Спеціальні потреби

Актуально

Перший день Хорватії у ЄС

Перший день Хорватії у ЄС
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:07 0:00

Перший день Хорватії у ЄС

Першого липня завершається довгий шлях Хорватії до ЄС. Зруйнована у 90-их роках колишня частина Югославії нарешті стане повноправним членом об’єднання. Однак, особливого ентузіазму щодо перспектив на майбутнього членства серед населення не спостерігається.

В Брюсселі, політичній столиці Європейського Союзу, вже почались святкування з нагоди поповнення родини. Яких змін очікувати пересічним хорватам?

"Багато елементів повсякденного життя країни змінилося ще у процесі запровадження нових законів відповідно до вимог гармонізації з ЄС. Однак, звичайно, новим буде відчуття безпосередньої належності до клубу, можливості пересуватися безперешкодно по всій території ЄС", - каже Джеймс Кер-Ліндсі з Лондонської школи економіки.

Аналітики занепокоєні, що конкурентно слабкі місцеві бізнеси не виживуть
Повне членство також означає, що Хорватія відтепер торгуватиме без митного тарифу своїми товарами на ринках ЄС. Хорватські посадовці кажуть, що йдуть на цей крок цілком свідомо.

"Ми стрибаємо у холодну воду і почнемо плисти. Але ми вирішили стрибнути у цю воду, тому що віримо, що на фінішу на нас чекає нагорода. Ця нагорода – добробут громадян нашої країни", - каже президент хорватської торговельної палати Надан Відошевіч

Після п’яти років економічної кризи в Європі, опитування громадської думки вказують на те, що лише невеликий відсоток хорватів мають довіру до європейських інституцій.

У той же час Хорватія сама переживає власну кризу. Державний борг зростає, облігації державного займу майже знецінились. ЄС вже виділило 655 мільйонів євро допомоги Хорватії най цей рік.

Разом з виходом на європейські ринки Хорватія відкриває для конкурентів і свої. Дехто з аналітиків занепокоєні, що конкурентно слабкі місцеві бізнеси не виживуть. .

Європа, на думку деяких хорватів, не втрутилась вчасно і не зробила достатньо, щоб зупинити Балканський конфлікт
"Ми працювали дуже важко протягом 10 років партнерства і тепер обидві сторони розуміють, що ми вступаємо у шлюб, який потребуватиме не менше наполегливої праці", - говорить Коріна Стюарт з Європейського центру політики.

Разом з тим, гроші ЄС допоможуть Хорватії відбудувати свій історичний спадок у таких містах, як наприклад Дубровнік. Щоправда, у країні досі відчувається образа по відношенню до Європи, яка, на думку деяких хорватів, не втрутилась вчасно і не зробила достатньо, щоб зупинити Балканський конфлікт.

"Багато хто у південно-східній Європі був обурений тим, що минулого року ЄС отримав Нобелівську премію миру. Однак, думаю, що цілком чесно стверджувати, що великим чином стабільність у регіоні стала можливою саме завдяки процесу розширення ЄС", - додає Джеймс Кер-Ліндсі з Лондонської школи економіки.

Тим часом, зміни, які вже відбулись в Хорватії, каже Кер-Ліндсі, надихають і інші країни-кандидати, як то Сербію. Він вірить, що першого липня і самі хорвати зможуть порадіти за свою власну країну, яка за двадцять років зробила великий прогрес.

Всі новини дня

Наслідки війни Росії для психічного здоров'я українців триватимуть десятиліття - Олена Зеленська

Українські біженці у Польщі, 29 квітня 2022. REUTERS/Kuba Stezycki

Наслідки російської повномасштабної агресії на психічне здоров'я українців можуть тривати роками й десятиліттями. Про це під час звернення на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я заявила перша леді України Олена Зеленська.

"Розв'язана Росією війна показала жахи, яких ми не могли уявити. ВООЗ покликана захищати найголовніші права людини на життя та здоров'я. Зараз вони обидва порушені в Україні. Ніхто з українців - ані дорослий, ані дитина - не може бути певним, що прокинеться завтра, що не ракета не прилетить в його дім".

Перша леді також розповіла, що Україна була обрана для глобальної спеціальної ініціативи ВООЗ із психічного здоров'я і повідомила про запуск в Україні Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.

Зеленська зауважила: "Після того, що українці пережили в окупації, на фронті, у бомбосховищах, під обстрілами, на чужині, вони потребують реабілітації так само, як і поранені фізично".

Російську війну, що загрожує життю та здоров'ю українців, засудили низка представників міністерств охорони здоров'я країн Заходу, пише Радіо Свобода.

Зокрема, помічниця міністра охорони здоров'я США Лойс Пейс заявила: "Атаки Росії знищили численні медичні заклади. Цивільні люди та медичні працівники були скалічені та вбиті". Вона наголосила, що міжнародне співтовариство повинне підтримувати народ України, і заявила, що Сполучені Штати продовжуватимуть це робити.

Тим часом, російські представники закликали утриматись від того, аби перетворити ВООЗ на політичну платформу.

Раніше Голос Америки розповідав про благодійний фонд, який займається психологічною допомогою дітям із травмою війни.

У статті було використано матеріали Радіо Свобода

«У Сибіру відпочивати й не збирався». На кого розрахований російський санкційний список?

Люди тримають українські прапори перед Білим будинком у Вашингтоні, округ Колумбія, 20 лютого 2022 року. (Фото Стефані Рейнольдс / AFP)

«Я у чудовій компанії! Маю честь бути включеним. Я не планував найближчим часом відпочивати в Сибіру!» - так відреагував на внесення до санкційного списку Росії Президент Українського Конґресового Комітету Америки (УККА) Андрій Футей.

У суботу, 21 травня, МЗС Російської Федерації опублікував список з 963 американців, яким заборонено в’їзд до Росії через так зване "розпалювання русофобії". До цього списку, зокрема, включено президента США Джо Байдена, віцепрезидентку Камалу Гарріс, сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса та актора Моргана Фрімана.

Є там також і кілька лідерів української діаспори, серед яких - Футей.

«Це показує, що ми є ефективними і що у нас є впливова громада, яка дійсно може змінити ситуацію для добра в Україні. Ми захищаємо територіальну цілісність України (…). Сьогоднішнє оголошення Москви свідчить про те, що ми робимо ефективну роботу», - прокоментував він Голосу Америки.

Сприйняв як відзнаку роботи української громади включення до цього списку й виконавчий віце-президент УККА та директор Української національної інформаційної служби Михайло Савків.

«Ця відзнака підтверджує силу рішучості української громади припинити війну та виступати за міцне двостороннє стратегічне партнерство між Україною та Сполученими Штатами. Я поділяю цю честь з усією українською громадою!» - написав він у коментарі Голосу Америки.

Інший американець українського походження, Орест Дейчаківський, який вже на пенсії, сприйняв включення до списку як відзначення його 35 років роботи політичним радником у Комісії з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінській комісії), яка є урядовою установою США.

«Комісія колола очі Москві в радянські часи, а також після цього, особливо за правління Путіна, привертаючи увагу до їхніх незліченних порушень прав людини та демократії та, звісно, їх агресії проти інших країн, зокрема України», - прокоментував він Голосу Америки.

Також він звернув увагу, на «неохайність» списку, де він сам та пара його колег, які вже вийшли на пенсію, зазначаються як співробітники Гельсінської комісії. У списку є також три сенатори та один конгресмен, яких вже немає серед живих, - Джон Маккейн, Оррін Гетч, Гаррі Рід та Елсі Гастінгс.

«Для мене честь бути внесеним до списку, чесно кажучи, і я був би стурбований, якби мене не включили», - прокоментував на прохання Голосу Америки Девід Креймер.

Креймер є керуючим директором з глобальної політики в Інституті Джорджа Буша. Раніше він працював старшим директором з прав людини та демократії в Інституті міжнародного лідерства Маккейна, президентом Дому свободи, пропрацював вісім років у Державному департаменті США, у тому числі як помічник державного секретаря з питань демократії, прав людини та праці.

«Я не є прихильником нинішнього гнилого, корумпованого, авторитарного режиму Путіна, і я публічно висловлював свої погляди, тому не здивований, що мене включили. Я був здивований, побачивши там список людей, які померли», - написав він.

Як й будь-якого іншого року, пожартував він, на його плани щодо цьогорічної літньої відпустки це обмеження не вплине.

«Крім того, це нічого не означає. Наші санкції мають набагато більший вплив на приближених Путіна, ніж будь-які санкції, які вони накладають на американців. Вони роблять це, щоб показати, що вони щось роблять, але насправді це нічого не означає», - вважає він.

Не стало це несподіванкою й для Джулії Девис, дописувачки The DailyBeast та американської експертки з російської пропаганди. Колишня киянка, Девис заснувала Russian Media Monitor (Монітор російських медіа), проголошена мета якого, - «дивіться російські новини, щоб у вас не було такої необхідності».

