Спеціальні потреби

Актуально

У США стрімко зростають он-лайн продажі

Американці закуповуються он-лайн
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:32 0:00
Direct link

Американці закуповуються он-лайн

У листопаді-грудні 57% американців хоча б одну річ купили через Інтернет.

Лин Шейнер усі свої покупки, починаючи від організації власного весілля і до різдвяних подарунків рідним та близьким, робить виключно в Інтернеті. Окрім харчів, 90 відсотків речей вона купує зі своєї затишної квартири.

«Коли ти можеш зайти в Інтернет і купити все необхідне, до того ж тобі доставлять все це прямо під двері – це ж чудово! Я не мушу нікуди їхати, не треба ходити по переповнених магазинах. До того ж, у мережі зазвичай більший вибір», - каже Лин.

І вона не одна. Аналітики кажуть, що он-лайн покупки у США досягли рекордних показників у листопаді-грудні. 57% американців хоча б одну річ купили через Інтернет. Тож традиційні магазини хвилюються, що Інтернет продажі відберуть у них покупців. І чимало експертів сходяться на думці, що такі хвилювання небезпідставні.

Втім, традиційні крамниці можуть пропонувати покупцям товар, як наприклад одяг, який важко купити в Інтернеті, адже чимало покупців хочуть його поміряти. Також не переведуться крамниці, які пропонують споживачам, скажімо, ремонт комп’ютерів та електротехніки. Традиційні магазини також дають споживачам відчуття реальності, яке подобається багатьом покупцям.

Рішення про покупку зазвичай приймаються на емоціях. Часто споживачам не вистачає такого собі внутрішнього переконання, щоб вони сказали собі: «це саме те що я шукав»! У мережі вони цього точно не відчують. Це, швидше, машинальний процес
засновник компанії відстереження споживацької активності Білл Мартін



Традиційні магазини також дозволяють отримати товар вже сьогодні, на відміну від он-лайн покупок, на які треба чекати.

Тим не менш, завдяки електронним продажам у США зріс попит на поштовий сервіс. Поштові компанії, отримали чимало роботи, особливо у святковий різдвяно-новорічний період. Наприклад, щоби впоратися з усім обсягом роботи, компанія UPS найняла на цей сезон 55 тисяч тимчасових працівників. Експерти прогнозують лише збільшення Інтернет торгівлі у майбутньому.

Всі новини дня

Віце-прем’єр-міністр Михайло Федоров: про цифрову державу, кібервійну та Starlink. Інтервʼю

Єдиним порталом державних послуг «Дія» користується вже понад 17 млн українців. Під час війни в ньому з’явились нові послуги, пов’язані з потребами часу – повідомлення про зруйноване майно, можливість допомогти армії, подати заявку на соціальні виплати від держави та повідомити про переміщення ворожих військ. Про подальшу діджиталізацію, кібервійну, нову мережу інтернету Starlink та електронне голосування Голос Америки поговорив у ексклюзивному інтервʼю з віце-прем’єр-міністром — міністром цифрової трансформації Михайло Федоровим.

Голос Америки: Як війна вплинула на діджиталізацію українського народу?

Михайло Федоров: Ми побудували таку систему за два з половиною роки, що під час війни ми просто почали займатись новими напрямками, а наш менеджмент зміг це спокійно перенести і адаптуватись. Не було структурних змін, просто в тих напрямках [в яких ми вже працювали - ГА] ми почали робити нові дії. Наприклад, почали запускати сервіси, пов’язані з війною, займались покриттям нашої країни інтернетом – почали відновлювати його на деокупованих територіях. Або завдяки Starlink робити нову мережу для інших територій. Займались розвитком цифрової економіки - почали займатися цифровою блокадою Російської Федерації та розвитком нових напрямків в нових містах, проектів, пов’язаних з «Дія – бізнес». Завдання «Дія – бізнес» - якраз допомогти українцям, які перебувають в Польщі знайти себе, знайти новий напрямок для діяльності. Ми хочемо, щоб вони почали займатись бізнесом, але розуміємо, що не всі люди мають хист і бажання займатись власною справою. Але це майданчик, на якому можна зрозуміти, чи хочете ви займатись бізнесом, змінити модель бізнесу, знайти нову нішу.

ГА: Ви згадали Starlink, які перспективи розвитку цієї мережі далі та подальшої співпраці з компаніями Ілона Маска?

