Спеціальні потреби

В ООН відбулась церемонія присвячена 70-й річниці депортації кримських татар


Айше Діттанова, яка пережила депортацію
Айше Діттанова, яка пережила депортацію

Представники кримських татар вважають приниженням заборону на проведення Дня пам'яті в Криму.

НЬЮ-ЙОРК - У штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку відбулась урочиста церемонія, присвячена пам’яті про 70-у річницю депортації кримських татар з кримського півострова у 1944 році. У церемонії взяли участь активісти кримськотатарської громади США та Криму, постійні представники України та Польщі при ООН, артисти та громадські діячі.

Ведуча церемонії Айла Баккаллі - представниця Меджлісу кримськотатарського народу в США та член Міжнародного Конгресу кримських татар - нагадала присутнім, що в травні 1944 року, упродовж кількох днів, все кримськотатарське населення півострова було депортовано до Центральної Азії та на Далекий Схід. «Уявіть собі, коли вас цілим народом будять о 4 годині ранку, дають 15 хвилин на збори і в вагонах для худоби відправляють невідомо куди, - сказала вона. - Ми, кримські татари, й сьогодні відчуваємо себе маргіналізованими. Але мій батько, який теж був депортований, завжди говорив, що сама вірна сила - це моральна сила».

Кримськотатарські виконавці
Кримськотатарські виконавці

Айла Баккала сказала, що кримські татари дуже стурбовані тим, що сепаратисти заборонили кримським татарам 18 травня проводити на півострові будь-які церемонії пам'яті «щоб уникнути провокацій». Представники кримськотатарської спільноти обурені цією забороною - 18 травня вважається священним днем для усіх представників народу.

«Ми навіть в радянські часи цей день пам'яті проводили, і ніколи не було ніяких провокацій, - сказав «Голосу Америки» Надир Бекіров, президент Міжнародного фонду досліджень і підтримки корінних народів Криму. - Заборонити церемонію в день 70-річчя - це хамство неймовірне. Це суміш боязні, нахабства і бандитського минулого чинної влади».

На урочистій церемонії виступив постійний представник України при ООН Юрій Сергеєв. Він нагадав присутнім, що депортація кримських татар з Криму стала для всього світу символом нелюдяності тоталітарної влади.

«Тисячі кримських татар були вислані, і 40 відсотків з них померло у поселеннях в Узбекистані, Казахстані, на Далекому Сході, - сказав постійний представник України при ООН. - Але тепер сталася ще одна страшна та трагічна подія - анексія Криму Росією».

Сергеєв заявив, що українська влада стурбована ситуацією в Криму - «залякуваннями, обшуками та придушенням прав кримськотатарського населення в Криму, тим, що лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву заборонений в'їзд до Криму, тим, що заборонені церемонії в пам'ять про жертви депортації».

Сергеєв додав, що після анексії Криму Росією понад 7 тисяч кримських татар змушені були залишити півострів «через тиск з боку окупантів».

Картина Рустема Емінова "Депортація"
Картина Рустема Емінова "Депортація"

«Українська влада виступає за солідарність між усіма українцями, але агресори намагаються цю солідарність зруйнувати. Однак ми знаємо, що ті, хто ігнорує історичні уроки, будуть покарані», - заявив представник України.

Депортацію кримських татар здійснювало НКВС за наказом Сталіна. Примусове виселення тривало з 18 по 20 травня 1944 року під приводом того, що під час окупації Криму кримські татари співпрацювали з нацистами. Людей виганяли з будинків та відправляли на поселення до Середньої Азії та Далекого Сходу. Їх везли в середньому близько 18 днів, практично не годували, не давали води та медичної допомоги. Люди пили воду з джерел поблизу залізничної колії, захворювали та вмирали прямо у вагонах. Найчастіше співробітники НКВС викидали трупи прямо в степ під час ходу поїзда та не дозволяли рідним ховати померлих. У такий спосіб з Криму було вивезено щонайменше 180 тисяч кримських татар.

На місцях поселень - в Узбекистані, Казахстані, Таджикистані та на Далекому Сході – кримські татари жили в спеціальних таборах, і до смерті Сталіна у 1953 році повинні були щомісяця відмічатися в міліції. Для життя в Середній Азії корінний народ Криму був майже не пристосований - в перші місяці після депортації багато кримських татар померло. За даними активістів кримськотатарської діаспори, в результаті депортації загинуло більше 40% кримськотатарського народу. Багатьом місцям багатовікового проживання кримських татар в Криму були дані нові, російські назви.

На урочистому заході в ООН виступили двоє очевидців тих подій - 85-річний Длявер Мустафаєв та 96-річна Айше Діттанова.

Айше Діттанова, яка ще до Другої світової війни була актрисою кримськотатарського театру, пам'ятає, що вони їхали в дуже задушливому вагоні, куди були втиснуті 65 людей. У вагоні була маленька хвора дитина. Люди просили конвоїрів покликати лікаря або хоча б відкрити вікно чи двері вагона, оскільки дитині було дуже погано. НКВСники на прохання не реагували, і дитина померла на руках у батьків.

Длявер Мустафаєв розповів, що його разом з сім’єю вислали з Бахчисараю.

«Ми їхали цілий місяць, - розповів він. - Нам давали їсти один раз на день, і ми ділилися одне з одним останніми крихтами. Багато людей хворіло та помирало. Нас привезли до Узбекистану і викинули в степ, заселили в бараки. Ми повинні були працювати в колгоспі. Багато захворіли малярією, і ті, кого відвозили до лікарні, вже не поверталися. З 37 сімей залишилося 3. Люди самі копали собі могили. Хіба це не геноцид? Депортація - це занадто м'яке слово для того, що з нами зробили, що ми пережили» .

На урочисту церемонію в ООН з Криму приїхав Абдураман Егіз, член Меджлісу кримськотатарського народу.

«Пройшло 70 років, а ми продовжуємо переживати наслідки тієї депортації, - сказав він, виступаючи на церемонії. - Крим став центром міжнародного конфлікту, і ми продовжуємо стикатися з ксенофобією з боку уряду Криму й озброєних груп, які на його території оперують. Наш пріоритет - безпека татар Криму. Анексія Криму є загрозою безпеці в регіоні. Ми не будемо мовчати. Ми знаємо наші права на свободу слова і на мирний протест, і ми будемо користуватися цими правами».

На урочистій церемонії в ООН виступив й постійний представник Польщі при ООН Ришард Сарковіч. Він повідомив, що відомому активісту та колишньому дисиденту Мустафі Джемілєву в Польщі буде вручена премія «Солідарність», яка вручається видатним діячам у справі боротьби за демократію. Джемілєву, якому заборонений в'їзд до Криму, премію вручатиме 3 червня президент Польщі Броніслав Комаровський.

«Ми дуже стурбовані ситуацією в Україні, Польща засуджує анексію Криму Росією, - сказав Сарковіч. - У нас більше немає свого представництва в Криму, але ми хочемо запевнити кримськотатарське населення Криму в своїй підтримці».

Сарковіч додав, що премія «Солідарність» супроводжується грошовою винагородою, яку Мустафа Джемілєв зможе витратити на будь-які, за його вибором, програми, спрямовані на поліпшення становища кримських татар і на зміцнення демократії в Україні.

На заході також виступили кримськотатарські співаки та музиканти, які продемонстрували своє національне мистецтво.

Нагадаємо, що після анексії Криму Росією президент Володимир Путін 21 квітня ухвалив указ про реабілітацію кримськотатарського народу. У п'ятницю, 16 травня, на зустрічі з представниками кримськотатарського народу він виступив з такою заявою:

В ООН розповіли про вбивства, викрадення та тортури на Сході
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:08 0:00

«Я дуже розраховую на те, що він (закон про реабілітацію - ГА) стане основою системних заходів, пов'язаних з культурною реабілітацією, політичною реабілітацією, пов'язаної з тим, щоб налагодити нормальну життєдіяльність, створити умови для розвитку кримськотатарського народу на своїй батьківщині».

У США проживає приблизно 2000 кримських татар. Після урочистої церемонії в ООН «Голос Америки» поговорив з двома представниками кримськотатарського народу - Рустемом та Дінарою Фаїзовими. Вони - чоловік і дружина, обидва музиканти, живуть в Нью-Йорку 7 років. Обидва народилися в Узбекистані, в 90-ті роки повернулися до Криму, потім переїхали до США. Ось що Фаїзови розповіли (вони говорили практично разом, доповнюючи думки одне одного):

«Ситуація в Криму дуже складна. Росія хоче здаватися для Криму доброю - але вони заборонили відзначати день депортації. Може, це не сам Путін, але кримська влада заборонила. І це нелюдяно. Кримська влада таким чином пройшла тест на нелюдяність. Того дня, коли народ повинен плакати, згадувати - вони йому цього не дають робити. Так, Путін оголосив про реабілітацію кримських татар. Але разом з тим нам розповідають наші друзі, які живуть у Криму, що в будинках проводять обшуки - обшукали будинок Мустафи Джемілєва, обшукали будинок сім'ї Таймазова. Вони, мабуть, бояться, що кримські татари ховають зброю і будуть робити революцію. Але цим вони принижують наш народ».

Рустем Фаїзов додав: «Якби Путін вирішив наше питання - автономія за територіальною ознакою - наш народ був би спокійний. А так Росія хоче вирішувати свої питання в Криму, зробити з Криму гральну зону. Їм наплювати, що це наша Батьківщина».

Дивіться також: Краси на Майдані було більше, ніж горя - команда Вавилон'13

Краси на Майдані було більше, ніж горя - команда Вавилон'13
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

XS
SM
MD
LG