Спеціальні потреби

Київ – В російській Анапі 7 грудня відбудеться урочистий старт будівництва газопроводу «Південний потік». Проект гостро критикує керівництво України, в обхід якої пролягатиме новий трубопровід. Російське керівництво, яке є головною опорою проекту, натомість стверджує, що мова йде лише про диверсифікацію маршрутів поставок газу європейським споживачам.

«Південний потік», за задумом, пролягатиме з російського Краснодарського краю дном Чорного моря у Європу. У Болгарії трубопровід розгалужуватиметься на два напрямки – з кінцевими пунктами в Італії та Австрії. Україну «Південний потік» обійде акурат на півдні.

Заявлена пропускна здатність ініційованого «Газпромом» трубопроводу – 63 мільярди кубометрів на рік. Нині цей газ іде через українську ГТС. Однак через «Південний потік», а також через низку інших енергетичних проектів, Україна може втратити статус транзитної держави, каже Леонід Уніговський, заступник голови Експертної ради з питань газового ринку.

«Якщо брати лише «Південний потік» і дві нитки «Північного», то мінімально ми все-таки якісь обсяги прокачуватимемо. Але вже йдеться про збільшення Білорусі на 30% (мається на увазі білоруської ділянки газопроводу «Ямал – Європа» – ред.), про збільшення «Блакитного потоку» вдвічі, про третю й четверту нитки «Північного потоку». Якщо все це буде реалізовано, то, дійсно, у нас буде нуль по транзиту», – каже він.

Сама винна?

Прем’єр Микола Азаров раніше заявив, що будівництво «Південного потоку» економічно невигідне не лише Україні, але й самій Росії: мовляв, якщо новий газопровід коштуватиме їй 50 мільярдів євро (таку цифру називав саме Азаров, самі ініціатори говорять про близько 10 мільярдів), то модернізацію української ГТС оцінюють майже утридцятеро дешевше.

У стратегічному плані українські ГТС та електроенергетична система можуть відігравати дуже важливу роль в енергозабезпеченні Європи. Але, на жаль, темпи енергетичних реформ в Україні далекі від бажаних
Експерти загалом погоджуються, що «Південний потік» є політичним проектом. Однак вони також нагадують, що у його реалізації братиме участь іще й європейська сторона. Ось тут, каже експерт із енергетики Сергій Дяченко, варто об’єктивно оцінити, чи зарекомендувала себе Україна перед партнерами по Європейському енергетичному співтовариству належно для того, щоб до її позиції у ситуації з «Південним потоком» дослухалися.

«У стратегічному плані українські ГТС та електроенергетична система можуть відігравати дуже важливу роль в енергозабезпеченні Європи, сприяючи збільшенню її надійності та ефективності. Але, на жаль, темпи енергетичних реформ в Україні далекі від бажаних», – зазначає він.


Переглянути Південний потік на карті більшого розміру

В України є запитання до Європи

Колишній речник «Нафтогазу» Валентин Землянський наголошує, що нині у Європі ще не визначилися з правовим режимом, у якому функціонуватиме «Південний потік». Євросоюзу, каже Землянський, не дуже подобається монополізаторський підхід «Газпрому» до цього проекту. Українському керівництву експерт натомість рекомендує затребувати від Європейського енергетичного співтовариства роз’яснення кількох моментів.

Україна має отримати дуже чітку відповідь від енергоспільноти: чи ми у них за бідних родичів, чи все-таки повноправні члени
«Україна має отримати дуже чітку відповідь від енергоспільноти: чи ми у них за бідних родичів, чи все-таки повноправні члени, які можуть розраховувати на підтримку ЄС в усіх починаннях – від імплементації норм європейського енергетичного законодавства до можливості використовувати українську ГТС реверсно – у тому разі, якщо білоруський проект і проект «Південного потоку» реалізують. Поки що, на жаль, відповіді немає», – заявляє експерт.

Раніше очільник «Газпрому» Олексій Міллер повідомив, що на урочистості з нагоди початку будівництва «Південного потоку» запросили й українське керівництво.
Передрук з "Радіо Свобода"

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG