У проекті бюджету США на 2024 рік збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України. Про це заявив державний секретар США Ентоні Блінкен під час слухань у комітеті Сенату з асигнувань щодо проекту бюджету США на 2024 рік.

Ентоні Блінкен зазначив, що США мають позитивне бачення майбутнього світу, який є "вільним, безпечним, відкритим і процвітаючим". Держсекретар висловив сподівання, що запропонований проект бюджету допоможе просунути це бачення та розв'язати проблеми, які дійсно важливі для американського народу.

"Перший – це виклик з боку наших стратегічних конкурентів, безпосередня гостра загроза з боку російського самодержавства та агресії. Найбільш руйнівний, звичайно, через його жорстоку агресію проти України", - зазначив Блінкен. Іншою загрозою держсекретар назвав довгостроковий виклик із боку Китайської Народної Республіки.

"Цей бюджет підтримуватиме нашу безпекову, економічну, енергетичну та гуманітарну підтримку України, щоб гарантувати, що війна президента Путіна залишиться стратегічною невдачею. Він посилить наші зусилля, щоб конкурувати з КНР", - зазначив Блінкен.

Він також додав, що друга група викликів для США спричинена глобальними випробуваннями, зокрема, кліматичною кризою, міграцією, продовольчою та енергетичною безпекою, пандеміями, які безпосередньо впливають на життя американців.

Дивіться також:

Президент Байден запропонував проєкт бюджету на наступний рік: 6 млрд доларів на підтримку України

Війна в Україні закінчиться “як усі війни” - припиненням вогню. Але небезпека триватиме. Так Пола Дойл, колишня керівниця спецоперацій ЦРУ, експертка Інституту національної безпеки університету Джорджа Мейсона висловилися під час дискусії “Україна через міжнародний об'єктив” у Джорджтаунському університеті (Вашингтон, Колумбія).

Загалом дискусія у Джорджтауні була спробою “говорити про речі відвертіше, аніж в офіційних виступах”. Саме так зустріч прокоментувала для Голосу Америки старша викладачка The Bush School of Government & Public Service, кандидатка політичних наук Катерина Шинкарук.

Під час дискусії звучали міркування про можливі сценарії завершення війни Росії проти України, варіанти перемовин з російським президентом та навіть твердження про те, що не всі території, захоплені Росією, можуть чи повинні бути звільнені.

“Важливо мати таку розмову, - каже Катерина Шинкарук, - але слід розуміти, що існують серйозні контраргументи, не всі вони були представлені під час дискусії”.

“Розбите корито” для Путіна як непрочитаний Заходом культурний код Росії

Джеймс Джеффрі, колишній посол США в Іраку, Туреччині та Албанії висловив скептичну оцінку рішення Міжнародного кримінального суду про ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна. Дипломат вважає, що це нічого не означатиме для самих росіян, які не поважають міжнародне право. Але й США офіційно не визнають юрисдикцію МКС на своїй території, тож ордер - це більше сигнал для Європи, “до того ж більше для Німеччини, ніж для будь-кого іншого”, - вважає Джефрі.

Крім того, на його думку, не можна було оголошувати “недоговороздатним” агресора, з яким “потім все одно треба буде домовлятися”.

Натомість Катерина Шинкарук навела присутнім приклад народної казки “Золота рибка”, як наразі непрочитаного Заходом культурного коду Росії. Натомість освітленого свого часу і російським поетом Пушкіним.

Сьогодні він може слугувати метафорою до припущення, що Путін міг би задовольнитися шматками української території і відступити від масштабних загарбницьких планів.

“Образ старої із казки про золоту рибку - це чудова метафора про те, що Росію нічого не зможе задовольнити. Травма нарцисизму породжує, як відомо, бездонну потребу у визнанні, статусі. У старої ця потреба не просто не вичерпалася, а дійшла до бажання стати морською володаркою і мати саму рибку за підневільну. Моя ідея озвучити цю метафору полягала у тому, що немає такої точки, в якій Путін сказав би: “Все, більше не нападатиму”. Якщо робити йому поступки, то це стане лише тимчасовим перемир’ям і навіть запрошенням до подальшої агресії”, - каже Катерина Шинкарук.

За її словами, казка дає ще один промовистий образ - розбите корито. Стара зупиняється тільки тоді, коли опиняється біля нього. “І це прекрасна метафора того, чому Росія має залишитися “біля розбитого корита”. Якщо вона не зазнає поразки, то буде намагатися і далі захоплювати й інші території”, - вважає науковиця.

