Спеціальні потреби

Актуально

У що обійдеться Росії агресія проти України?

Агресія проти України коштуватиме Росії великих втрат у довготривалій перспективі - експерти

Може здатися, що за останні місяці російська політика стосовно України приносила Кремлю лише вигоди і практично ніяких втрат. Однак протягом найближчих років все може змінитися.

Агресивна політика Росії стосовно України виявилася разюче вигідною для Москви.

Плани Києва на євроінтеграцію були зруйновані. Кримський півострів, який представляє важливе стратегічне значення, був анексований.

А дестабілізація, яку вносять проросійські сепаратисти в ситуацію на східній Україні, створює сумніви в легітимності київського уряду. Це дає Москві додаткові знаряддя для втручання у справи України.

Однак, якщо Захід зуміє об’єднатися і продовжить здійснювати довгостроковий тиск на Росію, то ціна цих тактичних перемог може виявитися для уряду російського президента Володимира Путіна величезною, навіть нестерпною.
Росія завдала собі збитків на багатьох рівнях. У неї залишилося дуже небагато реальних партнерів і союзників
Ян Техау


«Росія завдала собі збитків на багатьох рівнях. У неї залишилося дуже небагато реальних партнерів і союзників. І навіть найвірніші з них тепер розуміють, що Росія швидше за все ніколи не стане таким партнером, на якого вони розраховували», – вважає директор Центру Карнегі-Європа у Брюсселі Ян Техау.

Міжнародна ізоляція Росії, викликана українським конфліктом, буде, на думку Техау, тільки розростатися.

А чи зможе Росія впоратися з цими проблемами, залишається, на думку професора міжнародних відносин державного університету Сан-Франциско Андрія Циганкова, відкритим питанням.

«Це залежить від того, чи зуміла створена Путіним держава змінитися, стати більш функціональною, менш корумпованою, більш здатною мобілізувати необхідні для розвитку ресурси, і, таким чином, здатною, зрештою направити економіку в позитивному напрямку, – вважає Циганков. – Тому що в даний час економіка залишається інертною. Подивимося, чи вдасться йому активізувати економіку».

На Росію вже накладені обмежені санкції з боку США, ЄС та інших потужних структур. Довгострокові втрати, на думку Техау, будуть «значно більш вагомими», якщо Захід піде на введення всеосяжних санкцій 3-го рівня, які зачіпають цілі галузі економіки, подібні до іранських.

І, що більш важливо, українська криза змусила ЄС думати про те, як вийти з-під енергетичної залежності від Росії. На це підуть не місяці, а роки, але, на думку Техау, «Росія багато, багато втратить», якщо це відбудеться.


Росія у відповідь намагається спрямувати принаймні частину своєї економіки на схід. Напередодні візиту Путіна в Китай, що відбувся цього тижня, прем’єр-міністр Дмитро Медведєв заявив телеканалу «Блумберг», що Москва зацікавлена в розвитку торгівлі та припливі інвестицій в тихоокеанському регіоні.

«Я зовсім недавно, буквально тиждень тому, проводив спеціальну нараду, на яку покликав і міністрів, і керівників компаній, про перспективи співпраці з Азійсько-Тихоокеанським регіоном, – заявив Медведєв. – І значною мірою це співробітництво з Китайською Народною Республікою. Ми вважаємо це співробітництво абсолютно важливим для нашої країни, дуже перспективним, маючи на увазі і збільшення торгового обороту, і приплив інвестицій».

21 травня візит Путіна в Китай увінчався підписанням значного довгострокового договору з продажу російського природного газу в Китай. Незважаючи на те, що подробиці цього договору ще не проаналізовані до кінця, навряд чи він стане вирішенням російських проблем. Згідно з цим договором, обсяг поставок складе лише 38 мільярдів кубометрів на рік, у порівнянні з 139 мільярдами кубометрів газу, проданого в 2012 році Європі.

Ціна на газ залишається секретом, проте за чутками складе близько 350 доларів за тисячу кубометрів. Ця ціна небезпечно наближена до вартості видобутку газу, що означає практичну відсутність прибутку для державної скарбниці. І нарешті, поставки почнуться в кращому випадку лише в 2018 році.

Згода Росії на політичну та економічну ізоляцію від Заходу означає, на думку Циганкова, явну відмову Москви від «неоліберальної модернізації», прихильниками якої були колишні президенти Борис Єльцин і Дмитро Медведєв. Однак, керована державою «неомеркантилістична модернізація» можлива, і, схоже, Путін рухається саме в цьому напрямку.

Ключовим питанням для Циганкова залишається: «Чи стануть вони підтримувати механізм, який в сутності не працює , створену Путіним державу, що не функціонує, чи поведуть шляхом модернізації більш китайського зразка, за якого, з прицілом на майбутнє, будуть розвиватися певні області, певні індустрії?».

Далі він доводить, що конфлікт із Заходом у зв’язку з Україною дає Путіну можливість змусити економічні еліти Росії припинити виведення капіталів за кордон і почати інвестувати в російську економіку. Поки, проте, конфлікт призвів до рекордного відтоку капіталу з Росії за перший квартал 2014 року.

Циганков висловлює побоювання, що керована державою модернізація за китайською моделлю може призвести до зростання мілітаризації російської економіки. Військові витрати в цей час складуть більше ніж 30 відсотків державних витрат, наближаючи їх до 40 відсотків часів СРСР. Це, за словами Циганкова, по-справжньому небезпечно.

«Із військово-стратегічної точки зору це має сенс. Якщо Росія порівнює себе, наприклад, з Китаєм, або навіть зі США, то їй необхідно інвестувати в свою військову промисловість. Але з економічної точки зору вона не може собі цього дозволити», – вважає Циганков.

Це підкреслюється заявою заступника голови Центробанку Росії Сергія Швецова від 20 травня. Він попередив, що недофінансування державного пенсійного фонду в 2014 році перевищило 240 мільярдів рублів, і заявив, що «це не повинно повторитися в 2015-му і в наступні роки».

Політика Москви стосовно України порушила також і загальну будову міжнародних відносин, напружуючи ЄС і НАТО, а також оголивши обмежену ефективність діяльності Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). ЄС, проте, зумів об’єднатися в ухваленні принаймні обмежених санкцій, і, що більш важливо, прискорив підписання Угоди про асоціацію з Молдовою. Це стало прямим наслідком російського втручання у справи України.

У той же час вони дискредитували очолювану Росією Співдружність незалежних держав (СНД), яка відмовилася навіть обговорювати значний конфлікт між двома своїми членами.

Очолювана Росією Організація договору про колективну Безпеку (ОДКБ) також не зуміла надати платформу для врегулювання конфлікту чи обговорення анексії Криму.

Українська криза також вплинула на плани, що стосуються очолюваних Росією Митного союзу та Євразійського союзу. Незважаючи на те, що Митний союз продовжує функціонувати як економічне утворення, його вірні члени Білорусь і Казахстан виступили з політичними заявами, що виражають зростаючу настороженість стосовно Росії. Більше того, без участі України весь цей проект – колись улюблене дітище путінської зовнішньої політики – здається значно менш цікавий.

В інтерв’ю Радіо Свобода російський історик Андрій Зубов зауважив, що дії Путіна ставлять собою спробу повернутися до тих методів міжнародних відносин, від яких Європа відмовилася.
Путін став на абсолютно тупиковий шлях
Андрій Зубов


«Путін став знову на шлях, якийсь шлях, скажімо, між Версалем і 19-м століттям, коли треба об’єднувати національні землі, чомусь, в одну державу, коли треба переселяти інших, хто не згоден з цим, скажімо – кримських татар або українців із Донбасу. Це абсолютно тупиковий шлях. Ось Європа зрозуміла, що так жити не можна», – наголошує історик.

Все, що світ зробив у відповідь на український гамбіт Росії, на думку Техау із Центру Карнегі, мали передбачити заздалегідь кремлівські аналітики. Однак, Кремль, на його думку, розраховує, що обурення Заходу незабаром зійде нанівець, як це сталося після російської війни з Грузією в 2008 році.

Поки що, вважає Техау, Путін повинен відчувати, що його розрахунки виправдалися. Українська криза виявила тріщини всередині євроатлантичного альянсу, всередині ЄС і всередині НАТО.

Але це, на думку Техау, всього лише тактична перемога Кремля.

«Відкриті, західні суспільства, демократії з часом відкоректують свій курс, – говорить він. – Це слугувало імпульсом до пробудження. Щось має статися, і тоді короткочасна вигода обернеться довгостроковою консолідацією західного суспільства. Я в цьому переконаний», – зазначає директор центру «Карнегі-Європа» у Брюсселі Ян Техау.

Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

Війна в Україні показала, що не можна обмінювати безпеку на економічну вигоду - Столтенберг

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, Давос, Швейцарія, 24 травня 2022. REUTERS/Arnd Wiegmann

Війна Росії в Україні засвідчила, наскільки "економічні відносини з авторитарними режимами можуть створювати вразливість", - заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час Світового економічного форуму в Давосі.

За його словами, йдеться про надмірну залежність від імпорту енергоносіїв, а також про ризки, створені експортом передових технологій, зокрема, штучного інтелекту. "Йдеться про Росію. Але й про Китай. Ще один авторитарний режим, який не поділяє наших цінностей. І це підриває міжнародний порядок, оснований на правилах".

"Масштабні санкції [проти Росії - ГА] нагадують нам про один із важливих уроків цього конфлікту: ми не повинні обмінювати довгострокові безпекові потреби на короткострокові економічні інтереси", - наголосив очільник Альянсу.

Столтенберг сказав, що міжнародна торгівля допомагає економікам країн, але додав: "Ми повинні визнати, що наш економічний вибір має наслідки для нашої безпеки. Свобода важливіша за вільну торгівлю. Захист наших цінностей важливіший за прибуток".

Тим часом, як пише Current Time, міністри закордонних справ країн Євросоюзу поки що не можуть домовитися про ембарго на російську нафту. Якщо це не вдасться зробити, Росія може заробити на експорті нафти і газу понад 320 мільярдів доларів у 2022 році – незважаючи на війну в Україні та західні санкції - це майже на третину більше, ніж торік.

Свою війну в Україні Росія називає "спецоперацією" й стверджує, що накладені на Кремль санкції стали "джерелом проблеми", що веде до загрози світового голоду, пише Reuters.

Раніше Голос Америки повідомляв, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія шантажує світ харчами.

У статті використано матеріали Reuters, Current Time.

Дивіться також: Як і коли Україна зможе очистити свою землю від мін. Відео

Як і коли Україна зможе очистити свою землю від мін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

Блінкен: мета війни Путіна - руйнування української ідентичності, але цього зробити не вдасться

Держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту в Український Інститут Америки 19 травня 2022 року. Фото зроблене 19 травня 2022 року. AP/Андреа Рено

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що метою війни Путіна є руйнування української ідентичності, але цього йому зробити не вдасться. Про це держсекретар написав у пості в Twitter після відвідування Українського Інституту Америки у Нью-Йорку.

«Частково війна Путіна – це спроба знищити українську ідентичність. Я відвідав Український Інститут Америки, організацію, що зберігає та пропагує яскраву та живу культуру України, щоб підкреслити, що війні Путіна не вдасться знищити те, що робить цю країну та її людей настільки унікальними», - заявляє Ентоні Блінкен.

Війні Путіна не вдасться знищити те, що робить цю країну та її людей настільки унікальними
Ентоні Блінкен

За словами держсекретаря США, під час короткого візиту в Український Інститут Америки в нього була можливість «почути надзвичайну музику, а також побачити надзвичайне мистецтво», зокрема і колекцію писанок. «Ці писанки – це надія на майбутнє та відродження України, яка виходить із агресії, яку наразі вчиняє проти неї Росія. Українська ідентичність потужно проявляється через культуру і життєдайність цієї культури. Сила цієї ідентичності дає зрозуміти, що війна президента Путіна не матиме успіху. І ми з нетерпінням чекаємо дня, коли ці писанки привезуть в Україну як ще один символ її відродження», - заявив Ентоні Блінкен під час візиту до музею.

Нагадаємо, що держсекретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Японії Хаяші Йошімаса під час зустрічі в Токіо привітали співпрацю своїх країн як наріжний камінь миру, безпеки та процвітання в Індо-Тихоокеанському регіоні. «Вони знову підтвердили свою рішучу підтримку суверенітету та незалежності України та пообіцяли притягнути Кремль до відповідальності за його агресивну війну в Україні», - йдеться в повідомленні Держдепартаменту.

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія «використовує голод» для отримання влади – голова Єврокомісії

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час інтерв'ю Reuters на альпійському курорті Давос, Швейцарія, 24 травня 2022 року. REUTERS/Arnd Wiegmann

Росія шантажує світ харчами, заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 24 травня.

На її думку, Росія використовує постачання харчових продуктів як зброю. Ціни на зерно, кулінарну олію та інші продукти різко зросли на тлі російського вторгнення до України, яка є одним із найбільших світових експортерів пшениці.

«В окупованій Росією частині України армія Кремля конфіскує запаси зерна та техніку…, а російські військові кораблі в Чорному морі блокують українські судна, навантажені пшеницею та соняшниковим насінням», – сказала фон дер Ляєн під час виступу на конференції Всесвітнього економічного форуму (WEF) у швейцарському Давосі.

Вона додала, що Росія накопичує власне продовольство, використовуючи затримку його експорту «як різновид шантажу», аби спровокувати зростання глобальних цін або «обміняти пшеницю на політичну підтримку».

«Це означає використання голоду та зерна для отримання влади», – пісумувала вона.

