Голова люстраційного комітету України при Кабінеті міністрів Єгор Соболєв через Facebook кличе всіх у четвер до Ради.
Соболєв вказує, що вже 3 тижні у парламенті лежить закон, за яким мають бути звільненні судді, які під час Майдану забороняли мітинги, давали санкції на прослуховування, забирали права та арештовували активістів.
Законопроект про люстрацію суддів, який забуксував у Раді, за словами Соболєва передбачає "очистку усіх вузлових центрів машини неправосуддя - звільнення усієї Вищої Ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, голів та заступників голів усіх судів України".
Соболєв наголошує: "добро" на такий закон дали експерти Ради Європи, які спеціально приїхали до Києва його оцінити".
Дещо інше у законопроекті бачить Марія Попова, професор політології університету Макґілла у Монреалі. Попова спеціалізується на дослідженні корупції, судочинства та політичних процесів у пост-радянських країнах.
У 2012-му видавництво "Кембрідж Юніверсіті прес" опублікувало її книгу "Політизоване правосуддя у молодих демократіях : Суди у Росії та Україні".
Попова говорить, що твердження, що успіх люстрації у Грузії можна повторити в Україні - вірне лише частково. Те, що правосуддя у Грузії змінилось докорінно - поза сумнівом. Але і умови для люстрації були іншими.
"Коли Саакашвілі прийшов до влади, він мав колосальний мандат довіри від населення. За нього проголосували понад 90 відсотків грузинів. У нинішнього українського уряду такого мандату від українців - немає. Справа не лише у тому, що це перехідний уряд, який ще не отримав жодної підтримки за результатами виборів; справа ще і в регіональному поділі країни. Тому ми точно знаємо, що підтримки 96% українців уряд немає".
Дослідник додає: люстрація суддів зараз лише посилить враження, що суддів карають за рішення, які вони приймали раніше. Говорить про дилему - реформ потрібні зараз. А братись за них можна після виборів тому, уряду який отримає мандат від народу.
"Між тим, думаю, варто б мінімально завантажувати суди політичними справами. Через те, що зараз легітимність суддів на мінімумі, будь-яка їх участь у політичних справах будет розглядатись як продовження політизації судової гілки. Що реально можна зробити так це - думати про довгострокові реформи без негайних наслідків. Це може бути - орієнтація на зменшення впливу прокуратури на суди", - каже Попова.
Марія також радить посилювати Вищу раду Юстиції, робити її менш залежною від політиків. При цьому додає, в умовах України - незалежність судів важко поєднати з очищенням їх від корупції.
"Якщо вдатись до кроків, які унеможливлять вплив політиків на суди, зроблять їх більш незалежними, отримуємо збільшення потенціалу корупції у судах. Бо якщо суди не підзвітні політикам, то їм легше буде вдаватись до корупції - просити гроші за рішення! Ситуація в Україні дуже складна - як же і корупцію побороти і суддів зробити незалежними".
Попова говорить: зараз найкраще нічого не робити з суддями політичними методами і дати громадянському суспільству контролювати їх.
"Тобто моніторинг роботи ЗМІ та громадянське суспільство можуть досягнути більшого, ніж їх моніторгинг нинішніми політиками".
Водночас Попова категорично проти люстрації політиків.
"Україні важливо, щоб у політичному процесі брали участь усі її регіони. А люстрація політиків у виконанні нинішнього уряду однозначно стосувалась би Сходу та Півдня. Зараз це погана ідея. Я думаю, що люстрація працює, коли є організована ідеологічна опозиція новому курсу. Тобто люстрація комуністів одразу після 1989-го року мала би зміст. Але зараз в Україні нинішня опозиція не ідеологічна. Це опортуністи, тому їх люстрація не вирішує проблем. Україні навпаки - потрібна інтеграція усіх політичних сил у демократичному процесі"
Соболєв вказує, що вже 3 тижні у парламенті лежить закон, за яким мають бути звільненні судді, які під час Майдану забороняли мітинги, давали санкції на прослуховування, забирали права та арештовували активістів.
Законопроект про люстрацію суддів, який забуксував у Раді, за словами Соболєва передбачає "очистку усіх вузлових центрів машини неправосуддя - звільнення усієї Вищої Ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, голів та заступників голів усіх судів України".
Соболєв наголошує: "добро" на такий закон дали експерти Ради Європи, які спеціально приїхали до Києва його оцінити".
Дещо інше у законопроекті бачить Марія Попова, професор політології університету Макґілла у Монреалі. Попова спеціалізується на дослідженні корупції, судочинства та політичних процесів у пост-радянських країнах.
У 2012-му видавництво "Кембрідж Юніверсіті прес" опублікувало її книгу "Політизоване правосуддя у молодих демократіях : Суди у Росії та Україні".
Попова говорить, що твердження, що успіх люстрації у Грузії можна повторити в Україні - вірне лише частково. Те, що правосуддя у Грузії змінилось докорінно - поза сумнівом. Але і умови для люстрації були іншими.
"Коли Саакашвілі прийшов до влади, він мав колосальний мандат довіри від населення. За нього проголосували понад 90 відсотків грузинів. У нинішнього українського уряду такого мандату від українців - немає. Справа не лише у тому, що це перехідний уряд, який ще не отримав жодної підтримки за результатами виборів; справа ще і в регіональному поділі країни. Тому ми точно знаємо, що підтримки 96% українців уряд немає".
Дослідник додає: люстрація суддів зараз лише посилить враження, що суддів карають за рішення, які вони приймали раніше. Говорить про дилему - реформ потрібні зараз. А братись за них можна після виборів тому, уряду який отримає мандат від народу.
Незалежність судів важко поєднати з очищенням їх від корупції
Марія також радить посилювати Вищу раду Юстиції, робити її менш залежною від політиків. При цьому додає, в умовах України - незалежність судів важко поєднати з очищенням їх від корупції.
"Якщо вдатись до кроків, які унеможливлять вплив політиків на суди, зроблять їх більш незалежними, отримуємо збільшення потенціалу корупції у судах. Бо якщо суди не підзвітні політикам, то їм легше буде вдаватись до корупції - просити гроші за рішення! Ситуація в Україні дуже складна - як же і корупцію побороти і суддів зробити незалежними".
Люстрація політиків у виконанні нинішнього уряду однозначно стосувалась би Сходу та Півдня. Зараз це - погана ідея
Попова говорить: зараз найкраще нічого не робити з суддями політичними методами і дати громадянському суспільству контролювати їх.
"Тобто моніторинг роботи ЗМІ та громадянське суспільство можуть досягнути більшого, ніж їх моніторгинг нинішніми політиками".
Водночас Попова категорично проти люстрації політиків.
"Україні важливо, щоб у політичному процесі брали участь усі її регіони. А люстрація політиків у виконанні нинішнього уряду однозначно стосувалась би Сходу та Півдня. Зараз це погана ідея. Я думаю, що люстрація працює, коли є організована ідеологічна опозиція новому курсу. Тобто люстрація комуністів одразу після 1989-го року мала би зміст. Але зараз в Україні нинішня опозиція не ідеологічна. Це опортуністи, тому їх люстрація не вирішує проблем. Україні навпаки - потрібна інтеграція усіх політичних сил у демократичному процесі"