МФ: Space X вже відкрив офіс в Україні. Ми спілкувались ще до війни, але війна пришвидшила цей процес. В Україні використовується вже більше 11 тисяч приладів Starlink. Україна – одна з країн-лідерів серед використання Starlink. На жаль, війна пришвидшила цей процес. Є ще напрямки розвитку із сонячними батареями, ми використовуємо їх щоб підживлювати об’єкти критичної інфраструктури. Спілкуємось на рахунок майбутніх проектів.

ГА: Чи планує Ілон Маск приїхати в Україну?

МФ: Не знаю, побачимо.

ГА: Наскільки ефективним є покриття Starlink, чи є це майбутнім для України?

МФ: Starlink – майбутнє для світу. Я вважаю, що супутниковий інтернет має потенціал. Думаю, в майбутньому функцію [приймача - ГА] Starlink буде виконувати телефон, потім – авто, а також речі, вмонтовані в будинок. Ми матимемо супутниковий інтернет в будь-якій точці на планеті. Нам не будуть потрібні спеціальні вежі, мобільні оператори або фіксований інтернет. Це – майбутнє. Ми сьогодні його вже відчуваємо в Україні. Дуже хотів, щоб ми одними із перших в Європі отримали цю технологію і почали використовувати. Ми потрапили у лігу діджитал країн, але, на жаль, це сталось через війну.

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:49 0:00

ГА: Стосовно кібербезпеки – як Україна захищається в цьому напрямку?

МФ: Ми створили міністерство більше двох років тому. Воно постійно займалось відбиттям російських кібератак. Запускаючи революційні послуги як, наприклад, перший діджитал паспорт в світі, нам потрібно було постійно відбивати кібератаки Росії. Ми навчились швидко та гнучко вибудовувати ключові аспекти кібербезпеки, які потрібні для того, щоб пережити війну, атакувати у відповідь, при цьому запускаючи сервіси. Це і співпраця з бізнесом, з баг баунті [bug bounty – ориг, ГА], коли ми маємо хакерів зі всього світу, щоб вони тестували наші продукти. Ми платили мільйони гривень тим, хто знайде вразливості в «Дії». Ми почали працювати більше з бізнесом та почали синхронізувати між собою всі державні органи, які відповідають за кібербезпеку. Почали з базових речей – створили для тестування команду, яка «атакувала» нас сама 24/7. Залишається ще багато, але ми бачимо, що вже зроблені речі допомагають нам далі розвивати цифрову державу і паралельно направляти зусилля на війну з Росією.

МФ: Російська армія в кіберпросторі не друга і не перша в світі. Її немає і в десятці. Було багато міфів про російську кіберармію і кіберфахівців. Начебто, ця кіберармія настільки потужна, що вона впливає на результати виборів у світі. Виявилось, що ці міфи нічого з себе не представляють. Є хакерські групи, які фінансуються ФСБ та просто розпилюють на крадуть ФСБ-шні гроші. Вони намагаються видати за перемоги, якщо зламають сайт якоїсь громади у Вінницькій області. МЗС Росії публікує публічні листи, заявляючи про атаки світового рівня. Вони багато атакували, але нічого не змогли зробити. Вони могли атакувати, коли ми не атакували у відповідь, коли ми просто захищалися і будували цифрову державу. Сьогодні ми використовуємо багато векторів атак у відповідь і вони є дуже влучними, багато зруйновано базових реєстрів в РФ, багато сервісів перестали працювати.

ГА: До війни було обговорення електронного голосування. Коли після закінчення війни проводитимуться вибори – чи шукаєте ви можливість спрощення процесу голосування для тих українців, які не зможуть на момент виборів повернутись до України?

МФ: В мене не змінилось ставлення до цього питання. Якщо буде прийнято рішення це зробити – ми це зробимо. Ми не впливаємо на такі рішення, не формуємо політику, не маємо таких повноважень. Це вирішує парламент. Якщо буде таке завдання ми зможемо це зробити безпечно. Що ще потрібно зробити, щоб довести, що наша країна крута з точки зору кіберзахисту і IT? Ведеться повномасштабна війна, ціль якої – геноцид українського народу, знищення всього, що можливо знищити. В цей час ми кожного тижня запускаємо нові послуги. «Дією» почали користуватись ще півтора мільйони. В «Дії» працює електронний підпис, всі системи авторизації. Ми зможемо реалізувати будь-яке завдання. У нас вже є електронний підпис, вже є різні опитування. Якщо буде така воля та бажання ЦВК та парламенту, то ми це зробимо. Але сподіваюсь, що всі українці повернуться додому. Нехай навіть це будуть повністю аналогові вибори, але зі всіма українцями у нас вдома.

