На американські екрани вийшов фільм «Бідна багата дівчинка», в якому головну роль виконала Шарліз Терон. Це перша стрічка актриси після фільму «Дорога», яка вийшла в 2009-му році. Кореспондент «Голосу Америки» Галина Галкіна зустрілася з минулорічною володаркою «Оскара» в Лондоні, в театрі «Уельска принцеса».
Галина Галкіна: Як Ви провели останні кілька років? У пошуках підходящих сценаріїв?
Шарліз Терон: Сиділа на дивані і їла картопляні чіпси. (Сміється). Ні, я готувалася робити «Божевільний Макс-4» з режисером Джорджем Міллером в Австралії. Це був річний проект, але я встигла пробути там лише два тижні до того, як зйомки цього фільму вирішили перенести. І тоді зателефонував Джейсон Рейтман і сказав: «Давай зробимо “Бідну багату дівчинку"». Я погодилася, незважаючи на те, що в мене були плани, пов'язані з власною продюсерською компанією.
Г.Г.: Розкажіть про свою героїню Мевіс Гері. У фільмі вона зізнається в тому, що стала алкоголічкою, а якщо судити за деякими епізодами, вона, можливо, психічно нездорова…
Ш.Т.: Мені не подобається, коли на людей навішують ярлики. Бачачи, що хтось веде себе певним чином, відразу роблять висновки – одним словом, судять. Мене це заняття ніколи не приваблювало. Особисто я думаю, що Мевіс досить-таки аморальна, якщо не сказати підла. Але це не означає, що я маю до неї відразу. Вона цікава і я б пішла з нею в бар випити пива. Але я б ніколи не погодилася на те, щоб вона туди пішла з моїм хлопцем.
Коли я читала сценарій Діабло Коуді, мені сподобалася ідея показати жінку років тридцяти з хвостиком, яка зіткнулася з кризою середнього віку. Однак вона вирішує свої проблеми приблизно так само, як вона це робила в 16 років. І мені здається, що саме це і зачаровує в її характері. Мевіс каже, що любов все перемагає - це дуже типово для 16-річної. 36-річна жінка зазвичай намагається скласти окремі частини свого життя разом, щоб вони не розсипалися, але у Мевіс для цього немає необхідних навичок.
Г.Г.: Ви ровесниця вашої героїні, і не таємниця, що недавно Ви розлучилися зі своїм хлопцем, з яким були разом протягом дев'яти років. Ви не згадували з ностальгією свого шкільного бойфренда?
Ш.Т.: Справа в тому, що, на відміну від Мевіс, я не була популярна в школі і згадувати мені нічого – хлопчики мене ігнорували. У 19 років я закохалася і мені відповіли взаємністю. З тих пір у мене було кілька серйозних романів, і ось я вперше залишилася одна. Але я дуже серйозно ставлюся до своєї самотності, вважаючи, що повинна перезарядитися і відкрити себе заново, а це дуже важко. Я з тих жінок, хто відчуває себе набагато комфортніше у взаєминах з чоловіками, ніж на самоті. Однак у самотності є свої позитивні і навіть привабливі сторони, і я намагаюся отримати від них задоволення.
Г.Г.: Вашій героїні дуже хотілося бути щасливою. А Ви вірите у щастя, і, якщо так, то що Вам для цього потрібно?
Ш.Т.: Мені здається, що щастю надають дуже великого значення. Я не можу собі уявити когось, хто б постійно був щасливий. Зазвичай у людей в житті трапляються злети і падіння, і навіть на тлі професійного злету можуть відбуватися особисті падіння, і навпаки. А коли у вас велика сім'я, то взагалі дуже важко довго залишатися в стані ейфорії, від чого б вона не виникла, тому що у когось завжди щось не так. Але якщо мати на увазі головне, то я, звичайно, розумію, як мені сильно пощастило, на відміну від моїх колег-акторів, які борються за виживання. Я можу собі дозволити не працювати три роки, а коли берусь за якусь роль, то не для того, щоб заробити на життя.
Г.Г.: Чим Вас найбільше привернув персонаж Мевіс?
Ш.Т.: У кіно не так багато характерних жіночих ролей, а це одна з них. Найбільша проблема Мевіс полягає в тому, що вона відмовляється миритися з втратами у житті, незважаючи на те, що життя якраз і складається з втрат. Як ви, напевно, знаєте, нам в цьому житті нічого не належить, і дорослі люди це розуміють.