«Пару років тому, коли гостям на державному [російському] телебаченні раптом заборонили згадувати моє ім’я, ймовірно, тоді я була «номінована» на цю «нагороду за досягнення». Це є підтвердженням того, що моя робота має значення, викликає дискомфорт у Кремля та порушує потік дезінформації», - вважає Девис.

У коментарі Голосу Америки вона написала, що до Росії вона все-таки збирається – «як тільки режим Путіна впаде під вагою його звірств — і це лише питання часу».

На її думку, цей список є «символічним кроком, спрямованим, в основному, на їхню аудиторію, що випливає з безсилля Кремля протидіяти західним санкціям».

Деякі експерти, включені до списку, до яких звернувся Голос Америки з проханням прокоментувати, робити це відмовилися, зокрема заявивши, що весь цей список - для внутрішньої аудиторії і лише для того, щоб показати світу, що вони можуть покарати Захід.

США та партнери запровадили тисячі санкційних заходів проти окремих осіб, компаній та секторів російської економіки.

Напередодні, 23 травня, під час дистанційного звернення до з’їзду Всесвітнього економічного форуму в Давосі президент України Володимир Зеленський закликав посилювати санкції проти Росії, включно із запровадженням ембарго проти російської нафти, блокуванням російських банків та відмовою від російського ІТ-сектору.

«Це має бути такий прецедент санкційного тиску, який ще десятиліттями переконливо працюватиме на підтримання миру. Потрібно створити прецедент повного виходу всіх іноземних бізнесів з російського ринку, щоб ваші бренди не асоціювалися з воєнними злочинами, щоб ваші офіси, рахунки, товари не використовувалися воєнними злочинцями у їхніх кривавих інтересах. Цінності повинні мати значення», – сказав він.

Дивіться також: Як буде, ймовірно, розпадатися РФ: аналіз американського дослідника Януша Бугайські. Відео

В ООН підтвердили загибель 3942 цивільних через масштабну війну Росії в Україні

Поліцейський йде біля будівлі школи, пошкодженої російським військовим ударом, під час нападу Росії на Україну, у селищі Костянтинівка Донецької області, Україна, 22 травня 2022 року. Фото зроблено 22 травня 2022 року. REUTERS /Ганна Кудрявцева

Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 3942 і поранення 4591 цивільного через повномасштабну війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 23 травня, повідомили в УВКПЛ ООН.

Серед загиблих – 258 дітей, серед поранених – 399.

При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі, «оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається з затримкою, та багато повідомлень із місць, звідки надходить інформація про втрати серед цивільного населення, все ще потребують підтвердження».

Це стосується, наприклад, населених пунктів Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область) і Попасна (Луганська область), «де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі чи поранення цивільних осіб. Вони підлягають подальшій верифікації та не включені до вищенаведеної статистики».

В ООН додали, що більшість зафіксованих втрат серед цивільних були спричинені застосуванням вибухової зброї з широкою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні й авіаудари.​

Тим часом, Агентство ООН у справах біженців 12 травня повідомило, що понад 6 мільйонів людей залишили Україну від початку повномасштабного російського вторгнення.

Дивіться також: «Проект Dynamo»: команда порятунку із колишніх американських військовиків працює в Україні. Відео

ЄС може незабаром ввести ембарго проти російської нафти, – голова Єврокомісії

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на конференції Всесвітнього економічного форуму (WEF) у швейцарському Давосі. Фото зроблене 24 травня. AP/Маркус Шрайбер

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що рішення щодо введення європейського ембарго проти російської нафти може бути прийняте незабаром.

Про це Урсула фон дер Ляєн заявила в коментарі CNN під час конференції Всесвітнього економічного форуму (WEF) у швейцарському Давосі. «Ми зараз важко працюємо над цим. Це – питання тижнів, але нам потрібно знайти рішення для наших інвестиційних потреб. Отже, це важливо, нам потрібно це зробити в такий спосіб, щоб не було ситуації, за якої Путін зможе забрати нафту. Щоб він не продавав її нам і потім продавав її за вищими цінами на світовому ринку», - заявила президентка Європейської комісії. Деякі європейські країни, включно із Угорщиною, виступають проти введення ембарго на російську нафту.

Ми зараз важко працюємо над цим. Це [рішення щодо ембарго на російську нафту] – питання тижнів
Урсула фон дер Ляєн

Голова Єврокомісії також наголосила, що Росія муситиме брати участь у відновленні України. За її словами, потреби реконструкції та фінансові потреби будуть колосальними та всі міжнародні фінансові організації повинні допомагати відновлювати Україну.

Нагадаємо, раніше Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Росія використовує постачання харчових продуктів як зброю. Ціни на зерно, кулінарну олію та інші продукти різко зросли на тлі російського вторгнення до України, яка є одним із найбільших світових експортерів пшениці. «В окупованій Росією частині України армія Кремля конфіскує запаси зерна та техніку…, а російські військові кораблі в Чорному морі блокують українські судна, навантажені пшеницею та соняшниковим насінням», – сказала фон дер Ляєн під час виступу на конференції Всесвітнього економічного форуму (WEF) у швейцарському Давосі.

Вона додала, що Росія накопичує власне продовольство, використовуючи затримку його експорту «як різновид шантажу», аби спровокувати зростання глобальних цін або «обміняти пшеницю на політичну підтримку».

Дивіться також: Брифінг Голосу Америки. Урсула фон дер Ляєн: Росія шантажує світ харчами

Брифінг Голосу Америки. Урсула фон дер Ляєн: Росія шантажує світ харчами
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Це сталося в останній момент. Подробиці про австралійську допомогу від посла України

Архів. Міністр оборони Пітер Даттон оголосив про оборонну військову допомогу Україні, оскільки PMV Bushmaster завантажується в C-17 Globemaster у Брісбені, Австралія, 8 квітня 2022 року. AAP Image/Russell Freeman.

Сполучені Штати відзначили відданість та рішучість Австралії у наданні підтримки України після російської вторгнення в країну 24 квітня.

«Президент Байден підтвердив свою непохитну підтримку альянсу США та Австралії та відданість його подальшому зміцненню. Він високо оцінив рішучу підтримку Австралією України після вторгнення Росії, і лідери погодилися з важливістю подальшої солідарності, зокрема для того, щоб подібна подія ніколи не повторилася в Індо-Тихоокеанському регіоні», - йдеться у заяві Білого дому за результатами зустрічі президента США із прем’єр-міністром Австралії Ентоні Альбанезе в Токіо.

Цієї суботи, 21 травня, в Австралії відбулися загальнонаціональні вибори, на яких перемогла опозиційна Лейбористська партія. Прем’єр- міністр Скотт Моррісон, який представляє Ліберальну партію, визнав свою поразку. У заяві Білого дому з приводу зустрічі з новим прем’єром також висловлюється вдячність за його рішення приїхати на саміт в Японію у перший день на роботі.

За день до виборів в Австралії з’явилася інформація про надання урядом країни додаткової допомоги Україні.

«Уряд Австралії надає подальшу підтримку народу України, передаючи уряду України 14 бронетранспортерів (БТР) M113 і ще 20 захищених транспортних засобів Bushmaster», - написав на своїй сторінці на тої час міністр оборони, а тепер – один із претендентів в лідери опозиції Австралії Пітер Даттон.

Також, зазначив він, уряд від імені Управління з радіаційного захисту та ядерної безпеки Австралії доставить 60 піддонів медичних товарів, три палети обладнання для радіаційного моніторингу та засобів індивідуального захисту.

«Нова підтримка України в розмірі 60,9 мільйона доларів США (14 БТР коштують 12 мільйонів доларів, а 20 PMV – 48,9 мільйона доларів) збільшують загальний внесок Австралії на сьогодні до понад 285 мільйонів доларів», - написав міністр. (Йдеться про австралійські долари - ред).

Він зазначив, що уряд Австралії буде визначати можливості для подальшої військової допомоги Україні, та знову закликав Росію «припинити своє неспровоковане, несправедливе та незаконне вторгнення в Україну».

В повідомленні також йдеться, що більше деталей щодо допомоги, наданій на прямий запит українського уряду та партнерів, та шляхів її постачання, уряд розголошувати не буде.

За словами посла України в Австралії Василя Мирошниченко, хоча робота над виділенням цієї допомоги велася і у посольстві не сумнівалися, що Україна її отримує, те, що це сталося за день до виборів, стало приємною несподіванкою.

«Коли оголошується вибори, наступає так званий «care-taker» (період опіки – ред). період, який триває 6-7 тижнів. У цей час будь-яке рішення уряду має бути погоджене з опозицією», - пояснив він.

Він припустив, що лейбористи, які виграли вибори, могли затягнути цей процес – не тому, що вони не підтримують Україну, а виключно із питань внутрішньополітичної боротьби. У цьому разі Україна отримала б цей транш через три-чотири тижні, оскільки новий уряд треба ще сформувати, а потім - увійти в курс справ.

«Тепер при будь-якій взаємодії з ними в наступні пару тижнів ми будемо просити більше, тому що лейбористам потрібно показати, що вони також віддані підтримці України», - сказав посол.

За його словами, як серед політиків, так й звичайних австралійців існує величезна підтримка Україні.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG