Спеціальні потреби

Актуально

У що обійдеться Росії агресія проти України?

Агресія проти України коштуватиме Росії великих втрат у довготривалій перспективі - експерти

Може здатися, що за останні місяці російська політика стосовно України приносила Кремлю лише вигоди і практично ніяких втрат. Однак протягом найближчих років все може змінитися.

Агресивна політика Росії стосовно України виявилася разюче вигідною для Москви.

Плани Києва на євроінтеграцію були зруйновані. Кримський півострів, який представляє важливе стратегічне значення, був анексований.

А дестабілізація, яку вносять проросійські сепаратисти в ситуацію на східній Україні, створює сумніви в легітимності київського уряду. Це дає Москві додаткові знаряддя для втручання у справи України.

Однак, якщо Захід зуміє об’єднатися і продовжить здійснювати довгостроковий тиск на Росію, то ціна цих тактичних перемог може виявитися для уряду російського президента Володимира Путіна величезною, навіть нестерпною.
Росія завдала собі збитків на багатьох рівнях. У неї залишилося дуже небагато реальних партнерів і союзників
Ян Техау


«Росія завдала собі збитків на багатьох рівнях. У неї залишилося дуже небагато реальних партнерів і союзників. І навіть найвірніші з них тепер розуміють, що Росія швидше за все ніколи не стане таким партнером, на якого вони розраховували», – вважає директор Центру Карнегі-Європа у Брюсселі Ян Техау.

Міжнародна ізоляція Росії, викликана українським конфліктом, буде, на думку Техау, тільки розростатися.

А чи зможе Росія впоратися з цими проблемами, залишається, на думку професора міжнародних відносин державного університету Сан-Франциско Андрія Циганкова, відкритим питанням.

«Це залежить від того, чи зуміла створена Путіним держава змінитися, стати більш функціональною, менш корумпованою, більш здатною мобілізувати необхідні для розвитку ресурси, і, таким чином, здатною, зрештою направити економіку в позитивному напрямку, – вважає Циганков. – Тому що в даний час економіка залишається інертною. Подивимося, чи вдасться йому активізувати економіку».

На Росію вже накладені обмежені санкції з боку США, ЄС та інших потужних структур. Довгострокові втрати, на думку Техау, будуть «значно більш вагомими», якщо Захід піде на введення всеосяжних санкцій 3-го рівня, які зачіпають цілі галузі економіки, подібні до іранських.

І, що більш важливо, українська криза змусила ЄС думати про те, як вийти з-під енергетичної залежності від Росії. На це підуть не місяці, а роки, але, на думку Техау, «Росія багато, багато втратить», якщо це відбудеться.


Росія у відповідь намагається спрямувати принаймні частину своєї економіки на схід. Напередодні візиту Путіна в Китай, що відбувся цього тижня, прем’єр-міністр Дмитро Медведєв заявив телеканалу «Блумберг», що Москва зацікавлена в розвитку торгівлі та припливі інвестицій в тихоокеанському регіоні.

«Я зовсім недавно, буквально тиждень тому, проводив спеціальну нараду, на яку покликав і міністрів, і керівників компаній, про перспективи співпраці з Азійсько-Тихоокеанським регіоном, – заявив Медведєв. – І значною мірою це співробітництво з Китайською Народною Республікою. Ми вважаємо це співробітництво абсолютно важливим для нашої країни, дуже перспективним, маючи на увазі і збільшення торгового обороту, і приплив інвестицій».

21 травня візит Путіна в Китай увінчався підписанням значного довгострокового договору з продажу російського природного газу в Китай. Незважаючи на те, що подробиці цього договору ще не проаналізовані до кінця, навряд чи він стане вирішенням російських проблем. Згідно з цим договором, обсяг поставок складе лише 38 мільярдів кубометрів на рік, у порівнянні з 139 мільярдами кубометрів газу, проданого в 2012 році Європі.

Ціна на газ залишається секретом, проте за чутками складе близько 350 доларів за тисячу кубометрів. Ця ціна небезпечно наближена до вартості видобутку газу, що означає практичну відсутність прибутку для державної скарбниці. І нарешті, поставки почнуться в кращому випадку лише в 2018 році.

Згода Росії на політичну та економічну ізоляцію від Заходу означає, на думку Циганкова, явну відмову Москви від «неоліберальної модернізації», прихильниками якої були колишні президенти Борис Єльцин і Дмитро Медведєв. Однак, керована державою «неомеркантилістична модернізація» можлива, і, схоже, Путін рухається саме в цьому напрямку.

Ключовим питанням для Циганкова залишається: «Чи стануть вони підтримувати механізм, який в сутності не працює , створену Путіним державу, що не функціонує, чи поведуть шляхом модернізації більш китайського зразка, за якого, з прицілом на майбутнє, будуть розвиватися певні області, певні індустрії?».

Далі він доводить, що конфлікт із Заходом у зв’язку з Україною дає Путіну можливість змусити економічні еліти Росії припинити виведення капіталів за кордон і почати інвестувати в російську економіку. Поки, проте, конфлікт призвів до рекордного відтоку капіталу з Росії за перший квартал 2014 року.

Циганков висловлює побоювання, що керована державою модернізація за китайською моделлю може призвести до зростання мілітаризації російської економіки. Військові витрати в цей час складуть більше ніж 30 відсотків державних витрат, наближаючи їх до 40 відсотків часів СРСР. Це, за словами Циганкова, по-справжньому небезпечно.

«Із військово-стратегічної точки зору це має сенс. Якщо Росія порівнює себе, наприклад, з Китаєм, або навіть зі США, то їй необхідно інвестувати в свою військову промисловість. Але з економічної точки зору вона не може собі цього дозволити», – вважає Циганков.

Це підкреслюється заявою заступника голови Центробанку Росії Сергія Швецова від 20 травня. Він попередив, що недофінансування державного пенсійного фонду в 2014 році перевищило 240 мільярдів рублів, і заявив, що «це не повинно повторитися в 2015-му і в наступні роки».

Політика Москви стосовно України порушила також і загальну будову міжнародних відносин, напружуючи ЄС і НАТО, а також оголивши обмежену ефективність діяльності Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). ЄС, проте, зумів об’єднатися в ухваленні принаймні обмежених санкцій, і, що більш важливо, прискорив підписання Угоди про асоціацію з Молдовою. Це стало прямим наслідком російського втручання у справи України.

У той же час вони дискредитували очолювану Росією Співдружність незалежних держав (СНД), яка відмовилася навіть обговорювати значний конфлікт між двома своїми членами.

Очолювана Росією Організація договору про колективну Безпеку (ОДКБ) також не зуміла надати платформу для врегулювання конфлікту чи обговорення анексії Криму.

Українська криза також вплинула на плани, що стосуються очолюваних Росією Митного союзу та Євразійського союзу. Незважаючи на те, що Митний союз продовжує функціонувати як економічне утворення, його вірні члени Білорусь і Казахстан виступили з політичними заявами, що виражають зростаючу настороженість стосовно Росії. Більше того, без участі України весь цей проект – колись улюблене дітище путінської зовнішньої політики – здається значно менш цікавий.

В інтерв’ю Радіо Свобода російський історик Андрій Зубов зауважив, що дії Путіна ставлять собою спробу повернутися до тих методів міжнародних відносин, від яких Європа відмовилася.
Путін став на абсолютно тупиковий шлях
Андрій Зубов


«Путін став знову на шлях, якийсь шлях, скажімо, між Версалем і 19-м століттям, коли треба об’єднувати національні землі, чомусь, в одну державу, коли треба переселяти інших, хто не згоден з цим, скажімо – кримських татар або українців із Донбасу. Це абсолютно тупиковий шлях. Ось Європа зрозуміла, що так жити не можна», – наголошує історик.

Все, що світ зробив у відповідь на український гамбіт Росії, на думку Техау із Центру Карнегі, мали передбачити заздалегідь кремлівські аналітики. Однак, Кремль, на його думку, розраховує, що обурення Заходу незабаром зійде нанівець, як це сталося після російської війни з Грузією в 2008 році.

Поки що, вважає Техау, Путін повинен відчувати, що його розрахунки виправдалися. Українська криза виявила тріщини всередині євроатлантичного альянсу, всередині ЄС і всередині НАТО.

Але це, на думку Техау, всього лише тактична перемога Кремля.

«Відкриті, західні суспільства, демократії з часом відкоректують свій курс, – говорить він. – Це слугувало імпульсом до пробудження. Щось має статися, і тоді короткочасна вигода обернеться довгостроковою консолідацією західного суспільства. Я в цьому переконаний», – зазначає директор центру «Карнегі-Європа» у Брюсселі Ян Техау.

Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

Глава Мінцифри розповів про комунікацію з Ілоном Маском та "нижчі ціни" на Starlink  

Ілон Маск - "один з найбільших приватних донорів нашої майбутньої перемоги" - сказав міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров (AP Photo/Armando Franca)

Віцепрем’єр-міністр України та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров назвав американського мільярдера Ілона Маска "одним із найбільших приватних донорів майбутньої перемоги України". Про це він сказав в інтерв'ю Радіо Свобода, яке опублікували 3 лютого.

«Я думаю, що його [Ілона Маска] особистий вклад, його компанії – це більше, ніж 100 мільйонів доларів. І це інвестиції. Він є одним з найбільших приватних донорів нашої майбутньої перемоги. Тому на сьогодні у нас продовжується комунікація. Нещодавно я йому відправляв фото останньої партії Starlink, як їх використовують люди, як живляться оператори, енергетична інфраструктура", – сказав очільник Мінцифри України.

Михайло Федоров повідомив, що підтримує зв'язок з Ілоном Маском і розповідає йому про Україну.

"Я намагаюсь донести нашу позицію, трохи більше розповідати про Україну, поки що є зворотний зв'язок і є допомога. І я дуже обережно ставлюся до наших відносин, намагаюся показувати, що ми максимально ефективні партнери", - розповів міністр журналістці Радіо Свобода Софії Середі. За словами Федорова, він надсилає Ілону Маску фотографії та меми зі "старлінками".

На уточнення про те, чи вплинули якимось чином заяви Маска про неможливість безплатно надати Україні термінали Starlink, Федоров зазначив, що після цього «Україна отримала вже багато партій за ціною, яка трохи нижча, ніж взагалі вони коштують... Вони продовжують нас активно підтримувати».

Федоров наголосив на важливості терміналів Starlink на цій війні: "Моя суб'єктивна думка, що HIMARS у важливості такі ж самі, як Starlink. І можливо "старлінки" навіть трохи важливіші. Тому що це зв'язок для наших військових, це зв'язок для наших цивільних, це елемент критичної інфраструктури нашої армії, нашої країни".

За словами міністра, наразі в Україні є понад 30 тисяч "старлінків", "зараз ми привеземо ще одну партію із 10 тисяч", додав глава Мінцифри.

Starlink Ілона Маска – це супутникова інтернет-мережа компанії SpaceX, до якої входить понад 2000 супутників, що обертаються навколо Землі та зв’язуються з тисячами наземних терміналів.

У лютому з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну Ілон Маск безплатно надав Україні термінали Starlink для потреб українських військових.

13 жовтня американський канал CNN із посиланням на лист, який отримав у своє розпорядження, повідомив, що компанія Ілона Маска SpaceX ще у вересні звернулася до Міноборони США із проханням взяти на себе фінансування використання Starlink для українського уряду та армії. Йдеться про понад 120 мільйонів доларів до кінця року і близько 400 мільйонів на наступний рік.

У жовтні цього ж року очільник SpaceX Ілон Маск заявив, що надання Starlink Україні коштувало його компанії 80 мільйонів доларів і може перевищити 100 мільйонів до кінця року. Він також писав у Твіттер, що задля досягнення миру Україна має залишатися нейтральною, а Крим треба віддати Росії.

Заява Маска викликала осуд українського суспільства та реакцію президента Володимира Зеленського. Пізніше Маск заявив, що продовжує підтримувати Україну, але виступає проти «масштабної ескалації» у війні Росії проти України.

Байден: США "подбають" про китайську повітряну кулю

Президент Джо Байден відповідає на запитання журналіста у суботу, 4 лютого 2023 року, на авіабазі Національної гвардії Хенкок Філд у містечку Сіракузи, штат Нью-Йорк. (AP Photo/Patrick Semansky)

Президент Джо Байден заявив у суботу, що Сполучені Штати «збираються подбати» про китайську повітряну кулю, яка, пролітаючи над територією Сполучених Штатів, імовірно, мала шпигунську місію.

Як повідомляє агентство Reuters, по дорозі до Нью-Йорка, Байден відповів на запитання журналіста про те, чи є плани збити повітряну кулю, що летить над континентальною частиною США.

«Ми подбаємо про це», – сказав президент США.

Куля спостереження, яка летіла на великій висоті над територією США, що Вашингтон вважає "явним порушенням" суверенітету США.

У п’ятницю держсекретар США Ентоні Блінкен повідомив, що у зв’язку з інцидентом він відклав свій візит до Китаю, який мав розпочатися протягом цих вихідних.

У телефонній розмові із колишнім міністром закордонних справ Китаю Ван Ї, якого нещодавно підвищили до посади високопоставленого чиновника із закордонних справ в комуністичній партії Китаю, Ентоні Блінкен назвав ситуацію з повітряною кулею "безвідповідальним вчинком і явним порушенням суверенітету США та міжнародного права, яке підірвало мету поїздки".

За даними Держдепу США, під час розмови держсекретар пояснив, що "зважаючи на цю проблему було б недоцільно відвідувати Пекін у цей час".

Як повідомив телеканал ABC News з посиланням на китайське інформаційне агентство "Сіньхуа", Ван Ї заявив, що Китай є відповідальною країною і завжди суворо дотримується міжнародного права, і обидві сторони повинні спілкуватися та уникати помилкових суджень.

У п'ятницю Китай визнав, що повітряна куля є китайською. У заяві Міністерства закордонних справ Китаю сказано, що це цивільний дирижабль, який використовувався для метеорологічних досліджень, що відхилився від свого маршруту через негоду.

Китай у своїй заяві також наголосив, що вони «не мали наміру порушити та ніколи не порушували територію чи повітряний простір будь-якої суверенної країни», і висловили жаль з приводу інциденту. У заяві зовнішньополітичного відомства КНР запевнили, що співпрацюватимуть зі США для розв'язання проблеми.

При цьому в заяві Пекін звинуватив «деяких політиків у США» у тому, що вони «скористалися» цією проблемою для дискредитації Китаю.

Представник Держдепартаменту сказав, що США залишаються при своїй думці, що куля використовувалася для спостереження.

Як повідомляє агентство Reuters, інцидент є ударом для тих, хто вважав, що візит держсекретаря Блінкена, про який в листопаді домовилися Байден і президент Китаю Сі Цзіньпін, міг би стати «запізнілою можливістю стабілізувати відносини, що стають все більш нестабільними». Останній візит держсекретаря США до Китаю відбувався у 2017 році.

У Вашингтоні помолилися за перемогу України у війні на Українському молитовному сніданку. Відео

У Вашинтоні за перемогу України у війні разом помолилися військові, діти, артисти, а також американські та українські політики. Український молитовний сніданок, який відбувся після національного молитовного сніданку у США, відкрила капеланка Конгресу.

Візит Байдена до Польщі обговорили представники канцелярії президента Польщі та Держдепу США

Чоловік із прапором США проходить повз американську бронемашину Stryker в м.Білосток, Польща. 24 березня 2015 року (AP Photo/Alik Keplicz)

Президент США Джо Байден може відвідати Польщу найближчим часом - про це повідомив голова Бюро міжнародної політики у канцелярії президента Польщі Марцин Пшидач після зустрічі у Вашингтоні з заступницею Держсекретаря США Венді Шерман та радником Білого дому з Нацбезпеки Джейком Салліваном.

“Як відомо від самого президента Байдена, президент Байден має намір приїхати до Польщі. Сьогоднішня розмова стосувалася саме цих планів на найближче майбутнє. Звичайно, подробиці такого візиту будуть повідомлені, коли буде визначена конкретна дата, але сьогоднішня розмова стала великим кроком вперед у питанні активізації зустрічей на найвищому політичному рівні між нашими президентами", – заявив Пшидач під час брифінгу з журналістами у Вашингтоні. Відео його брифінгу опублікувало Бюро міжнародної політики у канцелярії президента Польщі.

На запитання, чи є втома в американців від війни в Україні, Пшидач відповів, що «ні в Держдепартаменті, ні в Раді національної безпеки Білого дому не бачив такої втоми, навпаки». Він додав, що побачив "ідеї, активність і чуйність до наших [польських – ред.] ідей. Ми єдині й будемо працювати для збереження євроатлантичної єдності".

Водночас польські ЗМІ повідомляють, що президент Польщі Анджей Дуда у відповідь на питання про візит Байдена сказав, що “американська адміністрація, Білий дім несуть відповідальність за підтвердження такого візиту. … Президент [Байден] сказав, що він приїде в нашу частину Європи, тому ми очікуємо, що він обов’язково приїде, але детальну програму цього візиту оголосить американська сторона”.