У світі багато говорять про відновлення країни, проведення подальших реформ, як ви бачите цей процес сьогодні?

МФ: Є Національна рада відновлення, яка займається цими питаннями. Є багато напрямків, я відповідаю за реформу державного управління. Завдання – зробити трансформацію системи державного управління. Війна також пришвидшила процеси дебюрократизації. Ми хочемо щоб це виглядало як IT-компанія із уряду і виконавчої влади. Це має бути гнучкий, швидкий і ефективний інструмент, щоб вирішувати проблеми суспільства. Завдання уряду – вирішувати проблеми людей, а не створювати їх.

Нам потрібно зрозуміти свій новий шлях. Україна має унікальну ситуацію, ми – члени великої європейської родини, прагнемо вступити до Євросоюзу, маємо поруч м’яко кажучи «не найкращого сусіда», йде війна, заблоковані порти, частина України тимчасово окупована. Потрібно створити план відновлення, в якому ми будемо впевнені самі і зможемо запевнити весь світ, що ми зможемо його реалізувати. Ми не хочемо бути тягарем для світи, Україна – проактивний гравець зі своїм баченням і характером. Те саме потрібно робити і в економічному плані. Потрібен свій впевнений шлях. Моя особиста думка – ми маємо прибрати роль держави в економіці, відпустити економіку, зробити її ринковою, провести дерегуляцію, побудувати найкращу в світі податкову систему. Українці заслужили на те, щоб жити у багатій державі.

Дивіться також: Брифінг Голосу Америки. Підсумки тижня: 40 млрд для України, розширення НАТО, повернення посольства

ГА: Порівняно із Росією, яку Україна має здатність нападати та захищати себе у кіберпросторі?

Давос-2022: як буде представлена Україна

В неділю починається засідання Світового економічного форуму в Давосі. Вперше після пандемії, форум відбудеться в очному форматі. В щвейцарському Давосі очікується більше 2500 гостей. Серед основних тем форуму - війна Росії в Україні, пандемічна ситуація та подолання змін клімату.

"Щорічне засідання Світового економічного форуму в Давосі цього року стане найбільш вчасним і важливим щорічним засіданням з часу створення форуму більше 50 років тому, - заявив його засновник Клаус Шваб. - Повернення війни, епідемій, кліматична криза - всі ці руйнівні сили збили з курсу світове відновлення".

Очікується, що до Швейцарії приїде велика українська делегація. З промовою в режимі онлайн виступить президент України Володимир Зеленський, а також перша леді Олена Зеленська.

Протягом тижня в Давосі працюватиме Український дім. Серед запланованих там заходів - презентація віце-прем’єр-міністра України Михайла Федорова, присвячена розвитку цифрової держави, інноваційним інструментам війни, рішенням для цифрової економіки, повідомили в Кабміні.

Фонд Пінчука планує провести низку заходів, зокрема "Український сніданок", що відбудеться за участі міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, а також виставки "Дім воєнних злочинів Росії", яку буде проведено в будівлі, де в минулі роки відбувались заходи Російського дому, повідомили у Фонді. Співорганізаторами виставки, присвяченій фактам порушень прав людини в Україні, стануть також українські урядові установи, неурядові організації, ЗМІ.

Вперше за десятки років у Форумі не буде брати участь делегація Росії. Форум засудив війну Росії в Україні.

«Рамштайн-2»: у Пентагоні заявили про друге засідання контактної групи з оборони України

Речник Пентагону Джон Кірбі.

У понеділок, 23 травня, за ініціативи очільника Пентагону Ллойда Остіна представники понад 40 країн світу візьмуть участь у другому засіданні контактної групи з оборони України – так званій «Рамштайн-2». Про це заявив речник Пентагону Джон Кірбі.

Мета засідання, яке відбудеться онлайн, – скоординувати зусилля для подальшої військової підтримки України. Перед тим, як повідомив Кірбі, міністри оборони США та України обговорять військові потреби телефоном.

Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив 21 травня у твітері, що мав розмову з очільником Міноборони США Ллойдон Остіном.

