Лондон – Захоплення російськими військами Криму й анексія Москвою частини міжнародновизнаної території України порушили перед Європою питання безпеки на континенті, які чимало європейських діячів вважали застарілими і неактуальними.
Путінська Росія засвідчила, що готова застосовувати силу та ігнорувати угоди й домовленості, які гарантували мир на європейському континенті десятки років.
Оборонно-політичний альянс НАТО, який в очах деяких європейців поступово втрачав сенс існування, тепер знову постав однією з ключових гарантій стримування кремлівського експансіонізму.
«Ми живемо у світі, який відрізняється від того, в якому ми жили місяць тому. Збройна агресія Росії в Україні є відкритим порушенням російських міжнародних зобов’язань, українського суверенітету й територіальної цілісності... Це мусить розбудити євроатлантичну спільноту, НАТО й усіх, хто відданий справі Європи – цілісної, вільної і мирної», – проголосив генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен у розпал захоплення Росією Кримського півострова.
Осуд не зупинив силу
Західні лідери назвали російську агресію найбільшою загрозою європейській безпеці з часу завершення Холодної війни. США та Євросоюз засудили Москву за порушення міжнародних угод: за порушення суверенітету й територіальної цілісності України і навіть оголосили санкції проти Росії.
Дуже багато українців, звичайно ж, назвали це недостатнім і неефективним, бо осуд Заходу не зупинив Росію і не зберіг українську територію від окупації.
Едвард Лукас – старший редактор лондонського тижневика «Економіст» і автор книг про Росію, одна з яких має назву «Нова Холодна війна». Він нагадує розчарованим українцям, що єдиною організацією, яка могла би збройно захищати Україну, є НАТО… Якби Україна була членом альянсу.
«НАТО можна порівняти з дружною сім’єю. Просто так стати членом цієї сім’ї неможливо, бо ви фактично вимагаєте, щоб представники інших держав ризикували за вас своїм життям, а такі обіцянки дають лише після пильного розгляду. В НАТО не можна просто купити членське посвідчення, як у спортивний клуб... Навіть якби зараз усі хотіли, то я не думаю, що Україна могла би вступити у НАТО швидше ніж через кілька років. І я навіть не певен, що держави НАТО були би готові поширити дію 5 параграфу статуту на Україну, допоки у нас не буде чіткого уявлення, який в України буде уряд і як Україною керуватимуть. Отже, я би наразі відклав це. Обов’язок НАТО полягає у захисті членів організації. У Європі є справжня червона смуга. Те що Путін робить в Україні справді жахливо і в нього через це будуть проблеми. Зовсім іншою справою був би його напад на країну НАТО. Це вже неможливо. Тобто у Європі є цей оборонний паркан», – сказав Едвард Лукас, визнавши, що Україна опинилася за межами цього паркану.
Чому так сталося – окрема і тривала розмова із запитаннями: наскільки серйозно наприкінці 1990-х і на початку 2000-х років українська політична еліта говорила про наміри України стати членом НАТО і чому цього не сталося?
Чи справді багато українських громадян підтримували Партію регіонів та комуністів, які вели активну агітацію проти вступу України в євроатлантичні структури?
Не союзник, а партнер
Єдине, на що погодився в останні роки Київ у взаєминах з НАТО, був статус партнерства.
Речниця альянсу Оана Лунґеску пояснює, що зараз українці можуть сподіватися від такого статусу: «НАТО розмірковує над тим, що треба робити не лише зараз, але й на перспективу. І наразі нашим пріоритетом є чітке наголошення на нашому зобов’язанні колективно захищати союзників, також зміцнення підтримки України та регіону загалом, а також чітко заявити, що ми більше не можемо співпрацювати з Росією так, як це було досі. Україна, звичайно ж, не є союзником – вона не член НАТО і альянс повністю поважає вибір українського народу. Україна – давній партнер НАТО. Партнерство триває вже 17 років. Ми також співпрацюємо за допомогою унікального механізму – комісії Україна-НАТО. В межах тієї комісії у нас на вимогу українського уряду вже відбулися термінові консультації з приводу кризи в Україні. І ми активізували політичні й військові консультації з Україною. Генеральний секретар зустрівся з українським прем’єр-міністром і міністром закордонних справ. Відбуваються інтенсивні контакти на усіх рівнях».