У п’ятницю, 3 лютого, заступниця держсекретаря США Венді Шерман провела зустріч з радниками з питань національної безпеки Польщі – Марцином Пшидачем та Яцеком Сєвєрою.

“Продуктивна зустріч із радниками з питань національної безпеки Польщі Марцином Пшидачем та Яцеком Сєвєрою, щоб обговорити наше глибоке партнерство, лідерство Польщі у прийнятті українських біженців, нашу позицію проти агресії Росії та стратегічний діалог США та Польщі”, - написала у Твіттері Венді Шерман, заступниця Державного секретаря США.

Прес-служба Державного департаменту США повідомила, що сторони, серед іншого, “обговорили життєво важливу допомогу Україні та необхідність притягнення Росії до відповідальності за її жорстоку війну”.

Марцин Пшидач додав, що під час розмов з американськими посадовцями обговорювали також потенційні сценарії, як відповісти на потенційний наступ російських військ в Україні.

"Друга тема [обговорень] - це ситуація в самій Україні, можливі сценарії, які Володимир Путін найближчим часом може спробувати реалізувати, його очікуваний наступ. Яким чином відповісти на цей наступ, як мала б відповісти Україна, і як ми - сусідні країни-партнери - можемо їй допомогти", - розповів журналістам голова Бюро міжнародної політики у канцелярії президента Польщі та радник із нацбезпеки Марцин Пшидач.

Як повідомляв Голос Америки, окрему зустріч у Вашингтоні Марцин Пшидач, очільник Бюро міжнародної політики у канцелярії президента Польщі, та Яцек Сєвєра, голова Бюро національної безпеки Польщі, провели із Джейком Салліваном, радником Білого дому із національної безпеки США.

Про можливий візит президента Байдена у Польщу повідомляло раніше американське видання NBC News. Як писав Голос Америки, за даними цього ЗМІ, Білий дім розглядає кілька місць ймовірного візиту Байдена в Європу, включаючи Польщу. Таким чином в адміністрації вивчають способи, як Байден може відзначити річницю початку повномасштабної російської війни в Україні.

30 січня президент США підтвердив, що має намір відвідати Польщу, але ще не знає, коли саме.

"Танкісти ЗСУ швидко освоюють керування могутнім Challenger 2" - Міноборони Великої Британії  

Танки "Челленджер 2" та "Леопард 2" під час тренувань у Польщі. Фото: Міністерство оборони Великої Британії  

Міноборони Великої Британії повідомило, що українські танкісти дуже швидко засвоюють керування важкими танками “Челленджер 2”.

«Танкісти Збройних Сил України швидко освоюють керування могутнім Challenger 2 цього тижня. Велика Британія надає Україні танки Challenger 2, щоб допомогти їй захистити свою Батьківщину та повернути свою територію”, - написало у Твіттері Міністерство оборони Великої Британії й оприлюднило фотографії із тренувань українських екіпажів.

На сайті Кабінету міністрів Великої Британії повідомляють, що в суботу, 4 лютого, британський прем’єр Ріші Сунак провів телефонну розмову із президентом України Володимиром Зеленським.

“Прем’єр-міністр сказав, що минулого тижня зустрічався з українськими військовими, що тренуються у Великій Британії, його надихнула їхня мужність та історії про їхніх близьких вдома”, - мовиться у повідомленні британського уряду.

"Його увага зосереджена на тому, щоб забезпечити якнайшвидше надходження оборонної військової техніки Великої Британії на лінію фронту", - йдеться у повідомленні Офісу глави британського уряду.

Президент України Володимир Зеленський під час розмови подякував прем’єр-міністру Сунаку за танки та за навчання українських військових.

«У розмові з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком подякував за старт тренувань українських екіпажів на «Челленджерах». Також говорили про подальше розширення спроможностей української армії, різнобічну підтримку України на коротку та довгу перспективу», - написав президент Зеленський у Телеграмі.

Як повідомляв Голос Америки, Україна сподівається, що українські військові зможуть застосувати західні танки на полі бою уже навесні. "Я не думаю, що ми будемо чекати до літа. У нас немає часу чекати", - заявив у коментарі Голосу Америки аташе з питань оборони посольства України у США Борис Кременецький.

Воллес: Британські танки доставлять в Україну до літа. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:26 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG