Спеціальні потреби

Український National Geographic представили у Вашингтоні


Музей національного географічного товариства США у Вашингтоні. Тут цікаво і старому, і малому. Кожна виставка, а вони змінюються постійно це нова тема, - від піратів до життя птахів, винаходів арабського світу. Кожна експозиція сама по собі - технологічний винахід. Час у музеї - пролітає.
Ми пишаємося українським виданням, яке з’явилось на 125-му році нашого існування
Тері Адамсон, Національне географічне товариство

Національне географічне товариство США підтримує наукові дослідження, друкує освітні матеріали та книжки, вручає медалі дослідникам та мандрівникам, але мабуть найбільше відоме своїм журналом. National geographic Magazine ' без перебільшення культовим. Це видання про науку, географію, історію, культуру. Фотографії розміщені у ньому - один з еталонів фотомистецтва.

Навесні 2013-го року журнал прийшов в Україну. Ліда Турковська одна з тих хто зараз розвиває україномовну версію. До Вашингтона презентувати журнал Америці її запросило посольство України. Ліда каже, журнал на який вперто чекали перевершує очікування.

"Це перше глянцеве видання, яке виходить в Україні українською мовою. Перше науково-популярне видання, яке має багато цікавої інформації. І певною мірою люди вже спраглі до такої інформації. Ми зараз отримаємо лише схвальні відгуки і аудиторія наша росте", - каже Ліда Турковська.

Журнал вже має наклад у 25 000 тисяч і коло вірних передплатників. Втім не папером єдиним. З часом буде і айпед версія. Наступна зупинка - сайт.

"Ми отримуємо чимало запитів від наших закордонних фанатів, які хотіли би читати журнал. Пересилати складно. Тому айпед версія буде зручним способом надати журнал всім, хто хоче його читати", - додає Ліда Турковська.

Юлія Петросян-Бойл, працює з «доньками» National Geographic у різних країнах світу. Каже філософія журналу – говорити до людей їх рідною мовою. Їй слідували і в Україні, хоча і чули попередження про нелегку долю україномовних видань.
Український журнал у США презентують виставкою знімків з України, які публікувались у National Geographic

"Ми мали сумніви, бо російська досі переважає в Україні. І не знали, чи дасть нам україномовний журнал хороший та стабільний наклад. Але саме це і відбулось".

Додає – і про Україну тепер розказуватимуть і показуватимуть більше. Зважте, щомісячна аудиторія усіх медіа National Geographic - понад 300 мільйонів.

"Маємо намір не лише показувати українцям якісні фотографії з цілого світу, але і світу розповісти про Україну, про її історію та культуру", - каже віце-президент з міжнародних проектів журналу National Geographic Юлія Бойл.

Український журнал у США презентують виставкою знімків з України, які публікувались у National Geographic за 125 років його існування. Набралось понад 40. Ярослав Борисюк, заступник Голови української дипмісії у США каже, дипломати допомагали знайти українські фото.

"Зробили підбірку різних матеріалів, знімки які показують життя України, життя, людей, красу нашої землі", - каже Ярослав Брисюк.

На майстерних знімках – українські селяни, довоєнна та післявоєнна Україна, українські міста, Чорнобильська трагедія, побут, проблеми та радощі українців.

На відкритті присутній Тері Адамсон, виконавчий директор Національного географічного товариства, каже, що пишається українським журналом.

"Журнал має історичну, наукову та виховну місію – надихати людей турбуватись про планету, та людей, які її населяють. А для цього треба бути поруч з читачем, говорити його мовою. Ми пишаємося українським виданням, яке з’явилось на 125-му році нашого існування. Ще більше надихає, те що ми єдиний журнал знань українською в Україні", - говорить Адамсон.

Журнал National Geographic українською, сам факт присутності Національного географічного товариства в Україні дає впевненість, що світ побачить ще чимало українських історій, якими б вони не були.

А виставка «Україна очима національного географічного товариства» у січні відправиться з українського посольства до Нью-Йорку, Чикаго та Сан-Франциско.

  • 16x9 Image

    Олексій Кузьменко

    Коли я представляю себе людям, яким хочу сподобатись, кажу, що вільно сідаю на шпагат. Після цього додаю (якщо ще є кому), що я журналіст-розслідувач. Обидві тези – майже правда. У відповідь мене, буває, питають, чи я пишу про спортивну гімнастику.

    Журналіст, синхронний перекладач у команді Української служби. Людина з фантастичною пам’яттю щодо того, хто винен мені гроші, а також усіляких фактів, які мене цікавлять. Затятий фізкультурник, бігун, колекціонер кіно-плакатів та власник низки музичних інструментів, на яких не вмію грати.

XS
SM
MD
LG