«Ми обговорили нинішні зусилля української армії для відбиття збройної агресії Росії. Ми також обговорили в онлайн-режимі майбутню зустріч у форматі «Рамштайн-2», де оцінимо потреби армії України», – йдеться у повідомленні.

Наразі перелік учасників ще невідомий.

26 квітня у Німеччині на американській авіабазі «Рамштайн» відбулося засідання міжнародної Консультативної групи з питань оборони України, яку скликав міністр оборони США Ллойд Остін. Участь у заході взяли керівники оборонних відомств понад 40 країн світу.

За підсумками засідання міністр оборони США сказав, що Німеччина відправить до України 50 зенітних систем Gepard, Канада – 8 броньованих машин, Велика Британія - додаткові зенітні системи.

Байден підписав закон щодо допомоги Україні, обсягом 40 млрд дол

Президент США Джо Байден проводить турне по Азії. 21 травня 2022 року він перебуває в Південній Кореї (Jeon Heon-Kyun/Pool Photo via AP)

Президент США Джо Байден підписав закон, в якому передбачено виділення 40 млрд дол допомоги для України до кінця 2022 фіскального року, 30 вересня, повідомили в Білому. Текст закону, після голосування в Сенаті США цього тижня, було доставлено на підпис президентові до Південної Кореї, де Байден перебуває з візитом.

Президент США подякував лідерам обох палат Конгресу "за швидке внесення цього законопроекту, щоб гарантувати, що фінансування для цих важливих потреб не буде припинятися".

"Ресурси, які я просив, дозволяють нам надсилати ще більше зброї та боєприпасів в Україну, поповнити власні запаси та підтримувати війська США, які дислокуються на території НАТО", - йдеться у заяві, поширеній Білим домом.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

Міністр аграрної політики України: "Усвідомлення продовольчої кризи почнеться у липні"

Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський розмовляє із «Голосом Америки». Фото: кадр з інтерв'ю.

Глобальна продовольча криза, спричинена війною в Україні, може затягтися на роки, стверджують в ООН. Голос Америки поспілкувався із Міністром аграрної політики України Миколою Сольським щодо прогнозів та можливостей запобігти як голоду в світі, так і кризі в Україні.

Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Україна - один з найбільших постачальників продовольства у світі, у зв’язку з війною це створило величезну кризу, оскільки нині Україна не може ані вирощувати, ані відвантажувати свою продукцію. Як ви оцінюєте ризики і наскільки серйозною є ця продовольча криза?

"В ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

Микола Сольський, Міністр аграрної політики України: Я вважаю, що основні світові організації, які повинні вирішувати та передбачати такі кризи, не до кінця розуміють об’єми нинішніх проблем. І ми це відкрито говорили, наприклад, голові ФАО (“FAO”- продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Аналізуючи попит і пропозицію зерна у світі, усі бачать скільки зараз не вистачає і роблять висновки з поточних проблем. Але тут потрібно дивитись ширше. Коли ми говоримо ,наприклад, про озиму пшеницю, то у нас цього літа вирішується питання 3-х урожаїв: по-перше ми не можемо вивести перший урожай. Те, що минулого року зібрали. По-друге, ми не зможемо зібрати і вивести поточний урожай, який потрібно буде збирати через місяць-два. Тому що половина цього посіву знаходиться на окупованих територіях і на територіях активних бойових дій - це Запорізька, Херсонська області.

Фермери в ситуації війни готові працювати і вони це показують зараз. Але в ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись. Це друга проблема, другий урожай. Третя проблема - фермери не захочуть сіяти озиму пшеницю в серпні. Вони або не будуть сіяти взагалі, або перейдуть на інші культури, наприклад на ріпак, який менше дає тонн на гектар але більше коштує. Відповідно, його легше перевозити, він витримує більше проблем з логістикою.

МГ: Про які об’єми ми сьогодні говоримо?

"Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь всередині липня. Багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

МС: Ми не вивезли ще 5 мільйонів тонн пшениці, які планували вивести. Точно планували вивезти, як мінімум, 10-15 мільйонів тонн пшениці цього урожаю. Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня. Тому що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії - вони все іще споживають те, що закупили раніше, ті резерви, які сформовані. У них іще є гроші щось дотувати, щось здешевити. Але вони усі чекають нового врожаю. Як і в будь-якій ситуації, кожен надіється на краще. Мовляв, якось саме вирішиться. Але ж ми розуміємо, що саме не вирішиться.

