МЗС Китаю нагадує, що ядерну війну виграти неможливо, і закликає до зниження напруги навколо "української кризи". Так прес-секретарка МЗС Китаю Мао Нін прокоментувала заяву Путіна про намір Росії виставити тактичну ядерну зброю у Білорусі.

"За нинішніх обставин усі сторони повинні зосередитися на дипломатичних зусиллях для мирного врегулювання української кризи та спільно працювати над деескалацією”, - заявила Мао Нін, речниця китайського МЗС, під час брифінгу у понеділок, 27 березня.

Вона також нагадала: “У січні минулого року лідери п’яти держав, які мають ядерну зброю, виступили зі спільною заявою, в якій вказали на те, що ядерну війну неможливо виграти і вона ніколи не мусить бути розв'язана. Вони наголосили, що слід уникати воєн між державами з ядерною зброєю, а стратегічні ризики мають бути зменшені”.

25 березня російський президент Володимир Путін заявив, що Кремль планує розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі. Він озвучив цей намір через кілька днів після візиту в Росію лідера Китаю Сі Цзіньпіна, де вони підписали спільну заяву, що "усі ядерні держави не повинні розгортати свою ядерну зброю за межами своїх національних територій, і повинні вивести всю ядерну зброю, розгорнуту за кордоном".

Український уряд скликав термінове засідання Радбезу ООН з цього приводу.

В уряді Польщі закликали європейських колег відреагувати на заяву Путіна “спокійно і твердо”. Як повідомляє "Польське радіо", міністр у справах Євросоюзу Польщі Шимон Шинковський вель Сенк у понеділок, 27 березня, заявив: «Ми не можемо дозволити їм налякати нас. Ми повинні продовжувати наші зусилля, щоб підтримати Україну, не дозволяючи емоціям стати на заваді».

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі в ефірі каналу CBS заявив, що «немає жодних ознак» того, що Путін виконав обіцянку передати ядерну зброю до Білорусі або що він планує використати цю зброю у війні в Україні.

“Насправді ми не бачимо жодних ознак того, що він має будь-який намір застосувати ядерну зброю – і крапка – всередині України», - сказав Джон Кірбі.

Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер у відповідь на намір Путіна, задається питанням у Twitter, як Китай сприйме оголошення від Путіна про намір розмістити ядерну зброю в Білорусі через 4 дні після спільної заяви, в якій обидва лідери проголосили недопустимість розміщення ядерної зброї на території третіх країн.

Йому відповідає його колега-дипломат, колишній посол США в Росії Майкл Макфол, мовляв, заява Путіна є приниженням для лідера Китаю.

“І Путін, і Лукашенко принизили Сі. Пам’ятайте, Лукашенко нещодавно зробив розкішний державний візит до Китаю. Сі тільки що їздив до Москви. Не можу уявити, щоб це рішення успішно сприйняли в Пекіні”, - зазначив Майкл Макфол.

Заява Путіна щодо ядерної зброї ставить під сумнів результат його зустрічі з головою КНР Сі Цзінпінем, пише Тарік Рауф, колишній директор МАГАТЕ з питань нерозповсюдження ядерної зброї для агенції Bloomberg.

«Він, як виглядає, сигналізує внутрішній аудиторії, намагаючись запевнити свою власну громадськість, що в Росії - все ок, що з війною в Україні все добре», - пише про президента Путіна експерт Тарік Рауф.

Видання Bloomberg додає, що за даними аналітиків з питань нерозповсюдження ядерної зброї, немає жодних технічних перешкод, які б заважали Росії розмістити зброю для захисту білоруських бункерів.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі та президент України Володимир Зеленський обговорили у Запоріжжі безпеку ЗАЕС та її персоналу. "Я ще раз підтвердив повну підтримку МАГАТЕ щодо ядерних об'єктів України", - повідомив Гроссі у Twitter.

Під час попереднього візиту на ЗАЕС 1 вересня минулого року Гроссі створив постійну місію експертів МАГАТЕ на станції, але попри їхню присутність ситуація й досі небезпечна, заявив він напередодні : "Загрози ядерній безпеці та фізичній безпеці надто очевидні, як і необхідність діяти зараз, щоб запобігти аварії з потенційними радіологічними наслідками для здоров’я та навколишнього середовища людей в Україні та за її межами".

Днями Гроссі заявив, що остання резервна лінія електропостачання на Запорізькій АЕС після трьох спроб ремонту залишалася пошкодженою, що створює небезпечну ситуацію на станції. За його словами, станції потрібне зовнішнє електропостачання для дотримання стандартів ядерної безпеки.

Окрім того, нині Гроссі приділив увагу питанню водопостачання на ЗАЕС. "Дніпровська ГЕС є невіддільною частиною системи гарантування ядерної безпеки Запорізької АЕС. Президент Зеленський показав мені нещодавні пошкодження дамби", - написав директор МАГАТЕ у твіті.

Як повідомляє Радіо Свобода, з початку 2023 року медіа почали повідомляти про зниження рівня води у басейні Каховського водосховища, що негативно впливає на забезпечення питною водою Бердянська, Приморська та понад 20 інших населених пунктів.

Також, як пояснюють експерти, з Каховського водосховища бралася вода для систем зі ставків охолодження ЗАЕС. Вони припускають, що греблю пошкодили російські сили, які окупували Нову Каховку, де знаходиться Каховська ГЕС.

Підписуйтесь на наш Telegram канал!

Зокрема директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк вважає, що подальше загострення ситуації матиме катастрофічні наслідки для півдня України. "Не буде можливості використовувати водні ресурси для зрошення, для питного водопостачання і поставить загрозу функціонування Запорізької АЕС, - сказав він в інтерв'ю Радіо Свобода. - Оскільки це зона активних бойових дій, бо це умовний такий військовий кордон між ЗСУ та окупованою Росією територією, то доступу, щоб відремонтувати ці споруди немає".

За даними ООН, війна Росії в Україні зруйнувала систему водопостачання країни, особливо в районах, розташованих поблизу лінії фронту, обмеживши доступ до води та санітарії для 16 мільйонів людей. Відключення електроенергії внаслідок російських атак на цивільну інфраструктуру вплинули на водопомпові станції та призвело до збоїв у водопостачанні по всій Україні, а внутрішньо переміщені особи в колективних центрах і громадах зіткнулися зі значними обмеженнями в доступі до води, гігієнічних і санітарних послуг.

ВАРШАВА, Польща (AP) — Посадовці Польщі та Європейського Союзу в понеділок обговорили виробництво артилерійських боєприпасів у рамках нової програми на 2 мільярди євро (2,2 мільярда доларів) для забезпечення України у її війні проти російських військ і для поповнення європейських запасів, що скорочуються.

Комісар ЄС із питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон відвідав завод з виробництва боєприпасів DEZAMET S.A. у м. Нова Деба на південному сході Польщі у супроводі польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького та міністра оборони Маріуша Блащака.

Візит відбувся лише через кілька днів після того, як Брюссель оголосив про програму відшкодування країнам, які надають Україні артилерійські боєприпаси, з фонду в 1 мільярд євро (1,1 мільярда доларів). Програма також має на меті витратити однакову суму на збільшення виробництва в 11 країнах із такими виробничими потужностями.

Бретон сказав, що ЄС «рішуче налаштований» швидко зробити те, що необхідно у світлі конфлікту, який, як очікується, затягнеться. Він також закликав інші країни ЄС якнайшвидше передати Україні боєприпаси.

Моравецький сказав, що боєприпаси – це те, що найбільше потрібно Збройним силам України, а Київ має отримати мільйон снарядів пізніше цього року.

За його словами, Україна використовує до 6 тис. артилерійських снарядів щодня, на відміну від російських військ, які використовують 50 тис. різних видів боєприпасів на день.

Офіційні особи заявили, що Європі необхідно терміново збільшити виробництво боєприпасів, і закликали країни-члени ЄС передати свої наявні запаси Україні.

Російські війська продовжують обстрілювати райони на частково окупованому сході України Донецької області, вбиваючи та ранячи мирних жителів.

Міноборони США прагне залучати стартапи з Кремнієвої долини для фінансування та розробки нових технологій озброєння, пише The Wall Street Journal.

Нова тенденція відбувається на тлі занепокоєння тим, що консолідація оборонної промисловості США призвела до залежності від кількох великих компаній, які покладаються на державне фінансування досліджень, а це може ставати на перешкоді інноваціям.

Тим часом Китай просунувся вперед у деяких ключових технологіях, починаючи від невеликих безпілотників і закінчуючи гіперзвуковими ракетами, завдяки використанню Пекіном зовнішніх державно-приватних фондів, пише газета із посиланням на високопосадовців Пентагону.

Тому Білий дім пропонує план із фінансування нового підрозділу Пентагону "Офіс стратегічного капіталу", покликаного залучати більше інвестицій, зокрема венчурного капіталу, у компанії, що виробляють технології та продукти для військової галузі, зазначає видання.

Дивіться також:

Стримування Китаю та Росії - основні теми саміту Байдена та Кішіди 

Тим часом видання The New York Times зауважує, що військова допомога США Україні, що захищається від російської агресії, виявила нестачу виробничих потужностей у Сполучених Штатах, що сягає корінням ще часів Холодної війни.

Консолідація промисловості, завантажені виробничі лінії та проблеми з каналами постачання обмежують виробництво основних боєприпасів, таких як артилерійські снаряди, а також викликають занепокоєння щодо створення відповідних запасів складнішої зброї, включаючи ракети, системи протиповітряної оборони та протиартилерійські радари.

Пентагон, Білий дім, Конгрес та приватні компанії намагаються змінити ситуацію, але на ці зміни, ймовірно, піде значний час, а тим часом військовики спостерігатимуть за скороченням своїх запасів деяких ключових видів зброї, пише газета.

Раніше Голос Америки повідомляв, що США відчувають нестачу стратегічно важливої деталі для будь-якого високотехнологічного виробництва - мікрочипів, що є невід'ємним компонентом автомобілів, смартфонів та будь-якого іншого технологічного устаткування, включаючи озброєння.

У відповідь президент Джо Байден підписав закон про субсидії для напівпровідникової промисловості США та фінансування наукових досліджень, щоб підвищити конкурентоспроможність країни та розв'язувати проблеми каналів постачань.