування

Однак я можу сказати вам з позиції Сполучених Штатів, що санкції , які ми наклали через незаконну анексію Криму Росією, не будуть зняті, поки Крим не повернеться і не стане частиною України. Ми ніколи не визнаємо, що зробила Росія. Навіть якщо зараз це виглядає як просто слова та норми, санкції.

МГ: Мінські домовленості, ви кажете не працюють, так і є вони не працюють.

СП: Не працюють ефективно.

Інтерв'ю у Саманти Пауер бере голова Української служби "Голосу Америки" Мирослава Гонгадзе

Інтерв'ю у Саманти Пауер бере голова Української служби "Голосу Америки" Мирослава Гонгадзе

Повна версія інтерв’ю буде доступна у передачі «Прайм-Тайм».

МГ: Чи не думаєте ви, що слід змінити Мінські домовленості? Можливо, повинні бути внесені поправки? Зараз немає пунктів, які б чітко вказували у якій послідовності сторони повинні їх виконувати. Міжнародна спільнота дуже сильно тисне на Україну і не достатньо тисне на Росію. Можливо Мінські угоди таки потребують перегляду.

Треба пам’ятати, де ми були до Мінська: ми мало гарячу фазу війни

СП: По-перше, треба пам’ятати, де ми були до Мінська: ми мало гарячу фазу війни. Ми всі хвилювалися за Маріуполь і звичайно за населення, яке проживає на лінії фронту. Тому Мінськ – це зниження рівня насильства. Нажаль, в останні тижні ми бачимо активізацію насильства, але наше завдання втримати перемир’я.

Щоразу, коли президент Обама розмовляє з Путіним, включно з останньою розмовою, імплементація Мінських домовленостей – є головною темою. Наголошуючи на необхідності виконання Мінська ми намагаємося співпрацювати з Росією. Я знаю, що це примушує українців нервувати. Щодо Сирії, має місце спроба знизити рівень насильства та забезпечити певний політичний перехід влади у тій країні.

У всіх переговорах з Росією Ми ніколи не забуваємо, говорячи образно, про слона у кімнаті. Цим слоном є Україна: Нелегальна та незаконна анексія та окупація українських територій. Тому ми продовжуємо активно тиснути

МГ: Тобто, немає закулісних домовленостей з Росією?

СП: Ні-ні-ні. Є бажання бачити імплементацію та визнання того, що все пов’язане між собою.

МГ: У 1994 Україна відмовилася від ядерної зброї і отримала гарантії від США та Великобританії щодо територіальної цілісності. Чи зробили США та міжнародна спільнота достатньо для допомогти Україні не лише словами й дипломатією, але й іншими засобами?

СП: Я розумію на що ви натякаєте: летальна допомога. Це те, про що просили багато українців. Ми зробили висновок, що військове вирішення буде катастрофою для всіх. Так, це підхід, який використовує президент Путін, для того, щоб досягти амбітних цілей в Україні. Однак, подвоївши ставки та спробувавши надати більше зброї, ніж Путін – ми матимемо більше болю українців, постраждає значно більше людей, аніж досі внаслідок конфлікту.

Однак, подвоївши ставки та спробувавши надати більше зброї, ніж Путін – ми матимемо більше болю українців

Але я розумію розпач людей. Ми надали багато нелетальної допомоги – близько трьох мільярдів доларів у позиках та інших формах допомоги. Зараз ми багато інвестуємо у сферу правосуддя та антикорупційні зусилля. Я думаю, що час продемонструє, що такий підхід – не биття себе у груди, хоча я це робила у Раді Безпеки – а ізоляція Росії, демонстрація економічних та політичних наслідків за поведінку 17 століття у 21 столітті.

Все це позначається на Росії. Через це Росія таки пішла на Мінські угоди. Я дивилась на статистику, яка демонструвала, що у 2013 році російська економіка становила лише 1/8 частину американської економіки, зараз це 1/16. Оцінка, яку дають фінансові агентства такі як Moody’s та Standard and Poor’s російській економіці. Вони погані для російської еліти, для російського уряду, для президента Путіна.

МГ: Ви прекрасно знаєте президента США Барака Обаму і казали, що довіряєте його рішенням. Тож ви вважаєте, що його рішення з цього приводу вірні?

Це звісно не "Джавеліни", але це метод захисту прав українського народу

СП: Можна було побачити з коментарів, які він робив публічно, що змагання по форумлі "танк за танк" з Путіним у цьому контексті...

МГ: А як щодо "Джавелінів", протитанкових ракет?

СП: Якщо дивитись на це фундаментально то на кожний "Джавелін" Путін може відповісти надавши протилежній стороні значно більше військове устаткування.

Я розумію розчарування людей. Ми це проходили. Зі свого боку можу сказати - те, що я щодня роблю в ООН це теж захист, хоча і інший його вид. Це звісно не "Джавеліни", але це метод захисту прав українського народу, цілісності країни та норм міжнародного порядку...

Дивіться також: Маккейн: Українці будуть боротись: з підтримкою світу, чи без неї

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG