Спеціальні потреби

Шотландія: формальна незалежність чи справа дійде до відокремлення?


Голова британського уряду Девід Камерон та перший міністр Шотландії, Алекс Салмонд підписують угоду про референдум.

Лондон – Шотландія найдалі серед інших європейських регіонів просунулася на шляху до ймовірного відокремлення. На відміну від іспанської Каталонії, бельгійської Фландрії чи італійської Паданії, шотландці вже на повну силу готуються до референдуму про незалежність, який планують на осінь 2014 року.

Шотландія має давню історію державності і навіть зараз користується широкими самоврядними повноваженнями. Але передбачити результати майбутнього шотландського референдуму не легко, бо чимало самих шотландців ще не певні, як саме вони голосуватимуть.
До того, як Шотландія та Англія з 1609 року були на певний час об’єднані однією, до речі, шотландською королівською династією, а 1706 року уклали союз парламентів, історія двох країн і народів була позначена багатьма кривавими війнами
Згодом у складі Сполученого Королівства Шотландія зберегла значні автономні права і, наприклад, свою систему судочинства.

1999 року відновив діяльність парламент Шотландії, який призначає свій уряд з місцевими повноваженнями.

Чи свідчать теперішні процеси про спалах шотландського націоналізму, який закінчиться відокремленням Шотландії?

Економічні міркування

Один із найавторитетніших у Британії дослідників націоналізму й державотворення професор Антоні Сміт не наважується поспішати з висновками.
Значною мірою саме від майстерності лідерів руху за незалежність залежить те, куди на таких хвилях можна дістатися

«Тривалий час значна частина шотландців, хоч вона досі була меншістю, прагнула до незалежності. Чи так і станеться? Ми наразі не знаємо. Я би не сказав, що це відродження націоналізму. Націоналізм – це хвиля, яка приходить і відходить. Значною мірою саме від майстерності лідерів руху за незалежність залежить те, куди на таких хвилях можна дістатися, чи можна отримати бажаний для них результат – незалежність», – каже професор Лондонської школи економіки Антоні Сміт.

Він також зауважує, що головним чинником, який досі стримує шотландців від відокремлення, є економічні міркування. А національної гордості їм не бракувало ніколи.

Шотландія – маленька країна з населенням лише понад 5 мільйонів. Чи краще би їй було відокремитися від значно більшої й економічно потужнішої Англії?

Шотландська національна партія, яка зараз має найбільшу підтримку серед шотландців, стверджує, що – краще.

Але зараз лише близько 30 відсотків шотландців наважилися б підтримати повне відокремлення.

Самостійність без відокремлення

На альтернативу вказують такі політики з шотландським корінням, як парламентарій Рорі Стюарт.

Він вважає, що класик шотландської літератури Вальтер Скотт, який у 19-му сторіччі долучився до творення сучасної національної тотожності шотландців, мав би що запропонувати і тепер.
Англійцям можна й далі грубіянити, і змагатися з Англією, але при цьому залишатися частиною Сполученого Королівства

«Скотт радив би, що альтернативою незалежності Шотландії не повинна бути якась невиразна британська тотожність. Альтернативою до шотландської незалежності є дуже, дуже глибоко пишатися тим, що ми шотландці. Англійцям можна й далі грубіянити, і змагатися з Англією, але при цьому залишатися частиною Сполученого Королівства», – каже Рорі Стюарт.

Через два роки шотландці робитимуть вибір, який може радикально змінити їхнє становище за понад 300 років.

Хоча вже можна стверджувати, що за будь-яких результатів референдуму, чи майбутніх форм державності, вони залишатимуться гордими шотландцями.
Передрук з "Радіо Свобода"
XS
SM
MD
LG