“Цей образ розбитого корита - це певний культурний код, який далеко не всі можуть розшифрувати на Заході, і це наше завдання його пояснювати і розшифровувати. Йдеться про оцю парадигму Росії, що можна бути лише господарем або рабом. На рівних спілкування неможливе. Розбите корито - це той фінал, якого наразі Росія шукає, щоб зупинитися у своїх бажаннях. Коли мова йде пошук якихось адекватних компромісів з Росією, слід розуміти, що вона не зупиниться, поки її не зупинять”, - каже Катерина Шинкарук.

Підтримка України від Заходу: реальні цілі і “список бажань”

Почесний посол Джефрі запропонував розділити “реальні цілі” офіційної підтримки України Сполученими Штатами та “список бажань” (чи мрій). А також проаналізувати, “скільки США готові інвестувати в це”, маючи на увазі не лише фінансові інвестиції, але і політичний капітал, вкладений у підтримку України.

Як один із варіантів реальних цілей, Джеффрі розглядає зупинку Росії від ведення агресивної війни. Для цього, за його словами, Україні і партнерам “не потрібно відвойовувати кожну захоплену частину території”. Джефрі порівнює розмір ціни, “сплаченої” за території і вигоди, які це приносить.

Своєю чергою, Катерина Шинкарук зауважує, що питання безпеки залишиться абсолютно не вирішеним, якщо, наприклад, Крим міститиме російські військові бази. “Якщо Крим залишатиметься окупованим Росією, то це буде джерелом постійної небезпеки у Європі”, - каже експертка.

Експертка наголосила, що подібні дискусії на усіх рівнях розглядають війну в Україні з різних точок зору: “Якщо ми говоримо про те, що є мінімально прийнятним для США з точки зору їх залучення у підтримку України, то це одна історія. І зовсім інша – коли говоримо, який розвиток подій є стратегічно стійким для європейської безпеки”.

Дивіться також:

Аналіз: Чи варто Україні домовлятися з Росією?

Остання резервна лінія електропостачання на Запорізькій АЕС (на 330 кВ) після трьох спроб ремонту залишається пошкодженою. Ситуація на станції небезпечна, - про це заявив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі.

"Станції потрібне зовнішнє електропостачання для виконання основних функцій ядерної безпеки. Без резервної лінії будь-яке пошкодження (основної) лінії на 750 кВ призведе до повної втрати електропостачання", - зазначив Гроссі. За його словами, без робочої резервної лінії у випадку пошкодження електропостачання залежатиме лише від дизель-генераторів, що робить безпекову ситуацію на станції дуже крихкою.

Зараз у Запоріжжі перебуває команда з підтримки та допомоги МАГАТЕ. На четвер, 23 березня, запланована чергова, вже четверта, спроба підключення резервної електролінії.

За даними МАГАТЕ, останні три тижні, від 1 березня цього року, Запорізька АЕС отримує енергоживлення від єдиної робочої лінії електропередач на 750 кВ.

9-го березня ця основна лінія була пошкоджена, і станція змушена була перейти на генератори на 11 годин, щоб охолоджувати реактор та виконувати інші важливі функції ядерної безпеки.

Крім того, команду з допомоги й підтримки МАГАТЕ попередили, що основну робочу лінію електропостачання можуть відключити на невідомий період часу для проведення технічного обслуговування та ремонту. Коли це станеться і як на довго, наразі невідомо, але без резервної лінії у цей період станція залежатиме лише від роботи дизельних генераторів, повідомляє МАГАТЕ.

"Я знову закликаю всі сторони взяти на себе зобов’язання забезпечити ядерну безпеку та захист безпеки на станції", - заявив Рафаель Гроссі.

Російська державна компанія «Росатом» раніше повідомила МАГАТЕ, що вони працюють над відновленням трьох резервних ліній електропостачання. Втім група із допомоги та підтримки не змогла перевірити правдивість цієї інформації.

Цього тижня представники МАГАТЕ відвідують Україну, щоб завершити заплановану ротацію персоналу на чотирьох інших українських атомних станціях - Хмельницькій, Рівненській, Південноукраїнській та Чорнобильській АЕС.

Дивіться також:

"Колись наше везіння вичерпається" - голова МАГАТЕ про обстріл ЗАЕС