Президентка Єврокомісії зазначила, що ці події можуть викликати в когось спогади про «темне минуле – часи радянських конфіскацій врожаю та нищівного голоду 1930-х років», маючи на увазі Голодомор, який вбив мільйони українців.

За словами фон дер Ляєн, шлях боротьби з кроками Росії, спрямованими на порушення ланцюгів постачання продовольства, лежить через глобальну співпрацю.

Росія, своєю чергою, звинувачує Захід у зростанні цін на продовольство та дефіциті, пов’язуючи їх із запровадженням антиросійських санкцій за вторгнення до України.

Уряд Німеччини звинуватив Росію в блокуванні можливої доставки близько 20 мільйонів тонн зерна з України, тоді як президент Польщі Анджей Дуда заявив, що дефіцит продовольства може спровокувати хвилю мігрантів з Північної Африки до Європи.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що станом на 21 травня Росія заблокувала в українських портах 22 мільйони тонн продовольства, поступово краде його, вивозить і намагається продати.

Тим часом міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світ бути пильним і не купувати крадене росіянами зерно.

«Російські злодії крадуть українське зерно, вантажать його на кораблі, проходять через Босфор і намагаються продати його за кордон. Я закликаю всі держави бути пильними і відмовлятися від будь-яких подібних пропозицій. Не купуйте вкрадене. Не ставайте співучасниками російських злочинів. Крадіжка ніколи нікому не приносила удачі», - написав він у Твіттері.

Дивіться також: нтоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

США та Індія надалі «консультуватимуться про негативні наслідки» війни Росії в Україні

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді (ліворуч) та президент США Джо Байден на зустрічі в Токіо. 24 травня 2022 р.

Президент США Джо Байден на зустрічі з керівниками Австралії, Індії та Японії назвав війну Росії проти України «темною годиною нашої спільної історії».

Це глобальна проблема.
Джо Байден

«Це більш ніж просто європейська проблема. Це глобальна проблема», - сказав американський керівник на чотиристоронньому саміті в Токіо.

З огляду на російську війну окрему увагу зараз звертають на Індію, керівник якої, прем’єр-міністр Нарендра Моді, виявився одним зі світових лідерів, що уникають прямого осуду Москви за вторгнення в Україну.

Уряди Австралії та Японії від самого початку долучилися до США, європейських та інших країн з осудом російської війни і приєдналися до західних санкцій щодо Москви.

Австралія також надає військову допомогу Україні, а Японія зосередилася на фінансовій та гуманітарній підтримці.

Але Індія не обмежила співпрацю з Москвою, успадкувавши зв’язки налагоджені ще в часи існування СРСР.

«Жорстока й неспровокована російська війна проти України спричинила гуманітарну катастрофу, невинних цивільних вбивають на вулицях і мільйони біженців полишили домівки в середині країни, а також виїхали», - наголосив Джо Байден в присутності індійського керівника.

Після двосторонніх переговорів з Моді Байден повідомив, що вони обговорювали вторгнення Росії в Україну і «наслідки для світового порядку».

Американський президент сказав, що США й Індія будуть далі консультуватися стосовно того, «як подолати ті негативні наслідки».

Але Нарендра Моді, як зауважує зокрема інформагентство Associated Press, коментуючи теми переговорів, не згадав про російську війну в Україні, а натомість зосередився на торговельних та інвестиційних програмах зі США.

Ми не можемо дозволити, щоб подібне сталося в індійсько-тихоокеанському регіоні.
Фуміо Кісіда

«Очевидно, що адміністрація Байдена не хоче проблем з Індією, і більшість тих важких розмов відбуватимуться приватно», - прокоментував ситуацію для Associated Press американський аналітик Майкл Ґрін, віце-президент Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.

Японський прем’єр-міністр Фуміо Кісіда, торкнувшись теми російської агресії в Україні, сказав: «Ми не можемо дозволити, щоб подібне сталося в індійсько-тихоокеанському регіоні».

Австралійський прем’єр-міністр Ентоні Албанезе, який щойно сформував новий уряд, заявив, що його країна продовжуватиме курс співпраці зі США та іншими союзниками.

У Каліфорнії пройшов марш вишиванок. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:36 0:00

У Каліфорнії пройшов марш вишиванок. Відео

У Каліфорнії пройшов марш вишиванок. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:36 0:00

Марш вишиванок минулими вихідними пройшов у Каліфорнії. Українська громада у передмісті Лос-Анджелеса організувала не лише демонстрацію традиційного одягу своєї Батьківщини, а й також танцювальний флешмоб. Як це виглядало – в сюжеті Христини Шевченко.

Більше

Відео - найголовніше

У Каліфорнії пройшов марш вишиванок. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:36 0:00
XS
SM
MD
LG