В країнах НАТО також ведуть мову про допомогу Україні у вигляді спільних навчань, тренувань українських військових.
Держави альянсу можуть на двосторонньому рівні пропонувати Україні допомогу у вигляді продажу зброї тощо.
Ключову роль тут відіграють Сполучені Штати, без участі яких союз НАТО існувати не міг би.
«Підтримка наших європейських союзників з боку США безсумнівна. Ми пов’язані 5-ю статтею статуту про взаємний захист і нашими спільними цінностями, за які жертвували стільки попередніх поколінь. Ми вже збільшили підтримку наших східноєвропейських союзників і ми далі зміцнюватимемо колективну безпеку НАТО та посилимо нашу співпрацю з Європою в галузі економіки та енергетики», – підтвердив зобов’язання Вашингтона щодо союзників президент Барак Обама.
Оманливі запевнення Москви
Буквально кілька років тому принципи трансатлантичності і самі підстави для існування НАТО ставилися під сумніви. У Європі гучніше лунали твердження, що світ змінився і континент повинен дбати за свою безпеку самостійно.
Із Москви упродовж років дуже наполегливо переконували, що жодних загроз безпеки у Європі більше немає і блок НАТО, мовляв, взагалі віджив свою потрібність.
Але саме Москва своїми діями тепер переконала Захід, що це, якщо не підступний обман, то принаймні небезпечна помилка.
«Це зводиться до простої правди, – нагадує генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен, – що спільна безпека є кращою, ніж самотня небезпечність. І вона також дешевша. Саме тому альянс НАТО важливий для Америки, але я також буду одним з перших, хто нагадуватиме, що Європа повинна робити більше».
Андерс Фоґ Расмуссен та його наступники на посаді генерального секретаря НАТО матимуть ще чимало роботи. Із того, що лунає від представників альянсу, можна припустити, що робота полягатиме у зміцненні позицій НАТО у Східній Європі.
Західні уряди почують гучніші заклики про збільшення витрат на оборону.
Взаємини з Росією альянс вже не може назвати партнерством.
А Україні зараз пропонують підтримку, насамперед, у вигляді дипломатичного й економічного тиску на Москву у відповідь на її агресивні дії. Тягар же головних рішень щодо вибору способів захисту своєї держави залишається на самих українцях.
Путінська Росія засвідчила, що готова застосовувати силу та ігнорувати угоди й домовленості, які гарантували мир на європейському континенті десятки років.
Оборонно-політичний альянс НАТО, який в очах деяких європейців поступово втрачав сенс існування, тепер знову постав однією з ключових гарантій стримування кремлівського експансіонізму.
Збройна агресія Росії в Україні є відкритим порушенням російських міжнародних зобов’язань, українського суверенітету й територіальної цілісностіАндерс Фоґ Расмуссен
«Ми живемо у світі, який відрізняється від того, в якому ми жили місяць тому. Збройна агресія Росії в Україні є відкритим порушенням російських міжнародних зобов’язань, українського суверенітету й територіальної цілісності... Це мусить розбудити євроатлантичну спільноту, НАТО й усіх, хто відданий справі Європи – цілісної, вільної і мирної», – проголосив генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен у розпал захоплення Росією Кримського півострова.
Осуд не зупинив силу
Західні лідери назвали російську агресію найбільшою загрозою європейській безпеці з часу завершення Холодної війни. США та Євросоюз засудили Москву за порушення міжнародних угод: за порушення суверенітету й територіальної цілісності України і навіть оголосили санкції проти Росії.
Дуже багато українців, звичайно ж, назвали це недостатнім і неефективним, бо осуд Заходу не зупинив Росію і не зберіг українську територію від окупації.
Едвард Лукас – старший редактор лондонського тижневика «Економіст» і автор книг про Росію, одна з яких має назву «Нова Холодна війна». Він нагадує розчарованим українцям, що єдиною організацією, яка могла би збройно захищати Україну, є НАТО… Якби Україна була членом альянсу.
Те що Путін робить в Україні справді жахливо і в нього через це будуть проблемиЕдвард Лукас
«НАТО можна порівняти з дружною сім’єю. Просто так стати членом цієї сім’ї неможливо, бо ви фактично вимагаєте, щоб представники інших держав ризикували за вас своїм життям, а такі обіцянки дають лише після пильного розгляду. В НАТО не можна просто купити членське посвідчення, як у спортивний клуб... Навіть якби зараз усі хотіли, то я не думаю, що Україна могла би вступити у НАТО швидше ніж через кілька років. І я навіть не певен, що держави НАТО були би готові поширити дію 5 параграфу статуту на Україну, допоки у нас не буде чіткого уявлення, який в України буде уряд і як Україною керуватимуть. Отже, я би наразі відклав це. Обов’язок НАТО полягає у захисті членів організації. У Європі є справжня червона смуга. Те що Путін робить в Україні справді жахливо і в нього через це будуть проблеми. Зовсім іншою справою був би його напад на країну НАТО. Це вже неможливо. Тобто у Європі є цей оборонний паркан», – сказав Едвард Лукас, визнавши, що Україна опинилася за межами цього паркану.
Чому так сталося – окрема і тривала розмова із запитаннями: наскільки серйозно наприкінці 1990-х і на початку 2000-х років українська політична еліта говорила про наміри України стати членом НАТО і чому цього не сталося?
Чи справді багато українських громадян підтримували Партію регіонів та комуністів, які вели активну агітацію проти вступу України в євроатлантичні структури?
Не союзник, а партнер
Єдине, на що погодився в останні роки Київ у взаєминах з НАТО, був статус партнерства.
Україна – давній партнер НАТО. Партнерство триває вже 17 роківОана Лунґеску
В країнах НАТО також ведуть мову про допомогу Україні у вигляді спільних навчань, тренувань українських військових.
Держави альянсу можуть на двосторонньому рівні пропонувати Україні допомогу у вигляді продажу зброї тощо.
Ключову роль тут відіграють Сполучені Штати, без участі яких союз НАТО існувати не міг би.
Ми вже збільшили підтримку наших східноєвропейських союзників і ми далі зміцнюватимемо колективну безпеку НАТОБарак Обама
«Підтримка наших європейських союзників з боку США безсумнівна. Ми пов’язані 5-ю статтею статуту про взаємний захист і нашими спільними цінностями, за які жертвували стільки попередніх поколінь. Ми вже збільшили підтримку наших східноєвропейських союзників і ми далі зміцнюватимемо колективну безпеку НАТО та посилимо нашу співпрацю з Європою в галузі економіки та енергетики», – підтвердив зобов’язання Вашингтона щодо союзників президент Барак Обама.
Оманливі запевнення Москви
Буквально кілька років тому принципи трансатлантичності і самі підстави для існування НАТО ставилися під сумніви. У Європі гучніше лунали твердження, що світ змінився і континент повинен дбати за свою безпеку самостійно.
Із Москви упродовж років дуже наполегливо переконували, що жодних загроз безпеки у Європі більше немає і блок НАТО, мовляв, взагалі віджив свою потрібність.
Але саме Москва своїми діями тепер переконала Захід, що це, якщо не підступний обман, то принаймні небезпечна помилка.
Спільна безпека є кращою, ніж самотня небезпечність. І вона також дешевшаАндерс Фоґ Расмуссен
«Це зводиться до простої правди, – нагадує генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен, – що спільна безпека є кращою, ніж самотня небезпечність. І вона також дешевша. Саме тому альянс НАТО важливий для Америки, але я також буду одним з перших, хто нагадуватиме, що Європа повинна робити більше».
Андерс Фоґ Расмуссен та його наступники на посаді генерального секретаря НАТО матимуть ще чимало роботи. Із того, що лунає від представників альянсу, можна припустити, що робота полягатиме у зміцненні позицій НАТО у Східній Європі.
Західні уряди почують гучніші заклики про збільшення витрат на оборону.
Взаємини з Росією альянс вже не може назвати партнерством.
А Україні зараз пропонують підтримку, насамперед, у вигляді дипломатичного й економічного тиску на Москву у відповідь на її агресивні дії. Тягар же головних рішень щодо вибору способів захисту своєї держави залишається на самих українцях.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