Рівно через два місяці, вони приїдуть до країн чорноморського басейну, в першу чергу до нас, і побачать що зерна немає і альтернативи у світі особливої не буде. Тому що це як з нафтою - неможливо різко, за місяць, наростити об'єм. Наприклад, уся північна півкуля вже пройшла посівну. Американський та канадський фермери вже засіяли усе кукурудзою, соєю та чимось іншим. Вони не буде переорієнтовуватись на серпень на інші культури.

Такий ціновий цугцванг почнеться саме у липні і багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну. І це зрозуміє будь-яка країна і будь-який начальник на Філіппінах, в Індонезії в будь-якій африканській країні, що вони разом зі своїми людьми кожен день доплачують за цю війну, яку розв'язала Росія.

МГ: який вихід із цієї ситуації?

МС: По-перше, це спрощення процедур пов’язаних з документацією, які вимагаються іще з довоєнних часів, для того, щоб зерно їхало в сторону західних кордонів. Вчора ми підписали домовленість з Польщею: із 11 пунктів, 8 вони перевели на цілодобову роботу 7 днів на тиждень. Замість 3 інспекторів збільшили кількість до 17-ти. Іще для 3 додаткових пунктів вони зараз дозакуповують обладнання. Тобто Європа не була готова до перевезення такого об'єму зерна своєю інфраструктурою, в першу чергу вагонами. Велика робота ведеться для того, щоб в якійсь формі, розблокувати українські порти. Також є запас експорту, який можна вивести з дунайських портів.

Як мінімум тимчасово, в Україні точно зміниться структура посівної. Фермери, агропідприємства, увесь бізнес перейде на культури, які на гектарі дають менше тонн але які дорожчі. Наприклад, кукурудзи з одного гектару виходить 10 тонн, а соняшника - 3 тонни. Тому зрозуміло, що вони будуть дивитись в сторону соняшника, ріпака, сої та зменшувати об’єм кукурудзи. На пшениці це несуттєво відіб’ється в плані продовольчої безпеки. Тому що, ми завжди виробляли пшеницю із суттєвими запасом.

МГ: Чи ви бачите ризики кризи продовольства в Україні?

МС: Ми не бачимо загрози щодо базових продуктів. Очевидно, що змінився раціон і буде далі мінятись. До прикладу, на яловичину українці зараз витрачають менше грошей ніж на курятину чи на картоплю, хліб і так далі. Люди також не готові багато платити за овочі, вони не готові переплачувати за фрукти. Це скорегує набір того, що продається. Виходячи з меншого попиту, буде менша пропозиція.

МГ: У зв’язку із тим, що Україна не може відвантажувати багато продукції, що можна зробити всередні держави? Можливо, потрібні якісь зовнішні інвестиції, чи дотації для того, щоб більш ефективно проводити переробку продукції, саме в Україні?

МС: Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15-20 мільйонів, - це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта - це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти.

У більшості випадків легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, - це відкриття ринків. Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: “це не на один рік, а назавжди”. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30% чогось, через рік 50% і так далі.

Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися. Тому що інакше, якщо текст буде мінятись і кожен рік вони казатимуть щось нове, то в бізнес скаже: “як ми можемо будувати щось із прицілом на наші ринки, якщо ми не знаємо, що ви придумаєте через рік”. Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні то там можна вибудувати пріоритети, де в першу чергу можна направити кошти на переробку.

І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне щоб держава відстояла ринки. А якщо держава також забезпечить дешеве фінансування, то це дві базові речі, які спровокують масовий рух в переробку. І це дасть результат, який вже не зупиниться. Тому що, у певний момент, вони будуть конкурентніші ніж просто продавці зерна.

МГ: Чого сьогодні Україна потребує від Заходу, Європейського Союзу, ООН, від світу для того щоб врятувати цей самий світ від продовольчої кризи?

МС: Приклад останніх кроків ООН показує, що вони спроможні впливати на ситуацію і разом із нашими Західними партнерами знайти формат тиску і якогось впливу для того, щоб були розблоковані шляхи перевезення зерна, щоб вони дійшли до портів. Які це будуть шляхи, в якому варіанті, це вже питання часу. Я точно знаєю, що ця робота ведеться і так само надіюсь, як і усі аграрії, що це дасть результат.

Дивіться також: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України.

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00


Більше

XS
SM
MD
LG