Радник з питань Європейської енергетичної безпеки з Міжнародного центру імені Вудро Вільсона у Вашингтоні Александрос Пітерсен дав інтерв’ю Голосу Америки, в якому порушив питання, що стосуються України та українсько-російських відносин в галузі енергетики.
ГА: Україна дуже серйозно розглядає питання про збільшення своєї продукції газу. Голова компанії Shell в Україні заявив в українському додатку видання Forbs, що Україна може бути самодостатньою щодо виробництва газу протягом наступних 10-15 років. Чи це можливо і який це матиме вплив на відносини між Україною і Росією?
Пітерсен: Багато цих оцінок основані на передбаченнях щодо виробництва сланцевого газу, яке є новою продукцією газу, що революціонізувало продукцію газу в Північній Америці й у світі. Отже це є великий проект, і Україна повинна бути оптимістичною щодо цього. Кажучи це, не слід ставити все на одну карту, тому що й далі є дуже неясно в європейському, східноєвропейському і чорноморському контексті, чи сланцевий газ буде прибутковим, чи це в бюрократичному і геополітичному контексті є можливим до здійснення. Отже я б сказав так, слід подумати про майбутнє, слід вкласти кошти у це, але не виключати поки що інших можливостей.
ГА: Що ви думаєте про можливість здати в оренду український трубопровід Росії і створення спільного підприємства для транспорту газу? Чи це принесе користь Україні і як це змінить баланс сил у регіоні?
Пітерсен: Україна завжди буде сусідкою Росії, вона завжди матиме справу з Росією якщо йдеться про енергію. Проте я б сказав, що будь-яка угода, чи то безпосередьо з Кремлем, чи з російськими великими компаніями, які назагал мають зв’язки з Кремлем - ніколи не є доброю ідеєю дозволити на вплив з їхнього боку на українську інфраструктуру. Тому я не був би великим оптимістом щодо оренди російському підприємству трубопроводу, який є на українській території.
ГА: Якщо б це сталося, чи це було б фінансово корисним?
Пітерсен: Це могло б бути, це залежить від того, як це полагодити, проте я б сказав, що кожна угода на папері, майже напевно, не є угодою, яка спрацює на практиці. Іншими словами, будь обережним, коли входиш у ділові відносини зі своїми північним сусідом.
ГА: Україна взяла на себе обов’язок збільшити свою участь у використанні альтернативних джерел енергії до 11%, тоді як теперішній рівень становить лише 0.45%. Чи ви вірите, що розвиток альтернативних джерел енергії може бути надійною розв’язкою для України?
Пітерсен: І знову, я думаю, що це довготермінова можливість, я думаю, що це надзвичайно важлива справа для такої країни як Україна інвестувати в довготермінові альтернативні джерела, але Україна завжди буде, принаймні на можливе до передбачення майбутнє, покладатися на природний газ як правдоподібно головний ресурс, від якого залежатими її економіка, а також вугілля, очевидно. Отже знову, альтернативами є дивитися в майбутнє, до чого треба ставитись серйозно, на відміну від кількості попередніх інвестицій, але це не щось, що змінить енергетичну картину України протягом наступних 10 років. Вона може зміниться за наступних 25 років.
ГА: Україна дуже серйозно розглядає питання про збільшення своєї продукції газу. Голова компанії Shell в Україні заявив в українському додатку видання Forbs, що Україна може бути самодостатньою щодо виробництва газу протягом наступних 10-15 років. Чи це можливо і який це матиме вплив на відносини між Україною і Росією?
Пітерсен: Багато цих оцінок основані на передбаченнях щодо виробництва сланцевого газу, яке є новою продукцією газу, що революціонізувало продукцію газу в Північній Америці й у світі. Отже це є великий проект, і Україна повинна бути оптимістичною щодо цього. Кажучи це, не слід ставити все на одну карту, тому що й далі є дуже неясно в європейському, східноєвропейському і чорноморському контексті, чи сланцевий газ буде прибутковим, чи це в бюрократичному і геополітичному контексті є можливим до здійснення. Отже я б сказав так, слід подумати про майбутнє, слід вкласти кошти у це, але не виключати поки що інших можливостей.
ГА: Що ви думаєте про можливість здати в оренду український трубопровід Росії і створення спільного підприємства для транспорту газу? Чи це принесе користь Україні і як це змінить баланс сил у регіоні?
Пітерсен: Україна завжди буде сусідкою Росії, вона завжди матиме справу з Росією якщо йдеться про енергію. Проте я б сказав, що будь-яка угода, чи то безпосередьо з Кремлем, чи з російськими великими компаніями, які назагал мають зв’язки з Кремлем - ніколи не є доброю ідеєю дозволити на вплив з їхнього боку на українську інфраструктуру. Тому я не був би великим оптимістом щодо оренди російському підприємству трубопроводу, який є на українській території.
ГА: Якщо б це сталося, чи це було б фінансово корисним?
Пітерсен: Це могло б бути, це залежить від того, як це полагодити, проте я б сказав, що кожна угода на папері, майже напевно, не є угодою, яка спрацює на практиці. Іншими словами, будь обережним, коли входиш у ділові відносини зі своїми північним сусідом.
ГА: Україна взяла на себе обов’язок збільшити свою участь у використанні альтернативних джерел енергії до 11%, тоді як теперішній рівень становить лише 0.45%. Чи ви вірите, що розвиток альтернативних джерел енергії може бути надійною розв’язкою для України?
Пітерсен: І знову, я думаю, що це довготермінова можливість, я думаю, що це надзвичайно важлива справа для такої країни як Україна інвестувати в довготермінові альтернативні джерела, але Україна завжди буде, принаймні на можливе до передбачення майбутнє, покладатися на природний газ як правдоподібно головний ресурс, від якого залежатими її економіка, а також вугілля, очевидно. Отже знову, альтернативами є дивитися в майбутнє, до чого треба ставитись серйозно, на відміну від кількості попередніх інвестицій, але це не щось, що змінить енергетичну картину України протягом наступних 10 років. Вона може зміниться за наступних 25 років.
