Присудження Нобелівської премії миру Бараку Обамі сталося у час, коли американський президент має прийняти надзвичайно складне рішення щодо закінчення війни в Іраку та обрати подальшу військову стратегію в Афганістані. Новина про рішення Норвезького комітету була зустріта з великим здивування навіть серед прихильників Обами.
Нобелівській лауреат премії миру Барак Обама має прийняти рішення щодо подальшої політики США в Афганістані. Ситуація в цій країні та у сусідньому Пакистані продовжує погіршуватися.
Командувачі військових сил в Афганістані просять президента надіслати до країни додатковий контингент. На погляд генерала Стенлі Маккристала, ситуація є дуже серйозною.
Можливо, каже представниця фонду «Спадщина» Ліза Куртіс, премія миру спонукає союзників США по НАТО збільшити свою участь у боротьбі з Талібаном в Афганістані:
«Я сподіваюся, що нагородження президента Обами цією премією призведе до усвідомлення навколо світу, що кращим гарантом миру є американська сила, як це було у минулому, коли нагороду дістали колишні американські президенти Теодор Рузвельт та Вудро Вільсон. Але ми маємо розуміти, що Нобелівська премія миру не змінить ситуацію в Афганістані та Пакистані».
Коментуючи присудження йому премії, президент Обама наголосив, що війська, якими він командує, знаходяться у зоні війни в Іраку та Афганістані:
«Ми маємо сприймати світ сьогодні таким, який він є. Я є головнокомандувачем країни, яка є відповідальною за закінчення війни в одній країні та продовження роботи на іншому фронті, де ми зіштовхуємося з жорстоким ворогом, який безпосередньо загрожує американцям та нашим союзникам».
Куртіс сподівається, що Обама розуміє, що Талібан є постійною загрозою стабільності афганського уряду:
«Звичайно, ми не маємо знищити кожного бойовика Талібану або кожного, хто з ним пов’язаний. Це не є реалістичним. Але ми маємо чітко продемонструвати, що не дозволимо талібам погрожувати мирним мешканцям та запроваджувати свої порядки в країні, жорстокі ісламістські закони».
Ліза Куртіс каже, що як громадянка США вона пишається тим, що Нобелівська премія миру була присуджена американському президентові. Але вона закликає пам’ятати, що ця премія була дана за його зусилля, а не досягнення.
