Спеціальні потреби

Російські експерти підводять підсумки у зв’язку з другою річницею анексії українського півострова.

МОСКВА - В Росії анонсували довгий список святкових заходів, які пройдуть в країні і Криму з нагоди другої річниці проведення так званого референдуму на півострові і подальшої окупації українського півострова. Як повідомляють російські медіа, в Севастополі подія відзначатимуть рівно тиждень - з 14 по 20 березня.

В Україні ж до події відношення прямо протилежне. Там в ці дні будуть згадувати про початок опору російській окупації Криму.

У російському експертному співтоваристві склалося неоднозначне ставлення до анексії півострова і впливу цього фактора на стан і розвиток країни.

Так, на минулій щорічній конференції «Левада-центру» її учасники в якості одного з головних висновків констатували, що на заміну посткримській ейфорії прийшла криза сприйняття реальності, маючи на увазі втрату «почуття визначеності існуючого порядку».

Як пояснив директор «Левада-центру», доктор філософських наук Лев Гудков, після посилення репресій у відповідь на масові протести 2011 року та «патріотичного піднесення» 2014 року відбулося накладення один на одного двох криз. На його думку, це безпосередньо торкнулося як критично налаштовану частину росіян, так і суспільство в цілому, що в останньому випадку пов'язане з втратою перспективи і невпевненістю в майбутньому через економічну кризу.

Політолог Дмитро Орєшкін, оцінюючи підсумки анексії Криму, в інтерв'ю Російській службі «Голосу Америки» зауважив, що «це гірше, ніж злочин - це помилка».

«Зі самого початку для тих, хто здатний більш-менш неупереджено дивитися на ситуацію, було зрозуміло, що це помилка, - додав він. - Зараз ми спостерігаємо дещо відсталу за часом реакцію розчарування, що росіяни здебільшого від самих себе приховують. Тому що ніхто не любить зізнаватися в ураженні, в тому, що мав ілюзії і робив помилки».

За словами політолога, інакше це значить ніби як визнати себе винною.

«Тому все йде дещо повільніше, ніж могло б, - продовжив він. Тому що погіршення умов життя існує, а Крим, звичайно, перестав радувати його апологетів. Там відбувається щось незрозуміле в Севастополі, панує з плутанина федеральних коштів і погано з енергопостачанням».

За повідомленням ТАСС, спікер законодавчих зборів Севастополя Олексій Чалий підтвердив свою рішучість піти із посади згідно із зробленою раніше заявою. Як пояснив радник Чалого Олексій Філімонов, головна претензія спікера до місцевої влади полягає в тому, що за останні півтора року «не було зроблено нічого для реалізації концепції розвитку міста».

Тому тепер Москві залишається сподіватися виключно на пропагандистські методи, вважає Орєшкін.

«Якраз ними в Кремлі вміють користуватися, - підкреслив він. - Хоча, в принципі, ситуація могла б обернутися так же як в 1916 році. Війна (Перша світова) почалася в 1914-м, а приблизно через два роки в народі позначалося сильне розчарування розвитком подій».

За оцінкою політолога, різниця лише в тому, що тоді була дуже потужна антиурядова пропаганда, зараз навпаки - дуже потужна проурядова пропаганда. Тому процес і йде повільніше, резюмував він.

При цьому Дмитро Орєшкін не розуміє, яким способом в Кремлі можуть виправити становище і поліпшити політичну кон'юнктуру.

«Економіка погіршується, маленьких переможних воєн не передбачається, Захід продовжить закручувати гайки щодо Росії. Відповідно, повільно, але вірно підтримка населення дій влади, в тому числі кримської авантюри, буде слабшати».

Проте, результати опитування Левада-центру в лютому показали, що так звані рейтинги довіри надалі зберігаються на високому, «посткримському» рівні, «незважаючи на посилення занепокоєння населення з приводу економічної ситуації в країні». Більше 50 відсотків населення як і раніше впевнені, що Росія рухається в правильному напрямку.

Професор Вищої школи економіки, доктор політичних наук Юлій Нісневіч, в минулому секретар політради партії «Ліберальна Росія», погоджується зі своїм заочним опонентом в тому, що ейфорія з приводу «повернення» Криму пішла на спад.

«Як зрозуміло з останніх соцопитувань,

«Кримнаш» як і раніше залишається лейтмотивом в певної частини суспільства, але він уже не носить яскравого емоційного характеру, а скоріше став свого роду констатацією факту», - сказав професор в коментарі «Голосу Америки». - Зате в деяких головах потихеньку з'являється розуміння того, що Крим-то, звичайно, наш, але за це треба платити».

Остання тенденція проявляється абсолютно точно, стверджує Юлій Нісневіч.

«Мені час від часу доводиться стикатися з такою думкою: так, звичайно, все б нічого, но як сім'ю годувати? Тобто ейфорія зникає, а на зміну їй приходить відчуття того, що за все потрібно платити. Раніше цього не було», - узагальнив професор.

Втім, тут, звичайно, відіграє свою роль і падіння економіки, і сирійський фактор, і все інше.

Дивіться також: Українці США подарували медобладнання українській клініці, яка лікує поранених

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG